IV. Опрацювання пісні "Ой співаночки мої".

Учні самостійно читають текст пісні, з'ясовують, хто б її міг викону­вати; про що в ній ідеться. Пояснюють значення слів подію (подіну), леґіник (юнак), добирають синонім до слова співаночки (пісні).

Учні колективно з'ясовують, які почуття передано у пісні; що її тре­ба читати голосно, у помірному темпі, наспівуючи.

V. Робота в зошитах

VI. Підсумок уроку.

— Про який жанр усної народної творчості ми сьогодні говорили? Що таке пісня?

— Перевірте правильність своїх відповідей, переставивши слова у де­формованому реченні.

Невеликий, твір, народна, що, усний, пісня, віршований, співається.

(Народна пісня — це невеликий усний віршований твір, що співається.)

— Яка із народних пісень, що читали сьогодні, вас зацікавила?

— Яка пісня сподобалась більше? Чим?

№ уроку_______ Дата__________

Тема. До джерела народної мудрості

Матеріал уроку. Народні усмішки "Син та мати", "Швачка", "Напуван­ня". Прислів'я та приказки. Скоромовки. Загадки.

Мета. Закріпити знання про малі форми усної народної творчості; вчи­ти виділяти їх характерні особливості і групувати матеріал. Розви­вати техніку читання. Виховувати любов до рідного краю, бажан­ня більше дізнатися про його історію, культурні традиції.

Хід уроку

І. Вправи на вдосконалення техніки читання.

1. Гра "Незвичайна математика".

— Виконайте дії і прочитайте утворений результат.

Зуб + і — убі + ага + дка = ... (загадка).

Скарб — арб + ород — д + мовк + а = ... (скоромовка).

Усіх — іх + мі + шум — ум + ка = ... (усмішка).

При + кут — ут + азал — ал + ка = ... (приказка).

Пас — ас + рис + ліс — с + в'я = ... (прислів'я).

2. Читання речень з дошки.

— Прочитайте речення, роз'єднуючи слова. Яке слово, із складених вами, воно пояснює? Доведіть свою думку.

Короткийвлучнийвислів,якиймаєповчальнезначення. (Приспів 'я.)

Своєріднамовнаграгумористичногоспрямування. (Скоромовка.)

Невеличкийпоетичнийтвір,восновіякогоєзапитання. (Загадка.)

Коротенькийвлучнийвислів,алебезповчальногозмісту. (Приказка.)

— Про який жанр усної творчості не згадали? Поясніть, що таке усмішка.

II. Повідомлення теми і мети уроку.

— А сьогодні ми здійснимо мандрівку до живого джерела народної мудрості. У ньому перлами різнобарвними виблискують, переливаються прислів'я і приказки, скоромовки і лічилки, загадки та усмішки, казки і ле­генди, забавлянки, ігри, дитячі пісеньки ...

— Чи здогадалися, які з цих перлинок ми сьогодні будемо вивчати?

— Давайте складемо маршрут нашої подорожі. Гра "Складіть прислів'я ізрозсипанки".

— Із розсипанки складіть вислови і дізнаєтесь план нашої мандрівки.

В есела ловко дорогу скоромовка.

П рислів 'я до скоромовить здоров'я.

С лова думка мудрості показав.

Загадка сказав половина кладка.

ІІІ. Робота над усмішками.

1. Ознайомлення із жанровими особливостями усмішок. Учні самостійно читають статтю на с. 34.

— Чи так ви визначали особливості усмішок? Прочитайте тільки ви­значення.

— Хто збирав народні усмішки? Що ви дізналися про Бориса Грінченка?

2. Читання усмішок (мовчки).

— У якій формі написані усмішки? (Діалог.)

3. Повторне читання усмішок. Аналіз змісту.

Після читання кожної усмішки учні з'ясовують, хто дійові особи, що висміюється у кожному творі.

4. Виразне читання усмішок в особах (робота в парах).

5. Висновки.

— Поміркуйте, де народ брав сюжети для усмішок. Для чого склада­лися такі твори?

— Чому усмішки, складені народом так давно, актуальні і зараз? IV. Робота над прислів'ями і приказками.

1. Читання добірки прислів'їв і приказок.

Учні вголос читають кожне прислів'я, з'ясовують їх пряме і перенос­не значення.

— Якій темі присвячені прислів'я кожної групи? Що у них схвалюєть­ся і що засуджується?

2. Робота над змістом і формою прислів'я.

— Із скількох речень складається кожне прислів'я?

— Давайте визначимо особливості прислів'їв, що є у підручнику (с. 35).

— Прочитайте перше прислів'я. Яка особливість його форми? (Має риму клад — лад, ніби вірш.)

— Які із вміщених у добірці прислів'їв мають подібну структуру? Прочитайте їх.

— Чим особливе друге прислів'я? (Протиставляються дві частини за змістом, але утворюють єдине ціле). Прочитайте прислів'я із схожою бу­довою.

— Чим приказка відрізняється від прислів'я?

3. Вправа на розвиток техніки читання.

Учитель називає останнє слово прислів'я, а учні швидко знаходять і чита­ють його початок.

4. Висновки.

— Чому кажуть: "Прислів'я вчить, як на світі жить"?

V. Робота над скоромовками.

Опрацювання статті про особливості скоромовок як жанру.

— Прочитайте мовчки статтю "Скоромовки". Про що ви дізналися, чого не знали раніше?

— Як по-іншому називають скоромовки? Як їх треба читати?

— Прочитайте скоромовку "Зелен в'яз" "буксиром" (за вчителем). У яко­му місці треба звернути увагу на правильну вимову слів?

— Прочитайте другу скоромовку "луною" (за кимось із дітей).

— Яке незвичайне слово тут вжите?

— Прочитайте скоромовку "Гайку, гайку, дай гриба" мовчки. Які тут вжиті порівняння?

— Прочитайте останні три скоромовки напівголосно. На яких сло­вах тут можна "спотикнутися"?

— Виберіть скоромовку, яка вам найбільше сподобалася. За дві хви­лини вивчіть її і розкажіть чітко, виразно і швидко.