4.3. Аналізу фінансового стану бюджетних установ

4.3.1. Аналіз балансу бюджетних установ

Фінансовий стан бюджетної установи характеризує її здатність фінансувати свою діяльність, ефективно використовувати кошти, нарощувати свій економічний потенціал. Метою аналізу фінансового стану бюджетних установ є отримання невеликої кількості ключових показників – характеристик фінансового стану – та виявлення резервів їх покращення.

Методичне забезпечення аналізу фінансового стану представлене наведеними на рис. 4.1 методами та прийомами економічного аналізу й видами аналізу фінансового стану:

1) вертикальним, що полягає у визначенні структури активів і паси-вів (питомої ваги окремих статей у підсумку балансу);

2) горизонтальним, який полягає у визначенні абсолютних і віднос-них відхилень за статтями балансу та інших форм звітності;

3) коефіцієнтним, що полягає у визначенні показників аналізу фі-нансового стану;

4) факторним, котрий є визначенням впливу різних факторів на ре-зультативні показники;

5) трендовим, що полягає в оцінці та прогнозуванні динаміки по-казників фінансового стану.

Необхідність аналізу балансу обумовлена тим, що баланс відображає результат усієї господарської діяльності установи за коштами загального та спеціального фондів відповідно до всіх виконуваних програм.

Дослідження активів бюджетної установи потребує їх деталізації за ознаками цільового використання й ліквідності, а дослідження пасивів – деталізації їх за джерелами формування. Аналіз як активів, так і пасивів бюджетних установ здійснюється за формою табл. 2. 2.

Склад і динаміка активів бюджетної установи аналізується за такими статтями:

1. Необоротні активи:

а) нематеріальні активи;

б) основні засоби;

в) інші необоротні матеріальні активи.

2. Оборотні активи:

а) матеріали і продукти харчування;

б) малоцінні та швидкозношувані предмети;

в) інші запаси.

г) дебіторська заборгованість (розрахунки з постачальниками, підрядниками та замовниками за виконані роботи й надані послуги, розрахунки з податків та платежів, розрахунки зі страхування, розра-хунки з відшкодування завданих збитків, розрахунки за спеціальними видами платежів, розрахунки з підзвітними особами, розрахунки за іншими операціями);

д) розрахунки за операціями з централізованого постачання мате-ріальних цінностей;

е) розрахунки за окремими програмами;

є) інші кошти;

ж) грошові кошти “в дорозі”;

з) рахунки в банках (рахунки загального фонду, рахунки спеціального фонду, рахунки в іноземній валюті, інші поточні рахунки);

и) рахунки в казначействі загального фонду;

і) рахунки в казначействі спеціального фонду;

й) спеціальні реєстраційні рахунки для обліку коштів, отриманих як плата за послуги;

к) спеціальні реєстраційні рахунки для обліку коштів, отриманих за іншими джерелами власних надходжень;

л) спеціальні реєстраційні рахунки для обліку інших надходжень спеціального фонду;

м) інші рахунки в казначействі;

н) каса.

3. Витрати:

а) видатки загального фонду (державного та місцевого бюджетів);

б) видатки спеціального фонду (за коштами, отриманими як плата за послуги; за іншими джерелами власних надходжень; видатки за іншими надходженнями спеціального фонду);

в) виробничі витрати.

Пасиви балансу бюджетної установи аналізуються за такими стат-тями:

1. Власний капітал:

а) фонд у необоротних активах;

б) фонд у малоцінних та швидкозношуваних предметах;

в) результат виконання кошторису за загальним фондом;

г) результат виконання кошторису за спеціальним фондом;

д) результати переоцінок.

2. Зобов’язання:

а) довгострокові зобов'язання;

б) короткострокові позики;

в) поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями;

г) кредиторська заборгованість (з постачальниками, підрядника-ми та замовниками за роботи й надані послуги; за спеціальними видами платежів; із податків та платежів; розрахунки зі страхування; із заробітної плати; зі стипендіатами; з працівниками за безготівковими перерахуваннями; за депозитними сумами; за іншими операціями);

д) розрахунки за операціями з централізованого постачання мате-ріальних цінностей;

е) розрахунки за окремими програмами.

3. Доходи:

а) доходи загального фонду (державного бюджету та місцевого бюджету);

б) доходи спеціального фонду (за коштами, отриманими як плата за послуги; за іншими джерелами власних надходжень; за витратами майбутніх періодів);

в) доходи від реалізації продукції, виробів і виконуваних робіт.

Вертикальний і горизонтальний аналіз балансу доповнюється коефіцієнтним, що включає розрахунок таких показників:

1. коефіцієнт зростання валюти балансу:

, (4.10)

де _– середнє значення валюти балансу в звітному періоді;

– середнє значення валюти балансу в минулому періоді;

2. коефіцієнт обороту з надходження оборотних активів [24, с. 187]:

, (4.11)

де Н – оборот з надходження оборотних активів упродовж періоду;

З – залишки оборотних активів на початок періоду.

3. коефіцієнт обороту з використання оборотних активів [24, с. 187]:

, (4.12)

де В – оборот з використання оборотних активів упродовж періоду;

4) співвідношення коефіцієнтів обороту з надходження та використання оборотних активів [24, с. 187]:

. (4.13)

Значення цього показника має бути більшим за одиницю;

5) коефіцієнт співвідношення дебіторської і кредиторської забор-гованостей:

, (4.14)

де ДЗ – залишок дебіторської заборгованості на певну дату;

КЗ – залишок кредиторської заборгованості на певну дати.

Значення показника має бути більшим або хоча б рівним одиниці.