3.3. Контроль цільового фінансування підприємства

Джерелами інформації для здійснення контролю надходжень і використання цільового фінансування підприємства є: договори, програми й кошториси цільового фінансування, первинні документи, які відображають витрати та їхнє відшкодування за рахунок коштів державного бюджету та інших цільових надходжень, облікові регістри (журнал № 7 за кредитом рахунку 48 «Цільове фінансування і цільові надходження», журнал № 6 за кредитом рахунку 71 «Інший операційний дохід», журнал № 3 за кредитом рахунку 69 «Доходи майбутніх доходів», журнал № 1 за кредитом рахунків 30 «Каса» і 31 «Рахунки в банках»), Книга головних рахунків, фінансова звітність.

Основні напрями і послідовність контролю:

1. Перевірка обґрунтованості та доцільності отримання коштів цільового фінансування та цільових надходжень. Починаючи ревізію, треба з’ясувати, від кого та на які цілі ревізованим підприємством заплановано цільове фінансування і надходження коштів, а також чи є кошториси витрат (методи нормативної візуаль­ної перевірки). При цьому слід керуватися постановами уряду і нормативними документами, якими регламентовані джерела цільового фінансування і цільових надходжень та напрями їхнього використання, зокрема, Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», листами Міністерства фінансів України від 27 серпня 1991 р. № 04-503 «Про облік виплат, пов’язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» і від 28 січня 1992 р. № 18-412 «Про бухгалтерський облік окремих господарських операцій», Законом України «Про гуманітарну допомогу» від 22 жовтня 1999 р., наказом Міністерства фінансів України від 14 грудня 1999 р. № 298 «Про порядок бухгалтерського обліку гуманітарної допомоги» та ін.

2. Здійснюючи контроль своєчасності та повноти зарахування коштів цільового фінансування, ревізор перевіряє відповідність даних первинних документів, що підтверджують отримання підприємством таких коштів (розрахунково-платіжних документів по касі та рахунках у банках), даним договорів і кошторисів цільового фінансування (методи зустрічної перевірки). Це можуть бути кошти, отримані як субсидії та асигнування з бюджетів і позабюджетних фондів, цільові внески фізичних та юридичних осіб (на фінансування капітальних інвестицій і науково-дослідних робіт, підготовку кадрів і соціальний захист населення, на утримання дитячих закладів тощо).

3. Перевірка використання коштів цільового фінансування за призначенням. За кожним видом цільових надходжень ревізор вивчає характер здійснених цільових витрат, перевіряє обґрунтованість їхнього проведення в планових і фактичних обсягах та відповідність обсягів витрачених коштів наявним джерелам фінансування. Застосовуючи методи нормативно-правової, зустрічної й арифметичної перевірки первинних документів і облікових записів про виконані роботи й отримані на їхнє фінансування кошти, контрольні заміри виконаних робіт та опитування окремих посадових осіб, визначається реальність облікових даних про обсяги виконаних робіт, фактичні витрати та їхнє відшкодування за рахунок відповідних джерел цільових надходжень.

Здійснюючи ревізію дитячих закладів за цим напрямом, необхідно перевірити: чи правильно проводився розрахунок розміру плати батьків за утримання дітей у закладі; чи дотримані норми витрати продуктів для харчування дітей; чи немає перевитрат коштів на харчування за рахунок завищення вартості продуктів; чи відповідають дані про списання продуктів фактичній кількості діто-днів.

Під час ревізії підприємств, що отримують цільові кошти на підготовку кадрів, перевіряють: чи нараховуються витрати на підготовку кадрів згідно з нормами на одного учня чи працівника, який підвищує кваліфікацію, а витрати на придбання навчального обладнання – згідно з нормами на групу; чи відповідає педагогічне річне навантаження фактичному; чи правильно нарахована заробітна плата педагогічному персоналу.

Якщо в ревізованому періоді підприємством була отримана гуманітарна допомога, ревізор повинен з’ясувати, чи зареєстроване підприємство в Єдиному реєстрі одержувачів гуманітарної допомоги, та перевірити операції з надходження і руху таких цільових коштів щодо їхнього використання за призначенням.

4. Перевірка правильності відображення операцій з коштами цільового фінансування в системі рахунків бухгалтерського обліку проводиться методом аналізу кореспонденцій рахунків у журналі № 7. Обов’язково перевіряються на відповідність підсумкові дані облікових регістрів і Книги головних рахунків, що стосуються записів за дебетом рахунку 48 (методи порівняння й арифметичних розрахунків). Необхідно також звернути увагу на дотримання ревізованим підприємством чинного порядку щодо відоб­раження цільових витрат і джерел фінансування у фінансовій звітності.

Під час контролю надходжень і використання коштів цільового фінансування можуть бути виявлені такі порушення:

а) відсутність чи укладання з порушеннями чинного законодавства договорів і програм цільового фінансування, кошторисів на використання цільових коштів;

б) використання коштів цільового (у тому числі бюджетного) фінансування не за призначенням;

в) недотримання норм витрат, затверджених кошторисами щодо використання цільових коштів, або їхні перевитрати внаслідок перевищення цих норм;

г) використання коштів, що надійшли як гуманітарна допомога, для здійснення фінансово-господарської діяльності для отримання прибутку;

ґ) неправильне відображення в обліку обсягів фактично здійснених цільових витрат і джерел їхнього фінансування.