Тема №3 Фізичне виховання і змагання у феодальному суспільстві

У галузі фізичної культури після падіння рабовласницького устрою в Європі настає тривалий період занепаду. Власне це відбувається і з розвитком культури в цілому аж до епохи Відродження (XIV ст.). Те, що було досягнуто людством в галузі фізичної культури в античних рабовласницьких державах було забуто, зруйновано. Класичні системи фізичного вихо­вання стародавньої Греції, споруди для занять фізичними вправами, іграми, блискучі змагання давнини не тільки були надовго забуті, але самі фізичні вправи та ігри, які були у побуті народу жорстоко заборонялись і переслідувались християнською церквою.

Таким чином, історичні факти свідчать про те, що рівень фізичної культури. У феодальному суспільстві був набагато нижчим, ніж за часів рабовласництва. У феодальному суспільстві був дуже низький соціальний попит на фізичне виховання і змагання. Проаналізуємо, наприклад, на основні соціальні функції фізичної культури в умовах феодалізму: виробничу, військово-прикладну, фізичного розвитку, інтегровану, виховну і культуру.

Історія християнства показує, що церква на протязі багатьох сторіч була ворогом фізичної культури. Церква жорстоко розправлялась з тими, хто порушував її заборони. очах натовпу, що є свідоцтвом того, що вони спокусились дияволу».

Тому у кінці IV ст. наказом імператора Феодосія І, який розповсюд­жував християнство примусовим шляхом, були заборонені олімпійські ігри та всі обряди і церемонії, які були з ними пов'язані. Слідом за руйнуванням стадіону в Олімпії теж саме відбувається із спорудами для змагань в Афінах, Олександрії, Неаполі і т. ін.

Фізична культура в епоху середньовіччя перестає виконувати інтеграційну функцію (згадайте значення античних олімпійських ігор у процесі об’єднання старогрецьких полісів).

ПЛАН

1. Місце фізичного виховання і змагань у житті феодального суспільства.

2. Роль змагань у військово-фізичній підготовці лицарів.

3. Фізичні вправи, видовища і змагання у житті селян та ремісники міщан.

4. Початок формування буржуазної фізичної культури.

ЛІТЕРАТУРА

1. Барский К. М. Уроки китайской гимнастики / Барский К. М.. – Вып. 2. – М., 1990.

2. Гизюк А. И. Беседы о боевом искусстве / Гизюк А. И., Подковыров В. Ю. – М., 1991.

3. Голощапов Б. Р. История физической культуры и спорта: Учеб. пособие для студ. высш. пед. учеб. заведений / Голощапов Б. Р. – М.: Издатель­ский центр «Академия», 2002. – 312 с.

4. Долин А. А. Традиции ушу / Долин А. А., Попов Г. В.. – М., 1989.

5. Кун Л. Всеобщая история физической культуры и спорта / Кун Л. : Пер. с венгерского. – Москва: Радуга, 1982. – 399 с.

6. Столбов В. В. История физической культуры: Учеб. для студентов пед. институтов / Столбов В. В. – М.: Просвещение, 1989. – 288 с.

7. Філь С. М. Історія фізичної культури: Навчальний посібник / Філь С. М., Худолій О. М., Малка Г. В. / За ред. проф. С. М. Філя. – Харків: «ОВС», 2003. – 160 с.

ТЕМИ РЕФЕРАТІВ

1. Особливості фізичного виховання в середні віки в країнах Сходу.

2. Вплив християнської релігії на розвиток фізичного виховання.

3. Західноєвропейська фізична культура у період виникнення феодалізму (V-ІХ ст.).

4. Фізичні вправи у житті мешканців міст середньовіччя.

5. Фізична культура епохи відродження та упадку феодалізму (X – XVІІ ст.)

6. Піонери фізичного виховання епохи Відродження.

7. Перші спроби введення фізичного виховання в навчальних закладах. Діяльність Р. Малкастера та Я. А. Коменського.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

1. Розкрити особливості європейської фізичної культури в середні віки.

2. Показати особливості військово-фізичної підготовки лицарів.

3. Висвітлити особливості фізичної культури селян і ремісників-міщан.

4. Дати характеристику передумовам зародження науково-методичної думки в галузі фізичного виховання.

5. Розкрити основні погляди В. да Фельтре, Ф. Рабле, І. Меркуріаліса, Я. А. Коменського, Т. Мора, Т. Кампанелла.