Основна частина роботи

Ця частина роботи за обсягом є найбільша. В ній розкриваються послідовно всі питання за планом, який може бути простим або складним. Досвід організації науково-творчої роботи показує, що доцільніше працювати за складним планом.

Рукопис основної частини роботи виконується із дотриманням цілого ряду вимог. Починається вона назвою глави або розділу роботи. Якщо план складний, то зазначається і назва підрозділу. Кожен з підрозділів закінчується коротким чітким висновком із досліджуваного питання.

Відстань між назвою розділу і підпункту, назвою підпункту і текстом роботи складає 1 строку; відстань між підпунктом і назвою наступного підпункту – 2 строки.

Кожен розділ розпочинається з нової сторінки.

З'ясування питань досліджуваної проблеми повинно здійснюватися аргументовано з посиланнями на першоджерела та літературу.

З існуючих різновидів посилань на джерела радимо користуватися підрядковими посиланнями, виконаними відповідно до сучасних правил ведення бібліографії.

Висновки

Заключні висновки, що вміщуються на 3–4 сторінках, є основним підсумком часткових узагальнень, зроблених у розділах (підрозділах) роботи. Особливо важливо, щоб на ті питання, які були порушені студентом у вступній частині, було дано аргументовані відповіді, і щоб та мета, яку ставив перед собою автор, знайшла свою реалізацію.

Список використаних джерел та літератури

Завершення написання курсової роботи закінчується складанням списку першоджерел та літератури. Така робота повинна бути виконана з дотриманням певних вимог і правил (додаток 9). Насамперед, до списку включаються всі документи і література, які були використані автором у процесі підготовки роботи.

Список використаних джерел наводиться в алфавітному порядку, на джерела в списку повинні бути посилання в тексті.

Орієнтовний план випускної кваліфіквційної (бакалаврської) роботи

1. ВСТУП

2. Основна частина

РОЗДІЛ І

1.1. Вивчення п’єси і дійсності, що в ній відображена. Аналіз науково-дослідної і мемуарної літератури, присвяченій п’єсі, режисеру, акторам, що втілювали роль на сцені.

1.2. Перше знайомство з роллю і аналіз п’єси.

1.3. Фабула п’єси.

1.4. Визначення теми п’єси, її ідеї та зверхзавдання.

1.5. Зверхзавдання і наскрізна дія ролі (визначення цілей й завдань персонажа в кожному епізоді).

1.6. Події в ролі:

- вихідна подія;

- основні події;

- головна подія.

1.7. Запропоновані обставини п’єси і ролі.

РОЗДІЛ ІІ

2.1. Система К.С. Станіславського: основні положення, поняття дійового аналізу.

2.2. Домашня робота над роллю.

2.3. Вивчення життя персонажа, його вчинків та їхньої мотивації.

2.4. Визначення подій, дійових факторів і вчинків, що змінюють поведінку персонажа.

2.5. Фантазування про минуле образу персонажа з метою створення його біографії.

2.6. «Розтин» тексту: робота над підтекстами і внутрішніми монологами.

ІІІ. ВИСНОВКИ

IV. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.