
- •Розділ 1. Теоретико-методологічні засади соціологічного аналізу становища людини з вадами слуху
- •1.1. Інвалідність як медичний та соціальний феномен
- •1.2. Феномен глухоти в контексті сучасних наукових досліджень
- •1.3. Використання жестової мови та проблеми соціальної інтеграції нечуючих та слабочуючих людей
- •Висновки до першого розділу
- •Розділ 2. Соціальний статус людини з вадами слуху (лвс) та фактори, що його обумовлюють
- •2.1. Методи вивчення соціального статусу людини з вадами слуху
- •Бланк інтерв’ю
- •Дякуєм за співпрацю! Висновки до другого розділу
Дякуєм за співпрацю! Висновки до другого розділу
Отже, було визначено, що «соціальна стратифікація» - це диференціація населення на класи і верстви. Основна сутність її полягає у нерівномірному розподілі прав і привілеїв, відповідальності та обов’язків, наявності певних соціальних цінностей влади і впливу серед членів того чи іншого співтовариства.
У теорії соціальної стратифікації є два базові поняття соціальний статус і соціальна роль. Соціальний статус є відображенням статичних процесів і означає соціальну приналежність особи.
У повсякденних розмовах слово “статус” використовується для позначення позиції індивідуума, визначуваної його економічним станом, впливом і престижем, станом здоров’я. Проте соціологи під статусом розуміють соціальну позицію людини в рамках групи або суспільства, пов'язану з певними його правами і обов'язками. Саме за допомогою статусів ми ідентифікуємо один одного в різних соціальних структурах.
Для визначення соціального статусу людини з вадами слуху необхідно використати загальнонаукові методи, а саме: спостереження, опитування, анкетування, інтерв'ювання, бесіда, аналіз документації, соціометрія.
Я вважаю, що за допомогою програми соціологічного дослідження можна визначити соціальний статус людини з вадами слуху (ЛВС) та фактори, що його обумовлюють, застосувавши методи анкетування та інтерв´ю.
ВИСНОВКИ