2. Країнознавча характеристика країн центральної Америки (Беліз, Мексика, Сальвадор, Гватемала).

Центральна Америка - це регіон, розташований між Північною і Південною Америками , що відноситься геологічно і географічно до північноамериканського континенту . Історично Центральна Америка може розглядатися як самостійна частина світу .

На території Центральної Америки розташовані 7 незалежних держав: Беліз, Гватемала, Гондурас, Коста-Ріка, Нікарагуа, Панама, Сальвадор. Усі вони, крім Сальвадору, мають вихід до Карибського моря, тому належать до його басейну.

Пануючою мовою в Центральній Америці - є іспанська , єдиним винятком є англомовний Беліз .

Населення Центральної Америки походить від корінних жителів - індіанців , а також від європейців і привезених ними африканських рабів .

За природними умовами Центральна Америка — це територія, тектонічно пов’язана з Північною та Південною Америками, а за кліматом, флорою і фауною — близька д0 північних районів Південної Америки. Субрегіон характеризується великою сейсмічністю та вулканічною активністю. Із корисних копалин розвідані золото й срібло у Гондурасі і Нікарагуа, наявні невеликі родовища сурми, ртуті хромітів.

У Центральній Америці у 2004 р. мешкало 41,1 млн. осіб. Тут представлені усі три великі раси: корінне населення (індіанці) належить до монголоїдної раси, нащадки європейців до європеоїдної, а нащадки африканців — до негроїдної. Сучасне населення субрегіону має індіансько-іспанське походження, воно сконцентроване у Сальвадорі, Нікарагуа, Гондурасі і Панамі. У Гватемалі понад 50% населення становлять індіанці групи кіче-майя. Для Панами характерна велика частка негритянського населення (10%). У гірських районах розташована більшість великих міст, а середня густота населення сягає 400 осіб/км2.

Центральна Америка — найбільший район плантаційного вирощування тропічних культур, насамперед кави і бананів. Ці країни називають «банановими республіками», оскільки для їх економіки характерні монотоварність господарювання і його спеціалізація на виробництві й експорті кількох сільськогосподарських культур, велике відставання промислового розвитку.

Найрозвинутішою країною Центральної Америки 6 Коста-Ріка (ВНП на душу населення — 9600 дол.), найменш розвинутими — Гондурас (2800 дол.) і Нікарагуа (2300 дол.).

Беліз

Беліз (раніше Британський Гондурас) — країна в Центральній Америці, що межує на півночі з Мексикою, заході і півдні з Ґватемалою, на півдні — Карибське море.

Площа — 22963 км².

Столиця — Бельмопан.

Країна розташована на тропічній болотистій прибережній рівнині, на півдні гори Майя, більше 90% території покривають ліси, уздовж узбережжя Белізу розкинулось пасмо коралових рифів і невеличких піщаних острівців — кіс. Цей кораловий риф, що простягнувся на 290 км, найбільший у Західній півкулі.

Глава держави — Єлизавета ІІ, з 1981 представлена генерал-губернатором.

Глава уряду — прем'єр-міністр.

Політична система — конституційна монархія.

Експорт: цукор, цитрусові, рис, рибні продукти, банани.

Населення на 1990 рік становило 180400.

Державна мова — англійська, але іспанська дуже поширена.

Коротка історія: стала британською колонією в 1862. Самоврядування було здобуто в 1964. У 1970 столицю було перенесено з Беліз-Сіті до нового міста Бельмопана. У 1973 було взято назву «Беліз». У 1975 англійські війська було послано захищати протяжний кордон з Гватемалою; початі в 1977 переговори було перервано. Повної незалежності країна здобула в 1981. Дипломатичні відносини з Гватемалою відновлено в 1991.

