1.2
Визначення економічного перерізу
проводів контактної мережі
1.2.1 Витрати електроенергії на тягу поїздів
а = 3,8(iэ+wср) Втч/ткм, (1)
де 3,8- коефіцієнт, що враховує середні втрати електроенергії в контактній мережі, на тягових підстанціях і витрати на власні потреби електровоза;
iэ - величина еквівалентного підйому;
wс-середній опір руху поїзда в кГ/т при середній швидкості руху;
Визначаємо значення середнього опору руху поїзда wср, відповідно до заданого типу поїзда та його швидкості руху:
wср пас = 5,8 кГ/т;
wср гр. = 2,5 кГ/т;
апас = 3,8(0,85+5,8)=23,56 Втг/ткм;
агр=3,8(0,85+2,5)=11,02 Втг/ткм.
1.2.2 Добові витрати електроенергії на рух всіх поїздів по фідерній зоні
,кВтг.
(2)
де l - довжина фідерної зони, км;
Рпас, Ргр-заданна вага локомотива, пасажирського і вантажного, т;
Nпас, Nгр -задане число пар поїздів в добу, пасажирських і вантажних.
1.2.3 Добові втрати енергій в проводах фідерної зони від руху всіх поїздів
(3)
де rэк
- опір 1 км проводів контактної підвіски
фідерної
зони, Ом/км;
U - середня розрахункова напруга в контактній мережі змінного струму, приймаємо 25000В;
åt - сумарний час заняття фідерної зони всіма розрахунковими поїздами за період 24 год з урахуванням графікових зупинок;
Сумарний час заняття фідерної зони всіма розрахунковими поїздами за добу.
,
(4)
де Vпас,Vгр –задані середні швидкості поїздів, пасажирських і вантажних;
åtт - сумарний час споживання енергії всіма розрахунковими поїздами за розрахунковий період.
год.
Cумарний час споживання енергії всіма розрахунковими поїздами за добу при проході фідерної зони
,
(5)
де
a=
=1,25-
заданий коефіцієнт, відношення часу
ходу поїзда по ділянці живлення до часу
його ходу під струмом по цій ділянці.
Embed Equation.3
кВтг.
1.2.4 Визначаємо річні втрати електроенергії в проводах фідерної зони від руху всіх поїздів
.
(6)
де kд- коефіцієнт, що враховує додаткові витрати енергії на власні потреби рухомого складу;
kд =1,02;
kз- коефіцієнт, що враховує додаткові витрати енергії в
зимових умовах;
kз=1,08.
кВтг.
1.2.5 Знаходимо витрати електроенергії за рік в проводах фідерної зони
;
(7)
кВтг.
1.2.6 Визначаємо мінімальний економічний
переріз проводів контактної мережі всіх колій фідерної зони
(8)
1.2.7 Визначаємо мінімальний економічний переріз проводів контактної мережі в мідному еквіваленті по кожній з головних колій
(9)
1.3 Перевірка проводів контактної мережі на нагрівання та допустимі витрати напруги, вибір типу контактної підвіски, визначення перерізу та кількості живлячих і відсмоктуючи ліній
1.3.1 Перевірка перерізу проводів по припустимому нагріванню
Розрахункове максимальне навантаження на 1км
;
(10)
Рн
=
= 556 кВт/км.
Середня кількість поїздів, що одночасно знаходяться на фідерній зоні при повному використанні пропускної спроможності
n
=
,
потяга; (11)
n=
=
4,3 потяга.
Kе - коефіцієнт ефективності.
Kе
=
;
(12)
Kе
=
=
1,08.
Максимальний ефективний струм фідера
Iэ.макс.ф.=
∙10
(13)
де KН - коефіцієнт нерівномірності споживання по коліям;
KН=1,0;
KТ - коефіцієнт запасу, враховуючий нерівномірність електроспоживання протягом 1 год;
KТ=1,1;
С - коефіцієнт, враховуючий схему живлення, для двостороннього живлення;
С = 2.
Iэ.макс.ф.=
= 308 А
1.3.2 Вибір типу контактної підвіски
По
розрахованому перерізу Sэм
= 132,5 мм
приймаємо найближчий стандартний
переріз контактної підівски змінного
струму ПБСМ-95+МФ-100 з Sэм
= 132 мм
;
Порівнюємо отриману величину Iэ.макс ф = 308А з допустимим по нагріванню навантаженням для даного типу підвіски:
Так
як Iэ.макс ф = 308 А
Iэ.доп
= 740 А, вибраний тип підвіски проходить
по нагріванню.
