1.3.3. Нормування оборотних коштів

Оборотні кошти діляться на нормовані і ненормовані. До нормованих відносяться всі елементи оборотних виробничих фондів і готова продукція на складах підприємства, що входить до складу фондів звернення. Решта всіх елементів оборотних коштів відноситься до ненормованих.

Нормування оборотних коштів є важливим чинником підвищення ефективності використання матеріальних ресурсів.

Нормування оборотних коштів – це процес встановлення економічно обгрунтованої величини оборотних коштів, необхідної для нормального функціонування підприємства.

Найважливішим завданням нормування оборотних коштів є розробка норм витрат матеріальних ресурсів і нормативів оборотних коштів.

Норма витрат матеріальних ресурсів – це гранично допустима величина витрачання певного виду сировини, матеріалів, палива, енергії для виробництва одиниці продукції.

За часом дії норми витрат матеріальних ресурсів діляться на поточні, річні і перспективні. По масштабах застосування розрізняють норми індивідуальні і групові. Залежно від ступеня деталізації об'єкту нормування норми витрат матеріальних ресурсів можуть розраховуватися на одиницю продукції, на вузол, на деталь, на операцію.

Серед методів нормування витрат матеріальних ресурсів найбільш прогресивним є розрахунково – аналітичний метод, заснований на детальному опрацьовуванні технічної документації, ретельному аналізі особливостей конструкції виробу, обліку конкретних умов виробництва, використанні новітніх досягнень науки і техніки.

Досвідчено – статистичний метод припускає розробку норм витрат матеріальних ресурсів на основі звітних даних про фактичне використання цих ресурсів в попередніх звітних періодах.

Норматив оборотних коштів – це мінімальний запас власних оборотних коштів підприємства, постійно необхідний йому для забезпечення нормальної роботи.

В процесі нормування оборотних коштів розраховуються два види нормативів: приватний і сукупний.

Приватний норматив – це грошові кошти, що виділяються для створення мінімального запасу з окремого елементу (виду) матеріальних ресурсів:

(1.9.)

де Hi – норматив оборотних коштів з і – го виду матеріальних ресурсів, грн.; P – середньодобова планова витрата певного виду матеріальних ресурсів (у натуральних показниках); C – ціна одиниці матеріальних ресурсів грн/од.; n_з - норма запасу матеріальних ресурсів, доби.

Норма запасу матеріальних ресурсів (n_з) – це мінімально необхідна кількість днів, на яку слід створити запас матеріальних ресурсів, що забезпечують безперебійну роботу підприємства.

Норма запасу матеріальних ресурсів певного виду (n_з) включає поточний запас (n_пот.), транспортний запас (n_тр), підготовчий запас (n_підг), технологічний запас (n_техн ) і страховий запас (n _страх), обчислені в днях:

n_з = n_пот + n_тр + n_підг + n_техн + n _страх (1.10)

Поточний запас (n_пот) – це період часу між двома черговими постачаннями матеріальних ресурсів на підприємство.

Транспортний запас (n_тр) – це час знаходження матеріальних ресурсів в дорозі від постачальника до споживача.

Підготовчий запас (n_піодг) – включає час, необхідний для приймання, лабораторного аналізу, підготовки матеріалів до виробничого споживання.

Технологічний запас (n_техн) необхідно враховувати у випадках, якщо матеріальні ресурси, що поступають на підприємства, до безпосереднього використання їх у виробництві повинні заздалегідь пройти певну підготовку.

Страховий запас (n_страх) – створюється на випадок виникнення непередбачених збоїв в постачаннях матеріальних ресурсів на підприємство. Його величина приймається, як правило, в розмірі до 50% поточного запасу. Сукупний норматив оборотних коштів (Н_сов) – це загальна планова величина оборотних коштів, яка необхідна підприємству для організації безперебійної роботи:

(1.11.)

де m – кількість окремих видів матеріально-технічних ресурсів, вживаних підприємством.