Діагностика

В ендемічних районах ґрунтується на клінічних даних – появі одного або декількох симптомів після укусу кліща (гарячка, мігруюча кільцеподібна еритема, міалгії, артралгії, менінгополіневрит, менінгорадикулополіневрит, міокардит, артрит, атрофічний акродерматит). Специфічна діагностика полягає у виділенні борелій з крові, біоптату шкіри, ліквору, синовіальної рідини, а також знаходженні антитіл до збудника в сироватці крові та лікворі за допомогою імунофлюоресцентного або імуноферментного методів. Титр антитіл класу IgМ досягає найвищого рівня на 4-6-му тижні від початку захворювання, а класу IgG, як правило, – збільшується повільно і досягає максимального значення через декілька місяців. Треба врахувати те, що антитіла до збудника хвороби Лайма перехресно реагують з іншими спірохетами. За допомогою полімеразної ланцюгової реакції можна виявити специфічні фрагменти ДНК збудника.

Диференційний діагноз.

Проявами кліщового рикетсіозу є гарячка і рясна поліморфна розеольозно-папульозна екзантема, наявність первинного афекту в місці укусу кліща, який, на відміну від кільцеподібної мігруючої еритеми, має вигляд інфільтрованої гіперемічної плями з кірочкою у центрі. Характерним є ураження дихальних шляхів. Суттєве значення мають специфічні серологічні дослідження.

Еризипелоїд відрізняється локалізацією процесу на пальцях руки або кисті з появою декількох червоних плям, відсутністю загальної інтоксикації, вторинної екзантеми, неврологічних розладів. При еризипелоїдному артриті розвивається контрактура міжфалангових суглобів.

У разі токсико-алергічного дерматиту макульозна висипка виникає після прийому медикаментів, контакту з хімічними та харчовими алергенами. Характерними ознаками є свербіння шкіри, набряк її, ураження суглобів, еозинофілія.

Ревматизму часто передує ангіна, характерні множинні ураження суглобів із запальними змінами та порушенням функції, ендоміокардит, у подальшому – вада серця. Допомагають в діагностиці позитивні ревмопроби.

Лікування

http://www.clinic-infectious-diseases.com/diagnostika-i-lechenie.html

проводять в умовах інфекційного стаціонару. Ефективна антибіотикотерапія. На початку хвороби призначають тетрациклін або доксициклін, а також бензилпеніцилін, ампіцилін, еритроміцин та ін. Тетрациклін (у добовій дозі 1,0-1,2 г протягом 10 днів) є препаратом вибору в першій стадії хвороби, в другій і третій стадіях – великі дози бензилпеніциліну (10-20 млн ОД на добу протягом 10 днів і більше), при їх неефективності – макроліди (азитроміцин, кларитроміцин) і 3-го покоління цефалоспоринів (цефтриаксон, цефотаксим). У випадку рецидивів застосовують біцилін-5 по 1 500 000 ОД 1 раз у місяць півроку поспіль. За клінічними показаннями застосовують аналгетики, нестероїдні протизапальні засоби (індометацин, диклофенак та ін.), делагіл, глюкокортикоїди, дезінтоксикаційні та діуретичні препарати.

Профілактика та заходи в осередку.

http://www.ses-skvira.com.ua/sezon_zahvor/62-profilaktika_zahist_vid_napadu_klischiv.html

 В ендемічній місцевості застосовують індивідуальні засоби захисту від кліщів (захисний одяг, репеленти), проводять акарицидні заходи. Кліща, що присмоктався до тіла, треба якомога швидше видалити, а місце укусу обробити йодною настоянкою. Ефективним превентивним заходом є наступна екстрена антибіотикотерапія. Її здійснюють у тих випадках, коли доведено, що кліщ був інфікований. Для цього вміст кишечника і гемолімфу виділеного кліща досліджують у темному полі мікроскопа і/або за допомогою полімеразної ланцюгової реакції. У разі знаходження борелій потерпілому призначають доксициклін по 0,1 г 1 раз у добу протягом 5 днів, якщо лікування розпочали в перші 3 дні після нападу кліща, або до 10 днів, якщо воно почалось пізніше. Препаратами вибору можуть бути інші тетрацикліни, біцилін-5 у дозі 2,4 млн ОД внутрішньом’язово одноразово, амоксиклав по 0,375 4 рази в день 5 днів поспіль. Для активної специфічної профілактики створені рекомбінантні вакцини, які, очевидно, будуть застосовуватись в ендемічній місцевості.

