Зміст

ВСТУП . . . . . . . . . . .

Розділ 1. Теоретичні та практичні аспекти організації музичного виховання та навчання дітей у родині . . . . . . . . .

1.1.Форми організації музичної освіти дошкільників у дошкільних навчальних закладах . . . . . . .

1.2. Характеристика умов музичного розвитку дитини у родині. . . . .

1.3. Зміст музичного виховання дітей у родині. . . . .

1.4. Методи та форми організації музичної діяльності дітей у родині

1.5. Музично-розвивальне середовище родини . . . . . .

1.6.Співпраця дошкільної установи і родини з питань музичного виховання дитини

ВИСНОВКИ. . . .

ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА…..

ЛІТЕРАТУРА . . . . .

ДОДАТКИ. . . .

ВСТУП

Музика виникла в глибоку давнину і визнавалася важливим і незмінним засобом формування особистісних якостей людини, її духовного світла. Слухаючи музику, написану в різний час, люди отримують уявлення про різні способи вираження почуттів, думок, що існували в різні епохи. Відображаючи життя і виконуючи пізнавальну роль, музика впливає на людину, виховує його почуття, формує смаки. Маючи широкий діапазон змісту мов збагачує емоційний світ слухача. Різні види мистецтва мають специфічні засоби впливу на людину.

Музика має можливість впливати на дитину на самих ранніх етапах. Доведено, що навіть внутрішньоутробний період надзвичайно важливий для подальшого розвитку людини: музика, яку слухає майбутня мати, впливає на самопочуття дитини, а може бути вже, і формує його смаки і переваги. Значущість музики для дитини визначається тим, що музична діяльність стає одним з ранніх засобів пізнання навколишнього світу. Тому музичне виховання чинить істотну позитивну дію на морально-естетичний розвиток особистості дитини, його свідомість, почуття і поведінку. Поступово в процесі оволодіння різними видами музичної діяльності (сприйняття, виконавство, творчість) у дітей розвивається все найкраще, що закладено від природи, на основі різноманітних природних задатків, розвиваються загальні та спеціальні музичні здібності. Розвиваючи емоції, інтереси, смаки дитини, можна долучити його до музичної культури, закласти її основу. Дошкільний вік надзвичайно важливий для подальшого оволодіння музичною культурою. Якщо в процесі музичної діяльності буде сформовано музично-естетична свідомість – це не пройде безслідно для подальшого розвитку дитини, її загального духовного становлення. Значну роль у цьому процесі відіграє родина.

Родинне виховання сьогодні – це створення батьками умов для вільного розвитку і збереження духовного світу дитини як основи його особового формування, культури залучення до духовних цінностей суспільства. Визначальну роль в гуманізації сімейного виховання грає мистецтво і, зокрема, музичне, про що свідчать праці філософів(М.М. Бахтина, Н.А. Бердяева, С.Н. Булгакова, П.А. Флоренского), педагогів (Н.А. Ветлугиної, Д.Б. Кабалевского, А.В. Мудрика, В.А. Сухомлинського, В.Н. Шацкої), психологів (П.П. Блонского, Л.С. Виготського). О.Л. Латишев, аналізуючи педагогічні проблеми родинного музичного виховання дітей, підкреслює, що музика поступово йде з сім'ї як чинник виховання. Автор фіксує увагу і на причинах цього процесу: неузгодженість родинного і шкільного музичного виховання, пасивна позицією певної частини батьків і низький рівень їх педагогічної культури, недооцінка музики як дієвого виду мистецтва в духовному становленні особи дитини. Цьому також не аби-якою мірою сприяє інтенсивний розвиток у засобах масової комунікації розважальної індустрії, в якій музика підноситься частіше у формі фонового, рекламного, розважального напряму. В результаті, на задній план відтісняється саморух людини до істинної художності і цінності. Проблемам музичного розвитку дітей в умовах родинного виховання присвячені роботи провідних російських науковців О.Л. Зверевої, О.П. Радинової [10], в яких розкриті питання змісту музичного виховання дітей дошкільного віку у родині. Разом з тим, автори визначають, що в музичному родинному вихованні дошкільнят мають місце окремі неузгодженості, оскільки використання музики в родині часто носить стихійний характер і батьками не усвідомлюється їх значимість. Можна виділити такі основні протиріччя:

• між демократичними процесами у суспільстві, які створили умови для прояву творчої ініціативи родини у вихованні дітей і внутрішньою неготовністю до цього батьків;

• між існуючими найбагатшими традиціями музичного виховання в українських родинах і відсутністю їх продовження і розвитку у більшості сучасних родин;

• між яскравим досвідом здійснення музичного виховання в родині, що зустрічається, і відсутністю теоретичної розробленості тощо основних питань, вирішування яких можливе шляхом побудови певної системи – співпраці дошкільного закладу і родини.

