5.6. Аналіз ефективності використання основних засо-бів у сільськогосподарському виробництві

Результати господарювання будь-якого сільськогосподарського під-приємства залежать від забезпеченості основними засобами та ефек-тивності їх використання. Оцінка забезпеченості основними засобами має свої особливості на сільськогосподарських підприємствах і полягає в розрахунку показників фондозабезпеченості (ФЗ, тис. грн.), енергозабез-печеності (ЕЗ, кВт), фондоозброєності (ФО, тис. грн.) та енергооз-броєності (ЕО, кВт):

, (5.39)

, (5.40)

, (5.41)

, (5.42)

де ОПФ – середньорічна вартість основних виробничих фондів, тис. грн.;

S – площа сільськогосподарських угідь, га

Е – енергетична потужність підприємства, кВт;

КП – середньорічна кількість персоналу.

Аналіз забезпеченості основними засобами здійснюється не тільки в цілому, а й за окремими групами основних засобів. Особливу увагу слід приділяти забезпеченості підприємства продуктивною худобою, багато-річними насадженнями та машинами і обладнанням сільськогосподар-ського призначення (трактори, комбайни, вантажний транспорт).

Забезпеченість основними засобами залежить від динаміки показ-ників руху основних засобів (коефіцієнтів оновлення та вибуття) й показників їх технічного стану (коефіцієнтів зносу, придатності, приросту основних засобів).

Наступним етапом аналізу основних засобів підприємства є оцінка показників ефективності їх використання. Усі ці показники підрозді-ляються на:

1) узагальнюючі показники;

2) показники ефективності використання тракторного парку;

3) показники ефективності використання зернозбиральних машин і комбайнів;

4) показники ефективності використання вантажного транспорту.

До узагальнюючих показників належать:

1) фондорентабельність, що визначається як відношення операцій-ного прибутку до середньорічної вартості основних виробничих фондів;

2) фондоємність, що визначається як відношення середньорічної вартості основних засобів до валової продукції;

3) фондовіддача, яка може визначатися: , (5.43)

, (5.44)

, (5.45)

де ВП – валова продукція;

В – чиста виручка від реалізації продукції;

ОПФ –середньорічна вартість основних виробничих фондів.

ЧП – чисельність персоналу;

ФО – фондоозброєність;

ПП – середньорічна продуктивність праці одного працівника.

Визначення впливу факторів на узагальнюючі показники ефективнос-ті використання основних засобів здійснюється з використанням прийомів елемінування.

Резервами збільшення фондовіддачі є:

зростання валової продукції, в тому числі й урожайності культур;

досягнення повного використання земельного фонду;

забезпечення оптимальної структури основних виробничих фондів (співвідношення силових і робочих машин);

оптимізація співвідношення оборотних і основних засобів (достатня забезпеченість добривами, насінням і кормами вимагає повного вико-ристання основних засобів);

підтримання нормального технічного стану або оновлення основних засобів;

забезпечення раціональної організації праці та впровадження дієвої системи морального й матеріального стимулювання персоналу.

Ефективність використання тракторного парку. Тракторний парк займає значну частку в структурі основних засобів підприємства. Всі показники ефективності використання тракторного парку поділяються на екстенсивні та інтенсивні [33].

До екстенсивних показників належать: 1) абсолютні (кількість від-працьованих днів, змін і годин одним трактором за аналізований період часу, середня тривалість зміни); 2) відносні, до яких належать: коефіцієнт використання тракторів в роботі (відношення кількості відпрацьованих днів в господарстві до кількості машино-днів перебування тракторів в госпо-дарстві), коефіцієнт змінності (відношення кількості відпрацьованих змін до кількості відпрацьованих днів тракторним парком), коефіцієнт корисного використання робочого часу за день (відношення корисного використання робочого часу до часу перебування тракторів в наряді).

До показників інтенсивного завантаження тракторного парку нале-жать: середньорічний, середньоденний і середньогодинний виробіток трак-тора, що визначається як відношення обсягу виконаних робіт до кількості тракторів, кілкості відпрацьованих ними днів і годин відповідно.

Факторний аналіз обсягу тракторних робіт здійснюється на основі структурно-логічної моделі, що наведена на рис. 5.8.

