- •1. Основні принципи побудови коміркових мереж
- •2.Охарактеризуйте систему amps: призначення і технічні характеристики.
- •3.Автоматичне перемикання розмов між комірками. Операції перемикання.
- •4. Число комірок Nв ансамблі. Формула для визначення.
- •Блок-схема громадської коміркової мережі.
- •Локалізація рухомого абонента в комірковій мережі.
- •Роз'єднання розмов в коміркові мережі, що ініціюється рухомим абонентом. Операції роз'єднання.
- •Число комірок к в ансамблі. Формула для визначення.
- •9) Спрощена схема коміркової мережі загального користування 138-
- •10) Алгоритм локалізації рухомого абонента в комірковій мережі 141
- •11)Сіткова модель коміркової мережі: ансамбль, положення базових станцій, форма комірок
- •13.Елементи коміркової мережі.
- •14. Виклик рухомого абонента телефонної мережі загального
- •15. Форми комірок в коміркових мережах
- •16. Спільноканальні інтерференційні завади і якість передачі телефонних сигналів в коміркових мережах.
- •20. Максимальний радіус комірок
- •Принцип проектування коміркових мереж
- •Перелік питань на модульний контроль №2
- •2.Функції рухомої станції. Основні функції і необов’язкові функції.
- •3.Електричні параметри рухомої станції
- •5)Сім модуль і інфа яка в ньому зберіг
- •6)Охарактеризуйте і зобразіть схему перемикання каналів в рамках того самого контролера базових станцій bsc
- •7. Охарактеризуйте і зобразіть схему перемикання каналів між двома різними контролерами bsc в рамках однієї зони дії комутаційної станції.
- •8.Встановлення з’єднання від рухомої станції: хід встановлення з’єдання і схема.
- •9.Встановлення зєднання від абонента а стаціонарної мережі до рухомого абонента в, що знаходиться в зоні чужої системи gsm.
- •10.Операція перемикання каналів, параметри які аналізуються.
- •Охарактеризуйте і зобразіть схему перемикання каналів між двома різними зонами дії комутаційних станцій.
- •3. Функціональна схема контролера базових станцій.
- •4. Блок-схема блока керування базовими станціями.
- •Найважливіші функції базових станцій
- •1.Модуль транскодера і його призначення в системі gsm
- •2.Система gsm-900:під діапазони частот, канал вверх і канали вниз.
- •Система e-gsm: діапазони частот, частотні і розмовні канали.
- •Проведіть аналіз системи dcs-1800 з системою gsm-900, вкажіть спільні і відмінні характеристики і параметри.
- •5)Dsc-1800:схема розподілу частотних каналів
- •7.Система dcs-1800: діапазон частот, частотні і розмовні канали.
- •8. Система gsm-900: схема розподілу частотних каналів.
- •Способи розташування транскодера.
- •Проведіть порівняльний аналіз системи e-gsm з системою gsm-900. Вкажіть спільні зарактеристики і параметри.
- •Система e-gsm: схема розподілу частотних ресурсів.
- •4.Структура циклів вищого рівня, що організовується в системі gsm.
- •5.Мультицикл, що складається з 51 циклу: призначення і склад.
- •6.Мультицикл, що складається з 26 циклів: призначення і склад.
- •7) СУперцикл – рівень організації циклів в gsm: призначення і склад
- •8) Рамка тдМа і поняття фізичного каналу gsm900
- •9) Це система із комутацією каналів
- •10.Метод tdma і організація з’єднання bts-ms з передачею інформації в двох напрямках.
- •11. Рамка tdma і утворення фізичних каналів
- •12. Часова схема прийому і передачі в мобільній станції.
- •2.8 Каналів
- •3. Рівні регулювання потужності сигналу мобільного терміналу, їх значення і суть процесу регулювання потужності сигналу мобільного терміналу.
