Завдання для самостійної роботи студентів

Контрольні питання

1. Поняття про біологічні ритми.

2. Передумови та причини виникнення медичної біоритмології, як науки.

3. Біологічні ритми та стан здоров’я людини.

4. Характеристики біологічних ритмів (рівень або мезор, період, амплітуда, акрофаза та форма денної кривої ритму).

5. Класифікація біологічних ритмів.

6. Методика визначення різних типів денних кривих біологічних ритмів.

7. Методика визначення типу денної працездатності людини.

8. Методика визначення розрахункових біологічних ритмів людини. Поняття про цикли змін функціонального стану організму.

9. Десинхроноз, його види, причини виникнення.

10. Психогігієнічні основи оптимізації повсякденної діяльності людини.

11. Біоритмологічні принципи раціональної організації робочого (навчального) процесу та вільного часу людини.

Контрольні тести:

1. Біологічні ритми це:

а) самопідтримуючі автономні процеси періодичного чергування станів організму і коливань інтенсивності фізіологічних реакцій індивідуума;

б) самопідтримуючі процеси чергування станів організму і коливань інтенсивності фізіологічних реакцій індивідуума;

в) автономні процеси періодичного чергування станів організму;

г) самопідтримуючі автономні процеси коливань інтенсивності фізіологічних реакцій індивідуума.

2. Розрізняють біоритми:

а) добові; б) тижневі; в) місячні; г) квартальні; д) річні.

3. Рівень ритму – це:

а) середня величина фізіологічної функції, яка розглядається протягом одного біологічного циклу, графічне зображення якого наближається до синусоїди; б) відрізок часу, після закінчення якого стан організму повторюється; в) різниця між максимальними та мінімальними значеннями певного фізіологічного процесу впродовж одного біологічного циклу; г) час, на який припадає максимальний рівень функції.

4. Період ритму – це:

а) середня величина фізіологічної функції, яка розглядається протягом одного біологічного циклу, графічне зображення якого наближається до синусоїди; б) відрізок часу, після закінчення якого стан організму повторюється; в) різниця між максимальними та мінімальними значеннями певного фізіологічного процесу впродовж одного біологічного циклу; г) час, на який припадає максимальний рівень функції.

5. Амплітуда – це:

а) середня величина фізіологічної функції, яка розглядається протягом одного біологічного циклу, графічне зображення якого наближається до синусоїди; б) відрізок часу, після закінчення якого стан організму повторюється; в) різниця між максимальними та мінімальними значеннями певного фізіологічного процесу впродовж одного біологічного циклу; г) час, на який припадає максимальний рівень функції.

6. Акрофаза – це:

а) середня величина фізіологічної функції, яка розглядається протягом одного біологічного циклу, графічне зображення якого наближається до синусоїди; б) відрізок часу, після закінчення якого стан організму повторюється; в) різниця між максимальними та мінімальними значеннями певного фізіологічного процесу впродовж одного біологічного циклу; г) час, на який припадає максимальний рівень функції.

7. До нормальних фізіологічних кривих відносять:

а) параболоподібні; б) платоподібні; в) інертні; г) двохвершинні; д)інвертовані

8. До змінених фізіологічних кривих відносять:

а) параболоподібні; б) платоподібні; в) інертні; г) двохвершинні; д) інвертовані

9. Вкажіть, який період (у днях) становить фізичний цикл змін функціонального стану організму:

а) 15; б) 43; в) 28; г) 23; д) 10.

10. Вкажіть, який період (у днях) становить емоційний цикл змін функціонального стану організму:

а) 75; б) 15; в) 34; г) 43; д) 28.

11. Вкажіть, який період (у днях) становить інтелектуальний цикл змін функціонального стану організму:

а) 12; б) 56; в) 33; г) 24; д) 69.

Контрольні задачі:

1. Дайте гігієнічну оцінку типам денних кривих біологічних ритмів за температурою тіла та частотою серцевих скорочень студента медичного факультету, якщо о 8⁰⁰ температура його тіла складала 36,3 °С, частота серцевих скорочень – 74 удари за хвилину; о 12⁰⁰ температура була 36,8 °С й частота серцевих скорочень – 80 ударів за хвилину; о 16⁰⁰ температура тіла – 36,4 °С, частота серцевих скорочень – 70 ударів за хвилину; о 20⁰⁰ температура тіла – 36,6 °С, частота серцевих скорочень – 76 ударів за хвилину.