4. Пароніми та омоніми у мові фаху.

Омоніми (від гр. homos "однаковий" і onyma "ім'я") - слова, однакові за звучанням, але різні за значенням.

Наприклад: ясно — зрозуміло, ясно — видно; топити — палити, топити - занурювати у воду.

Омоніми слід відрізняти від багатозначних слів. Багатозначні слова мають кілька пов'язаних між собою значень (первинне зна­чення і переносні значення), а омоніми мають різні значення, вони не мають спільних смислових елементів.

Наприклад: корінь - багатозначне слово, означає "основне" -корінь рослини, корінь слова, корінь зуба. Слова в'язка і в в’язка, пла­чу і плачу нічого спільного в значеннях не мають.

Розрізняють повні і неповні омоніми.

Повні омоніми при їх змінюванні мають повний збіг грама­тичних форм {точити - обробляти на верстаті і точити - цідити, наливати).

Неповні омоніми збігаються не у всіх граматичних формах. Наприклад, омоніми акт - документ, акт - дія, пліт - паркан, пліт - засіб пересування на воді мають розбіжність у формі родо­вого відмінка однини {акта і акту; плоту і плота).

Крім власне омонімів, існують омонімічні явища, до яких відносяться омоформи, омофони й омографи.

Омоформи (від гр.homos "однаковий" і forma "форма") -слова, в яких збігаються тільки окремі форми.

Наприклад: пила - іменник, пила - дієслово минулого часу однини жіночого роду (гостра пила і пила воду); при - прийменник і при - дієслово наказового способу другої особи однини (при собі і при воза).

Омофони (від гр. homos "однаковий" і phone "звук") - слова, однакові за вимовою, але різні за написанням.

Наприклад: мороз і Мороз, мріяти і мрія ти, плету і плиту.

Омографи (від гр. homos "однаковий" і grapho "пишу") -слова, які пишуться однаково, а вимовляються по-різному.

Наприклад: мука і мука, замок і замок, плачу і плачу.

Вправа 8. Знайдіть омоніми та омонімічні явища. Доведіть, що це омоніми, а не багатозначні слова. 1. Подивись на луги: наче сон це.

Йде світання до тихих левад,

Золотими литаврами сонце

Б'є у сині глибини свічад (Г.Донець).

2. Та, по-моєму, навіть роботи Заіржавіють без роботи (П.Ребро).

3. Так іноді і ми, як дітвора Дурієм, ніде правди діти: Ведмедикам даєм добра,

А самі плачемо, як діти (Л.Глібов).

4. Ну й морока з хитрим зайцем! Знов проліз до клубу "зайцем". Та на цей раз пильний цап Хитруна за лапу—цап!

5. Ну й охочий брат мій Ігор До усяких жвавих ігор. Де яка у світі гра є, Залюбки у неї грає.

1.1. Щоб хліб мати, треба добре працювати. 2. Проводжає сина мати захищати рідний край. 3. Сторож одімкнув ключами ве­ликий замок. 4. На горі видніється середньовічний замок. 5. Село лежало в балці. 6. Стеля тримається на балці.

2. 1. Ой, скажи, дай пораду, як прожити без долі? Як одрізана гілка, валяється долі (Л.Українка). 2. Ось рипнули двері, з хати ви­йшла жінка, почепила на ключку журавля відро, і заскрипів жура­вель (М.Стельмах). 3. А журавлі летять собі на той бік ключами (Т.Шевченко).

Пароніми (від гр. para "поблизу" і onyma "ім'я") - слова, до­сить близькі за звуковим складом і звучанням, але різні за значен­ням. Часто вони мають один корінь, а відрізняються лише суфік­сом, префіксом, закінченням, наявністю чи відсутністю частки -ся.

Наприклад: ділянка - частина поверхні, площі (садова ділян­ка, дослідна ділянка); дільниця - адміністративно самостійний об'єкт або виробничий вузол на будівництві, шахті, а також вибор­ча дільниця. Дипломантом називають особу, відзначену дипломом за видатні успіхи в певній галузі, переможця конкурсу, а також лю­дину, яка працює над дипломним проектом, дипломною роботою

Дипломат - службова особа, що має урядові повноваження для зносин з іноземними державами. Дипломатом називають також людину, яка вміло діє у стосунках з іншими. Із сучасного мовного побуту відоме також слово дипломат як назва портфеля, невеликої валізи.

Вправа 9. Поясніть значення паронімів, поєднайте їх у сло­восполучення із запропонованими словами.

Богатирський - багатирський: урожай, народ, сила, армія, сон.

Високий - висотний: юнак, будинок, чоло, чоботи, клас, польоти, голос.

