
- •Тема 5. Аналіз діяльності сільськогосподарських підприємств
- •5.1. Значення, завдання, інформаційне, методичне за-безпечення та особливості аналізу діяльності сільсько-господарських підприємств
- •5.2. Особливості аналізу фінансового стану сільськогос-подарських підприємств
- •5.3. Аналіз випуску сільськогосподарської продукції
- •Аналіз динаміки випуску сільськогосподарської продукції
- •Аналіз виконання плану випуску сільськогосподарської продукції
- •Оперативний аналіз виконання плану приросту живої маси телят
- •Оперативний аналіз виконання плану надоїв молока за день
- •5.3.1. Факторний аналіз валового збору продукції рослинництва
- •Вихідні дані для аналізу валового збору культури (озимої пшениці)
- •Аналіз виконання плану внесення мінеральних добрив
- •5.3.2. Факторний аналіз виходу продукції тваринництва
- •Аналіз обігу череди великої рогатої худоби
- •5.4. Аналіз структури та ефективності використання земельного фонду сільськогосподарського підприємства
- •Аналіз використання сільськогосподарських земель
- •5.5. Аналіз забезпеченості сільськогосподарських підпри-ємств трудовими ресурсами та ефективності їх використання
- •Аналіз забезпеченості трудовими ресурсами
- •Вихідні дані для факторного аналізу продуктивності праці сільськогосподарського підприємства
- •5.6. Аналіз ефективності використання основних засо-бів у сільськогосподарському виробництві
- •5.7. Аналіз собівартості та рентабельності сільсько-господарської продукції
- •Структура і динаміка витрат за елементами
- •Планова калькуляція собівартості живої ваги курчат-бройлерів на 1000 кг (за півріччя по місяцях)
- •Порядок розрахунку витратних показників рентабельності
Тема 5. Аналіз діяльності сільськогосподарських підприємств
5.1. Значення, завдання, інформаційне, методичне забезпечення та особливості аналізу діяльності сільськогосподарських підприємств.
5.2. Особливості аналізу фінансового стану сільськогосподарських підприємств.
5.3. Аналіз випуску сільськогосподарської продукції.
5.3.1. Факторний аналіз валового збору продукції рослинництва.
5.3.2. Факторний аналіз виходу продукції тваринництва.
5.4. Аналіз структури та ефективності використання земельного фонду сільськогосподарського підприємства.
5.5. Аналіз забезпеченості сільськогосподарських підприємств трудо-вими ресурсами та ефективності їх використання.
5.6. Аналіз ефективності використання основних засобів в сільсько-господарському виробництві.
5.7. Аналіз собівартості та рентабельності сільськогосподарської про-дукції.
5.1. Значення, завдання, інформаційне, методичне за-безпечення та особливості аналізу діяльності сільсько-господарських підприємств
Сільське господарство – це галузь, яка в Україні може ефективно розвиватися, оскільки є необхідні географічні і кліматичні умови. Але рівень розвитку сільськогосподарського виробництва в Україні не досяг належного рівня з причини неефективного управління галуззю як на макро-, так і на мікрорівні.
Метою аналізу діяльності сільськогосподарських підприємств є виявлення резервів зростання обсягів виробництва продукції, зниження її собівартості та підвищення якості. Для досягнення цієї мети слід вирішити такі завдання, як загальна оцінка діяльності сільськогосподарських під-приємств, аналіз виконання плану виробництва валової продукції, аналіз ефективності використання ресурсів, основних засобів, оцінка структури і динаміки витрат, розрахунок показників рентабельності та ін. Мета, завдання, об’єкти та методичне забезпечення аналізу діяльності сільсько-господарських підприємств знайшли відображення на рис. 5.1.
