Лабораторне заняття № 4.
Тема. Психограма спеціаліста по зв’язках з громадськістю. Методика виявлення професійно важливих якостей спеціаліста по зв’язках з громадськістю.
Теоретичний мінімум.
Громадськість – це внутрішнє й зовнішнє середовище певної організації або проекту. Це середовище розбивається на такі категорії, як персонал фірми, члени суспільної освіти, партнери й опоненти, реальні й потенційні споживачі товарів і послуг певної організації, причому ці товари й послуги можуть виступати як у вигляді матеріалізованих предметів, так і ухвалювати форму лідерів, програм, ідей і т.д.
У науці «Зв’язки із громадськістю» існує кілька підходів: РR як мистецтво, РR як сфера діяльності, РR як функція керування комунікаціями, РR як стратегія керування комунікативним простором, РR як система.
Зв’язки із громадськістю знаходять застосування в багатьох сферах діяльності людини, таких як:
зв’язки з місцевим співтовариством;
відносини з мас-медіа;
корпоративні комунікації;
позиціонування компанії, продукту або послуги;
створення й управління іміджем й репутацією;
пабліситі;
зв’язки з інвесторами (investor relations);
фінансові комунікації;
спонсорство й social branding;
зв’язки з державними структурами;
лобіювання;
виборчі технології;
менеджмент подій;
криза-менеджмент;
комунальні проблеми;
В історичній ретроспективі можна виділити наступні форми комунікації:
антична риторика;
релігійна комунікація;
судова мова;
парламентська мова;
літературна комунікація;
рекламна комунікація;
масова комунікація (включаючи рекламу й пропаганду);
власне РR.
РR як наука молода, багато чого запозичила із інших наук. Найбільш близькими до неї є журналістика, пропаганда, реклама, маркетинг. На відміну від журналістики, яка оперує словами й розповідає про події, наука «Зв’язки із громадськістю» оперує подіями й сама їх створює. РR набагато м’якше пропаганди, він не перекручує факти й прагне налагоджувати двосторонній зв’язок. Відмінність між дисциплінами «Реклама» і «РR» полягає в тому, що остання менш формалізована, більш багатобічна й не піддається обліку й контролю.
У світі існує безліч об’єднань РR-професіоналів, що говорить про високу роль даної науки. Серед них можна виділити: ІАА (Міжнародна рекламна асоціація – Іnternational advertising association), яка існує з 1983 р. і має у своєму складі 3600 учасників в 93 країнах, IPRA (Міжнародна асоціація зв’язків із громадськістю – (Internation public relations association) – була утворена в Лондоні в 1955 р. і сьогодні нараховує більш 1000 членів в 77 країнах світу, ІАВС – Міжнародна асоціація бізнес-комунікацій (ІАВС – Тhе Іntеrnаtiоnаl Аssосіаtіоn оf Business Communication) була створена в 1970 р. і до теперішнього часу об’єднує більше 13 тис. членів в 14 країнах світу.
Величезна кількість інформації обрушується сьогодні на звичайну людину. Засоби й канали поширення інформації, що представляють собою комунікативні системи, безупинно розбудовуються. І кожна із цих засобів прагне привернути увагу аудиторії. У такому захаращеному повідомленнями середовищі доводиться вести конкурентну боротьбу й засобам комунікації, якими користуються фахівці з РR. Серед їхніх завдань можна виділити наступні:
привернути до себе увагу аудиторії;
стимулювати інтерес до змісту своїх повідомлень;
виробити бажання цільових груп громадськості діяти відповідно до повідомлень;
4) направити дії тих, хто відгукується на повідомлення.
Основними якостями РR-фахівця сьогодні є: спритність, навченість, уміння спілкуватися й ставити запитання, спокій, цілеспрямованість, творчий потенціал, уміння чітко формулювати думки й писати.
Найбільш відомою моделлю комунікації в цей час є модель комунікації Р.Якобсона, яка була вдосконалена І.Евен-Зохаром. Вони виділили шість основних складових інформації: виробник, споживач, інститути (включаючи критиків, мас-медіа, видавництва і т.д.), ринок (канал), код (мова), продукт.
