Вступ алгоритм складання вступу наукової роботи

Рекомендований обсяг вступу — 2–5 сторінок.

Вступ розкриває сутність, стан наукової проблеми (задачі), її значущість, підстави і вихідні дані для опрацювання теми, обґрунтування необхідності проведення дослідження.

У вступі далі подають загальну характеристику курсової роботи в рекомендованій нижче послідовності.

Актуальність роботи

Актуальність дослідження обґрунтована відповідь (думка) про значимість дослідження для психолого-педагогічної науки чи практики на сучасному етапі.

В «актуальності» обґрунтовується актуальність і доцільність роботи. Висвітлення актуальності не повинно бути багатослівним. Досить кількома реченнями висловити головне – сутність проблеми або наукового завдання та зазначити вчених, у працях яких започатковано вирішення проблеми.

Стан дослідження проблеми

Необхідно вказати рівень розробленості теми у вітчизняній та зарубіжний літературі, науковців, які займалися вивченням означеної проблематики, виділити дискусійні питання й невирішені проблеми чи їх частини.

Мета дослідження

Мета дослідження – це очікуваний кінцевий результат, який зумовлює загальну спрямованість і логіку дослідження.

Мета формулюється лаконічно і повинна точно виражати те основне, що намагається зробити студент в кваліфікаційній роботі.

Формулюючи мету, не слід вживати слова «дослідження…», «вивчення…», оскільки вони вказують не на саму мету, а на засіб досягнення мети.

Мета роботи реалізується через конкретні задачі дослідження, які треба вирішити відповідно цієї мети.

Наприклад:

Тема дослідження: «Формування дидактико-методичної компетентності майбутніх викладачів педагогічних дисциплін на етапі навчання в магістратурі»

Мета: теоретичне обґрунтування та експериментальна перевірка педагогічних умов формування дидактико-методичної компетентності майбутніх викладачів педагогічних дисциплін на етапі навчання в магістратурі

Задачі дослідження

Задачі дослідження – це основні етапи наукового дослідження. Частіше за все формулювання завдань дослідження здійснюють у вигляді певного набору підпитань. Наприклад: дослідити, визначити, експериментально перевірити, провести аналіз, розробити тощо.

Зміст задач дослідження:

• вивчення історії та сучасного стану проблеми;

• розкриття сутності, структури, функцій об'єкта (предмета) дослідження;

• розробка умов реалізації явищ, які вивчаються на практиці;

• проведення експериментальної перевірки запропонованих ідей на практиці;

• розробка рекомендацій, висновків, порад тощо.

Наприклад:

1. Здійснити аналіз поглядів учених на проблему формування професійної компетентності викладача вищої школи.

2. Розкрити сутність поняття «дидактико-методична компетентність» викладача вищого навчального закладу.

3. Обґрунтувати педагогічні умови формування дидактико-методичної компетентності майбутнього викладача педагогічних дисциплін.

4. Експериментально перевірити педагогічні умови формування дидактико-методичної компетентності майбутнього викладача педагогічних дисциплін на етапі навчання в магістратурі.