1.3.3 Перевірка вибраного пеперізу контактної підвіски по втраті напруги
Припустима найбільша втрата напруги в тяговій мережі змінного струму
Uдоп
= Uш
–
Uдоп.
де Uш - напруга, що підтримується на тягових шинах підстанций за рахунок стабілізуючих пристроїв;
Uдоп - припустима для кожного роду струму найбільша величина втрати напруги в тяговій мережі;
Uш = 27200 В;
Uдоп = 21000 В.
Uдоп = 27200- 21000= 6200В.
Розрахункова величина втрати напруги в тяговій мережі
Uтс
=
.
(14)
де c', c'' - коефіцієнти, що враховують схему живлення ділянки;
Kд, Kз - коефіцієнти, що враховують додаткові витрати електроенергії;
c'= 8 - при схемі паралельного з’єднання підвісок колій;
c''= 1;
Kд = 1,02;
Kз = 1,08.
Zmm - опір двохколійної ділянки тягової мережі змінного струму при заданій контактній підвісці;
Zmm = 0,48 Ом/км;
t
-
сумарний час заняття фідерної зони
максимальною розрахунковою кількістю
потягів Nо за добу, год.
t
=
;
(15)
t =
=102,4
год;
Uтс
=
=3482
В.
Так як Uтс= 3482 В Uдоп = 6200 В, вибраний переріз контактної підвіски пройшов перевірку по допустимій втраті напруги.
1.3.4 Вибір перерізу живлячих та відсмоктуючих ліній
Виходячи з вимог вибору перерізу живлячих та відсмоктуючих ліній по нагріванню, знаходимо
Nпл
=
; (16)
Nол
=
(17)
де
Iдоп
-
припустимий по нагріванню струм для
провода А-185
Iдоп = 600 А
;
(18)
;
Nпл
=
= 0,51
провода;
Nол
=
= 2,05
провода.
Остаточно приймаємо 1 провід А-185 в живлячій лінії та 2 проводи А-185 в відсмоктуючій.
1.4 Розрахунок максимальних навантажень
1.4.1 Для головних колій станції і виїмки (місцевість захищена Кв- коефіцієнт поривостості вітру =0,95)
а) Тиск вітру на контактний провід у режимі максимального вітру
Ркvмах=Сх
.
,
даН/м
(19)
де Сх - аеродинамічний коефіцієнт лобового опору проводів вітру;
Сх = 1,25;
Кв - коефіцієнт поривостості вітру;
Кв = 0,95 ;
Vн - нормативна швидкість вітру для заданого вітрового району;
Vн = 25 м/с;
Н - висота перетину контактного проводу;
Н = 11,8 мм.
Ркvмах
=
=0,52
даН/м
б) Тиск вітру на контактний провід у режимі ожеледі з вітром
Ркг
=
,
даН/м (20)
де вк - товщина стінки ожеледі на контактному проводі;
вк = 0,5 вн;
Вт - товщина стінки ожеледі товщина на несучому тросі ;
вт = 10 мм;
вн - нормативна товщина стінки ожеледі для заданого району ожеледі;
вн = 10 мм;
Vг - швидкість вітру при ожеледі;
Vг=15 м/с;
вк = 0,5 х 5 = 2,5 мм;
Ркг
=
=
0,27
даН/м.
Тому
що Ркv
Ркг,
вихідним розрахунковим режимом буде
режим максимального вітру.
в) Тиск вітру на несучий трос у режимі максимального вітру
Ртv
=
,
даН/м.
(21)
де d - діаметр несучого троса;
d = 12,5 мм;
Ртv
=
=0,55
даН/м.
