
- •1. Основні принципи побудови коміркових мереж
- •2.Охарактеризуйте систему amps: призначення і технічні характеристики.
- •3.Автоматичне перемикання розмов між комірками. Операції перемикання.
- •4. Число комірок Nв ансамблі. Формула для визначення.
- •Блок-схема громадської коміркової мережі.
- •Локалізація рухомого абонента в комірковій мережі.
- •Роз'єднання розмов в коміркові мережі, що ініціюється рухомим абонентом. Операції роз'єднання.
- •Число комірок к в ансамблі. Формула для визначення.
- •9) Спрощена схема коміркової мережі загального користування 138-
- •10) Алгоритм локалізації рухомого абонента в комірковій мережі 141
- •11)Сіткова модель коміркової мережі: ансамбль, положення базових станцій, форма комірок
- •13.Елементи коміркової мережі.
- •14. Виклик рухомого абонента телефонної мережі загального
- •15. Форми комірок в коміркових мережах
- •16. Спільноканальні інтерференційні завади і якість передачі телефонних сигналів в коміркових мережах.
- •20. Максимальний радіус комірок
- •Принцип проектування коміркових мереж
- •Перелік питань на модульний контроль №2
- •2.Функції рухомої станції. Основні функції і необов’язкові функції.
- •3.Електричні параметри рухомої станції
- •5)Сім модуль і інфа яка в ньому зберіг
- •6)Охарактеризуйте і зобразіть схему перемикання каналів в рамках того самого контролера базових станцій bsc
- •7. Охарактеризуйте і зобразіть схему перемикання каналів між двома різними контролерами bsc в рамках однієї зони дії комутаційної станції.
- •8.Встановлення з’єднання від рухомої станції: хід встановлення з’єдання і схема.
- •9.Встановлення зєднання від абонента а стаціонарної мережі до рухомого абонента в, що знаходиться в зоні чужої системи gsm.
- •10.Операція перемикання каналів, параметри які аналізуються.
- •Охарактеризуйте і зобразіть схему перемикання каналів між двома різними зонами дії комутаційних станцій.
- •3. Функціональна схема контролера базових станцій.
- •4. Блок-схема блока керування базовими станціями.
- •Найважливіші функції базових станцій
- •1.Модуль транскодера і його призначення в системі gsm
- •2.Система gsm-900:під діапазони частот, канал вверх і канали вниз.
- •Система e-gsm: діапазони частот, частотні і розмовні канали.
- •Проведіть аналіз системи dcs-1800 з системою gsm-900, вкажіть спільні і відмінні характеристики і параметри.
- •5)Dsc-1800:схема розподілу частотних каналів
- •7.Система dcs-1800: діапазон частот, частотні і розмовні канали.
- •8. Система gsm-900: схема розподілу частотних каналів.
- •Способи розташування транскодера.
- •Проведіть порівняльний аналіз системи e-gsm з системою gsm-900. Вкажіть спільні зарактеристики і параметри.
- •Система e-gsm: схема розподілу частотних ресурсів.
- •4.Структура циклів вищого рівня, що організовується в системі gsm.
- •5.Мультицикл, що складається з 51 циклу: призначення і склад.
- •6.Мультицикл, що складається з 26 циклів: призначення і склад.
- •7) СУперцикл – рівень організації циклів в gsm: призначення і склад
- •8) Рамка тдМа і поняття фізичного каналу gsm900
- •9) Це система із комутацією каналів
- •10.Метод tdma і організація з’єднання bts-ms з передачею інформації в двох напрямках.
- •11. Рамка tdma і утворення фізичних каналів
- •12. Часова схема прийому і передачі в мобільній станції.
- •2.8 Каналів
- •3. Рівні регулювання потужності сигналу мобільного терміналу, їх значення і суть процесу регулювання потужності сигналу мобільного терміналу.
Роз'єднання розмов в коміркові мережі, що ініціюється рухомим абонентом. Операції роз'єднання.
Роз'єднання розмов в коміркові мережі, що ініціюється рухомим абонентом представлено на рисунках. Воно здійснюється наступними операціями:
А) Звільнення зв’язку (англ. release) (рис. 5.11а). Після закінчення розмови передавач мобільної станції висилає по розмовному каналу спеціальний сигнал ST до базової станції, що її обслуговує, і сам вимикається. Базова станція, отримавши сигнал вимкнення передавача мобільної станції, передає до територіальної АТС спеціальний сигнал звільнення кабельного зв’язку.
