Оцінка професорсько-викладацького складу у вищих навчальних закладах

Рік	Кіль- кість викла-дачів	Із них				викладачів пенсійного віку, %
		докто- рів, профе- сорів	%	канди- датів, доцен- тів	%	докто- рів, профе- сорів	канди- датів, доцен- тів	без ступеня
2005	450	40	8,9	252	56,0	52,0	26,5	10,0
2006	525	45	8,6	285	54,3	53,0	30,0	12,5
Ланцю-гові темпи зрос-тання, %	116,7	112,5	96,6	113,1	96,9	101,9	113,2	125,0
2007	640	57	8,9	350	54,7	55,0	27,0	13,2
Ланцю-гові темпи зрос-тання, %	121,9	126,7	103,5	122,8	100,7	103,8	90,0	105,6

Аналіз руху трудових ресурсів здійснюється з використанням показ-ників:

1) коефіцієнт постійності персоналу визначається:

(4.18)

де – чисельність персоналу, яка відпрацювала весь рік;

– середньорічна чисельність персоналу;

2) коефіцієнт обороту з прийому персоналу:

(4.19)

де – чисельність прийнятого персоналу;

3) коефіцієнт обороту по звільненню персоналу:

, (4.20)

де – чисельність звільненого персоналу;

4) коефіцієнт плинності персоналу:

, (4.21)

де – чисельність звільнених за власним бажанням;

– чисельність звільнених за прогули і порушення.

Аналіз контингенту вищих навчальних закладів здійснюється з використанням балансової моделі:

, (4.22)

де Чп – чисельність студентів на початок навчального року;

П – кількість студентів, що вступили на перший курс;

Чк – чисельність студентів на кінець навчального року;

В – кількість студентів, які є випускниками, або кількість відрахованих з якихось причин.

Аналіз контингенту може здійснюватися як в цілому по вузу, так і за окремими факультетами та формами навчання. Умовний приклад аналізу контингенту наведено в табл. 4.5. Особлива увага при аналізі контингенту приділяється виконанню плану з прийому студентів як на бюджетну, так і на контрактну форми навчання.

Якщо у вищому навчальному закладі має місце невиконання плану з набору студентів, то мають бути ретельно проаналізовані причини такого явища в розрізі форм навчання, факультетів. Серед цих причин можуть бути недостатня рекламна кампанія, висока вартість навчання, низька якість освітніх послуг, що надаються закладом, та інші.

Таблиця 4.5

Аналіз контингенту у вищих навчальних закладах

Назва факультету	Усього чисельність студентів, чол.			у тому числі бюджет
	планова	фактична	відхилення	чол.	%
Денна форма навчання
обліку і аудиту	500	490	-10	198	40,4
фінансовий	400	406	6	145	35,7
менеджменту і маркетингу	200	200	-	85	42,5
Разом	1100	1096	-4	428	39,05
Заочна форма навчання
Відділення перепідготовки кадрів
….

Деталізація результатів аналізу контингенту здійснюється за такими показниками:

1) коефіцієнт обороту з прийому студентів:

, (4.23)

де П – кількість студентів, прийнятих до вузу;

СЧ – середньорічна чисельність студентів (визначається щодо учбового року);

3. коефіцієнт обороту з вибуття студентів:

, (4.24)

де В – кількість студентів, які є випускниками, або відраховані з вузу.

Аналіз ефективності використання трудових ресурсів в бюд-жетних установах здійснюється на основі показників, що характеризують функціональну діяльність установ. Для різних бюджетних установ вони мають свою специфіку.

Факторний аналіз продуктивності праці бюджетних установ здійснюється за формулою:

, (4.25)

де Ппо – продуктивність праці основного персоналу бюджетної установи;

ПВ – питома вага основного персоналу в загальній чисельності пер-соналу.

Факторний аналіз здійснюється з використанням прийомів еліміну-вання. Показник продуктивності праці основного персоналу відрізняється в залежності від функціональної діяльності бюджетної установи.

Так, продуктивність праці у вищих навчальних закладах харак-теризує показник кількості відпрацьованих за певний період ліжко-днів на одного лікаря; у середніх загальноосвітніх навчальних закладах – середньорічне або середньомісячне навчальне навантаження на одного викладача; в дитячих дошкільних закладах – середня за період кількість дитино-днів у розрахунку на одного вихователя.

Аналіз ефективності використання робочого часу розглянемо на прикладі лікарень, фонд робочого часу яких визначається за рис. 4.2.

Рис. 4.2. Структура календарного фонду робочого часу

Реальний фонд робочого часу установ охорони здоров’я визначається:

, (4.26)

де ЧП – середньорічна чисельність персоналу;

Д – кількість відпрацьованих днів одним працівником за рік;

Т – середня тривалість робочого дня.

Аналіз фонду оплати праці бюджетних установ здійснюється за формою табл. 4.6.

Таблиця 4.6

Структура і динаміка фонду оплати праці бюджетних установ

Показники	Минулий рік		Звітний рік		Відхилення, +/-
	сума, грн.	питома вага , %	сума, грн.	питома вага , %	суми, грн.	питомої ваги, %
1.Фонд оплати праці:	194 010	100	232 710	100	38 700	-
погодинна оплата за тарифними ставками	156 935	80,89	190 194	81,73	33 259	0,84
доплати	15 889	10,14	18 314	10,35	2 425	0,21
оплата відпусток	15 055	7,76	16 034	6,89	979	-0,87
інші винагороди і заохочення	2 347	1,21	2 397	1,03	50	-0,18

Факторний аналіз фонду оплати праці може здійснюватися з використанням прийомів елімінування за такими факторними моделями:

, (4.27)

(4.28)

(4.29)

де ЧП – середньорічна чисельність персоналу;

Д – кількість днів, відпрацьованих одним працівником в середньому за рік;

Т – тривалість робочого дня;

РЗП – середньорічна заробітна плата одного працівника;

ДЗП – середньоденна заробітна плата одного працівника;

ГЗП – середньогодинна заробітна плата одного працівника.