Дана модель комунікативних потоків показує, що зміна поведінки людей відбувається в результаті зміни комунікативних потоків і наступної за цим зміни відносин.
Виробник (адресант, джерело) повідомлення – це центральний суб’єкт, що ініціює комунікативний процес. Виробником (адресантом) у даній моделі виступає певний симбіоз об’єкта й посередника, що представляє авторитет для адресата. Найбільш важливі якісні характеристики джерела повідомлення: його статус, надійність і кваліфікація.
Інститут – сукупність матеріальних установ і засобів діяльності, що дозволяють виконувати функції, спрямовані на задоволення потреб груп індивідів і регулюючі їхню поведінку. Інститут також – це регулярні й довгочасні практики, що санкціонують й підтримуються за допомогою соціальних норм, що мають важливе значення в структурі суспільства. Інститути містять у собі видавництва, критиків, освітні структури, об’єднання письменників, усі види мас-медіа й т.п.
Код (мова) – правила виробництва й використання літературного продукту: «граматика» і «лексикон» даного виду мови. Специфікація рекламних текстів за лексикою й граматикою для конкретної споживчої групи дозволяє повисити ефективність комунікації від 1,5 до 4 раз.
Ринок (канал) – сума всіх факторів, пов’язаних процесами просування, продажем і покупкою літературного продукту, процесами «промоушена».
Продукт, повідомлення, послання (обіг) – набір текстів усних мовлень, матеріалів для використання в друкованих ЗМІ, аудіо- і відеороликів і т.д. Сюди підпадають не тільки текст, але й варіанти знакової поведінки в цілому. Відома максима говорить: «Канал являється повідомленням», тобто ті або інші властивості каналу комунікації визначають те, що буде на ньому сказане.
Споживач (адресат) – не просто споживач текстів, тобто кінцевого продукту, а споживач усієї соціально-культурної функції даної активності. Бар’єри сприйняття інформації – інформаційні фільтри, що залежать як від ментальних рівнів, ситуаційних станів, психофізіологічних особливостей самих цільових груп, так і від технологій проходження інформаційних потоків через оточуюче цільові групи середовище.
Для підвищення ефективності РR-комунікацій важливий переклад повідомлень на кілька мов: візуальну, вербальну і подійну. Візуальна й подійна комунікації, будучи біологічно-детермінованими, легко сприймаються й краще запам’ятовуються.
Вербальна сфера має наступні характеристики: інтерпретація, кристалізація, позначення, перейменування, деталізація й сакралізація (десакралізація). Найбільшою ефективністю має створення складного комунікативного продукту, що включає багатоканальність, вибір адекватної форми послання й прорахунок відповідної реакції. Залучення аудиторії в діяльність створює більш сильне відчуття причетності, збільшуючи ефективність впливу.
Існує кілька основних теорій поширення інформації в суспільстві. Основним у моделі «Лідери думок» є наявність у групах людей лідерів думок, які можуть вплинути на відношення всієї групи до певних проблем.
ДИФУЗІЙНА ТЕОРІЯ Е.Роджерса ґрунтується на припущенні, що в суспільстві існує п’ять ролей (той, що усвідомлює, цікавиться, намагається, оцінює, засвоїв). Головна ідея даної теорій полягає в поділі людей на активних і пасивних, які з різною швидкістю засвоюють інформацію. Пізніше Е.Роджерс розділив людей на п’ять типів: інноватори, ранні, що засвоїли, рання більшість, пізня більшість, пізні засвоївші.
Теорія «ЗМІНИ ДУМОК» сформульована Лазарсфельдом. Згідно з нею, при проведенні виборчих кампаній більша частина виборців стверджується у своїй думці, набагато менше людей переміщаються з нейтральної позиції в будь-яку сторону й зовсім незначне число людей міняє свою думку. Це пов’язане з феноменом вибіркового сприйняття й запам’ятовування.
У РR виділяють наступні види елементарних операцій: приєднання – ототожнення двох або більш об’єктів; дистанціювання – відділення від негативних об’єктів; зміна відносин. Остання характеризується в рамках чотирьох функцій: утилітарна, его-захисна, оцінна, когнітивна. Маркетингові стратегії виділяють три види зміни відносин: зміна оцінки атрибута, додавання атрибута, зміна уявлення про марку.
