6. Кліматотерапія. Основні види кліматотерапії.

З усіх розділів медичної кліматології вона являє найбільший практичний інтерес, оскільки від її можливостей залежить вибір місця відпочинку, використання лікувальних властивостей того чи іншого курорту, оздоровлення дітей тощо. Кліматотерапія сприяє відновленню адаптаційних можливостей організму, що знижуються при порушенні єдності організму з зовнішнім середовищем. При цьому на організм діє комплекс кліматопогодних подразників місця постійного проживання хворого або іншої (контрастної) природної зони (лікувально-оздоровчої місцевості). Аспекти кліматотерапії (рис. 22)

Рис.22. Аспекти кліматотерапії.

- вплив зміни клімату: зміна кліматичних районів може стимулювати, підвищувати здатність організму до опору, викликаюти зміни в перебігу хвороби, особливо при уповільнених патологічних процесах;

- використання метеорологічних умов у звичному для пацієнта кліматі: лікування в місцевих оздоровчих закладах (місцеві санаторії, санаторії-профілакторії) рекомендується насамперед хворим з порушеною адаптацією, з підвищеною метеочутливістю;

- застосування спеціальних кліматичних впливів: гіпоксікаторів, галокамер та ін.

Основними видами кліматотерапії є: аеротерапія, повітряні ванни, аерофітотерапія, спелеотерапія, геліотерапія, таласотерапія.(рис.24)

Рис. 24. Види кліматотерапії.

Аеротерапія включає в себе прогулянки, тривале перебування (сон) у спе-ціальних кліматопавільонах та верандах (цілодобову аеротерапію) і вплив повітря на повністю або частково оголеного пацієнта (повітряні ванни). Цілодобова аеротерапія - тривалий (включаючи сон) вплив свіжого повітря на хворого.

Фізіологічна та лікувальна дія повітря обумовлена охолодженням людини і підвищеним забезпеченням організму киснем. Збудження механорецепторів і термочутливих структур шкіри і слизових оболонок верхніх дихальних шляхів прохолодним повітрям призводить до збільшення дихального об'єму і альвеолярної вентиляції з подальшим наростанням парціального тиску кисню в альвеолах. Крім того, підвищення частоти серцевих скорочень, ударного об'єму лівого шлуночка і кровяного тиску призводить до збільшення поглинання кисню кров'ю і прискоренням доставки до тканин. Активація доставки кисню до тканин посилюється на відкритому просторі, вміст кисню в якому вище, ніж у закритих приміщеннях. Аероіони, терпени і озон, які знаходяться в повітрі підвищують окислювальний потенціал кисню, що поглинається кров'ю.

Зміна впливу холодного і теплого повітря підвищує терморегулягорний тонус м'язів шиї, тулуба і суглобів кінцівок, в результаті чого підвищується теплопродукція організму. При повторюваних процедурах знижується чутливість термосенсорних структур бронхів і формуються позитивні умовні рефлекси на холодовий фактор. Підвищення теплопродукції в цих умовах відбувається за рахунок включення гормонального механізму термоадаптації, пов'язаного з активацією симпатико-адреналової системи. У результаті зниження терморегуляторного тонусу створення тепла в найбільше пов'язано з роз'єднанням клітинного дихання та окисного фосфорилювання.

Холодне повітря двофазно впливає на пацієнтів:

- перша фаза - стимулюється перебудова специфічних механізмів захоплення і транспортування кисню і неспецифічних механізмів підвищення реактивності організму;

- друга фаза - холодне повітря при тривалому впливі викликає пригнічення нейрогуморальних механізмів термоадаптації аж до їх вибуху.

Лікувальні ефекти аеротерапії: вентиляційний, тонізуючий, судиннороширюючий, катаболічний (енергетичний)(рис. 24)

Рис. 24. Лікувальні ефекти аеротерапії.

Показання та протипоказання аеротерапії наведені в таблиці 7.

Таблиця 7