Серед сучасних досліджень в області педагогічній науки є свідоцтва того, що пріоритетна роль в розвитку особистості дитини відводиться родинному вихованню. Останніми роками родина стала об'єктом дослідження, внаслідок чого з'явилася можливість глибшого вивчення родини як соціального інституту виховання. У родині зазвичай відсутня жорстко задана система взаємовідносин, строга структура влади із заздалегідь наказаними ролями і статусом. Контакти між членами родинами будуються на основі спорідненості, любові, прихильності, довіри, характеризуються відкритістю і емоційністю. Для дитини сім'я є найбільш м'яким і найбільш обмежуючим типом соціального оточення, а емоційний компонент в сімейному вихованні переважає над раціональним. А хто, як не родина, не батьки, дадуть можливість і створять умови направити в потрібне творче русло, музичний розвиток маленької людини? Але прищепити дітям любов до музики зможе тільки та людина, яка сама тонко відчуває музику, глибоко сприймає її. Вирішення цих проблем можливе шляхом побудови певної системи взаємодії та співпраці дошкільного закладу з родинами дітей.

Метою курсової роботи є – виявлення особливостей музичної освіти дитини в умовах родини.

Об'єкт – умови музичного виховання та освіти дітей дошкільного віку в родині.

Предмет дослідження – зміст музичного виховання та освіти дитини в родині.

Для досягнення мети роботи необхідно вирішити наступні завдання:

• проаналізувати сучасну педагогічну літературу з проблеми;

• дати характеристику формам організації музичної діяльності дітей дошкільного віку;

• розглянути педагогічний потенціал родини як чинника розвитку дитини;

• розглянути основні завдання, методи, форми, засоби музичного розвитку дитини в родині;

• допомогти батькам запровадити сімейні свята ,та додати декілька сценарієв;

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ТА ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ОРГАНІЗАЦІЇ МУЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ ТА НАВЧАННЯ ДІТЕЙ У РОДИНІ

1.1.Форми організації музичної освіти дошкільників

Музичне виховання дітей дошкільного віку здійснюється у різних формах організації. Форми організації навчання – зовнішнє вираження узгодженої діяльності вчителя й учнів, що здійснюється у встановленому порядку і в певному режимі. Основна форма організації музичної діяльності дітей дошкільного віку це – музичне заняття, за якої педагог, працюючи з групою дітей у встановлений режимом час, організовує і спрямовує пізнавальну діяльність з урахуванням індивідуальних особливостей кожної дитини. Музичне заняття має свої особливості. На музичному занятті охоплюються усі види музичної діяльності. Провідним видом музичної діяльності дошкільників є слухання-сприйняття. Слухання музики передує розучування пісні, танці, партитури для дитячого оркестру. В основі розвитку музичного сприйняття лежить виразне виконання музичного твору і вміле застосування педагогом різноманітних методів і прийомів, що допомагають зрозуміти зміст музичного образу. Іншим видом музичної діяльності є дитяче виконавство. Воно проявляється у співах, музично-ритмічних рухах, грі на дитячих музичних інструментах і передбачає здатність дитини виразно, безпосередньо і щиро передавати настрій, характер музики і своє власне ставлення до неї. Наступний вид музичної діяльності – дитяча музична творчість. У дошкільному віці можна спостерігати лише самі початкові його прояви, які виражаються в умінні створювати найпростіші пісенні імпровізації; комбінувати знайомі танцювальні рухи, створюючи нові варіанти танців, знаходити виразні ігрові руху для передачі різних образів; музикування на дитячих музичних інструментах. Ще один вид музичної діяльності – музично-освітня, яка передбачає засвоєння дітьми елементарних відомостей про музику, її виразних особливостях, а також придбання певного запасу навичок і вмінь у різних пилах виконавства.