Теми виступів (доповідей, рефератів).
Історія появи й історичні форми прояву РR.
Поле діяльності й затребуваність фахівця з РR у сучасному світі.
Дифузійна теорія Е.Роджерса про п’ять ролей, характерних для комунікативної передачі інформації.
Теорія зміни думок про поширення інформації в людському середовищі.
Приклади використання елементарних операцій РR: приєднання, дистанціювання, зміна відносин.
Питання для обговорення.
1. Охарактеризуйте діяльність фахівців з РR.
РR-фахівець. Хто він? Які якості йому притаманні?
Які форми РR є найбільш розвиненими?
Що таке психограма спеціаліста з РR? Яким чином вона складається?
Практичні завдання.
Практичне завдання «Розпорядок дня РR-фахівця».
Ознайомтеся з наведеними розпорядками робочого дня двох РR-фахівців і обговоріть їх, використовуючи наведені питання.
Приклад розпорядку дня Хайді Петерсен, помічника начальника служби виконання замовлень інформації в РR-фірмі «Кгеаb/Stауег АS», Норвегія.
Основна частина моєї роботи полягає в наданні допомоги менеджерові в його роботі із клієнтами, а також у виконанні безлічі інших обов’язків, починаючи зі складання прес-релізів, листів і інших комунікаційних матеріалів і закінчуючи допомогою в складанні планів паблік рілейшнз, читанням, коректурою й перекладом текстів.
8:30 Щоранку я приступаю до роботи в 8:30, випиваю чашку чаю й намагаюся переглянути найважливіші газети.
9:00 Разом зі своїм начальником я зустрічаюся із клієнтом фірми. Ми обговорюємо комунікаційний план компанії, тому я докладно записую все, що має бути зробити після повернення в офіс.
10:30 Ми вертаємося в офіс, і я витрачаю приблизно годину, працюючи над комунікаційним планом нашого клієнта. Ми працюємо над їхньою стратегією взаємодії зі ЗМІ, і я переглядаю ряд матеріалів, намагаючись знайти журналістів, яких може зацікавити наш клієнт.
11:30 Щодня об 11:30 у співробітників нашої фірми наступає час другого сніданку. Півгодини, яка звичайно приділялася на другий сніданок, усі 15 наших співробітників проводять разом, поглинаючи свої типові норвезькі одинарні бутерброди й усе, що до них додається.
12:00 Я зустрічаюся із трьома своїми колегами, щоб обговорити питання, пов’язані з порядком денним, меню, планом розваг і т.п.
14:00 Я виконую завершальну роботу зі складання прес-релізу, який повинен вийти сьогодні. Складаю список ЗМІ, погоджую його зі своїм начальником і готовлю список поштової розсилки. За допомогою нашого секретаря я запечатую прес-релізи в конверти й відправляю їх поштою.
15:30 Освіта, отримана мною в США, не тільки дала мені міцні знання в області паблік рілейшнз, але й дозволила добре опанувати англійську мову. Тому зараз я виконую у своїй фірмі роль перекладача. Останню годину на роботі я присвячую перекладу прес-релізів одного з наших закордонних клієнтів.
Приклад розпорядку дня Андреа Лейсі, директора по зв’язках із громадськістю у некомерційній організації.
8:00 Переглядаю місцеві газети в пошуках матеріалів, що мають відношення до Ліги. Копіюю й архівую відповідні матеріали.
8:30 Переглядаю особистий календар на предмет справ, що вимагають невідкладного розв’язку.
8:35 Переглядаю електронну пошту й фіксую в особистому календарі справи, які мною мають бути виконані.
8:45 Дзвоню в компанію, що випускає друковану продукцію на замовлення, і замовляю в них партію запрошень на прийом Ііfе Меmbег Rесерtіоn. Цей прийом, господарями якого виступає Рада директорів Ліги, а також її президент і виконавчий директор, є прекрасною можливістю для благодійників Ліги поспілкуватися один з одним, а також з керівниками відділів цієї організації.
9:00 Нарада з керівником і художником-дизайнером (обговорюється оформлення інформаційного бюлетеня й графік його випуску).