20. Максимальний радіус комірок
Питання вибору максимального радіуса комірки становить частину дуже загальної проблеми отримання відповідного співвідношення між вкладеними коштами в коміркову мережу і якістю передачі, при недостатньому безпосередньому впливі максимального радіуса комірки на ємність мережі. З максимальним значенням радіуса комірки дуже сильно пов’язана потужність сигналу в радіоканалі, що також впливає на кошти і якість передачі в комірковій мережі. В громадських коміркових мережах потужності сигналів, що передаються із рухомих станцій, на порядок менші від потужності сигналів, які передаються базовою станцією.
На початку створення коміркової мережі встановлюється відносно великий розмір комірок, так, щоб їх число, необхідне для перекритття всієї території, було рівне або дещо більше від числа N зон в ансамблі. Такий підхід має дуже істотну перевагу. Полягає вона в тому, що конструктори мережі не стоять відразу перед проблемою виключення спільноканальних інтерференційних завад, які існують на даній території із своїм рельєфом, кліматом і забудовою, а відштовхуються від проектованих засад. В той же час, вся їхня увага може бути сконцентрована на пошуках високої якості передачі в радіоканалі, вибираючи відповідне відношення потужності корисного сигналу до потужності власних шумів приймального обладнання і технічних завад (англ. man-made noise). Вплив технічних завад на якість передачі в розмовному каналі коміркової мережі сильно залежить від індивідуального характеру завад в районі.
Дуже часто, на початковому етапі, збільшення потужності випромінених сигналів покращує якість передачі в радіоканалі. Однак, це тягне за собою зріст коштів, що призначені на експлуатацію мережі. З другої сторони це дозволяє зменшити число базових станцій, що в результаті може компенсувати затрачені кошти. Після закінчення початкового впровадження мережі і переходу до наступних етапів розвитку і розбудови мережі, значні фінансові переваги, що були пов’язані із збільшенням потужності сигналів, починають втрачатися.
Пристосовуючи мережу до нових, із більшою щільністю трафіку, умов, можна дійти до поділу великих комірок на менші з одночасним зменшенням радіуса дії базових станцій (рис. 5.33).
В коміркових мережах, що працюють в діапазоні 800 МГц-900 МГц, максимальна потужність, що подається на вхід передавальних антен рухомих станцій коливається на рівні від 10 до 11 дБВт. Випливає це із техніко-економічних можливостей масового передавального обладнання. Потужність передавачів базових станцій - 1б дБВт.
Рухомі станції звичайно використовують ненапрямлені антени із коефіцієнтом підсилення меншим ніж 2 дБ по відношенню до ізотропної антени, або 0 дБ, по відношенню до півхвильового диполя. На базовій станції монтуються антени із коефіцієнтом підсилення від 6 дБ до 8 дБ, по відношенню до півхвильового вібратора. Такі антени встановлюються на висоті від 30 до 60 м над поверхнею землі.
Якщо прийняти, що потужності передавачів і коефіцієнти підсилення антен базових станцій задані, то вибір максимального розміру комірки повинен бути компромісним між коштами і якістю передачі мовних сигналів в радіоканалі. Іншими словами: чим більший радіус комірки тим менші кошти, але гірша якість передачі в розмовному каналі. Якість передачі мови в радіоканалі коміркової мережі не повинна бути гіршою від якості в стаціонарній телефонній мережі загального користування. Вимірювання в американській комірковій мережі AMPS показали, що якщо відношення потужності сигналу до потужності шумів на вході демодулятора FM становить 18 дБ, то якість передачі добра або дуже добра. Тому прийнято вважати, що достатня якість передачі в радіоканалі аналогових сигналів має місце тоді, коли відношення С/І більше 18 дБ на 90% поверхні, яка обслуговується. Численні дослідження фірми Bell AT&T в декількох містах США показали, що при вказаних рівнях потужності базових станцій і при певних умовах поширення радіохвиль, задовільне відношення С/І дає можливість створити комірки із радіусом дії в межах 12,87 км. При іншій передавальній потужності базової станції, коефіцієнті підсилення антени і умов поширення радіохвиль, максимальні розміри комірок можуть бути іншими.
