5)Dsc-1800:схема розподілу частотних каналів
6)- канали “вверх” - діапазон 1710-1785 МГц;
- канали “вниз” - діапазон 1805-1880 МГц.
-канали “вверх”: fi=1710 МГц+(0.2 МГц)*(і-511);
-канали “вниз”: fі= 1805 МГц+(0.2 МГц)*(і-511);
де і - це номер каналу (ARCFN), причому 512<і<885.
Отже, кількість каналів в системі DCS1800 в три рази більша, порівняно з
системою GSM900. Дуплексний інтервал між каналами “вниз” і “вверх”
становить 95 МГц, що полегшує проектування передавально-приймального
обладнання.
7.Система dcs-1800: діапазон частот, частотні і розмовні канали.
Система DCS1800 використовує такі діапазони частот (рис. 7.1с):
- канали “вверх” - діапазон 1710-1785 МГц;
- канали “вниз” - діапазон 1805-1880 МГц.
Розмовні канали
8. Система gsm-900: схема розподілу частотних каналів.
Система GSM працює в діапазоні 900 МГц в двох піддіапазонах частот.
Ширина кожного становить 25 МГц (рис. 7.1b):
- канали “вверх” - смуга 890-915 МГц;
- канали “вниз” - смуги 935-960 МГц.
В усіх версіях системи GSM передача в двох напрямках проводиться із частотним розділенням (англ. Frequency Division Duplex FDD). Для системи GSM900 відстань між частотами обох напрямків становить 45 МГц. Кожна зі смуг частот поділена на 124 канали смугою 200 кГц. Ці канали пронумеровані від 1 до 124. Цей номер носить назву номеру частоти радіоканалу ARFCN (англ. Absolute Radio Frequency Channel Number). Незважаючи на те, що смуга 25 МГц дає можливість теоретично використати 125 частотних каналів смугою 200 кГц, на практиці по краях обох смуг визначено охоронні частотні смуги шириною 100 кГц кожна. Вони служать для обмеження рівня інтерференції в сусідніх радіодіапазонах. Несучі частоти (тобто середні) 124 каналів системи GSM900 можна визначити так:
- канали “вверх”: fі = 890.0 МГц+(0.2 МГц)*і;
- канали “вниз”: fi = 935.0 МГц+(0.2 МГц)*і;
де
і - номер каналу (ARCFN), причому 1<і<124.
9. Стандарт GSM використовується в двох основних діапазонах частот: в смузі 900 МГц і в смузі 1800 МГц. Крім того використовуються дві подальші версії системи GSM: система E-GSM та система PCN1900.
СИСТЕМА GSМ900
Система GSM працює в діапазоні 900 МГц в двох піддіапазонах частот. Ширина кожного становить 25 МГц :
- канали “вверх” - смуга 890-915 МГц;
- канали “вниз”- смуги 935-960 МГц.
В усіх версіях системи GSM передача в двох напрямках проводиться із частотним розділенням (англ. Frequency Division Duplex FDD). Для системи GSM900 відстань між частотами обох напрямків становить 45 МГц.
Кожна зі смуг частот поділена на 124 канали смугою 200 кГц. Ці канали пронумеровані від 1 до 124. Цей номер носить назву номеру частоти радіоканалу ARFCN (англ. Absolute Radio Frequency Channel Number). Незважаючи на те, що смуга 25 МГц дає можливість теоретично використати 125 частотних каналів смугою 200 кГц, на практиці по краях обох смуг визначено охоронні частотні смуги шириною 100 кГц кожна. Вони служать для обмеження рівня інтерференції в сусідніх радіодіапазонах. Несучі частоти (тобто середні) 124 каналів системи GSM900 можна визначити так:
- канали “вверх”: fі = 890.0 МГц+(0.2 МГц)*і;
- канали “вниз”: fi = 935.0 МГц+(0.2 МГц)*і;
де і - номер каналу (ARCFN), причому 1<і<124.
В кожному частотному каналі смугою 200 кГц знаходиться 8 розмовних каналів. Виділення радіоканалів окремим коміркам відбувається через виділення частотних каналів, а отже цілих 8-канальних груп розмовних каналів. Окрема комірка може використовувати від 1 до 16 частот, що відповідає від 8 до 128 радіоканалів. Кількість частот виділених даній базовій станції BTS визначається навантаженням руху, яке передбачається в зоні даної комірки
Система DCS1800
Система DCS1800 працює б в діапазоні 1800МГц та використовує такі діапазони частот :
- канали “вверх” - діапазон 1710-1785 МГц;
- канали “вниз” - діапазон 1805-1880 МГц.
Як видно, ширина виділених діапазонів частот становить 75МГц в кожному напрямку передачі, а несучі частоти каналів е майже в два рази вищі ніж в системі GSM900. Інше розташування частотних каналів та змінена відносно системи GSM900 величина комірки системи і зв'язане з цим зниження потужності рухомих і базових станцій системи DCS1800 - це єдине, що відрізняє систему DCS1800 від системи GSM900. Всі інші технічні аспекти, які входять до стандарту однакові для обох систем.