9:40 Складаю чорновий начерк графіка випуску інформаційного бюлетеня, відправляю його керівникові для затвердження й відправляю факс художникові. Інформаційний бюлетень буде розсилатися членам ради, корпоративним і приватним благодійникам, а також за адресами найважливіших представників місцевої громадськості.
10:15 Дзвоню керівникам Ліги, щоб замовити списки, необхідні для проведення дослідження. (Член ради, що є президентом однієї місцевої дослідницької фірми, проведе обстеження найважливіших суспільних груп, зазначених у плані паблік рілейшнз. Результати цього дослідження будуть використані в якості еталона.) Дзвоню в дослідницьку фірму, щоб обговорити статус списків і графік майбутніх робіт.
11:05 Підбираю прес-релізи, листи, отримані поштою, і світлини для статей в інформаційному бюлетені. Готовлю питання для інтерв’ю. Роблю начерк короткої статті.
12:30 Під час другого сніданку прочитую щотижневий економічний журнал і щоденну економічну газету.
13:30 Перевіряю, не чи зробили нові повідомлення по електронній пошті.
13:45 Відповідаю на дзвінок художника. Вона прагне обговорити можливість внесення змін у графік випуску інформаційного бюлетеня. Редагую графік і відправляю копію керівникові.
14:20 Одержую диск, що містить один зі списків, необхідних для дослідницького проекту. Переформатую цей список і відкладаю його в сторону.
14:50 Складаю чорновий начерк календарної об’яви у зв’язку з Life Меmbег Rесерtіоn і вибираю підходящі ЗМІ. Готовлю конверти для пошти. Відправляю об’яву керівникові на затвердження.
15:20 Повертаюся до складання інформаційного бюлетеня. Складаю календар подій і начерки декількох статей. Переглядаю Web-Сторінку Національної міської ліги, щоб зібрати інформацію для майбутньої статті про Тhurgood Маrshall Аchievers Sосіеtу – групу, створеної для збільшення числа афро-американських студентів у коледжах (у створенні цієї групи брала участь і Ліга).
16:55 Відправляю електронну пошту керівникові, щоб інформувати його про пророблену за день роботу, а також про майбутню роботу, яку необхідно виконати в першу чергу.
17:10 Відправляю електронну пошту керівникам відділів Ліги, у якій прошу надати мені допомогу в підготовці конвертів із запрошеннями (мені потрібно трохи канцелярських працівників, які надписували б на конвертах адреси тих, кому розсилаються запрошення).
17:20 Вношу в особистий календар перелік справ, які мені треба буде виконати завтра. По дорозі додому купую в цілодобово працюючому магазині місцеву щотижневу пресу.
Питання й завдання.
Що вам здалося цікавим, незвичайним у наведених текстах?
Що загального в роботі Хайді Петерсен і Андреа Лейсі?
Чим відрізняється діяльність цих фахівців? Чим, по-вашому, це можна пояснити?
Як по-вашому, у чому полягає подібність і відмінність роботи вітчизняних і закордонних РR-фахівців?
Практичне завдання «Посадові обов’язки РR-фахівця».
Ознайомтеся з наведеними посадовими обов’язками фахівця зі зв’язків із громадськістю. Які обов’язки з наведеного переліку займають найбільше часу в діяльності фахівців з попереднього завдання?
Посадові обов’язки фахівця зі зв’язків із громадськістю.
Існують різні способи опису посадових обов’язків фахівців зі зв’язків із громадськістю. Деякі описують работу РR-фахівця, перераховуючи конкретні складові даної функції: зв’язки із пресою, зв’язки з інвесторами, зв’язки з місцевою громадськістю, відносини з працівниками, зв’язки з державними органами і т.д.
Однак такий підхід не дозволяє описати багато видів діяльності й різноманітні обов’язки, пов’язані з повсякденною практикою фахівця в області зв’язків із громадськістю. Приведемо перелік робіт, якими РR-фахівці займаються в дійсності.
Написання й редагування. Складання повідомлень для преси й передачі в ефір, тематичних статей, інформаційних бюлетенів для службовців і зовнішніх акціонерів, листів, повідомлень для Web-вузла й інших служб оперативної інформації, звітів для акціонерів і щорічних звітів, мов, брошур, сценаріїв фільмів і слайд-шоу, статей у професійних виданнях, інституціональних рекламних оголошень, а також матеріалів про продукцію й додаткові технічні матеріали.
