4 Охорона праці

4.1 Вступ

Охорона праці - система законодавчих актів і відповідних їм соціально-економічних, технічних, гігієнічних й організаційних заходів, що забезпечують безпеку здоров'я людини в процесі праці. Виходячи із цього визначення, проблеми охорони праці мають складний комплексний характер, їх рішення можливе при використанні досягнень різних галузей наук. У рішенні завдань охорони праці виділяють наступні основні напрямки: законодавчі основи охорони праці; інженерна охорона праці; медичні основи охорони праці; соціально-психологічні аспекти охорони праці.

Законодавча база охорони праці являє собою сукупність правових норм, що встановлюють систему заходів, безпосередньо спрямованих на забезпечення здорових і безпечних умов праці. Право на здорові й безпечні умови праці - одне з основних прав робітників та службовців. Згідно Конституції України, державні, господарчі й суспільні органи зобов'язані забезпечувати такі умови праці, впроваджувати засоби техніки безпеки, які попереджують виробничий травматизм і професійні захворювання.

4.2 Аналіз шкідливих і небезпечних факторів

Прокатне виробництво відрізняється від інших металургійних виробництв високою швидкістю технологічних операцій, інтенсивністю вантажопотоків і розмаїтістю метеорологічних умов на різних ділянках. Для прокатних цехів характерні малі відстані та розкиданість між механізмами, які постійно обслуговуються і мають дистанційне керування, це у свою чергу знижує видимість світлової сигналізації, а також при наявності шуму ускладнює прийом попереджувальних звукових сигналів. Все це призводить до погіршення умов безпеки роботи в прокатному цеху.

Реально виробничі умови на основній лінії стану 250 ВАТ “Арселор Міттал Кривий Ріг” характеризуються, як правило, наявністю небезпечних і шкідливих факторів таких як запиленість, загазованість, тепловипромінювання, шум та вібрація.

Джерелом шуму служать електрична та радіоапаратура, промислове встаткування, машини і механізми. Відомо, що виробничий шум різної інтенсивності та спектру (частоти), при тривалому впливі на працюючих людей викликає стомлення слухового органу і призводить до приглухуватості або глухоти, зумовленому невриті слухових нервів. При шумі з рівнем більше 85-90 дБ у більшості людей виникає помітне стомлення, що призводить до зниження продуктивності праці і збільшенню браку. Окрім приглухуватості, тривале перебування в умовах шуму, характерного для прокатного виробництва, викликається поява в працюючої людини емоційної нестійкості, млявості, повільності, головних болів, безсоння.

Систематичний вплив загальних вібрацій може з'явитися причиною порушення серцево-судинної діяльності, часткових запаморочень, зниження працездатності. Локальна вібрація викликає спазми суглобів рук, передпліччя, серця.

Пил, що утворюється при прокатці металу, негативно впливає на організм людини. Медичні спостереження показують, що особу яка постійно працює в атмосфері, металевий пил більше піддає захворюванню грипам, бронхітам, гострим катаром верхніх дихальних шляхів і запаленням легенів.

При експлуатації прокатних станів можливі наступні небезпеки: захоплення валками або обертовими шпинделями із сполучними муфтами частин одягу вальцювальника й механічних ушкоджень обломків, що відлітають, що прокочує метал у окалини.

Проектування прокатних цехів ведеться у відповідністі із правилами безпеки в прокатному виробництві, а також у відповідність із діючими санітарними нормами й правилами. При проектуванні прокатні цехи розташовують на території підприємства такимчином, щоб вони становили послідовне продовження металургійного циклу.

Корисна площа виробничих будинків повинна бути такою, щоб забезпечити достатнє висвітлення денним світлом, гарне природнє провітрювання (аерацію) і задовольняти вимогам безпечного розміщення встаткування з необхідними проходами між ними. Вона повинна забезпечити також можливість вільного транспортування металу, що прокочується, і готової продукції. Нагрівальні пристрої у більшості цехів ізолюються від інших виробничих приміщень. Для безпечного переміщення людей цех обладнуємоють спеціальними переходами.

Приміщення прокатного цеху є приміщенням особливої небезпеки по ступеням поразки людей електричним струмом. Устаткування має повний захист персоналу від зіткнення зі струмоведучими або частинами, що рухаються і має 5 ступенів захисту.

Вплив електричного струму на людину призводить до різних порушень в організмі, викликаючи як місцеву поразку тканин органів, так і загальна поразка організму.

Можливість поразки електричним струмом обумовлена тим, що використане встаткування живиться від мережі змінного струму напругою 220В (/380В). Електричний струм при впливі на організм людини може викликати важкі наслідки, навіть до смертельні.

Дія струму на організм залежить від сили струму, напруги, частоти, тривалості впливу, шляхів проходження струму, а також індивідуальних особливостей конкретного організму. Чим вище напруга, тим менше опір шкіри й більше небезпека поразки. Безпечною для життя людини є напруга не більше 42 В. Напруга 220В и 380В може викликати смертельний результат. Струми високої частоти викликають тільки опіки.

Прокатні цехи металургійних підприємств оснащені більшою кількістю електромереж й електроустановок, що вимагає особливого дотримання правил електробезпечності при роботі в цеху.

Основні причини поразки електрострумом:

-випадковий дотик або наближення на небезпечну відстань до струмоведучих частин, що перебуває під напругою;

-поява напруги на конструктивних металевих частинах електроустаткування (трансформатори, перетворювачі частот й ін.);

-у результаті ушкодження ізоляції й інших причин;

-появи напруги на відключених струмоведучих частинах, на яких працюють люди;

-внаслідок помилкового включення установки;

-близькість людини до упалого провідника на поверхню землі в результаті замикання провідника на землю.

Для створення сприятливих умов праці важливе значення має раціональне освітлення. Незадовільне освітлення ускладнює проведення робіт, веде до зниження продуктивності праці й працездатності очей людини й може з'явитися причиною нещасних випадків і захворювань їх.

Світлове випромінювання впливає на весь організм; воно може викликати зміну частоти пульсу й інтенсивності деяких процесів обміну речовин, впливати на загальний нервово-психічний стан.