Смуга 75МГц могла б теоретично помістити 375 каналів шириною 200кГц. Подібно як в системі GSM900, введено два захисні інтервали шириною 100кГц по краях смуги, а ті 374 канали, які залишились мають номери ARCFN від 512 до 885. Визначення номерів ARCFN на частотах радіоканалів в системі DCS1800 відбувається таким чином:
-канали “вверх”: fi=1710 МГц+(0.2 МГц)*(і-511);
-канали “вниз”: fі= 1805 МГц+(0.2 МГц)*(і-511);
де і - це номер каналу (ARCFN), причому 512<і<885.
Отже, кількість каналів в системі DCS1800 в три рази більша, порівняно з системою GSM900. Дуплексний інтервал між каналами “вниз” і “вверх” становить 95 МГц, що полегшує проектування передавально-приймального обладнання.
Система Е-GSM
Е-GSM (англ. Extended fregueney GSM) - це стандартні системи GSM, в яких для кожного з напрямків передачі на краю основної смуги шириною 25 МГц додана додаткова смута частот шириною 10 МГц. Це дозволило збільшити кількість каналів на 50. Наступні приклади дозволяють перераховувати номери додаткових каналів, ARCFN, в системі Е-GSM, на відповідні величини середніх частот радіоканалу:
- канали “вверх”: fi = 890 МГц+(0.2 МГц)*(і-1024);
- канали "вниз": fi =935 МГц+(0.2 МГц)*(i-1024),
де і - це номер каналу (ARCFN), причому 975<і<1023.
Система PCS1900
Система GSM стала дуже популярною у всьому світі за винятком Японії та США, де знаходяться два основні конкуренти системи GSM - системи IS-95 і JDC. Оскільки жодна з цих країн не думає впроваджувати в себе систему GSM900, то для них зарезервовано смуту частот в діапазоні 1900 МГц з призначенням для систем безпровідного особистого зв'язку. Отже не виключено, що серед систем, які вводяться в дію в цьому діапазоні будуть також так звані системи PCS1900 (англ. Personal Communication System - скорочення, яке означає те саме, що і застосоване в Європі скорочення PCN), які узгоджені з стандартом GSM, але використовують частоти на 100 МГц вищі, ніж система DCS1800.
10. З метою передачі як сигналів мови, так і даних, на шляху передачі між базовою станцією та комутаційною MSC необхідною є трансформація швидкості передачі, а для передачі сигналів мови додатково також зміна формату передачі сигналів мови з того, який застосовується в системі GSM на формат стандарту ІКМ. Ці дві функції виконуються в блоці транскодера TRAU (англ. Transcoder Rate Adapter Unit). Транскодер TRAU діє в двох напрямках, тобто виконує відповідну конверсію стандарту кодування та швидкості передачі як в напрямку від базової станції до центральної MSC, так і навпаки.
Транскодер TRAU ділить шлях передачі між базовою станцією і комутаційною MSC на дві частини: від базової станції до транскодера і від транскодера до комутаційної станції MSC. На відрізку від базової станції до транскодера виконується передача мови з швидкістю 16 кбіт/с, що відповідає одному фізичному каналу GSM, причому кожні чотири канали GSM з швидкістю 16 кбіт/с розташовані в одному каналі ІКМ з швидкістю 64 кбіт/с.
Основною перевагою такого розв’язку є зменшення коштів передачі по внутрішніх стаціонарних лініях системи GSM, порівняно з ситуацією, в якій заміна формату сигналу на формат ІКМ була би вже виконана в базовій станції BTS. Стаціонарні лінії між базовими станціями, блоками керування BSC і комутаційними станціями MSC звичайно орендуються в стаціонарній телефонній мережі. З цієї точки зору корисним є розташування транскодерів TRAU поблизу комутаційної станції MSC (рис.а), і такий варіант найчастіше використовується на практиці. З іншого боку, такий спосіб передачі приводить до виникнення небажаних явищ, наприклад, збільшує запізнення, зв’язане з перетворенням сигналів, що може привести до погіршення якості послуг. Виходячи з цього, деякі оператори вирішують деколи розмістити транскодери TRAU при блоках керування BSC (рис.б) або при базових станціях BTS (рис.с).
З точки зору стандарту GSM інтерфейс А допускає передачу одиночного сигналу мови виключно з швидкістю 64 кбіт/с, отже транскодер TRAU належить функціонально завжди до ансамблю базових станцій, незалежно від свого фізичного положення. На практиці транскодер часто знаходиться біля комутаційної станції MSC і є відокремлений від неї функціонально інтерфейсом А (рис.а).
Рис. Способи розташування транскодера