Зв’язки із засобами масової інформації. Контакти із представниками засобів масової інформації, журналів і недільних додатків, з незалежними письменниками, а також із представниками професійних видань. Мета подібних контактів – схилити відповідні видання або засоби масової інформації до публікації (або передачі в ефір) новин і сюжетів про організацію (ці новини й сюжети можуть бути підготовлені самою організацією). Реагування на запити зі сторони ЗМІ, перевірка друкованих матеріалів і доступ до впливових джерел інформації.
3. Дослідження. Збір інформації про громадську думку, тенденції, про проблеми, що з’являються, політичний клімат й законодавство, повідомлення у засобах масової інформації, групи особливих інтересів і інші питання акціонерів, що стосуються даної організації. Перегляд Іnternet, служб оперативної інформації, державних електронних баз даних. Планування програм досліджень, проведення опитувань, організація замовлень у дослідницьких фірм.
Керування й адміністрування. Складання програм і планів у співробітництві з іншими менеджерами; визначення потреб, установлення пріоритетів, визначення суспільних груп, постановка цілей, а також розробка стратегії й тактики. Адміністрування персоналу, бюджету й графіків виконання програм.
Консультування. Рекомендації вищому керівництву компанії пщодо соціального, політичного й нормативного оточення; проведення консультацій із групою керівників із приводу того, як уникнути кризи (і як на неї реагувати, якщо вона відбудеться), робота з особами, відповідальними за прийняття найважливіших рішень, з метою розробки стратегії управління критичними й хворобливими проблемами й своєчасного реагування на ці проблеми.
Спеціальні події. Організація й проведення конференцій для обговорення новин, нарад, днів відкритих дверей, урочистого відкриття виставок і т.п. з «розрізуванням стрічечки», святкування річниць, подій, пов’язаних з передачею пожертвувань у благодійні фонди, візитів високопоставлених осіб, конкурсів і змагань, програм нагородження й інших нерядових заходів.
Усні виступи. Виступи з промовою перед різними групами, надання допомоги іншим у підготовці виступів, а також керівництво спеціальним бюро доповідачів, що забезпечують створення для організації «платформи» перед важливою для неї аудиторією слухачів.
Виробництво. Створення засобів комунікації на основі знання й уміння користуватися можливостями мультимедіа, у тому числі образотворчими й оформлювальними засобами, світлиною, версткою й настільними комп’ютерними видавничими системами; запис і редагування аудіо- і відеоінформації; підготовка аудіовізуальних презентацій.
Навчання. Підготовка керівників і інших штатних доповідачів до роботи із засобами масової інформації й публічних виступів. Удосконалювання усного й письмового мовлення інших співробітників. Надання допомоги у внесення змін в організаційну культуру, політику, структуру й процес.
Контакт. Виконання ролі сполучної ланки із засобами масової інформації, місцевою громадськістю й іншими внутрішніми й зовнішніми групами. Виконання ролі посередника між організацією і її найважливішими акціонерами: вислуховування їх міркувань, проведення переговорів, улагоджування конфліктів і досягнення згоди. Виконання ролі гостинного господаря при зустрічі гостей і відвідувачів організації; організація їх дозвілля.
Практичне завдання «Знайомство з кодексом професійних стандартів Американського товариства РR (PRSA)».
Кодекс професійних стандартів Американського товариства паблік рілейшнз (РRSA), що регламентує практику паблік рілейшнз.
Цей кодекс був прийнятий Асамблеєю РRSA у 1988 р. Він заміняє Кодекс етики, що вступив у дію в 1950 р. й переглядався в 1954, 1959, 1963, 1977 і 1983 рр.
Декларація принципів.
Члени Американського товариства паблік рілейшнз засновують свої професійні принципи на фундаментальній цінності й гідності особистості, виходячи з того, що вільне здійснення прав людини, зокрема свободи слова, волі зборів і волі преси, є основним для практики РR. Відстоюючи інтереси клієнтів і роботодавців, ми заявляємо про свою прихильність цілям поліпшення контактів, взаєморозуміння й співробітництва між окремими особами, групами й інститутами нашого суспільства, а також цілям рівних можливостей здійснення діяльності в професії паблік рілейшнз.