Музично - ігрова діяльність приваблива для дитини. У грі діти легше засвоюють елементарні знання про музику, придбавають уміння і навички. необхідні для успішного виконання і творчості, накопичують досвід сприйняття музики різних епох і стилів. У них продуктивніший розвиваються музичні здібності, інтерес до музики, виховуються основи музичного смаку, творча активність. позитивне емоційно-оцінне відношення до музики, формуються начала музичної культури.

Музично - ігрова діяльність також має свої різновиди. Це музично - дидактичні ігри на розрізнення характеру музики, зміни частин, засобів музичної виразності, народні ігри із співом, ігри, що театралізуються, творчі музичні ігри-казки.

Музично - ігрова діяльність вносить в процес навчання елементи цікавості. вона поєднується з усіма видами музичної діяльності, що дуже важливо для творчого розвитку.

Розглянемо окрему кожну з визначених організаційних форм.

Музичні заняття – основна форма організації музичної діяльності дітей дошкільного віку, виховання, навчання та розвитку дітей, яка базується на обов'язкових програмних вимогах, складених з урахуванням вікових особливостей дошкільнят. Це форма навчального процесу, в якому одночасно беруть участь всі діти того чи іншого віку. Вони колективно співають, грають, танцюють. Об'єднані спільними переживаннями, прагненням виконати загальну справу, хлопці відчувають, що успіх і невдача кожного – успіх і невдача всього колективу. Музичні здібності дитини дошкільного віку виявляються у спільній діяльності з дорослими та іншими дітьми. Педагог правильним підходом, послідовністю методичних прийомів впливає на індивідуальний розвиток кожного опосередковано через весь дитячий колектив. При цьому використовується позитивний приклад ровесників, допомагає відстає швидше подолати труднощі. Заняття проводяться у відповідності з програмою планомірно по всіх видах музичної діяльності. Педагог розподіляє матеріал на кілька занять, організовуючи кожне з них так, що воно є і самостійним, і як би відрізком цілісного педагогічного процесу. Важливо також зацікавити дітей подальшими заняттями, розповісти, які вони вивчать пісні, як підготуються до свята і т. п. Будь-яке заняття повинно бути зв'язане з попередніми і наступними. Можна окреслити приблизну схему організації навчального процесу: ознайомлення з новим матеріалом, розучування частково засвоєного, закріплення отриманих знань. На заняттях відбувається різна зміна діяльності: діти співають, танцюють, грають, слухають музику. На сучасному етапі ствердився погляд на заняття як на форму педагогічного впливу на дітей, яка поєднує розвивальний і виховний ефекти навчання, формує у дітей уміння активно засвоювати знання і творчо використовувати їх за безпосередньої участі педагога, що сприяє набуттю досвіду спільної діяльності з дорослими і однолітками. Таким чином музичне заняття є найважливішою формою музично – освітньої діяльності тому, що проводиться педагогом – фахівцем, має систематичний характер та охоплює усі види музичної діяльності.