Гірницький - гірничий - гірський: колектив, пейзаж, інсти­тут, вдача, інженер, розробки, місцевість, хребет.

Громадський - громадянський: війна, доручення, обов'язок, права, порядок, транспорт, суспільство, збори, гідність.

Дружний - дружній: колектив, порада, застереження, сім'я, сходи, привіт, усмішка, стосунки.

Камінний - кам'яний - кам'янистий - камінчастий: стовп, дно, будинок, брід, шлях, хрест, ґрунт, гора, доріжка.

Лісистий - лісовий: місця, квіти, галявина, будинок, болото, край.

Музикальний - музичний: людина, твір, училище, слух, го­лос, кіоск, гурток.

Робітничий - робочий: огляд, гуртожиток, план, колектив, квартал, клас, їдальня, будинок, людина, честь, слава, клуб.

Старий - старовинний: чоловік, книжка, замок, газета, одяг, експонати, рукопис, люди, рама, картина, часи, пісні, годинник, пам'ятка.

Вправа 10. Поясніть значення наведених паронімів, уведіть їх у речення.

Ефектний - ефективний, абонент - абонемент, економний -економічний, вихований - виховний, контакт - контракт, великий -величний, боцман - лоцман, залучати - долучатися.

Питання для актуалізації опорних знань

1. Які слова, однозначні чи багатозначні, є характерною ознакою термінів?

2. Яка особливість вживання багатозначних слів у текстах офіційно ділового та наукового стилів?

3.Поясніть , чому суржик для мови становить серйозну небезпеку?

4. Що таке калькування?

5. Чому потрібно бути уважним при вживанні міжмовних омонімів?

6. Чи завжди при перекладі з російської мови багатозначні слова в українській мові відтворюються багатозначним словом? Наведіть приклади.

7. Яка типова помилка при вживанні паронімів?

Чи можуть пароніми поєднуватись антонімічними , синонімічними зв’язками? Доведіть.

8. Яка особливість вживання синонімів у діловому документі?

9. До чого може призвести нерозрізнення значень паронімів , синонімів?

10. Яка роль домінанти у синонімічному ряду?

11. Чи завжди відносні синоніми можуть бути взаємозамінними?

12. Розкажіть про правила користування словниками синонімів, паронімів.

13. Складіть коротний словник синонімів, паронімів, що використовуються у вашій професії.

Домашнє завдання: самостійна робота №6.

Практичне заняття №8

Тема: Орфографічні та орфоепічні норми сучасної української літературної мови. Орфографічні та орфоепічні словники

Маємо навчитись:

Згадати правописні правила української мови;

• використовувати правила орфографії сучасної української літературної мови в професійному спілкуванні

Забезпечення заняття

Роздатковий матеріал: методички із завданнями.

Наочність: опорні конспекти з теми.

Література

1. Ботвина Н.В. Офіційно-діловий та науковий стилі української мови: Навч. посіб. — К.: Артек, 2004.

2. Глущик С.В., Дияк О.В., Шевчук С.В. Сучасні ділові папери: Навчальний посібник -К.: А.С.К., 2003. — 400 с.

3. Зубков М.Г. Мова ділових паперів. — Харків: Торсінг, 2001.- 384 с.

4. Загнітко А.П., Данилюк І.Г. Українське ділове мовлення: професійне й непрофесійне спілкування — Донецьк: ТОВ ВКФ "БАО", 2004. — 480 с.

5. Культура фахового мовлення: Навчальний посібник / за ред. Н.Д.Бабич.- Чернівці: Книги ХХІ, 2005. -572 с.

6. Мацюк З.О. Станкевич Н.І. Українська мова професійного спілкування — К.: Каравела, 2005.

7. Мацько Л.І. Кравець Л.В. Культура українського фахового мовлення Навч. посіб. — К.: ВЦ "Академія", 2007. — 360 с.;

8. Панько Т.І., Кочан Т.І., Кочан І.М., Мацюк Г.П. Українське термінознавство — Львів: Вид-во “Світ”, 1994. — 214 с.

9. Токарська А.С., Кочан І.М. Українська мова фахового спрямування для юристів — К. : Знання, 2008. — 413 с.

10. Український правопис / НАН України, Інститут мовознавства імені О.О.Потебні; Інститут української мови — стереотип. вид. — К.: Наукова думка, 2003. — 240 с.

План заняття:

1. Особливості українського правопису.

2. Орфоепічні норми.

3. Систематизація правил орфографії.

4. Правопис прізвищ, імен та по батькові в українській мові.

5. Правопис складних іменників та прикметників.

6. Правопис прислівників

Хід заняття: