6.7. Десять рекомендацій щодо покращення конкурентоспроможності України
Не дивлячись на проголошення конкурентоспроможності пріоритетним напрямком Україна за даними світового економічного форуму займає 89 місце серед 139 країн світу за глобальним індексом конкурентоспроможності (ГІК8), який є навіть нижчим, ніж у більшості країн СНД. Такий же низький рейтинг і за індексом технологічної готовності (83 місце), мережної готовності (90), що є результатом серед інших низького використання ІКТ9. В більшості країн світу цей індекс досить високий і значно інтегрований в життя.
ІКТ оказує значний вплив на конкурентоспроможність і включає: комп’ютери, Інтернет, технології мовлення, телефонію. Їх можна розглядати, як рушійну силу економічного зростання, котра і надалі використовується обмежено. Мабуть основна причина такого становища криється у відсутності належного фінансування та пріоритету швидкого збагачення в олігархічно-люмпенській економіці, що і виводить систематично Україну на аутсайдери по всіх видах рейтингів за виключенням корупції.
На рис. 6.18 а наведений рейтинг України за конкурентоспроможністю серед країн світу (89 місце), а на рис. 6.18 б – рівень технологічної готовності, пов'язаний з вищим ВВП на одну людину. Вищий рейтинг означає нижчу позицію країни за ГІК, а вищий рівень технологічної готовності пов'язаний з вищим ВВП на одну людину. З наведеного видно, що саме уряду слід прийняти практичні кроки по поширенню та використанню ІТК в усіх сферах життя, особливо у виробництві для довготермінової конкурентоспроможності. Тому Україні слід забезпечити на ділі, а не на словах покриття середовища інфраструктури для стимулювання поширення ІТК, особливо через державно-приватне партнерство, використання
WiFi10 у віддалених сільськогосподарських районах, розширення національної програми електронного уряду, як чинника покращення бізнес-середовища, розширення проведення ІТ – навчання, рівного ставлення по відношенню як до вітчизняної, так і зарубіжної продукції забезпечення якості, зміни податкової політики, залучення іноземних інвестицій, законодавства, боротьби з корупцією і т.п.
Н
Рис. 6.18. Рейтинг за
конкурентоспроможністю (а)
та технологічною готовністю (б)
1. Визначити особу, яка буде відповідати за розробку чіткої концепції електронного урядування та плану дій з врахуванням думки бізнесу, різних органів влади та експертів; її впровадження в Україні відповідно до кращого міжнародного досвіду в реалістичний, але достатньо короткий проміжок часу.
2. Розробити єдині стандарти та рамкові умови для обміну інформацією між різними державними установами, урядом та бізнесом, урядом та громадянами з метою забезпечення взаємодії та зв'язку між різними місцевими, регіональними і національними системами.
3. Підтримати та розширити наявні регіональні та місцеві ініціативи із впровадження електронного уряду, зокрема, проекти Київської міської державної адміністрації «Стратегія розвитку Києва до 2025 року», Дніпропетровської області «Відкрита влада», проекту електронного уряду у Вінницькій державній адміністрації та розробити план Національної програми електронного урядування.
4. Створити єдиний стандарт для електронного підпису та уповноважити єдину державну установу, яка б відповідала за цей процес.
5. Уможливити впровадження електронного уряду шляхом включення навчання ІКТ до програми підготовки та підвищення кваліфікації для державних службовців на центральному та місцевому рівнях. Навчання ІКТ та відповідне тестування повинні також бути обов'язковими елементами для підготовки викладачів і програм підвищення їхньої кваліфікації.
6. Сприяти широкій доступності ІКТ шляхом впровадження національної програми розширення доступу до Інтернету завдяки розширенню покриття WiFi, надання доступу до Інтернету в громадських місцях, зокрема в бібліотеках, школах та громадських центрах.
7. Розробити програми державно-приватного партнерства із фінансовими установами, виробниками обладнання та програмного забезпечення, телекомунікаційними операторами та іншими зацікавленими сторонами з метою субсидування та надання дешевших комп'ютерів із доступом до Інтернету викладачам, учням, іншим працівниками бюджетної сфери та вразливим групам населення, за які вони сплачуватимуть шляхом внесення знижених щомісячних платежів. Перешкоди для доступу до ІКТ слід усувати за допомогою розвитку та розширення програм безоплатного громадського доступу.