Ми зобов’язуємося:
- Демонструвати зразки професійної поведінки, що характеризується чесністю, точністю, справедливістю й високою відповідальністю щодо відношення до громадськості.
- Удосконалювати свою індивідуальну майстерність, підвищувати рівень знань і професійні навички на основі постійної дослідницької роботи й освіти. Твердо дотримуватися положень Кодексу професійних стандартів у практиці паблік рілейшнз, прийнятого Асамблеєю РRSA.
Кодекс професійних стандартів у практиці паблік рілейшнз. Перераховані нижче положення прийняті Американським товариством паблік рілейшнз із метою пропаганди й активного впровадження високих стандартів суспільної діяльності й етики поведінки членів РRSА.
Професійна діяльність члена РRSА повинна відповідати суспільним інтересам.
Член РRSА повинен бути зразком наслідування високим стандартам чесності й порядності, виконуючи разом з тим свої обов’язки як стосовно клієнта (роботодавцеві), так і стосовно демократичного процесу в суспільстві.
Член РRSА повинен діяти чесно стосовно громадськості, своїх колишніх і теперішніх клієнтів (роботодавцям), а також своїх колег, пам’ятаючи про необхідність дотримання принципів волі одержання інформації й поваги думок інших людей.
Член РRSА повинен дотримувати вищих стандартів точності й істини, уникаючи екстравагантних заяв або некоректних порівнянь, а при згадуванні ідей і слів, що належать іншим людям, обов’язково вказувати їхнє джерело.
Член РRSА не повинен свідомо поширювати неправильну або неправдиву інформацію; він повинен докладати зусиль до якнайшвидшого виправлення помилкових заяв, тверджень і коментарів, за які він несе відповідальність.
Член РRSА не повинен займатися діяльністю, мета якої полягає в порушенні цілісності каналів комунікації або процесів управління державою.
7.Член РRSА повинен бути готовий до оприлюднення інформації про клієнта або роботодавця, від імені яких він здійснює які-небудь публічні комунікації.
8. Член РRSА не повинен користуватися професійними можливостями окремих осіб або організацій з метою обслуговування якого-небудь оголошеного судового розгляду або здійснення представництва на подібних судових процесах, демонструючи в такий спосіб свою незалежність і об’єктивність, а на ділі обслуговуючи будь-чиї інші, таємні інтереси.
Член РRSА не повинен гарантувати своєму клієнтові досягнення певних результатів, що перебувають поза безпосереднім контролем цього фахівця.
Член РRSА не повинен представляти конфліктуючі або конкуруючі інтереси, не заручившись при цьому явно вираженою згодою з боку всіх зацікавлених осіб, яку він повинен одержати лише після викладу всіх відомих йому фактів.
Член РRSА повинен уникати ситуацій, коли особисті інтереси цього фахівця перебувають або можуть перебувати в конфлікті з його зобов’язаннями перед роботодавцем, клієнтом або ким-небудь ще; у кожному разі він повинен попередньо ознайомити із цими своїми інтересами всіх учасників.
Член РRSА не повинен ухвалювати грошової винагороди, комісійних, подарунків і т.п. від кого б то не було, за винятком клієнтів або роботодавців, у чиїх інтересах він працює; у кожному разі він повинен попередньо ознайомити їх з усією відомою йому інформацією й заручитися їхньою згодою, вираженою у явній формі.
Член РRSА повинен твердо стояти на стражі права своїх колишніх, нинішніх і потенційних клієнтів або роботодавців на таємницю й недоторканність їх особистого життя.
Член РRSА не повинен свідомо завдавати шкоди професійної репутації або діяльності іншого фахівця.
Якщо якому-небудь члену РRSА стане відомо про неетичну, нечесну або протизаконну діяльність іншого члена РRSА, у тому числі й про порушення ним положень даного кодексу, він зобов’язаний невідкладно надати відповідну інформацію компетентним органам РRSА, які вживуть заходів, передбачених процедурою, викладеною в ст. 12 Регламенту.