г) Власна вага проводів
g = gт + n (gk + gс) , даН/м (22)
де gт, gк - власна вага відповідно несучого троса і контактного проводу;
gт= 0,77даН/м;
gк = 0,89 даН/м;
gс - власна вага струн і затисків;
gс = 0,03 даН/м;
n - кількість контактних проводів;
n=1
g = 0,77 + 1 ( 0,89 + 0,03) = 1,69 даН/м
д) Результуюче навантаження
q
=
,
даН/м; (23)
q
=
= 1,78
даН/м
1.4.2 Для перегону (місцевість незахищена, Кв-коефіцієнт поривостості вітру=1,15)
а) Тиск вітру на контактний провід у режимі максимального вітру
Ркvмах
=
= 0,76
даН/м
б) Тиск вітру на контактний провід у режимі ожеледі з вітром
Ркг
=
=
0,39 даН/м
Тому що Ркv Ркг, вихідним розрахунковим режимом буде режим максимального вітру.
в) Тиск вітру на несучий трос у режимі максимального вітру
Ртv
=
=0,81
даН/м
г) Власна вага проводів
g = 1,69 даН/м
д) Результуюче навантаження
q
=
= 1,87
даН/м
1.4.3 Для моста і насипу (місцевість несприятлива, Кв-коефіцієнт поривостості вітру= 1,25)
а) Тиск вітру на контактний провід у режимі максимального вітру
Ркvмах
=
= 0,9
даН/м
б) Тиск вітру на контактний провід у режимі ожеледі з вітром
Ркг
=
=
0,46
даН/м
Тому що Ркv Ркг, вихідним розрахунковим режимом буде режим максимального вітру.
в) Тиск вітру на несучий трос у режимі максимального вітру
Ртv
=
=0,95
даН/м
г) Власна вага проводів
g = 1,69 даН/м
д) Результуюче навантаження
q
=
= 1,94
даН/м
1.4.4 Для другорядних колій станції (місцевість захищена Кв-коефіцієнт поривостості вітру=0,95)
а) Тиск вітру на контактний провід у режимі максимального вітру
Ркvмах
=
=
0,48
даН/м
б) Тиск вітру на контактний провід у режимі ожеледі з вітром
Ркг
=
=
0,25
даН/м
Тому що Ркv Ркг, вихідним розрахунковим режимом буде режим максимального вітру.
в) Тиск вітру на несучий трос у режимі максимального вітру
Ртv
=
=0,48
даН/м
г) Власна вага проводів
g = 0,6 + 1 (0,76 + 0,03) = 1,39 даН/м
д) Результуюче навантаження
q
=
= 1,47
даН/м
1.4.5 Натяг несучого тросу і контактних проводів
а) Для головних колій перегону (підвіска компенсована)
Максимально припустимий натяг несучого тросу
Тмах =2000даН
Натяг несучого тросу в режимі максимального вітру
Т = К′′ ∙Тмах = 0,825∙2000 = 1650 даН
Натяг несучого тросу при безпровісному положенні контактних проводів
ТО = К′ ∙Тмах = 0,85∙2000 = 1700 даН
Натяг контактних проводів
К = 1000 даН
б) Для головних і другорядних колій станції (підвіска напівкомпенсованна)
Максимально припустимий натяг несучого тросу
Тмах = 2000 даН
Натяг несучого тросу в режимі максимального вітру
Т = К′′ ∙ Тмах = 0,825 ∙ 2000 = 1650 даН
Натяг несучого тросу при безпровісному положенні контактних проводів
То = К′ ∙Тмах = 0,85 ∙ 2000 = 1700 даН
Натяг контактних проводів
К = 850 даН
Дані розрахунків навантажень і натягів зводимо в таблицю 1.
Таблиця 1 - Навантаження та натяг контактних проводів
N п/п |
Місце розташування підвіски |
Рк |
Рт |
g |
gk |
q |
Т |
То |
К |
даН/м |
даН/м |
даН/м |
даН/м |
даН/м |
даН |
даН |
даН |
||
1 |
Головні колії станції і виїмка |
0,52 |
0,55 |
1,69 |
0,89 |
1,78 |
1650 |
1700 |
1000 |
2 |
|
0,76 |
0,81 |
1,69 |
0,89 |
1,87 |
1650 |
1700 |
1000 |
3 |
Міст і насип |
0,9 |
0,95 |
1,69 |
0,89 |
1,94 |
1650 |
1700 |
1000 |
4 |
Другорядні колії станції |
0,48 |
0,48 |
1,47 |
0,76 |
1,47 |
1650 |
1700 |
850 |
Перегін
1.5 Розрахунок максимально допустимих довжин прольотів
1.5.1 Для головних колій станції і виїмки
а) Максимально припустима довжина прольоту без урахування Рэ
lмах=2
,
м (24)
де Рэ - еквівалентне навантаження, що передається з контактного проводу на несучий трос і назад, попередньо приймаємо Рэ=0
Вкдоп - максимально припустиме відхилення контактного проводу від осі струмоприймача;
Вкдоп = 0,5м;
Yк- прогин опори на рівні контактного проводу;
Yк= 0,01 м;
а - зигзаг контактного проводу;
а=0,3м;
lмах=
2
= 82,2м.
