
- •Промислова екологія
- •1. Тематичний план дисципліни «Промислова екологія»
- •2. Зміст дисципліни
- •Тема 1.1. Основні визначення та місце промислової екології у комплексі наук про охорону навколишнього середовища
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Тема 1.2. Екологічна безпека атмосфери
- •Стислі теоретичні відомості
- •Рекомендації щодо виконання роботи
- •Стислі теоретичні відомості
- •Рекомендації щодо виконання роботи
- •Стислі теоретичні відомості
- •Рекомендації щодо виконання роботи
- •Стислі теоретичні відомості
- •Рекомендації щодо виконання роботи
- •Рекомендована література
- •Тема 2.1. Технологічні засоби захисту гідросфери від промислових забруднень
- •Стислі теоретичні відомості
- •Рекомендації щодо виконання роботи
- •Рекомендована література
- •Тема 2.2. Основні поняття в управлінні та поводженні з твердими промисловими відходами
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Тема 2.3. Вплив електроенергетики на навколишнє середовище
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Тема 2.4. Надзвичайні ситуації з глобальними екологічними наслідками (на прикладі техногенних катастроф хх ст.)
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Перелік питань для підготовки до заліку
- •Гранично допустимі концентрації забруднюючих речовин в атмосферному повітрі населених місць
- •Гранично допустимі концентрації шкідливих речовин у воді
- •Гранично допустима концентрація ксенобіотиків у ґрунті
- •Речовини, що володіють ефектом сумації:
- •Вибір методу і апарату для вловлювання пилу в залежності від дисперсного складу:
- •Абсорбенти, що застосовуються для очищення відхідних газів
- •Безрозмірна константа відповідно до класу шкідливості речовини
- •Категорії небезпеки підприємства і граничні значення кеб
- •Оцінка рівнів забруднення грунту нхр
Стислі теоретичні відомості
Максимальна
приземна концентрація шкідливих речовин
при несприятливих метеорологічних
умовах досягається на осі факелу викидів
(в напрямку середнього вітру за період,
який розглядається) на відстані
(м) від джерела викиду.
Величину визначають за формулою :
(1)
де d – безрозмірна величина, яка визначається за формулами:
при f < 100
при
Vm
< 0,5 (2)
при
0,5
< Vm
< 2 (3)
при
Vm
> 2 (4)
при f > 100
при
Vm'
<
0,5
(5)
при
0,5 < Vm'
<
2 (6)
при
Vm'
> 2
(7)
Рекомендації щодо виконання роботи
Використовуючи вихідні дані, приведені в таблиці 1 та необхідні формули, визначають відстань на якій досягається .
РОЗРАХУНОК МІНІМАЛЬНОЇ ВИСОТИ ДЖЕРЕЛА ВИКИДУ
Мета: навчитись визначати мінімальну висоту джерела викиду Н (м) для досягнення необхідних рівнів ГДК даної речовини в приземній зоні.
Стислі теоретичні відомості
Мінімальна висота одиночного джерела викиду (труби) Н (м) визначається з урахуванням потужності викиду М (г/с), швидкості руху газів w0 (м/с), витрати суміші газів V1 (м3/с), діаметру устя джерела викиду D (м).
При цьому при холодних викидах, коли ΔТ ≈ 0, висоту визначають за формулою:
, (1)
де Сф – фонова концентрація забруднення, мг/м3,
ГДК – гранично-допустима концентрація забруднення в приземному шарі, мг/м3.
Рекомендації щодо виконання роботи
Використовуючи вихідні дані з таблиці 1, 2 та відповідні формули визначають мінімальні значення висоти джерела викиду, при яких концентрація забруднення в приземному шарі не перевищує ГДК.
Таблиця 2.
Вихідні дані для визначення мінімальної висоти джерела викиду
№ з/п |
Забрудник |
D, м |
A |
F |
w0, м/с |
M, г/с |
ΔT, 0С |
Сф |
1 |
Хлорбензол |
0,5 |
160 |
1 |
13 |
1 |
15 |
0,1ГДК |
2 |
Скипидар |
0,6 |
180 |
1 |
15 |
1 |
20 |
0,2ГДК |
3 |
Фурфурол |
0,7 |
160 |
1 |
20 |
1 |
100 |
0,4ГДК |
4 |
Діоксид азоту |
0,8 |
160 |
1 |
20 |
1 |
100 |
0,1ГДК |
5 |
Сірководень |
1,0 |
160 |
1 |
15 |
2 |
80 |
0,1ГДК |
6 |
Оксид кобальту |
0,5 |
180 |
1 |
5 |
1 |
10 |
0,2ГДК |
7 |
Фенол |
0,6 |
160 |
1 |
5 |
1 |
20 |
0,2ГДК |
8 |
Борна к-та |
0,7 |
160 |
1 |
5 |
1 |
30 |
0,2ГДК |
9 |
Бензол |
0,8 |
160 |
1 |
10 |
2 |
40 |
0,1ГДК |
10 |
Ацетон |
0,9 |
160 |
1 |
10 |
2 |
50 |
0,1ГДК |
11 |
Хлорбензол |
1,0 |
180 |
1 |
20 |
1 |
130 |
0,1ГДК |
12 |
Оксид азоту |
1,2 |
160 |
1 |
40 |
2 |
160 |
0,1ГДК |
13 |
Азотна к-та |
1,4 |
160 |
1 |
40 |
2 |
160 |
0,3ГДК |
14 |
Діоксид азоту |
1,8 |
180 |
1 |
40 |
3 |
230 |
0,3ГДК |
15 |
Бензол |
2,0 |
160 |
1 |
40 |
3 |
230 |
0,3ГДК |
16 |
Кальцію оксид |
2,0 |
160 |
1 |
7 |
4 |
10 |
0,5ГДК |
17 |
Хлорид заліза |
2,5 |
160 |
1 |
7 |
4 |
20 |
0,5ГДК |
18 |
Сірководень |
3,0 |
180 |
1 |
7 |
5 |
20 |
0,7ГДК |
19 |
Сірчана к-та |
3,5 |
160 |
1 |
8 |
5 |
40 |
0,3ГДК |
20 |
Гексан |
4,8 |
160 |
1 |
40 |
12 |
300 |
0,1ГДК |
21 |
Ацетон |
0,5 |
180 |
1 |
15 |
1 |
20 |
0,2ГДК |
22 |
Хлорбензол |
0,6 |
160 |
1 |
5 |
2 |
30 |
0,1ГДК |
23 |
Оксид азоту |
0,7 |
180 |
1 |
5 |
2 |
40 |
0,1ГДК |
24 |
Азотна к-та |
0,8 |
160 |
1 |
5 |
3 |
50 |
0,1ГДК |
25 |
Діоксид азоту |
1,0 |
160 |
1 |
10 |
5 |
130 |
0,1ГДК |
ВИЗНАЧЕННЯ ГРАНИЧНО ДОПУСТИМИХ ВИКИДІВ (ГДВ) ШКІДЛИВИХ РЕЧОВИН
Мета: навчитися розраховувати допустимі викиди шкідливих речовин в атмосферу при відомих фонових концентраціях та рівнях ГДК.