 

 

Тернопільський державний медичний університет ім. І.Я. Горбачевського

Кафедра інфекційних хвороб

Зав. кафедрою ___________________

Викладач_______________________

ІСТОРІЯ ХВОРОБИ

Прізвище, ім'я, по батькові хворого і вік_

Кінцевий діагноз

 

Перша сторінка оформляється як титульний листок звичайної клінічної історії хвороби:

ПАСПОРТНА ЧАСТИНА

Прізвище, ім'я, по батькові

хворого

Вік.

Сімейне становище.

Професія, посада.

Місце проживання.

Дата захворювання.

Дата поступлення у клініку (рік, місяць, число) Діагноз при направленні. Діагноз при поступлень Клінічний діагноз:

Основний діагноз.

Ускладнення.

Супутні захворювання

Куратор - студент_

          факультету

_курсу     групи

Прізвище, ім'я, по батькові

Час курації: початок.

закінчення

.(дата) _(цата)

 

СКАРГИ (при поступленні у стаціонар) Спочатку потрібно вказати основні, провідні скарги,

потім перерахувати інші скарги (інтоксикаційний,

астеновегетативний синдром і т.п.).

Симптоми повинні бути охарактеризовані детально

із зазначенням інтенсивності, локалізації й порядку

виникнення.

ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ ТЕПЕРІШНЬОЇ ХВОРОБИ

У цьому розділі відображаються початок хвороби та її динаміка до курації хворого. З'ясовуючи історію теперішньої хвороби, слід встановити:

- дату виникнення перших ознак хвороби;

- наявність продромального періоду, його характер ітривалість;

- початок захворювання (гострий, поступовий);

- послідовність появи симптомів (динаміка розвитку хвороби) за днями хвороби. Точно встановити характер підвищення температури (за днями хвороби);

- при наявності розладів випорожнень - зміна їх характеру, частоти і наявність патологічних домішок;

- у випадках, коли було висипання на шкірі, потрібно відзначити дату появи (день хвороби), характер екзантеми, її локалізацію, строки згасання або підсипання нових елементів;

- попередній діагноз;

 

- які були зроблені лабораторні дослідження та їх результати

-   яке було лікування до госпіталізації та його ефективність;

-  дата госпіталізації, день хвороби;

-  наступні спостереження і лікування хворого у стаціонарі до часу курації.

ЕПІДЕМІОЛОГІЧНИЙ АНАМНЕЗ

В епідеміологічному анамнезі повинні бути відображені:

-  джерело інфекції;

-  механізм і фактори передачі інфекції;

-  сприйнятливість (імунологічний статус) організму. Для цього необхідно з'ясувати (з врахуванням

максимальної тривалості інкубаційного періоду);

-       з чим пацієнт пов'язує свою хворобу;

- наявність контактів з хворими людьми і тваринами (вдома, на роботі);.

- перебування в дорозі, від'їзди в ендемічні райони, у dідрядження, відпустку і т.інш. та контакт з приїжджими;

- професію хворого з врахуванням епідеміологічних даних;

-      умови харчування (вживання несвіжих продуктів, непраженого молока, консервів домашнього приготування, м'ясних продуктів, що зберігались без холоду, немитих овочів чи фруктів, сирої води з відкритих джерел);

-  санітарно-гігієнічні навики, наявність ектопаразитів;

-  умови, що ймовірно сприяли захворюванню, загальне чи локальне переохолодження;

-  умови життя хворого в останній час (побутові умови, окрема чи комунальна квартира, характеристика водопостачання і каналізації, наявність домашніх тварин).

Окремо необхідно з'ясувати наявність щеплень (яких і коли вони були зроблені), введення сироваток, імуноглобулінів, інших медикаментозних середників, що впливають на сприйнятливість організму. Чи переніс раніше цю інфекційну хворобу?

При підозрі на інфекції зовнішніх покривів з'ясувати наявність у хворого парентеральних втручань, статевих контактів, пошкоджень шкіри (поранення, садна, подряпини, опіки, відмороження, укуси тварин), оперативних втручань, лікування зубів та їх давність.

АНАМНЕЗ ЖИТТЯ

Загальні дані про хворого. Особливості розвитку. У жінок потрібно з'ясувати можливі розлади менструального циклу.