б) Середня довжина струни
,
м (25)
де h - конструктивна висота підвіски
=
0,83
м
в) Еквівалентне навантаження
,даН/м
(26)
де
-
довжина підвісної гірлянди ізоляторів;
= 0,73м;
Yт - прогин опори на висоті несучого тросу;
Yт = 0,015 м;
.
г) Максимально припустима довжина прольоту з урахуванням Рэ
l′мах=
Тому що l′мах відрізняється від lмах менш чим на 5%, розрахунок припиняємо.
1.5.2 Для другорядних колій станції
а) Максимально припустима довжина прольоту без урахування Рэ
lмах=
2
= 78,8
м
б) Середня довжина струни
в) Еквівалентне навантаження
Рэ=
=-0,010
даН/м
г) Максимально припустима довжина прольоту з урахуванням Рэ
l′мах=2
=78
м
Тому що l′мах відрізняється від lмах менш чим на 5%, розрахунок припиняємо.
1.5.3 Для перегону
а) Максимально припустима довжина прольоту без урахування Рэ
lмах=2
=71,8
м
б) Середня довжина струни
в) Еквівалентне навантаження
Рэ=
=-0,056
даН/м
г) Максимально припустима довжина прольоту з урахуванням Рэ
l′мах=
2
= 68,1 м,
Тому що l′мах відрізняється від lмах менш чим на 5%, розрахунок припиняємо.
1.5.4 Для моста і насипу
а) Максимально припустима довжина прольоту без урахування Рэ
lмах
=
2
=62,65
м
б) Середня довжина струни
в) Еквівалентне навантаження
Рэ=
=-0,081
даН/м
г) Максимально припустима довжина прольоту з урахуванням Рэ,
l′мах=2
=62,4м
Тому що l′мах відрізняється від lмах менш чим на 5%, розрахунок припиняємо.
1.5.5 Для кривої R1=600 м
а) Максимально припустима довжина прольоту без урахування Рэ
lмах
= 2
, м (27)
де а= 0,4м
Вкдоп=0,45м
lмах
= 2
= 33
м
б) Середня довжина струни
в) Еквівалентне навантаження
Рэ=
=-0,115даН/м
г) Максимально припустима довжина прольоту з урахуванням Рэ
l′мах
= 2
= 31,5 м
Тому що l’мах відрізняється від lмах менш чим на 5%, розрахунок припиняємо.
1.5.6 Для кривої R2=150 м
а) Максимально припустима довжина прольоту без урахування Рэ
lмах=
2
= 30,1
м
б) Середня довжина струни
в) Еквівалентне навантаження
Рэ=
=-0,13даН/м
г) Максимально припустима довжина прольоту з урахуванням Рэ
l′мах=
2
= 29,9 м
Тому що l’мах відрізняється від lмах менш чим на 5%, розрахунок припиняємо.
1.5.7 Для кривої R3=950 м
а) Максимально припустима довжина прольоту без урахування Рэ
lмах=
2
= 60,9
м
б) Середня довжина струни
в) Еквівалентне навантаження
Рэ=
=-0,31даН/м
г) Максимально припустима довжина прольоту з урахуванням Рэ,
l′мах
= 2
= 56,3 м
Тому що l′мах відрізняється від lмах менш чим на 5%, розрахунок припиняємо.