Ввести дитину в чарівний світ музики, розвиваючи її музичні і творчі здібності покликані музичні керівники дошкільних закладів. Але важливо не тільки на музичних заняттях, а й у повсякденному житті створювати умови для розвитку музичних нахилів, інтересів, здібностей дітей. В іграх, на прогулянках, під час самостійної художньої діяльності діти за власною ініціативою можуть співати пісні, водити хороводи, слухати грамзапис музичних творів для дошкільників, підбирати найпростіші мелодії на дитячих музичних інструментах. Музичну діяльність дітей у побуті відрізняє самостійність, ініціативність, прагнення зробити щось своє. Отже, у дошкільників насамперед потрібно виховувати самостійність й ініціативу у використанні знайомих пісень, танців у різних умовах (в іграх, на прогулянках, у самостійній художній діяльності та ін.), у музично-дидактичних іграх розвивати мелодійний слух, почуття ритму, музично-сенсорні здібності, розширяти коло музичних вражень слуханням музичних творів у грамзапису і сприяти тому, щоб діти відтворювали їх у сюжетно-рольових іграх. Застосовувати музику в сюжетно-рольових іграх можна по-різному; як ілюстрацію до дій матері, діти співають колискову святкуючи День народження, танцюють, співають) або для відтворення в них вражень, одержаних від музичних занять, святкових ранків, вечорів, розваг. Для успішного розвитку таких ігор діти повинні знати багато пісень, хороводів на побутову тематику, про різні професії, транспорт, народні пісні тощо. Вихователь повинен заохочувати творчі прояви дітей, нагадувати про можливість використання у грі знайомі пісні, допомогти їм у музичному виконанні. Проведення у повсякденному житті музично-дидактичних ігор, які розучуються дітьми на музичних заняттях, сприяє музичному розвитку, дає змогу дітям вправляти у розрізненні музичних звуків за тембром, висотою, ритмом, динамікою, за їх напрямком і характером. Наприклад, вчить дітей розрізняти звучання різних інструментів за тембром (грати якусь мелодію на піаніно, відстукувати ритмічний малюнок пісні на бубні, на барабані, а діти впізнають на якому інструменті він грав). Розрізняти звуки за висотою (співає нескладну мелодію, а діти повторюють, пропонувати розрізняти за висотою звучання двох бубнів, двох брязкальцях чи трикутників, що відтворюють різні за висотою звуки). Дітей старшого дошкільного віку в ігровій формі навчає розрізняти напрямок звучання мелодії (вгору чи вниз); піднімати ляльку на рух мелодії вгору і опускати, якщо мелодія йде вниз. Розвиває у них почуття ритму, пропонуючи їм за ритмічним малюнком, впізнати знайому пісеньку або повторити її. В іграх типу «Гаряче-холодно», коли звучання брязкальця чи бубна послабляється або посилюється в залежності від віддалення чи наближення дитини до схованої іграшки, дошкільнята вчаться розрізняти звуки за динамікою. Для проведення музично-дидактичних ігор потрібно мати магнітофон з записом музичних творів для дошкільників, дитячі музичні інструменти. Музику можна використовувати при розповіданні дітям казок, особливо тих, за сюжетом яких написані дитячі опери або складено інсценівки з музичним супроводом, запропонувати їм послухати у запису пісні окремих персонажів. Музика може мати місце і під час проведення бесід. Пісні, музичні ігри, хороводи повинні мати місце і при ознайомленні дошкільнят з природою – під час спостережень, прогулянок, екскурсій. Пісні можна виконати і під час зображувальної діяльності дошкільників. Музика є також постійним супутником ранкової гімнастики. Маршова пісня організовує початкову ходьбу, сприяє виробленню чіткості, ритмічності рухів. Музичний супровід гімнастичних вправ не повинен знижувати темп рухів або допускати великі паузи між вправами. Музика супроводжує й заключну ходьбу. Музичний керівник супроводжує ранкову гімнастику у 2 – 3-х групах щоденно, тобто майже через день у кожній групі. Пожвавлення і радість вносять в життя дошкільнят вечори розваг. Вони дають їм також змогу активніше, творчо виявляти себе в музичній діяльності, сприяють закріпленню здобутих на музичних заняттях знань та вмінь, виховують у них винахідливість, спритність, ініціативу, життєрадісність. Види вечорів розваг найрізноманітніші: ляльковий, тіньовий, настільний театр, ігри драматизації, вечори ігор-атракціонів, загадок, святкування дня народження дітей, тематичні вечори-концерти та ін. Музика – невід’ємна частина вечорів розваг. У ляльковому, тіньовому, настільному театрах, в іграх-драматизаціях вона допомагає створювати настрій, розкриває і підкреслює характер дійових осіб, сприяє ритмічності їх рухів, емоційному виконанню ролі. На музичних вечорах, тематичних концертах та концертах художньої самодіяльності, вечорах музичних загадок, у драматизація пісень музика відіграє провідну роль. Вона пробуджує емоції дітей спрямовує їхні дії, допомагає відчути і передати засобі музичної віртуозності, розвиває музичні здібності дошкільників. Тільки завдяки спільним зусиллям вихователів і музичних керівників їхньому тісному контакту пісні, ігри, танці увійдуть у повсякдення дошкільного закладу і будуть сприяти всебічному і гармонійному розвиткові дошкільників.