Член РRSА, покликаний у якості свідка на судовий розгляд, пов’язаний із застосуванням положень справжнього кодексу, зобов’язаний з’явитися, якщо тільки в нього немає поважних причин для неявки, підтверджених суддівською колегією.
Член РRSА повинен якомога швидше порвати відносини з будь-якою організацією або особою, якщо такі відносини вимагають від нього дій, що суперечать положенням справжнього кодексу.
Питання й завдання.
Яке основне завдання Кодексу професійних стандартів Американського товариства паблік рілейшнз (РRSА)?
Які професійні якості проголошуються в РRSА як обов’язкові?
Які положення вам найбільше імпонують?
Які положення ви б хотіли запозичити для себе?
З якими положеннями ви готові подискутувати? Чому?
Спробуйте дати оцінку дієвості наведеного кодексу.
Рольова гра «Суд над РR».
Мета гри: сформувати ставлення слухачів до сучасних РR.
Група ділиться на три підгрупи: обвинувачі, адвокати й присяжні. При «випаданні» одного-двох людей із процесу (наприклад, їхнє небажання працювати) їм дається персональне завдання – написати п’ять причин, по яких один з них став займатися РR, а інший(і) нізащо не зв’язав(ли) б своє життя з РRS, не вибрав(ли) б цю спеціальність. Згодом їх можна буде використовувати в якості свідків.
Представники однієї із груп стають «обвинувачами», і їхнє завдання – набрати якнайбільше фактів, що РR приносить набагато більше шкоди, ніж користі. Завдання другої групи – «захисту» – надати суду якнайбільше фактів і аргументів на користь РR, на підтвердження її корисності, ефективності й необхідності в сучасному суспільстві.
Третя група – «присяжні засідателі» – покликана зробити мотивований висновок за результатами слухань. Її завдання на етапі внутрішньогрупових обговорень – спробувати самим зважити всі «за» і «проти» у процесі виступів – уважно слухати й зауважувати сильні й слабкі сторони у виступах команд, а після публічних виступів винести вердикт: «Чи має РR право на існування» і проаналізувати, яка команда виступала краще, як були побудовані виступи команд, що сподобалося/не сподобалося присяжним.
Викладачеві дістається роль судді. Його завдання оголошувати порядок виступів, звертати пильну увагу на більш важливі й дискусійні моменти й підводити остаточні підсумки.
Практичне завдання «Джерело інформації».
Яким чином, на ваш погляд, якісні характеристики джерела інформації впливають на наступні параметри переданого повідомлення:
перше сприйняття цінності інформації;
«вагомість» повідомлення;
довіра до повідомлення;
тривалість впливу на аудиторію.
Проаналізуйте якісні характеристики наступних осіб і організацій як «виробників» інформації:
В.В.Путін;
Комуністична партія України;
Олег Ляшко;
Мирослава Гонгадзе;
свій варіант.
Практичне завдання «Антикурець».
Проблема паління молоді викликає серйозну тривогу в лікарів і демографів. Використовуючи схему комунікації І. Евен-Зохара, розробіть варіант позиціонування небезпеки паління для молоді від 14 до 18 років, враховуючи специфіку даної цільової групи.
Практичне завдання «Повідомлення».
Повідомлення можна зробити за допомогою різних засобів комунікації: виступу, газети, прес-релізу, радіорепортажу, телевиступу, віч-на-віч.
Яку роль у кожному з випадків відіграють наступні фактори при формуванні повідомлення:
слова;
вирази обличчя;
очі;
манера поведінки;
спритність;
сама присутність улюбленого лідера.
Чи погоджуєтесь ви з думкою про те, що всі перераховані вище фактори і є повідомлення, що впливає на аудиторію? Аргументуйте свою відповідь.
Практичне завдання «Комунікаційні потоки організації».
Проаналізуйте комунікаційні потоки організацій, з якою ви пов’язані (працюєте, вчитеся, проходите стажування та ін.). Визначте, чи можна їх визнати задовільними? Розробіть комплекс засобів комунікації, який необхідний для ефективного здійснення зв’язків із громадськістю. Що необхідно змінити, щоб запропонована вами система запрацювала?
Підведення підсумків заняття і курсу.