Професія і умови пращ

Перенесені хвороби. Інфекційні та неінфекційні захворювання вказують у хронологічному порядку. При можливості бажано вказати їх строки, тяжкість і ускладнення. Особливо звернути увагу на супутні (фонові)

захворювання, новоутворення, туберкульоз.

Спадковість. Пряма і опосередкована. Особливу увагу потрібно приділити ендокринним хворобам, геморагічним діатезам, психічним захворюванням.

Шкідливі звички: вживання алкогольніх напоїв, наркотиків, куріння.

Професійні шкідливості: отрутохімікати, висока чи низька температура, вібрація, порох.

Алергологічний анамнез. Вказати наявність підвищеної чутливості до харчових продуктів, антибіотиків, хіміопрепаратів та інших лікарських засобів, сироваток і вакцин.

ТЕПЕРІШНІЙ СТАН ХВОРОГО (на день

хвороби)

Загальний стан: задовільний, середньої тяжкості, тяжкий.

Свідомість хворого: ясна, порушена (сопор, ступор, кома).

Положення хворого: активне, вимушене (вказати яке), пасивне.

Тілобудова: нормостенічна, гіперстенічна, астенічна.

Обличчя: вираз жвавий, байдужий, страждальницький; одутле, почервоніле тощо.

Очі. Ширина очних щілин (птоз). Мідріаз, анізокорія, страбізм, стан акомодації та конвергенції. Реакція зіниць на світло. Диплопія. Гострота зору. Синдром Кайзера-Флейшера.

Вуха. Стан вух (чисті, гноєтеча). Натискування на козелок і соскоподібний відросток (болюче, не болюче). Гострота слуху.

Шкірні покриви. Забарвлення шкіри (бліде, блідо-рожеве, червоне, жовте, синюшне, акроціаноз). Патологічні пігментації та депігментації. Наявність висипань. Час їхпояви, локалізація, характер висипання. Розчухи, лущення, рубці. Телеангіектазії, ангіоми. Запальні процеси на шкірі. Вологість шкірних покривів: помірна, нормальна, сухістьшкіри, загальна і місцева пітливість із зазначенням ступеня (помірна, сильна). Еластичність і тургор шкіри: нормальні, змінені.

Видимі слизові оболонки (сухість, забарвлення, наявність енантеми, крововиливів).

Підшкірна клітковина. Ступінь розвитку (помірний, слабкий, надмірний).

Набряки: загальні, місцеві. Локалізація і ступінь набряків (місцеві, пастозність, анасарка).

Наявність ущільнень (фіброзити, целюліти. їх локалізація, розміри в см, болючість). Стан молочних залоз.

Лімфатична система. Огляд і пальпація лімфатичних вузлів: величина (в см), щільність, болючість, рухомість, злученість з навколишніми тканинами, шкірою і між собою.Явища лімфангоїту, періаденіту.

Кістково-м 'язова система: наявність деформацій, атрофій, ригідності, болючості.

Суглоби: форма, рухомість, болючість, хруст.

СИСТЕМА ДИХАННЯ. Дослідження верхніх дихальних шляхів. Дихання через ніс (вільне, утруднене, неможливе). Виділення з носа (незначне, помірне, рясне),характер (густе, рідке, прозоре, гнійне, сукровичне, кров'янисте, із запахом або без нього). Носові кровотечі. Час їх появи. Біль на місці лобних пазух і гайморових

порожнин (самостійний або при постукуванні). Кашель,

характер, частота, харкотиння.

Гортань. Голос: гучний, тихий, чистий, хрипкий,

відсутність голосу (афонія), ненормальне і патологічне дихання в гортані. Пальпація гортані: безболісна, болюча.

Дослідження легень. Огляд. Форма грудної клітки: конічна, циліндрична, емфізематозна (діжкоподібна), рахітична (кілеподібна, куряча), човноподібна.

Тип дихання: з переважанням черевного дихання (у чоловіків), грудного (у жінок), змішаний. Частота дихання за 1 хв.

Ритм дихання: правильний, дихання Чейн-Стокса, Біота, Куссмауля.

Пальпація грудної клітки. Визначення голосового тремтіння: не змінене, посилене, послаблене (вказати локалізацію змін).

Перкусія легень. Порівняльна перкусія: звук ясний легеневий, коробковий, тимпанічний, притуплений, тупий (локалізація).