Економіка: Беліз — аграрна країна. Стан економіки країни довгий час визначався коливанням попиту на світових ринках на товари, що експортуються з Беліза. До 1950-х років основу економіки становив вивіз необроблених лісопродуктів, насамперед деревини кампешевого і червоного дерева й смоли чікле, що використовується при виготовленні жувальної гумки. У 1950-і роки падіння світових цін на ці товари і виснаження місцевих ресурсів змусили колоніальну владу вжити заходів до того, щоб зробити економіку більш диверсифікованою. Було збільшено виробництво на експорт цукру-сирця, цитрусових і бананів; нині ці продукти в сукупності дають до 60% валютних надходжень від експорту. Близько 11% експортних прибутків припадає на долю риби й інших морепродуктів, 20% — промислових товарів, в основному готового одягу і виробів деревообробної промисловості. В імпорті переважають машини і обладнання.

Швидкими темпами розвивається туризм, на долю якого припадає 18% ВВП. Туристів приваблюють в країну головним чином пам'ятки стародавньої культури майя. Беліз, нарівні з Мексикою і Гватемалою, є учасником міжнародного проекту «Світ майя»", метою якого є вивчення і охорона (включаючи контроль за відвідуванням туристами) об'єктів культури майя на п-ові Юкатан у межах цих трьох країн. У 1992 Беліз відвідали близько 247 тисяч туристів, переважно із США.

Незважаючи на успішний розвиток зазначених вище галузей економіки, Беліз значною мірою залежить від імпорту промислових товарів. До кінця 1970-х років країна перейшла на самозабезпечення такими важливими сільськогосподарськими продуктами, як рис, кукурудза і боби. Виконуючи умови надання кредитів МВФ, уряд Беліза в 1984 зменшив державні закупочні ціни на основні види сільськогосподарської продукції, після чого став зростати імпорт продовольства. У 1993 надходження від експорту становили 132 млн дол. США, а витрати на імпорт — 250 млн дол. Державні прибутки цього ж року становили 125 млн дол., причому основними джерелами їхнього надходження стало мито на товари, що імпортуються, й інші непрямі податки.

Останніми роками величезну роль в усьому житті суспільства відіграє наркобізнес. До 1985 найбільшим джерелом валютних надходжень стала марихуана, що незаконно вироблялася, як вважають, Беліз вийшов на четверте місце серед країн-постачальників наркотиків до США. Виробництво марихуани помітно знизилося внаслідок проведення програми щодо боротьби з наркотиками, що фінансувалася США, проте утворену нішу було швидко заповнено перевезеннями кокаїну, оскільки територією Беліза пролягають основні шляхи транзиту колумбійського кокаїну до США. Оскільки послуги місцевих жителів з транспортування наркотиків часто оплачуються кокаїном, на початку 1990-х років Беліз уразив спалах наркоманії і зростання злочинності. Основною грошовою одиницею країни є долар Белізу, співвідносний приблизно половині американського долара.

Флора і Фауна: Фауна Белізу доволі різноманітна — ягуари, олені, тапіри, велика кількість різних птахів і рептилій.

Клімат: Клімат Белізу — тропічний пасатний. Середні температури липня 24-26° С, січня — 20-24° С. Середня річна кількість опадів від 1340 мм на півночі (округ Коросаль) до 4520 мм на півдні (Пунта-Горда). На узбережжі північно-східний пасат зменшує літню спеку, але далеко від берега влітку температури можуть перевищувати 38° С. Вологість висока, особливо в прибережній частині. Сухий сезон триває з лютого по травень, а максимум опадів припадає на період з червня по жовтень. Беліз знаходиться в одному з найбільш схильних до тропічних циклонів районів Карибського басейну і періодично зазнає величезних збитків від штормів і ураганів. Велика частина півдня країни вкрита густими вологими тропічними лісами. У Белізі росте багато цінних порід дерев, таких як червоне дерево, кедр, рожеве дерево (дальбергія); в минулому активно велися заготівлі кампешевого дерева і смоли чикле, яку використовують для виготовлення жувальної гумки.