Висновки

Отже, проаналізувавши і розкривши тему курсової роботи, можна зробити такі висновки, законодавчу техніку належить розглядати як систему юридико-мовних та юридико-логічних прийомів, методів і юридико-технічних процедур розроблення законодавчих актів державним апаратом. Законодавча техніка – це юридико-мовні прийоми й методи, оскільки продуктом законодавчої діяльності завжди є правовий акт, що має мовне вираження. Законодавчий акт є результатом людського мислення, що підпорядковується певним законам логіки, а отже, його зміст і структуру викладають за допомогою юридико-логічних прийомів і методів законодавчої техніки. Розробляють законодавчий акт із дотриманням певного порядку дій, тобто певних офіційно встановлених юридико-технічних процедур, порушення яких впливає на її продукт (законодавчий акт), зумовлює юридично значущі наслідки.

Прийоми, методи законодавчої техніки та юридико-технічні процедури можуть бути закріплені в нормативно-правових актах, викладені в науково-методичних рекомендаціях або діяти як «неписані правила». Водночас, якщо прийоми, методи законодавчої техніки використовуються переважно за традицією як надбання досвіду на основі ділових звичаїв, то юридико-технічні процедури завжди встановлюються нормативно-правовими актами.

Головною метою будь-якої юридико-технічної процедури є реалізація основної, тобто матеріальної юридичної норми. Реалізується така процедура в рамках діяльності законодавчого органу з огляду на його повноваження.

У правотворчості вживається юридична і неюридична термінологія.

Юридичні конструкції - це чіткі, відпрацьовані наукою і законодавчою діяльністю, перевірені практикою типові схеми правовідносин.

В юридичній літературі прийнято розрізняти нормативні юридичні конструкції та теоретичні юридичні конструкції. Нормативні юридичні конструкції знаходять закріплення та вираження в нормах права, таким чином створюючи «матерію» права, елемент його власного змісту.

Нормативно-правові акти відіграють важливу роль в правовому регулюванні суспільних відносин, що пояснюється суттєвими перевагами у порівнянні з іншими джерелами права. Зокрема, характер приписів, що містяться в них, розрахований на багаторазове застосування; можливість охоплення широких сфер суспільного життя; відносна швидкість процедури їх прийняття, внесення змін чи скасування; досконала техніка викладення й систематизації тощо.

Таким чином, нормативно-правові акти - це рішення, прийняті уповноваженими на це суб'єктами у визначеній формі та за встановленою процедурою, які регулюють суспільні відносини і містять норми права.

Виклад усіх частин правової норми - робота кропітка і відповідальна. Особливо виваженим повинно бути формулювання санкції.

Отже, одним із шляхів забезпечення якості законодавства України є ґрунтовна теоретична розробка питання законодавчої техніки та впровадження її у законодавчий процес.

Список використаної літератури

1. Конституція України від 28 червня 1996 року//Відомості Верховної Ради України вiд 23.07.1996 - 1996 р.,№30, стаття 141.

2. Кодекс України про адміністративні правопорушення//Відомості Верховної Ради УРСР від 18.12.1984 року. – 1984. - № 51.

3. Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 року//Офіційний вісник України від 08.06.2001 року. – 2001. № 21.

4. Алексеев С. С., Архипов С. И., Корельский В. М., Леушин В. И., Перевалов В. Д.Теория государства и права: Учебник для юрид. вузов и фак./ В.М. Корельский (отв.ред.), В.Д. Перевалов (отв.ред.). — М.: Инфра-М-Норма, 1997. - 570с

5. Бабаев В. К., Баранов В. М., Толстик В. А.Теория права и государства в схемах и определениях: Учебное пособие. - М.: Юристъ, 2003. - 251 с.

6. Биля І.О. До проблеми термінології нормативних правових актів // Пробл. законності: Респ. міжвідом. наук. зб. / Відп. ред. В.Я. Тацій. - Харків: Нац. юрид. акад. України, 2000. - Вип. 44. - С. 3 – 7.

7. Биля І.О. Нормотворча техніка: поняття і загальна характеристика // Вісн. Акад. прав. наук України. – Харків, 2002. - № 1(28). – С. 217 – 226.

8. Биля І.О. Додержання правил нормотворчої техніки як одна з умов ефективності нормативного правового акту // Соціально-політичний механізм правотворчості: Дев’яті Харків. політолог. читання: Зб. наук. ст. - Харків: Ксилон, 1999. - С.21 - 22.

9. Бобылев А. Теоретические проблемы правотворчества в Российской Федерации. – Право и политика. – 2001. – № 9. – С. 32–41.

10. Васильєв А. С., Борщевський І. В., Іванов В. В., Канзафарова І. С., Притченко Р. С., Труба В. І.Теорія права і держави: підручник. — Х.: Одіссей, 2007. - 447с.

11. Дудоров Д. И., Серегина В. В., Ячевский В. В..Теория права и государства: Учеб. пособие. - Воронеж: Издательство Воронежского гос. ун-та, 2000. - 295с

12. Дутко А. Загальна характеристика техніки юридичного нормотворення. – Вісник Львівського університету. – 2000. – Серія юридична. Вип. 35. –48 с.

13. Загальна теорія держави і права.: Підручник /За. Заг. ред. М. В. Цвіка, В. Д. Ткаченка, О. В. Петришина. – Х.: Право, 2002. – 367 с.

14. Зайчук О. В., Заєць А. П., Журавський В. С., Копиленко О. Л., Оніщенко Н. М.Теорія держави і права. Академічний курс: Підручник / О.В. Зайчук (відп.ред.). — К.: Юрінком Інтер, 2006. - 685с.

15. Законодавча техніка в Україні: історико-теоретичне дослідження: Монографія. – К.: ВПЦ „Київський університет”, 2007. – 360 с. 

16. М. С. Кельман, О. Г. Мурашин. З 14 Загальна теорія держави і права: Підручник. - К.: Кондор, 2006. - 477 с.

17. Ковальський В. С, Козінцев І. П. Правотворчість: теоретичні та логічні засади. - К.: Юрінком Інтер, 2005. - 192 с

18. Колодій А. М., Копейчиков В. В. Загальна теорія держави і права. – К.: Юрінком – Інтер, 2003. – 265 с.

19. Марченко М. Н.Теория государства и права: Учебник для студ. вузов, обуч. по напр. и спец. "Юриспруденция". - М.: Юрид. лит., 1996. - 432с

20. Нашиц А. Правотворчество: теория и законодательная техника. – М., 1974. – С. 139–140.

21. Нерсесянц В. С.Общая теория права и государства: Учебник для студ. вузов, обучающихся по спец. "Юриспруденция" / Институт государства и права РАН. Академический правовой ин-т. - М.: НОРМА; Издательская группа НОРМА - ИНФРА-М, 2002. - 539с

22. Основи загальної теорії держави та права. Рабинович П. М. – К.: Атіка, 1994. – 189 с.

23. Пригара Л. І.Юридична техніка актів правозастосування: автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.01 / Київський національний ун-т внутрішніх справ. - К., 2008. - 19с

24. Скакун О.Ф. Теорія держави і права: Підручник. -Харків: Консум, 2001. -656 с.

25. Спиридонов Л. И.Теория государства и права: Учебник. — М.: Фирма Гардарика, 1996. — 304с

26. Сухонос В. В.Теорія держави і права: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл.. - Суми: Університетська книга, 2005. - 536с.

27. Ющик О. Теоретичні основи законодавчого процесу. – К.: Парламентське вид-во, 2004. – С. 293–294.