Рис. 5.1. Завдання, об’єкти, методи і прийоми аналізу діяльності сільськогосподарських підприємств
Інформаційна база для аналізу діяльності сільськогосподарських підприємств включає:
1) фінансову звітність: ф. №1 “Баланс”, ф. № 2 “Звіт про фінансові результати”, ф. № 3 “Звіт про рух грошових коштів”, ф. № 4 “Звіт про власний капітал”, ф. № 5 “Примітки до річної фінансової звітності” або “Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва”;
2) статистичну звітність. До основних форм річної статистичної звітності належать: ф. № 24 “Звіт про стан виробництва”, ф № 24-корм “Баланс кормів”, ф. № 10-а-с.-г. “Заключний звіт про заготівлю кормів“, ф. № 4-с.-г. “Заключний звіт про підсумки посівів під урожай“, ф. № 29 –с.-г. “ Звіт про збір урожаю сільськогосподарських культур на 1-ше грудня”, ф. № 9-б-с.-г. “Звіт про внесення мінеральних, органічних добрив, гіпсування та вапнування грунтів під урожай”, ф. № 16-с.-г. “Баланс сільськогосподарської продукції“, ф. № 3-заг “Звіт про заготів-лю насіння трав та іншої продукції рослинництва”, ф. № 5-заг ”Звіт про заготівлю льону та конопель”, ф. № 8-заг “Звіт про заготівлю тютюну, хмелю, цикорію, ефіроолійних культур”, ф. № 15-заг “Звіт про заготівлю вовни”, ф. №21-заг “Звіт про реалізацію сільськогосподарської продук-ції”, ф. №1-ферм “Заключний звіт про підсумки посівів під урожай селян-ського (фермерського) господарства або орендаря (громадянина), ф № 2-ферм “Звіт про діяльність селянського (фермерського) господарства або орендаря (громадянина). В аналізі часто використовують форми :
квартальної звітності (ф. 1-с.-г. “Звіт про наявність насіння ярих культур”, ф. № 7-заг. “Звіт про заготівлю овочів і картоплі”, ф. № 11-заг “Звіт про заготівлю, птиці, худоби, кролів“, ф. №13-заг “Звіт про заготів-лю молока“, ф. № 14-заг. “Звіт про заготівлю яєць“);
місячної звітності (ф. № 10-с.-г. “Звіт про хід сінокосіння і заготівлі кормів“, ф. № 7-с.-г. “Звіт про хід збирання врожаю, посівів озимих та оранку на зяб”, ф. № 4-заг ”Звіт про заготівлю цукрових буряків”.
3) податкову звітність (Декларація про податок на прибуток, Декла-рація про ПДВ);
4) позаооблікові джерела інформації (матеріали нарад, конфе-ренцій, доповідні і пояснювальні записки, довідники, прейскуранти, дані про діяльність конкурентів, показники, що характеризують коньюнктуру ринку сільськогосподарської продукції).
Аналіз діяльності сільськогосподарських підприємств має свої особливості із-за специфіки галузі. До них належить [27, 33] необхідність:
1) врахування впливу природно-кліматичних умов на результати сільськогосподарського виробництва. Природно-кліматичні умови характе-ризуються середньорічною кількістю опадів, їх розподілу за порами року, товщиною снігового покрову, глибиною промерзання грунту, температурою повітря, несприятливими погодними умовами. Природні та кліматичні умови можуть спричиняти форс-мажорні обставини в сільському господарстві, тому всі показники діяльності сільськогосподарських підприємств співставляються не з попереднім роком, а з середніми даними за 3 – 5 останніх років;
2) оцінки сезонного характеру сільськогосподарського виробництва. Сезонність слід враховувати при оцінці показників ефективності вико-ристання основних засобів, трудових та матеріальних ресурсів, а також в організації збуту сільськогосподарської продукції та встановленні цін на неї;
3) врахування значної тривалості виробничого циклу. У зв’язку з цим повний аналіз основних виробничих показників як в тваринництві, так і в рослинництві можна здійснити тільки в кінці року;
4) оцінки якості земельних угідь сільськогосподарського підприємства, оскільки саме вони є основним засобом виробництва. Використання земель не тільки не погіршує з часом їх якостей, а й, навпаки, може підвищити їх родючість за умови впровадження належних заходів щодо їх покращення. Якість земельних угідь характеризується показниками місткості гумусу і мікроелементів у грунті, потужності гумусного шару, механічного складу грунту, частки поліпшених угідь;
5) врахування відмінності сільського господарства від інших галузей, яка полягає в тому, що сільгоспвиробники використовують частину готової продукції у власному господарстві в якості кормів, посадкового матеріалу. Саме тому обсяги реалізованої продукції значно менші за обсяги валової продукції і валовий оборот;
6) розрахунку специфічних показників, що характеризують діяльність сільськогосподарських підприємств (урожайності, валового збору, жирності молока);
7) врахування можливості широкого використання міжгосподарського та порівняльного аналізу, оскільки більшість сільськогосподарських підпри-ємств функціонують в однакових природно-кліматичних умовах;
8) врахування місцезнаходження господарства, що характеризується віддаленістю від районного та обласного центру, залізничних та автомо-більних шляхів, підприємств – переробників сільськогосподарської продукції.
Указані особливості сільськогосподарського виробництва визначають специфіку здійснення його аналізу і мають бути обов’язково враховані для підвищення результативності аналізу.