1.5. Форми організації музичної діяльності дітей у родині

Музика в сім'ї може використовуватися як у вигляді занять з дітьми так і в більш вільних форм - як розвага, самостійна музикування дітей, вона може звучати і фоном для іншої діяльності. У заняттях з дітьми роль дорослого (батьків або педагога) активна - це спільне слухання музики, спільне музикування (спів, гра на музичних інструментах, музично - ритмічні рухи, гра з музикою).

До менш активних форм керівництва дорослого відносяться слухання грамзаписів музичних казок, музики до мультфільмів, самостійне музикування дітей. Дорослий може втручатися в цю діяльність, лише щоб допомогти дитині перевернути пластинку, підібрати мелодію і т. д. Дитина повинна відчувати, що йому завжди нададуть підтримку, приділять увагу.

Більш вільна форма музичної діяльності - слухання музики одночасно з іншою діяльністю (тихими іграми, малюванням). Сприйняття музики в такому разі може бути фрагментарним. Музика звучить фоном для інших занять. Але і таке сприйняття, вільний, не супроводжується бесідою, корисно для розвитку і збагачення музичних вражень дошкільнят, накопичення слухового досвіду. Рекомендується використовувати таке слухання музики і з маленькими дітьми, щоб вони звикали до інтонацій різної за стилями музики.

Музика може вивчати і під час ранкової гімнастики. В цьому випадку потрібно підбирати легкі, танцювальні, ритмічні мелодії.

Таким чином, сімейне музичне виховання дуже важливо для різнобічного розвитку дітей. І батьки повинні прагнути найбільш повно використовувати його можливості.

0. 1.6. Музично-розвивальне середовище родини

Розвивальне середовище — комплекс психолого-педагогічних, матеріально-технічних, санітарно-гігієнічних, ергономічних, естетичних умов, що забезпечують організацію життя дітей у родині.

Навчання, виховання, розвиток дитини відбувається в атмосфері захищеності, психологічного комфорту. Це означає, що оточення дитини є безпечним як щодо гігієни, умов життєдіяльності загалом, так і в морально-психологічному аспекті. Передусім навколишнє середовище в кожній віковій групі відповідає структурі когнітивної (пізнавальної) сфери дитини, передбачає можливості вільного розвитку ігрової та інших видів її діяльності.

Однією з перших звернула увагу на проблему розвивального середовища М. Монтессорі, яка найважливішою передумовою розкриття дитиною внутрішнього потенціалу вважала вільну самостійну діяльність у створеному батьками просторово-предметному середовищі. Тому, на її думку, завдання батьків полягає насамперед у наданні дитині засобів саморозвитку й ознайомленні її з правилами користування ними. Такими засобами є автодидактичні (самонавчальні) Монтессорі-матеріали, з якими дитина працює спочатку під опікою батьків, а потім самостійно.

1.7. Співпраця дошкільної установи і родини з питань музичного виховання дитини

Робота з родиною – один із напрямів педагогічної діяльності музичного керівника. У чому полягає допомога дошкільного закладу молодій родині у вирішенні завдань музично-естетичного розвитку дитини? Поради з приводу відвідування театрів і концертних залів та використання музичного репертуару для слухання музики вдома батьки повинні отримати в дошкільному закладі від вихователя та музичного керівника. Крім того батькам потрібно рекомендації, які пов’язяні з процесом спільного сприйняття музичного твору з дитиною в домашніх умовах і в умовах живого звучання. Ефективність таких консультацій їх організація залежить від професійної компетентності старшого вихователя дошкільного навчального закладу. Для цього педагогічний колектив дошкільної установи і музичний керівник продумують і планують цикл зустрічей з батьками, які спрямовані набуття ними необхідного слухацького досвіду і досвіду взаємодії з дитиною в процесі слухання музики. Це мають бути цікаві привабливі за формою та змістом спільні зустрічі педагогів, батьків, дітей та всієї родини. Така робота можлива за умови знання педагогами музичних смаків и потреб родини,спрямованості батьків на грамотне педагогічно-доцільне виховання і музичний розвиток своєї дитини. Отже процес співпраці та співтворчості дошкільної установи і родини можна охарактеризувати як процес супроводу родини, метою якого є надання професіональної допомоги просвітницького плану, перш за все у питаннях цілісного виховання та розвитку дитини.

До педагогічної взаємодії, співробітництва та співтворчості родини і професійно-педагогічного колективу дошкільної установи відносяться різні форми роботи з родиною, а саме: батьківсько-виховательські щоденники музичного розвитку малюка, альбоми музичних відкриттів і досягнень родини в цілому і персонально дитини, описові характеристики-портрети типу «Наш малюк і світі музики» або «Всією родиною на зустріч з музикою»,діагностичні карти музичної культури родини та актуальних для неї проблем музичного виховання і розвитку дитини, сценарії спільних музичних вечорів і свят, які пропонують батьки, створюючи їх самостійно, сімейними групами або разом з дітьми, а також:

• «День відкритих дверей»;

• Бесіди (групові або індивідуальні);

• Консультації (групові або індивідуальні); (як провести свято дома)

• Відкриті покази (свята,розваги,окремі музичні заняття);

• Виступ по радіо чи телебаченню;

• Виступ з шевськими концертами;

• Виступ на батьківських зборах.

Іноді батьки, прагнучи, щоб їх дитина досягла неодмінно найвищих результатів, насильно змушують її по довгу займатися, годинами грати вправи. Якщо ж малюк не справляється із завданням. Його карають. Будь який насильницький метод неприйнятий у вихованні.

Батьки провинні знати, що тільки зацікавленістю можна домогтися успіху в музичному розвитку. Потрібно широко використовувати ігрові ситуації, стежити, щоб діти не перевтомилися, не почали нудьгувати.

Музичне виховання в домашніх умовах проходить індивідуально. Дитина має відчувати себе захищеною, коханою, перебувати в насиченому позитивними емоціями оточенні.

Якщо дитина відвідує дошкільний заклад, корисно закріплювати отримані враження, розпитуючи про перебування в ньому, пропонувати заспівати пісню, станцювати або намалювати особливо запам'яталося. Батькам треба пам'ятати, що там, де старші люблять музику, співають, грають на музичних інструментах, створюється особливо сприятливе середовище для розквіту обдарування дитини. Як можна частіше влаштовувати спільні дуети з мамою, татом, бабусею, що сприяє взаєморозумінню і формує любов до співу. В сучасних умовах особливу роль відіграють технічні засоби: радіо, телебачення, аудіо-записи, диски, караоке. У сім'ї батьки підтримують інтерес дітей до прослуховування музичних творів, використовують як власні записи, так і ті, які надає в розпорядження музичний керівник. У сім'ї необхідний сприятливий мікроклімат, атмосфера уваги до музичної діяльності, як би наївна вона не була. Дитина повинна відчувати себе членом маленького, але близького колективу, де отримує повну підтримку в своїх починаннях.

З досвіду роботи у дошкільному навчальному закладі, ми мали змогу пильно слідкувати за роботою музичного керівника, а також не змогли пропустити батьківські збори, на яких музичний керівник приймав активну участь.

Вона запропонувала батькам прийти на свято осені та підготувала перечень пісень які будуть виконуватись разом з ними.

У деяких сім'ях мало стурбовані музичним вихованням дітей, навіть з дуже хорошими задатками, оскільки батьки не бачать в цьому практичної користі. До музики у них відношення лише як засобу розваги. У таких сім'ях дитина чує в основному сучасну «Легку» музику, тому що до «Серйозною» музиці його батьки байдужі.

О сценаріях праздника