Рис. 5.8. Структурно-логічна факторна модель обсягу тракторних

робіт [33]

Факторний аналіз обсягу тракторних робіт здійснюється з викорис-танням ланцюгового ряду:

. (5.46)

Вплив факторів на обсяг тракторних робіт визначається з використан-ням прийомів елімінування.

Резерви підвищення ефективності використання тракторного парку полягають в уникненні цілоденних і внутрішньозмінних простоїв тракторів, покращенні технічного обслуговування тракторного парку, організації праці трактористів, удосконаленні системи обліку відпрацьованого часу.

Показники ефективності використання зернозбиральних машин і комбайнів. Ефективність використання зернозбиральних машин зале-жить передусім від середньоденного їх виробітку, оскільки на урожайність впливає швидкість збирання урожаю.

Факторна модель середньоденного виробітку зернозбиральних ма-шин, комбайнів має вигляд:

, (5.47)

де КЗ – коефіцієнт змінності;

ТЗ – тривалість зміни;

ГВ – середньогодинний виробіток одного комбайну.

Тривалість збирання урожаю аналізується з використанням фак-торної моделі [33]:

, (5.48)

де S – площа посівів сільськогосподарських культур;

КК – кількість комбайнів;

ЦДП – цілоденні простої комбайнів.

Факторний аналіз тривалості збирання врожаю здійснюється з використанням прийому ланцюгових підстановок.

Результати факторного аналізу можна конкретизувати за допомо-гою оперативного аналізу використання комбайнів (табл. 5.16).

Оперативний і факторний аналіз є підгрунтям для виявлення ре-зервів підвищення ефективності використання зернозбиральних машин.

Таблиця 5.16

Оперативний аналіз ефективності використання комбайнів [33]

Дата	Показники	Марка і номер комбайну			Усього
		“Дон” № 1	“Нива” № 1	інші
15.07	Відпрацьовано змін	2	2		21
	Відпрацьовано годин	12	15		115
	Простої, години, в тому числі:	4	3		38
	із-за кліматичних умов	2	2		26
	з причини технічних неполадок	1	1		3
	з організаційних причин	1	-		3
02.08	і т. д.
Всьо-го за сезон	Відпрацьовано: днів змін годин Коефіцієнт змінності	28 45 350 1,7	26 40 300 1,5		250 400 2800 1,6
	Цілоденні простої, дні	3	5		50
	Внутрішньозмінні простої, год.	15	25		300

Резервами підвищення ефективності використання комбайнів є: збільшення коефіцієнта змінності, зниження простоїв зернозбиральних машин і забезпечення зростання їх середньогодинного виробітку.

Аналіз ефективності викристання вантажного автотранспорту здійснюється за такими показниками [33]:

1) коефіцієнт використання автомобілів у роботі:

; (5.49)

2) коефіцієнт технічної готовності автомобілів:

; (5.50)

3) коефіцієнт використання робочого часу:

; (5.51)

4) коефіцієнт використання пробігу:

; (5.52)

5) коефіцієнт використання вантажопідйомності автомобіля:

; (5.53)

Факторний аналіз обсягу вантажообігу (ОВО) здійснюється з використанням ланцюгового ряду [33]:

, (5.54)

де КА – кількість вантажних автомобілів;

ДА – кількість відпрацьованих днів одним автомобілем в середньому

за рік;

ТЗ – середня тривалість зміни;

КР – коефіцієнт використання робочого часу;

Ш – середня швидкість вантажного транспорту;

КП – коефіцієнт використання пробігу;

ПА – вантажопідйомність автомобіля;

КВ – коефіцієнт використання вантажопідйомності автомобіля.

Резервами збільшення обсягу вантажообігу є:

1) збільшення парку вантажних автомобілів;

2) уникнення цілодобових і внутрішньозмінних простоїв вантажного транспорту;

3) збільшення швидкості вантажного транспорту;

4) збільшення середньої вантажопідйомності транспорту та коефі-цієнта її використання;

5) покращення рівня організації праці водіїв;

6) удосконаленя системи морального та матеріального стимулю-вання праці водіїв.