Дані розрахунків зводимо в таблицю 2
Таблиця 2 - Довжини прольотів
N п/п |
Тип контактної підвіски і місце її розташування |
Довжина прольоту, м |
|
Розрахункова |
Прийнята |
||
Підвіска напівкомпенсована ПБСМ-95 + МФ-100 |
|||
1 |
Головні колії станції |
79,9 |
70 |
Підвіска компенсована ПБСМ-95 + МФ-100 |
|||
2 |
Перегін пряма |
68,1 |
65 |
3 |
Міст і насип |
62,4 |
60 |
|
Перегін крива R1=600м |
31,5 |
30 |
R2=150 |
29,9 |
30 |
|
R3=950 |
56,5 |
55 |
|
Підвіска напівкомпенсована ПБСМ-70 + МФ-85 |
|||
5 |
Другорядні колії станції |
78 |
70 |
4
1.6 Специфікації проводів та обладнанн
1.6.1 Специфікація опор станції
Таблиця 3 - Опори станції
№ опори |
Габарит опори |
Тип опори СС136,6 |
Тип консолі |
Тип відтяжки |
№ опори |
Габарит опори |
Тип опори СС136,6 |
Тип консолі |
Тип відтяжки |
1 |
3,3 |
3 |
НР-I-5 |
А-2 |
78 |
3,3 |
3 |
НР-I-5 |
А-2 |
2 |
3,3 |
3 |
НР-I-5 |
А-2 |
79 |
3,3 |
2 |
НР-I-5/НС-I-5 |
|
3 |
3,2 |
2 |
НР-I-5/НС-I-5 |
|
80 |
3,3 |
2 |
НР-I-5/НС-I-5 |
|
Продовження таблиці 3
№ опори |
Габарит опори |
Тип опори СС136,6 |
Тип консолі |
Тип відтяжки |
№ опори |
Габарит опори |
Тип опори СС136,6 |
Тип консолі |
Тип відтяжки |
|
4 |
3,2 |
2 |
НР-I-5/НС-I-5 |
|
81 |
3,3 |
2 |
НР-I-5/НС-I-5 |
|
|
5 |
3,2 |
2 |
НР-I-5/НС-I-5 |
|
82 |
3,1 |
2 |
НР-I-5/НС-I-5 |
|
|
6 |
3,1 |
2 |
НР-I-5/НС-I-5 |
|
83 |
3,2 |
1 |
НР-I-5 |
А-2 |
|
7 |
3,3 |
3 |
НР-I-5 |
А-2 |
84 |
3,1 |
3 |
НР-I-5 |
А-2 |
|
8 |
3,3 |
3 |
НР-I-5 |
А-2 |
85 |
3,1 |
3 |
НР-I-5 |
А-2 |
|
9 |
3,3 |
1 |
НР-I-5 |
|
86 |
3,2 |
3 |
НР-I-5 |
А-2 |
|
10 |
3,3 |
1 |
НР-I-5 |
|
87 |
3,3 |
2 |
НР-I-5/НС-I-5 |
|
|
11 |
3,1 |
1 |
НР-I-5 |
|
88 |
3,3 |
2 |
НР-I-5/НС-I-5 |
|
|
12 |
3,1 |
3 |
НР-I-5 |
А-2 |
89 |
3,1 |
2 |
НР-I-5/НС-I-5 |
|
|
13 |
3,1 |
1 |
НР-I-5 |
|
90 |
3,1 |
2 |
НР-I-5/НС-I-5 |
|
|
14 |
3,2 |
3 |
НР-I-5 |
А-2 |
91 |
3,1 |
1 |
НР-I-5 |
А-2 |
|
15 |
3,3 |
1 |
НР-I-5 |
|
92 |
3,1 |
1 |
НР-I-5 |
А-2 |
|
16 |
3,3 |
1 |
НР-I-5 |
|
25-28 |
3,1 |
1-3 |
НР-I-5/НС-I-5 |
А-2 |
|
17 |
3,1 |
3 |
НР-I-5 |
А-2 |
27-30 |
3,1 |
1 |
НР-I-5/НС-I-5 |
|
|
18 |
3,1 |
1 |
НР-I-5 |
|
29-32 |
3,1 |
1 |
НР-I-5/НС-I-5 |