Аускультація легень:

Характер дихання: везикулярне (нормальне, послаблене, посилене, жорстке), бронхіальне, амфоричне, відсутність дихального шуму.

Хрипи: сухі, вологі (дрібно-, середньо-, або великопухирчасті, дзвінкі, недзвінкі), локалізація їх. Шум тертя плеври. Бронхофонія.

СИСТЕМА КРОВООБІГУ. Огляд судин шиї (пульсація сонних артерій, набухання яремних вен) і ділянки серця.

Пальпація серцевої ділянки. Верхівковий поштовх (локалізація, площа, сила, резистентність).

Перкусія. Визначення абсолютної та відносної тупості серця.

Аускультація. Тони серця (гучність, наявність шумів). Шум тертя перикарду.

Пульс (частота, ритм, наповнення, напруження, дефіцит, дикротія).

Артеріальний тиск.

Огляд і пальпація судин ніг.

СИСТЕМА ТРАВЛЕННЯ. Огляд порожнини рота. Вільно відкриває рот.,Наявність тризму. Запах з рота (звичайний, гнильний, "печінковий", аміаку і т.інш.).

Стан слизової порожнини ротоглотки (колір, осуга, плями Філатова-Копліка, афти, виразкування).

Язик: вологість (сухий, вологий), чистий або обкладений (колір осуги), наявність виразок, відбитки зубів. Тремор язика, відхилення від середньої лінії (девіація), дискінезія (симптом Годельє).

Стан мигдаликів. Колір (нормального забарвлення, гіперемія), величина (нормальної величини, гіпертрофовані), нальоти, "пробки".

Ковтання: вільне, болюче, затруднене, неможливе.

Нудота/блювання.

Печінка і селезінка. Розміри за Курловим, болючість, консистенція, характеристика поверхні тощо.

Функція кишечнику: метеоризм, закрепи, пронос.

Випорожнення: консистенція (сформовані, напівсформовані, рідкі, у вигляді "овечого калу"), колір (нормальний, знебарвлений, зелений, дьогтеподібний), домішки крові й слизу, їх кількість, частота за добу.

ЕНДОКРИННА СИСТЕМА. Огляд і пальпація щитовидної залози (величина, консистенція, болючість при пальпації).

СЕЧОСТАТЕВА СИСТЕМА. Пальпація нирок, симптом Пастернацького, сечопуск (частота, болючість), діурез.

НЕРВОВО-ПСИХІЧНА СФЕРА. Збереження орієнтації в просторі й часі. Контактність. Марення, нав'язливі ідеї, галюцинації (слухові, зорові, смакові). Судоми (загальні, місцеві, клонічні, тонічні), фібрилярне посмикування, тремтіння; скутість, парези й паралічі. Нормальні (корнеальний, глотковий, колінний, з ахілового сухожилля, черевні) і патологічні рефлекси (Бабінського, Гордона, Опенгейма, Россолімо). Менінгеальні симптоми: ригідність потиличних м'язів, симптоми Керніга, Брудзинського (нижній, середній, верхній). Черепномозкова іннервація (при наявності патології).

Дані лабораторних й інструментальних методів дослідження.

В історію хвороби вносяться дані, які підтверджують діагноз захворювання або характеризують тяжкість хвороби і стан окремих органів і систем.

ПОПЕРЕДНІЙ ДІАГНОЗ

При обґрунтуванні діагнозу потрібно використати характерні для цього захворювання скарги хворого, анамнестичні відомості про динаміку розвитку хвороби, даніепіданамнезу й клінічні симптоми, виявлені при огляді хворого.

В обґрунтуванні повинен простежуватися хід логічного пошуку ("На підставі отриманих даних (яких?) можна виділити такі симптоми (перерахувати), що об'єднуються в- наступні синдроми (перерахувати), провідним з яких є (назвати). Ці синдроми вкладаються в клінічний діагноз (який?)").

ПЛАН ОБСТЕЖЕННЯ І ЛІКУВАННЯ

План обстеження розробляється студентом самостійно. Слід перерахувати усі обов'язкові та доцільні (тільки!) методи обстеження. План лікування: Режим, дієта,Медикаментозна терапія:

1.Етіотропна та її обґрунтування.

2.Патогенетична та її обґрунтування:

а)                   дезінтоксикаційна;

б)                   імуностимулююча;

в)                    корекція водно-сольового обміну і КЛР;

г)                   вітамінотерапія та ін.;

д)                   фітотерапія.