8. Надати пріоритет модернізації інфраструктури ІКТ шкіл, щоб підключити їх до швид-
кісного Інтернету, надати кожній школі сучасне обладнання та ліцензоване програмне забезпечення.
9. Оновити стандарти для початкової та середньої освіти для включення положень щодо доступу до ІКТ та їх використання в навчальному процесі, включаючи навчальні програми з ІКТ, цифрові матеріали, дистанційне навчання, що підтримується єдиними системами управління навчанням, управління матеріалами і управління школою. Слід усунути перешкоди для використання ІКТ в класах, включаючи застарілі санітарні норми, які обмежують щоденне застосування ІКТ учнями.
10. Проводити тренінги, спрямовані на підвищення комп'ютерної грамотності, щоб люди могли знайти роботу. Слід приділяти більше уваги вразливим групам населення (молодь, безробітні, літні працівники, люди з обмеженими можливостями).
На перешкоді виконання цих вимог стоять високі ціни на Інтернет, телефонію, відсутність будь-яких пільг, фінансування, низький рівень патріотизму, знайомий принцип збагачення понад усе і т.п.
Резюме
Щоб якомога швидше залишити останні місця в рейтингу по якості та конкурентоспроможності продукції серед країн світу, необхідно усунути негативний вплив зовнішніх і внутрішніх чинників, які до цього довели. В першу чергу це зовнішні чинники, усунення впливу яких потребує значно більших зусиль та часу. По-перше, необхідно якомога швидше покінчити з люмпен-олігархічною моделлю економіки, особливо з її наслідками. А це політичний вплив на розвиток економіки, відсутність середнього класу, клановість, корупція всіх видів і типів, хабарництво, «відкати», крадіжки з держбюджету і не тільки і багато-багато іншого негативу. Пора усвідомити, що є первинне, а що вторинне. Політика має сприяти бізнесу, а не займатися ним першочергово, використовуючи свої владні структури і можливості. По-друге, вимагається зовсім іншого законодавства щодо якості та конкурентоспроможності продукції. Принцип миттєвого збагачення за будь-яку ціну і привів до моря неякісної і звичайно неконкурентоспроможної продукції, особливо харчової, де спостерігається прямо отруєння населення, за що фактично ніхто не відповідає, бо символічні штрафи є насмішкою. А хто цікаво придумав, що перевірити якість продукції у виробника можна попередивши його через 10 днів? Хіба це не заохочення? А в Китаї при поважних наслідках за це …застосовують смертну кару. Тому насувається невигідне питання, кому це вигідно з однозначною відповіддю. Змінити такий стан може лише законодавство і влада і то не при вибірковому його застосуванні.
Вплив внутрішніх чинників налагодити простіше, але не легше. В першу чергу вимагатиметься майже повне оновлення матеріально-технічної бази, оскільки стара безнадійно застаріла чи здана на металолом. Далі необхідно переглянути номенклатуру продукції з точки зору можливої її якості та конкурентоспроможності. Деяка з неї також зстаріла і вимагатиме заміни. І на кінець, забезпечення виробництва повноцінною робочою силою та інженерно-технічними працівниками. Виші мають випускати висококваліфікованих спеціалістів за замовленням виробництва, яке забезпечить їх роботою, а не юристів, економістів і інших, яких уже мабуть хватить на цілу Європу, а може трохи і Азію. А це довготривале завдання, до того ж вимагає значного фінансування.
Виділяються різні методики одержання конкурентоспроможної продукції. Так перед розробкою продукції необхідне проведення маркетингових досліджень ринку, тобто обґрунтування запотребування такої продукції. І лише при позитивних результатах можна приступати до її проектування з використанням відомих сучасних методик. Тут, правда, є також серйозна затримка – відсутність спеціалістів як по маркетингу, так і інженерів-проектантів, конструкторів, технологів, менеджерів. Це ж відноситься і до виготовлення та споживання (експлуатації) продукції, що додає додаткові клопоти. Для успішного виконання таких завдань необхідно буде міняти цілу організацію робіт як розробки продукції, так і виготовлення та експлуатації. При цьому, нічого не потрібно буде додатково розробляти чи винаходити. Є перевірені взірці всього, необхідно на початку їх перенести і то без «нагинання» особливо багатіями до «національних особливостей» чи чогось іншого. Практика вже показала негативні результати такого «вдосконалення-нагинання», яке фактично направлене на подальше збагачення.