|
|
19 |
3,1 |
3 |
НР-I-5 |
А-2 |
31-34 |
3,1 |
1 |
НР-I-5/НС-I-5 |
|
|
20 |
3,1 |
3 |
НР-I-5 |
А-2 |
33-36 |
3,3 |
3 |
НР-I-5/НС-I-5 |
|
|
21 |
3,1 |
3 |
НР-I-5 |
А-2 |
35-38 |
3,3 |
3 |
НР-I-5/НС-I-5 |
|
|
22 |
3,1 |
1 |
НР-I-5 |
|
37-40 |
3,1 |
1 |
НР-I-5/НС-I-5 |
|
|
23-28а |
3,1 |
1-3 |
НР-I-5/НС-I-5 |
А-2 |
39-42 |
3,2 |
1-3 |
НР-I-5/НС-I-5 |
А-2 |
|
24 |
3,1 |
3 |
НР-I-5/НС-I-5 |
А-2 |
41-47 |
3,2 |
1 |
НР-I-5/НС-I-5 |
|
|
24а |
3,1 |
1 |
НР-I-5 |
|
43-46 |
3,1 |
1 |
НР-I-5/НС-I-5 |
|
|
26 |
3,1 |
1 |
НР-I-5 |
|
45-48 |
3,1 |
1 |
НР-I-5/НС-I-5 |
|
|
44 |
3,1 |
1 |
НР-I-5 |
|
47-50 |
3,1 |
1 |
НР-I-5/НС-I-5 |
|
|
45 |
3,1 |
1 |
НР-I-5 |
|
49-52 |
3,1 |
3 |
НР-I-5/НС-I-5 |
А-2 |
|
59 |
3,1 |
1 |
НР-I-5 |
|
51-54 |
3,1 |
1 |
НР-I-5/НС-I-5 |
|
|
62 |
3,1 |
1 |
НР-I-5 |
|
53-56 |
3,3 |
1 |
НР-I-5/НС-I-5 |
|
|
62а |
3,1 |
1 |
НР-I-5 |
|
55-58 |
3,1 |
1 |
НР-I-5/НС-I-5 |
|
|
67 |
3,1 |
1 |
НР-I-5 |
|
57-60 |
3,1 |
1 |
НР-I-5/НС-I-5 |
|
|
69 |
3,1 |
1 |
НР-I-5 |
|
61-64 |
3,1 |
1-3 |
НР-I-5/НС-I-5 |
А-2 |
|
70 |
3,1 |
1 |
НР-I-5 |
|
63-66 |
3,1 |
1-3 |
НР-I-5/НС-I-5 |
А-2 |
|
71 |
3,1 |
1 |
НР-I-5 |
|
65-68 |
3,3 |
3 |
НР-I-5/НС-I-5 |
|
|
72 |
3,3 |
3 |
НР-I-5 |
|
1ф |
|
3 |
КФ |
А-2 |
|
73 |
3,1 |
1 |
НР-I-5 |
|
2ф |
|
3 |
КФ |
А-2 |
|
74 |
3,1 |
1 |
НР-I-5 |
|
3ф |
|
3 |
КФ |
А-2 |
|
75 |
3,1 |
1 |
НР-I-5 |
|
4ф |
|
3 |
КФ |
А-2 |
|
76а |
3,2 |
2 |
НР-I-5 |
А-2 |
5ф |
|
3 |
КФ |
А-2 |
|
76 |
3,1 |
1 |
НР-I-5 |
|
6ф |
|
3 |
КФ |
А-2 |
|
77 |
3,1 |
3 |
НР-I-5 |
А-2 |
|
|
|
|
|
|
Продовження таблиці
№ опори |
Габарит опори |
Тип опори СС136,6 |
Тип консолі |
Тип відтяжки |
№ опори |
Габарит опори |
Тип опори СС136,6 |
Тип консолі |
Тип відтяжки |
7ф |
|
1 |
КФ |
|
16ф |
|
3 |
КФ |
А-2 |
8ф |
|
1 |
КФ |
|
17ф |
|
3 |
КФ |
А-2 |
9ф |
|
1 |
КФ |
|
18ф |
|
3 |
КФ |
А-2 |
10ф |
|
1 |
КФ |
|
19ф |
|
3 |
КФ |
А-2 |
11ф |
|
1 |
КФ |
|
20ф |
|
3 |
КФ |
А-2 |
12ф |
|
3 |
КФ |
|
21ф |
|
3 |
КФ |
А-2 |
13ф |
|
3 |
КФ |
|
22ф |
|
3 |
КФ |
А-2 |
14ф |
|
1 |
КФ |
А-2 |
23ф |
|
3 |
КФ |
А-2 |
15ф |
|
3 |
КФ |
А-2 |
24ф |
|
3 |
КФ |
А-2 |
|
|
|
|
|
25ф |
|
3 |
КФ |
А-2 |