4.5.3. Аналіз функціональної діяльності установ охорони здоров’я

До установ охорони здоров’я належать лікарні та амбулаторно-профілактичні заклади (поліклініки).

Аналіз обсягів функціональної діяльності лікарень здійснюється за формою табл. 4.14 як у цілому по всій лікарні, так і за окремими відділеннями.

За даними табл. 4.14 лікарня виконала план по кількості від-працьованих ліжко-днів, а не виконала по кількості хворих, що пройшли лікування із-за збільшення середнього терміну перебування хворих в лікарні.

Факторні моделі аналізу обсягів діяльності лікарень [24]:

1) двофакторна мультиплікативна модель аналізу кількості відпра-цьованих ліжко-днів:

, (4.46)

де КЛ – середньорічна кількість ліжок;

Д – середня кількість днів використання одного ліжка;

2) змішана факторна модель аналізу обсягів лікувальної діяльності (кількості осіб, що пройшли лікування), КО:

, (4.47)

де Т – середній термін перебування хворого в лікарні.

Таблиця 4.14

Виконання плану обсягу функціональної діяльності лікарень [24]

Показники	За планом	Фактич-но	Відхилення
			абсолютне	відносне, %
1. Середньорічна кількість лікарняних ліжок	500	550	50	10,0
2. Середня кількість днів використання одного ліжка	340	330	-10	-2,9
3. Кількість ліжко-днів, від-працьованих лікарнею [1]*[2]	170 000	181 500	11 500	6,76
4. Кількість хворих, що пройшли лікування	12 000	11 700	-300	-2,5
5. Середній термін перебу-вання хворого в лікарні [3]:[4]	14,17	15,51	1,34	9,46

Аналіз якості госпіталізації здійснюється за такими показниками:

1. питома вага хворих, що відмовилися від госпіталізації;

2. питома вага хворих, які пройшли повторну госпіталізацію з одна-ковим діагнозом;

3. питома вага хворих, котрі виписалися з лікарні без покращення стану;

4. питома вага померлих хворих.

Аналіз обсягів функціональної діяльності профілактично-амбу-латорних закладів здійснюється з використанням показників [24]:

1) кількість відвідувань поліклініки за зміну (КВ):

, (4.48)

де П – загальна площа кабінетів для прийому хворих;

Н – норма робочої площі на одного відвідувача за одну зміну;

2. показник необхідної потужності поліклініки (НП):

, (4.49)

де Ч – чисельність населення району діяльності поліклініки;

В – коефіцієнт середньої частоти відвідувань поліклініки одним мешканцем району діяльності упродовж року;

З – змінність роботи поліклініки;

Д – кількість днів роботи поліклініки за рік;

3. показник добової лікарняної функції (ФД):

; (4.50)

4) показник річної лікарняної функції (ФР):

; (4.51)

5) середньорічне навантаження у розрахунку на одну посаду лікаря (СН):

; (4.52)

де ЛВ – кількість лікарняних відвідувань, яка визначається шляхом додавання кількості відвідувань хворим лікаря у поліклініці та кількості відвідувань лікарем хворого на дому;

ПЛ – кількість посад лікарів у поліклініці;

6) показник рівня амбулаторного обслуговування (РО):

, (4.53)

де КМ – кількість осіб, що звернулися до поліклініки за медичною допомогою;

7) коефіцієнт ефективності диспансеризації (КЕ):

, (4.54)

де ЧДН – чисельність осіб, що перебувають на диспансерному обліку, на початок досліджуваного періоду;

ЧЗ – чисельність осіб, знятих з диспансерного обліку у зв'язку з оду-жанням;

8) коефіцієнт інтенсивності обслуговування хворих в поліклініці (Кі):

. (4.55)

Рівень інтенсивності обслуговування обчислюється в днях, які витратила б поліклініка на здійснення фактичної кількості лікарняних відвідувань при дотриманні показника необхідної добової лікарняної функції. Відхилення цього показника, як зазначають автори [24], від одиниці свідчить про недоліки в організації процесу обслуговування хворих і оцінюється негативно. Якщо показник менше одиниці, обсяг виконаної роботи менше, ніж обсяг, на який розраховано потужність поліклініки, якщо більше одиниці – на кожне лікарняне відвідування витрачається менше часу, ніж потрібно, або здійснюються переважно профілактичні огляди.

1