Питання для самоконтролю
Назвіть закономірності зміни тлумачень онтології в історії філософії;
Пояснять значення поняття «субстанції»4
Чому рух та матерія невід’ємні один від одного?
Назвіть форми матеріального руху та їх особливості;
Обґрунтуйте залежність класифікації наук від генезису форм матеріального руху?
Чим відрізняються рух та розвиток?
У чому полягає єдність світу?
Чим визначається зміст часу?
Чим визначається зміст простору?
У чому полягають особливості суспільного часу?
У чому полягають особливості суспільного простору?
Тема 3. Філософська антропологія. Філософія людини
План лекції 1.
Людина як предмет історії філософського знання.
Сутність та багатовимірність людини.
Рекомендовані джерела:
Основні: 1,2,6,7.
Додаткові: 13,14,17,18,19,21.
Інтернет ресурси:25, 26, 29
М іні-лексикон:
філософська антропологія, людина, індивід, індивідуальність, особистість, людина і людство
Людина як предмет історії філософського знання.
Аналіз сучасних концептуальних підходів до поняття "людина" доцільно починати з історії філософської антропології.
Проблема людини у філософії Стародавньої Греції
Філософи античності тривалий час розглядали людину як подібність космосу, як "малий світ" – мікрокосмос. Надалі людина розглядалася у більш широкому аспекті:
____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Християнська
концепція людини у філософії Середньовіччя
Представники цієї філософії розглядають людину як образ Бога. Душа є "подих" самого Бога, а людина змінюється з позиції не розуму, а серця. Домінуючий світоглядний принцип – теоцентризм.
____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Проблема людини у філософії епохи Відродження
Людина
– мікрокосмос. Людина – це істота, яка
здатна прагнути до "божественної"
досконалості, яку вона сама формує
Людина є частиною
природи. У своєму житті вона повинна
керуватися тим, чому її навчає природа
– матиПіко Делла Мірандола (1463–1495 рр.)
Мішель де Монтень (1533–1592)
Один із головних принципів філософії цієї епохи – антропоцентризм. Людина характеризується як автономна істота , як жива цілісність.
Філософія Нового часу акцентує увагу насамперед на проблемі пізнання.
____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Представники німецької класичної філософії наголошують на раціональному, духовному началі в людині.
____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________