Б) Перехід в бездіяльний стан(англ. idle) (рис. 5.11b). Сигнал звільнення кабельного зв’язку, дійшовши до територіальної АТС, викликає в ній звільнення всього комутаційного обладнання, яке бере участь у реалізації зв’язку, а також пересилання до громадської телефонної мережі сигналу роз’єднання розмови.
В) Вимкнення передавача базової станції (англ. transmitter shutdown) (рис. 5.11с). Територіальна АТС по лініях швидкої передачі даних інформує базову станцію про роз’єднання розмови, що направлено до громадської телефонної мережі, і дозволяє базовій станції звільнити все обладнання, яке було використане у створенні цього зв’язку. Звільнене обладнання може бути використане для встановлення інших зв’язків.
Число комірок к в ансамблі. Формула для визначення.
Число комірок в ансамблі (англ. number of cells per cluster), звичайно позначається N або К, становить один з найістотніших параметрів коміркової мережі. Число N означає, скільки різних, взаємно рознесених груп каналів належить передбачити, щоб покрити даний простір коміркової мережі. Можна показати, що число N гексагональних комірок в ансамблі пов’язане із j i і таким рівнянням:
N = і2 + j2+ і * j.
Числа 1, 3, 4 не можуть бути застосовані у випадку передачі мови з аналоговою модуляцією за рахунок дуже малої відстані між базовими спільноканальними станціями.комірок.
В мережі, що створена із квадратних комірок, число К комірок в ансамблі зв’язане з j і і таким чином:
K = i2 + j2.
Ціле число К приймає такі значення:
К = 1, 2, 4, 5, 8, 9, 10, 13, 16, 17, 18, ...
9) Спрощена схема коміркової мережі загального користування 138-
10) Алгоритм локалізації рухомого абонента в комірковій мережі 141
11)Сіткова модель коміркової мережі: ансамбль, положення базових станцій, форма комірок
Під сіткою радіосистеми будемо розуміти ансамбль пронумерованих точок, що розташовані згідно певного закону на площині. Точкам відповідає дійсне положення базових станцій, разом із номерами груп робочих частот, які виділені кожній станції для внутрішньозонового зв’язку.
Форми комірки у вигляді кола непридатне, бо покриття простору або не буде забезпечено жодною базовою станцією, або буде забезпечуватися більше, ніж однією.
Приймемо, що базова станція розташована у центрі комірки або зі зміщенням не більше ніж R/4,R-радіус дії. Якщо комірки (трикутна, квадратна, гексагональна) мають такі розміри, що відстань від середини кожної комірки до її вершини однакова, то виявиться, що гексагональна комірка має найбільшу площу.
Ансамбль(з зошита) – це оптимальний комплект базових станцій з набором радіочастот fв-fн для кожної BS і для сукупності в цілому при прийнятому N, які не однократно використовуються для покриття території з метою економії коштів та підвищення ефективності частот.N=7 для 3 секторів по 120° N=4 для 4 секторів по 90°
Можна показати, що число N гексагональних комірок в ансамблі пов’язане із j i таким рівнянням: N = і2+ j2 + і • j. N = 1, З, 4, 7, 9, 12, 13, 16, 19, 21, 25. ...
В мережі, що створена із квадратних комірок, число К комірок в ансамблі
зв’язане з j і і таким чином: K = i2 + j2. К = 1, 2, 4, 5, 8, 9, 10, 13, 16, 17, 18
12)Коефіцієнт g Фізичний зміст, формула для визначення і значення для гексагональних комірок
Коефіцієнт редукції рівня інтерференційних завад (англ. CIRF -Cochannel Interference Reduction Factor), що позначається літерою q. Коефіцієнт q представлений, як відстань D (рис. 5.20), відрізок між серединами двох найближчих спільноканальних комірок, і промінь R гексагональної комірки.
З рис.5.20 випливає, що відстань D пов’язана із радіусом гексагональної комірки R наступною залежністю:
Значення коефіцієнта q в гексагональній комірковій мережі можнавизначити як:
Для
квадратних сіток координатна відстань
D’ пов’язана з променем R комірки таким
рівнянням
Тим самим значення коефіцієнта інтерференційних спільно канальних завад q’ в мережі, що утворена з квадратних комірок, може бути записана як: