Вихідні дані для факторного аналізу продуктивності праці сільськогосподарського підприємства

Показники	План	Факт	Абсолютне відхилення
Середньорічна кількість працююю-чих, зайнятих в сільськогосподар-ському виробництві, в тому числі робітників, чол.	315 245	310 240	-5 -5
Питома вага робітників в загальній чисельності працюючих, зайнятих у сільськогосподарському виробництві	0,77778	0,7742	-0,00358
Середня кількість днів, відпрацьованих одним робітником	260	252	-8
Середня тривалість робочого дня, годин	7	6,5	-0,5
Відпрацьовано всіми робочими за рік, годин	1 820	1 638	-182
Обсяг виробництва сільськогос-подарської продукції, тис. грн.	32 000	31 900	-100
Середньорічний виробіток одного працюючого, зайнятого в сільськогосподарському виробництві	101,587	102,903	1,316
Середньорічний виробіток одного робітника, тис. грн.	130,6123	132,9166	2,3043
Середньоденний виробіток одного робітника, тис. грн.	0,502355	0,527446	0,025091
Середньогодинний виробіток одного робітника, тис. грн.	0,071765	0,081145	0,00938

Визначимо вплив на рівень середньорічного виробітку працюючого таких факторів, як:

питома вага робітників у загальній чисельності працюючих:

, (5.25)

середня кількість днів, відпрацьованих одним робітником за рік:

, (5.26)

середня тривалість робочого дня:

, (5.27)

середньогодинний виробіток одного робітника:

, (5.28)

де – абсолютні відхилення факторів ПВ, Д, Т, ГВ.

За даними табл. 5.15 вплив факторів складає:

тис. грн.;

тис. грн.;

тис. грн.;

тис. грн.

Сумарний вплив факторів дорівнює: -0,468 - 3,111 – 7,0 + 11,895 = 1,316 тис. грн. Отже, средньорічний виробіток одного працюючого, зайня-того у сільськогосподарському виробництві, збільшився на 1 316 грн. Але позитивно на результативний показник вплинуло лише збільшення середньогодинного виробітку робітника. Підприємство незабезпечене ро-бочою силою, крім того, на підприємстві мають місце цілодобові втрати робочого часу в кількості – 1 920 днів ((252-260)* 240) та внутріш-ньозмінні в кількості -30 240 годин (240*252*(6,5-7)). Таким чином, резер-вами збільшення продуктивності праці є доведення хоча б до планового рівня чисельності робітників та усунення цілодобових і внутрішньо-змінних втрат робочого часу.

Крім вищеназваних резервів, найбільші можливості для збільшення продуктивності праці дає скорочення трудових витрат на виробництво продукції за рахунок механізації і автоматизації виробництва, вдоско-налення організації праці, підвищення її інтенсивності.

Факторний аналіз середньоденного та середньогодинного виробітку одного працюючого, зайнятого в сільськогосподарському виробництві, здійснюється аналогічно з використанням прийому абсолютних різниць або інших прийомів елімінування.

Аналіз структури і динаміки фонду оплати праці. Структура і ди-наміка фонду оплати праці аналізується шляхом визначення питомої ваги кожної складової фонду оплати праці в загальній його сумі, а також визначення абсолютних відхилень у сумі і структурі.

У структуру фонду оплати праці сільськогосподарського підприєм-ства входять:

1) фонд основної заробітної плати (нарахування за тарифними і відрядними розцінками; оплата праці висококваліфікованого персоналу, залученого для перепідготовки кадрів; вартість продукції, виданої в натуральній формі; оплата праці нештатних працівників за договорами цивільно-правового характеру);

2) фонд додаткової заробітної плати (надбавки і доплати за сумісництво, роботу в шкідливих умовах, класність водіїв, нічну роботу, керівництво бригадами, високі досягнення в праці; премії за вислугу років, що мають систематичний характер; оплата понадурочних робіт і роботи у вихідні і святкові дні; індексація заробітної плати; оплата додаткових відпусток);

3) інші винагороди й компенсаційні виплати (винагороди і премії, що виплачуються один раз на рік; нарахування за невідпрацьований з іні-ціативи адміністрації час; матеріальна допомога, що має систематичний характер, в тому числі й на оздоровлення; виплати соціального характеру в грошовій і натуральній формах, у тому числі дотації на харчування, путівки, проїздні квитки, оплата перебування дітей в до-шкільних закладах, гуртожитках).

Аналіз ефективності витрат на оплату праці. Ефективність ви-трат на оплату праці визначається шляхом:

1. здійснення факторного аналізу фонду оплати праці;

2. розрахунку показників ефективності витрат на оплату праці.

Факторний аналіз фонду оплати праці (ФОТ) здійснюється з використанням формул:

, (5.29)

, (5.30)

, (5.31)

де К – середньорічна кількість працівників;

Д – середня кількість днів, відпрацьованих одним працівником за рік;

Т – тривалість робочого дня;

РЗП – середньорічна заробітна плата одного працівника;

ДЗП – середньоденна заробітна плата одного працівника;

ГЗП – середньогодинна заробітна плата одного працівника.

Савицька Г. В., представляючи середньорічну чисельність працюю-чих як відношення валової продукції до середньорічного виробітку одного працівника, додатково пропонує такі факторні моделі [33]:

, (5.32)

, (5.33)

, (5.34)

де ВП – валова продукція сільськогосподарського підприємства;

РВ – середньорічний виробіток одного працівника.

Визначення впливу факторів на зміну фонду оплати праці за будь-якою з факторних моделей (формули (5.29 – 5.34)) здійснюється з використанням прийомів елімінування.

До показників ефективності витрат на оплату праці належать:

1) виробництво валової продукції на 1 грн. витрат на оплату праці;

2) чиста виручка на 1 грн. витрат на оплату праці;

3) сума валового прибутку на 1 грн. витрат на оплату праці;

4) сума чистого прибутку на 1 грн. витрат на оплату праці.

Для факторного аналізу виробництва валової продукції на 1 грн. витрат на оплату праці використовується формула [33]:

, (5.35)

де ВП – валова продукція сільськогосподарського підприємства;

ФОТ – фонд оплати праці;

Г – кількість годин, затрачених на виробництво продукції;

КД – кількість днів, відпрацьованих всіма робітниками за аналізуємий період;

КР – середньорічна кількість робітників;

КП – середньорічна кількість персоналу;

ГВ – середньогодинний виробіток одного робітника;

Т – тривалість робочого дня;

Д – кількість відпрацьованих днів одним робітником за період, що аналізується;

П – питома вага робочих в загальній чисельності персоналу;

РЗП – середньорічна заробітна плата одного працівника.

Факторний аналіз чистої виручки на одну гривню витрат на оплату праці здійснюється на основі ланцюгового ряду [33]:

, (5.36)

де РТ – рівень товарності валової продукції.

Аналіз валового прибутку прибутку на 1 грн. витрат на оплату праці здійснюється з використанням багатофакторної моделі [33]:

(5.37)

де П – валовий прибуток від реалізації сільськогосподарської продукції;

РП – валова рентабельність продаж.

Аналіз чистого прибутку на 1 грн. витрат на оплату праці здійс-нюється з використанням багатофакторної моделі [33]:

(5.38)

де ЧП – чистий прибуток;

ПЧ – питома вага чистого прибутку в сумі валового прибутку.

Факторний аналіз вищезгаданих показників ефективності витрат на оплату праці здійснюється з використанням прийомів елімінування і дозволяє виявити резерви її підвищення.