8.Встановлення з’єднання від рухомої станції: хід встановлення з’єдання і схема.

Розглянемо тепер випадок, в якому викликаючим (абонентом А) є користувач мережі GSM. Після вибору ним номеру абонента В починається процедура встановлення з'єднання. В каналі вільного доступу RACH, що належить даній базовій станції, рухома станція посилає до MSC вимогу доступу. Комутаційна станція MSC виділяє абоненту А сигналізаційний канал, перевіряє його повноваження та змінює визначник стану в реєстрі VLR на активний. Якщо користувач має право користування мережею, то отримує від MSC підтвердження доступу. Після отримання підтвердження базова станція абонента А посилає до центральної станції номер абонента В, вимагаючи встановлення з'єднання. В залежності від того, чи В є абонентом тієї самої системи GSM, що і абонент А, чи абонентом іншої телекомунікаційної мережі, його номер аналізується вже в комутаційній станції MSC або передається через транзитну станцію GMSC в зовнішню мережу. Далі встановлюється з'єднання, тобто виділяються розмовний і сигналізаційний канали і розпочинається передача розмовних сигналів.

Примітка. На даному малюнку абонент GSM є абонент А а стаціонарний це абонент В.

9.Встановлення зєднання від абонента а стаціонарної мережі до рухомого абонента в, що знаходиться в зоні чужої системи gsm.

Виклик (англ. paging) (рис. 5.8а).

Стаціонарний абонент з телефонної мережі загального користування (ТМЗК) за допомогою своєї локальної АТС висилає виклик до рухомого абонента, з яким хоче розмовляти. Виклик проходить через ТМЗК і направляється до територіальної АТС (МАТС), що є материнською для рухомого абонента, якого викликають. Якщо ж номер абонента у реєстрі не фігурує, то разом з номером базової станції, в зоні дії якої він знаходиться, його номер вписуються у реєстр мандруючих гостей (англ. roamer). Після цього до материнської МАТС цього абонента, що визначається з номера його мобільної станції MSx, по каналах швидкої передачі даних пересилається інформація про його місцезнаходження. Записавши інформацію про локалізацію абонента у відповідних реєстрах його материнської територіальної МАТС, до мобільної станції MSx пересилається сигнал підтвердження. Цей сигнал по викличному каналу попадає до мобільної станції і призводить в ній вписування ідентифікаційного номера базової станції, в зоні якої він знаходиться і за допомогою якої він зв’язався із територіальною МАТС.

Територіальна АТС після отримання номера абонента, що викликається, перетворює його на ідентифікаційний номер того ж абонента, але в комірковій мережі. Далі повідомляє всі базові станції, що їх обслуговує, про пошук рухомого абонента. Базові станції через викличний канал розшукують його, передаючи між ідентифікаційними сигналами додатково сигнал виклику.

Вибір базової станції (англ. cell site selection) (рис. 5.8b). Мобільна станція абонента, якого викликають, після початку виклику вписує до свого реєстру ідентифікаційний номер базової станції, в зоні дії якої він знаходиться, або тієї, що його знайшла.

Відповідь на виклик (англ. page reply) (рис. 5.8с).

Рухома станція через канал оголошень, що був вибраний автоматично, виходячи з найвищого рівня сигналу, пересилає до базової станції підтвердження отримання виклику.

Базова станція по спеціальних, виділених лініях швидкої передачі даних пересилає підтвердження далі до територіальної АТС, що обслуговує дану базову станцію.

Визначення розмовного каналу (анг. channel designation) (рис. 5.8d).

Після отримання підтвердження виклику територіальна АТС вибирає з набору незайнятих радіоканалів, що призначені даній базовій станції, розмовний канал (англ. idle voice channel), який об’єднанийіз кабельним зв’язком (англ. associated land-line trunk). Далі до базової станції, від якої отримано підтвердження виклику, пересилається по швидких каналах передачі даних інформацію про номер виділеного дуплексного розмовного каналу. Базова станція через викличний канал інформує про цей факт рухому станцію викликаного абонента. Мобільна станція автоматично достроюється до виділеного їй розмовного каналу і вмикає свій передавач. Передавач, у свою чергу, висилає по розмовному каналу до базової станції спеціальний тестуючий сигнал - SAT (англ. Supervisory Audio Ton). Базова станція, отримавши сигнал SAT, інформує територіальну АТС про встановлення з абонентом зв’язку у визначеному нею радіоканалі.

Рис.5.8а Схема виклику рухомого абонента з телефонної мережі загального користування (ТМЗК)

Рис.5.8b Схема вибору базової станції рухомим абонентом

Рис.5.8с Схема відповіді на виклик рухомого абонента з телефонної мережі загального користування

Стан готовності (англ. alerting) (рис. 5.8е).

В цьому моменті, на наказ з територіальної АТС, що обслуговує рухомого абонента, базова станція через розмовний канал вводить передавач абонента в стан готовності, посилаючи сигнал SAT. Він ще раз підтверджує базовій станції стан готовності своїх приймально-передавальних пристроїв до отримання розмови. Таким чином утворюється замкнута дорога для сигналів виклику, що направляються з територіальної АТС до мобільної станції викликаного абонента.

Розмова (англ. talking) (рис. 5.8f).

У рухомого абонента починає лунати дзвінок. В момент, коли абонент підносить телефонну трубку, базова станція інформує територіальну АТС про цей факт, і АТС перестає подавати сигнали виклику (дозвону), створюючи одночасно дорогу для розмовного сигналу.

Рис.5.8d Схема визначення розмовного каналу

Рис.5.8е Схема встановлення стану готовності