Аналіз виконання плану внесення мінеральних добрив

Показники	Минулий рік	Звітний рік		Абсолютне відхилення		% виконан-ня плану
		план	факт	від плану	від минулого року
Внесено органіч-них добрив, т	50 500	60 000	55 000	-5 000	4 500	91,7
Внесено мінеральних добрив, т, в тому числі: азотних фосфорних калійних	8 000 3 500 1 500 3 000	9 000 3 600 2 000 3 400	10 500 4 000 2 500 4 000	1 500 400 500 600	2 500 500 1 000 1 000	116,7 111,1 125,0 117,6
Мінеральні доб-рива в розрахун-ку на 1 га по культурам, кг, у тому числі: зернові культури картофель кормові культури та ін.	275 250 150	280 250 200	300 260 210	20 10 10	25 10 60	107,1 104,0 105,0

За результатами аналізу план внесення органічних добрив на відміну від мінеральних не виконано. Аналіз внесення мінеральних добрив в розрахунку на 1 га посівної площі кожної з зазначених в табл. 5.8 культур перевиконано.

У підсумку аналізу визначають резерви збільшення випуску продукції рослинництва, серед яких:

розширення посівних площ за рахунок осушення болот, розробки пасовищ, сінокосів, видалення кущів;

удосконалення структури посівів за рахонок посадки більш урожайних сортів культур;

збільшення врожайності культур за рахунок здійснення агротехнічних заходів та підвищення їх окупності, зменшення втрат урожаю при його збиранні.

5.3.2. Факторний аналіз виходу продукції тваринництва

Факторний аналіз виходу продукції тваринництва здійснюється як в цілому по господарству, так і за окремими видами тварин та фермами. Для повної оцінки результатів виробництва продукції тваринництва слід її здійснювати в динаміці за останні 5 – 10 років.

Основою для побудови факторних моделей використаємо структурно-логічну модель факторного аналізу обсягів виробництва продукції тваринництва (рис. 5.3).

Поголів’я тварин

Рис. 5.3. Структурно-логічна модель факторного аналізу обсягів

продукції тваринництва [33]

Згідно зі схемою (рис. 5.3) слід розглянути модель залежності виходу продукції від поголів’я та продуктивності голови:

, (5.7)

де ВП – вихід продукції тваринництва;

П – поголів’я худоби;

ПР – продуктивність однієї голови;

Вплив факторів на вихід продукції можно оцінити з використанням прийомів елімінування:

а) прийому ланцюгових підставлень:

, (5.8)

, (5.9)

де – вплив зміни поголів’я на вихід продукції;

– вплив зміни продуктивності однієї голови на вихід продукції;

– планова і фактична кількість поголів’я худоби відповідно;

– планова і фактична продуктивність однієї голови відповідно;

б) прийому абсолютних різниць:

, (5.10)

, (5.11)

де – абсолютні відхилення (фактичні значення за мінусом плано-вих) в кількості поголів’я та продуктивності однієї голови відповідно;

в) прийому відносних різниць:

, (5.12)

, (5.13)

де – плановий вихід продукції;

– відносне відхилення в поголів’ї худоби ( );

– відносне відхилення в продуктивності голови, що визначається: );

г) інтегральний спосіб:

, (5.14)

. (5.15)

Вихідні дані для факторного аналізу виходу продукції тваринництва наведені в табл. 5.9.

Таблиця 5.9

Вихідні дані для факторного аналізу виходу продукції тваринництва

Показники	План	Факт	Абсолютне відхилення	Відносне від-хилення, %
Середньорічне поголів’я корів	1 400	1 395	-5	-0,36
Продуктивність однієї голови (середньорічний надой молока від однієї корови), ц	36,50	37,23	0,73	2,0
Вихід продукції, ц	51 100	51 935,85	835,85	1,64

Використовуючи прийом абсолютних різниць визначимо за даними табл. 5.9 вплив факторів на вихід продукції тваринництва:

ц

ц

Сумарний вплив факторів дорівнює: -182,5+1018,35=835,85 ц.

Таким, чином за результатами аналізу скорочення середньорічної кількості поголів’я викликало зниження виходу продукції на 182,5 ц. Дія цього негативного фактора була нейтралізована збільшенням виходу продукції на 1 018,35 ц за рахунок зростання продуктивності худоби. Отже, резервом збільшення надоїв молока є збільшення поголів’я корів.

Вихід продукції тваринництва можна поставити в залежність від середньоденних надоїв молока від однієї корови:

, (5.16)

де Д – середньорічна кількість днів отримання надоїв від однієї корови;

ПРД – середньоденна продуктивність однієї корови (середньоденний надой молока від однієї корови).

Вплив факторів визначається з використанням прийомів елімінування.

Вихід продукції залежить в головній мірі від кількості поголів’я худоби. Аналізуючи забезпеченість господарства продуктивною худобою слід використати формулу балансу череди крупної рогатої худоби:

, (5.17)

, (5.18)

де ЗП – залишок поголів’я на початок року;

П – приплід худоби;

ПХ – придбання продуктивної худоби;

Н – надходження худоби з молодших груп;

ПІ – переведення худоби в інші групи;

Р – реалізація худоби;

З – забій худоби в господарстві;

ПД – падіж худоби;

ЗК – залишок поголів’я на кінець року.

Основна увага має бути приділена поповненню череди продук-тивної худови. Воно може відбуватися за рахунок отримання приплоду від племінної худоби, придбання племінної худоби, переведення худоби з інших груп. Зберегти поголів’я на запланованому рівні дозволяє і уникнення забою та падіжу худоби, що вимагає забезпечення належного раціону кормів для худоби.

Здійснимо аналіз обігу череди великої рогатої худоби за даними табл. 5.10. За результатами аналізу визначимо резерви зростання поголів’я за рахунок зменшення загибелі худоби та збільшення її живої маси.

Таблиця 5.10