Відомий механізм підвищення конкурентоспроможності економічної системи і продукції, який базується на ринкових відносинах і демократизації країн світу при застосуванні нових інформаційних технологій та широкому розвитку Інтернету. Популярність отримала стратегія підвищення конкурентоспроможності на основі ініціативи виробників і механізму вільної конкуренції. Тому опора лише на ринкову економіку в сучасних умовах навряд чи зможе підвищити конкурентоспроможність продукції. Можна вважати, що кластерна система є складним комплексом дій, які сумісно виконуються державними органами управління та приватними підприємцями. Кластери вважаються однією з найбільш ефективних форм інтеграції фінансового та інтелектуального капіталу, що забезпечують необхідні конкурентні переваги. Ядром кластеру виступає найбільше підприємство чи фірма, навколо якої об’єднуються інші менш,і середні та малі підрозділи, які завдяки вертикальним і горизонтальним зв’язкам, взаємодіють з іншими організаціями, які входять в кластер.
Запропоновано десять рекомендацій по допомозі забезпечення підвищення конкурентоспроможності країни за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій, але на шляху їх виконання стоїть ряд пересторог, які не дозволять їх виконати.
Питання для самопідготовки
В чому полягають особливості конкурентоспроможності продукції в Україні?
Наведіть схему формування конкурентоспроможності продукції.
Охарактеризуйте та порівняйте витрати на одержання конкурентоспроможної продукції в Україні та світі.
Охарактеризуйте формування ціни на конкурентоспроможну продукцію.
Проаналізуйте податкові платежі в Україні та світі як складову витрат на виготовлення продукції, наведіть вітчизняні та зарубіжні дані.
Які основні положення соціального аспекту конкурентоспроможності продукції?
Які основні положення психологічного аспекту конкурентоспроможності продукції?
Як формується усвідомлена поведінка в області конкурентоспроможності продукції?
В чому полягає сутність інноваційних рішень, їх структура, особливості?
В чому полягає алгоритм виявлення, розробки і впровадження інноваційних технічних рішень?
Наведіть схему розробки інноваційних технічних рішень.
Приклади не технічних інноваційних рішень (економічних, організаційних, тощо)
Як застосування нанотехнології покращує конкурентоспроможність продукції?
Основні напрямки застосування нанотехнології при розробці нових різновидів продукції.
В чому полягає методика маркетингових досліджень ринку при розробці нової продукції?
В чому полягає методика розробки нових різновидів продукції?
В чому полягає методика виготовлення нових різновидів продукції?
В чому полягає методика експлуатації нових різновидів продукції?
Що представляє собою кластерний механізм підвищення конкурентоспроможності продукції?
Як проходить формування кластерів, їх структура?
Десять рекомендацій покращення конкурентоспроможності продукції в Україні а перестороги для їх виконання.
1 від латинського creditum – позика, борг, тобто при дослівному перекладі виходить несітниця: боргова чи позикова модульна система організації навчального процесу
2 хеджува́ння, хедж (англ. Hedging, Hedge) - засіб зменшення ризику шляхом укладання протилежної угоди.
3 обсяг прямих іноземних інвестицій є прямим інвестиціям у виробництво в країні підприємств або в іншій країні шляхом купівлі компанії в країні, чи за рахунок розширення діяльності вже існуючого бізнесу в країні
4 як зауваження, можна відмітити спробу ввести в економіку політичні терміни, краще було би використати терміни централізоване та децентралізоване управління.
5 фулерени – клас хімічних з’єднань, молекули яких складаються лише з парної кількості атомів вуглецю.
6 графен – вуглецева наномоноварства, в якій зв’язки с-с утворюють правильні графітові шестикутники (бджолині стільники) з міжатомною відстанню 142 пм
7 В 1989 році на форсайтовській конференції було прийняте звернення до вчених і урядів всього світу не проводити нанорозробки у військових цілях
1 кластер – (англ. cluster – скупчення) – скупчення на деякій території групи взаємозв’язаних компаній
2 синергія – (грецьке syn – разом, ergos – дієвий) – сумарний ефект взаємодії декількох чинників, який характеризується тим, що дія суттєво перевершує ефект кожного компонента у вигляді простої суми
8 ГІК – .враховує мікро- і макроекономічні основи національної конкурентоспроможності.
9 ІКТ – інформаційно-комунікаційна технологія
10 Wi-Fi - сучасна бездротова технологія з'єднання комп'ютерів в мережу або підключення їх до Інтернету, походить від англ. Wireless Fidelity (бездротова точність).