Для здійснення музичної освіти дошкільників необхідна допомога батьків. Тому однією з найважливіших форм організації музичної діяльності дошкільників є музичне вихованням у родині, адже батьки завжди приходять на дитячі свята, хочуть бачити успіхи своїх дітей. Якщо педагог здатний проводити ранки переважно на підставі основі творів музичної класики, робить це талановито і цікаво, багато батьків переосмислюють, переглядають свої власні погляди і смаки. Визнаючи, з яким захопленням їх діти імпровізують, слухаючи музику, яку самі дорослі не звикли вважати для себе цікавою, батьки починають цікавитися, хто написав той чи інший твір, як він називається. Успіх музичного розвитку дитини залежить не тільки від усього педагогічного колективу дошкільного закладу, але й від батьків. Поза дошкільного закладу, у якому здійснюється цілеспрямована музично-естетична робота на музичних заняттях та у повсякденні, є інші можливості збагачення дітей музичними враженнями та різноманітні форми здійснення в музичній діяльності. У результаті виховання дітей у сім'ї збагачується звучанням творів, які діти слухають разом з батьками. Після свят, які включають ігри-казки (на основі музичної класики), багато батьків, визнаючи силу впливу музики на дітей і самих себе, просять керівника дошкільної установи проводити їх саме в цій формі.

Музичне виховання в родині доцільно розглядати в якості цілеспрямованого процесу створення і реалізації оптимальних умов для адаптації дитини у музичному середовищі, музичного саморуху особи. Вже у самому ранньому дитинстві можна побачити прояв музикальних здібностей, які найяскравіше проявляються в іграх дітей. Як відмічає російський науковець, автор програми «Веселка» та багатьох робіт з методики виховання дошкільників Т.Н. Доронова [додаток 1], у дітей у віці 6-7 років відбувається різке зниження інтересу до музики. Це можна пояснити тим, що у зв'язку із загальним розвитком і накопиченням свого досвіду у дітей з'являється адекватна самооцінка. Вони соромляться своїх робіт, якщо що-небудь не виходить, відмовляються показувати їх оточенню. В результаті у дитини може з'явитися невпевненість в собі і своїх можливостях, що негативно позначається на розвитку його музичних здібностей, а також і на загальному психічному розвитку і емоційному благополуччі.

Та все ж багато педагогів, таких як О.Л. Зверева, О.П. Радинова [додаток 2] визнають період дошкільного дитинства сприятливим для розвитку музичних здібностей, а орієнтир на молодший шкільний вік дитини пояснюється тим, що в цей період відбувається поглиблення і систематизація уявлень про музичне мистецтво, музичний звук і його практичне втілення в способах навколишнього життя. Спрямовуючи сприйняття дитини на доступні прояви краси і доброти в музичних образах, формують інтерес вихованця до музики, музичного образу, навколишнього життя в цілому. У ці роки у індивіда може відбуватися активне формування музичних потреб. Не усі батьки розуміють, «як важливий розвиток творчих здібностей дітей для їх подальшого розвитку і навчання. Багато хто вважає, що набагато важливіше навчати дитину читанню і математиці». Але дані, отримані відомими нейропсихологами В.Д.Еремеевой і Т.П.Хризман,[додаток 3] вказують на позитивний вплив естетичного розвитку дитини і його творчих здібностей на рівень підготовки дітей до школи, а також на процес його подальшого навчання.

Сім'я – перша соціальна спільність, яка закладає основи особистісних якостей дитини, тут він навчається жити справжнім соціальним життям, спільної з іншими людьми: Ділити горе і радість, відчувати єдність з рідними людьми. У той же час емоційна холодність у сім'ї самим несприятливим чином позначається на психологічному розвитку дитини і, перш за все на його творчі здібності, на ефективності навчання, спілкування. Усі сім'ї мають різний рівень соціальної та музичної культури. В одних з повагою ставляться до музики, намагаються дати дітям музичну освіту, розвинути їхні здібності. В інших сім'ях музичне виховання ставлять на задній план. Для здійснення музичної освіти дошкільників необхідна допомога батьків. Тому музичне виховання у родині – важлива складова комплексного підходу до виховання різнобічно розвиненої дитини. Зупинимося на характеристиці виховного потенціалу родини.