IV. Підсумок уроку.

— Чи сподобався вам вірш Валентини Юрченко? Чим?

— Що автор хотіла вам сказати своїм твором?

— Доберіть свої заголовки до вірша. ("Дружба — велика сила ", "Друга пізнаєш у біді", "Незвичайна дружба", "Рябко і Мурко").

— Чи траплялися вам у житті подібні випадки незвичайної дружби між тваринами?

№ уроку_______ Дата__________

Тема. Цікавий світ навколо тебе (урок позакласного читання)

№ уроку_______ Дата__________

Тема. Іван Франко для дітей

Матеріал уроку. Валентин Бичко "Казка, друзі, — не на сміх...". Іван Франко "Лисичка-кума".

Мета. Ознайомити учнів з особистістю Івана Франка; розвивати уміння виділяти у тексті головне, визначати основну думку твору; вчити дітей давати характеристику дійовим особам; виховувати почуття дружби, товариськості.

Обладнання. Ілюстрації до казки, портрет І.Я. Франка, збірки його творів для дітей.

Хід уроку

I. Підготовка до вивчення нового розділу.

На дошці записана назва розділу. Учні висловлюють міркування, про що йтиметься у розділі.

— Прочитайте назви творів, які ми читатимемо в розділі.

— Пригадайте, твори яких письменників уже читали. Хто герої цих творів?

— У розділі "Літературні казки" ми прочитаємо казки українських письменників, які жили і творили у різні часи.

II. Опрацювання вірша в. Бичка "Казка, друзі, — не на сміх...".

— Послухайте вірш В. Бичка і скажіть, у чому переконує вас автор.

— Прочитайте вірш мовчки. Як ви зрозуміли слова брехеньки (вигад­ки, обман), міх (мішок, торба)?

— На які особливості казки вказує автор? З чим порівнює казку? Чому?

— Що автор хотів цим віршем донести до читача?

— Прочитайте вірш виразно.

III. Ознайомлення із життєвим і творчим шляхом і. Франка.

— На сьогоднішньому уроці ми ознайомимось із казкою геніального сина українського народу Івана Яковича Франка. Що вам відомо про нього? Які твори І. Франка читали?

— Сьогодні ви дізнаєтесь про життєвий і творчий шлях цієї талановитої людини. Послухайте, що писав у своїх спогадах Михайло Коцюбинський.

"Невеликий, хоч і сильний мужчина, високе чоло, сірі, трохи холодні очі, енергійно зачерчена борода. Рудувате волосся непокірно пнеться, вуса стирчать. Скромно одягнений, тихий і непомітний, поки мовчить. А заговорить — і вас здивує, як ця невисока фігура росте й росте перед вами, мов у казці. Вам стане тепло і ясно од світла його очей, а його мова здається не словом, а сталлю, що б'є кремінь і сипле іскри".

— Де народився і в якій сім і зростала ця людина дізнаєтесь із розпо­віді ваших однокласників. (Кілька учнів напередодні готують розповідь про письменника.)

— 27 серпня 1856 року в с. Нагуєвичі Дрогобицького повіту в Галичині у сім'ї відомого на всю округу коваля народився рудоволосий, ясноокий хлопчик. Ясьо (так звала мати сина) ріс розумною дитиною, роботящою і товариською. Він залюбки допомагав батькам по господарству, любив і розумів підгірську природу. З голосу матері хлопчик запам'ятав багато народних пісень.

У шість років батьки віддають Івася до школи в сусіднє село, а потім він ходить до школи при монастирі в Дрогобичі, а згодом — до Дрогобиць­кої гімназії. Вчився легко, оскільки був здібним, мав надзвичайну пам'ять. Як згадував сам І. Я. Франко, за десять днів він навчився читати українсь­кою мовою, а Шевченка вивчив майже всього напам'ять.

Іван Якович Франко був високоосвіченою людиною. Здобувши уні­верситетську освіту, письменник їде до Відня, де одержує ступінь докто­ра філософії.

Письменник активно працює для дітей. Починаючи з 1890 р., він опуб­лікував збірку казок "Коли ще звіри говорили", написав ряд оповідань.

Жив дуже скромно, невибагливо, навіть убого. Він навіть не спроміг­ся придбати на смерть нової сорочки. Тому поховали його в чужій. Похо­ваний у Львові на Личаківському цвинтарі.