
- •1. Первіснообщинний лад на території України
- •2. Трипільська культура
- •3. Кіммерійці, скіфи, сармати та інші народи на українських землях.
- •4. Грецька колонізація Північного Причорномор'я.
- •5. Східні слов'яни напередодні утворення держави їх племінні об'єднання
- •6. Праукраїнська держава Руська земля Кий, Аскольд, Дір
- •7. Роль князів Олега, Ігоря, Ольги і Святослава у становленні Київської держави
- •8. Завершення формування Київської держави. Володимир Великий і його реформи. Історичне значення хрещення Русі
- •9. Київська Русь за часів Ярослава Мудрого. Руська правда
- •11. Політична роздрібненість Київської Русі та її наслідки
- •12. Культура Київської Русі
- •13. Галицьке і волинське князівства та їх об'єднання Романом Мстиславичем
- •14. Галицьке і волинське князівства за часів Данила Романовича
- •15. Монгольська навала на українські землі та її наслідки.
- •16. Гальцько-Волинське князівство за наступників Данила Романовича
- •17. Звільнення українських земель з-під влади золотої орди і входження до складу вкл
- •18. Спроби збереження української державності у складі Великого князівства литовського
- •19. Входження українських земель до складу Польщі. Люблінська унія та її наслідки для укр. Земель
- •20. Виникнення українського козацтва
- •21. Берестейська церковна унія та її наслідки.
- •22. Козацько-селянські повстання 16 століття
- •23. Козацько-селянські рухи у 20-30-х роках XVII ст.
- •24. Причини та початок національно-визвольної війни українського народу
- •25. Українсько-московська державна угода 1654 р.
- •27. Гетьман Виговський і його спроба унезалежнення України від Москви
- •28. Боротьба гетьмана Дорошенка за об'єднання українських земель у незалежній державі
- •29. Гетьман і. Мазепа в українському національно-визвольному русі
- •30. Конституція Пилипа Орлика - перша Конституція України
- •31. Ліквідація російським самодержавством гетьманства та решток автономного устрою Гетьманщини
- •32. Ліквідація запорозької січі приєднання Криму і північного Причорномор'я до Росії
- •33. Розподіли Польщі і входження українських земель до Австрійської та Російської імперій
- •34.Гайдамацький і опришківський рухи. Коліївщина.
- •35. Початок національного відродження в Наддніпрянській Україні.
- •36. Діяльність масонських лож і декарбистський рух в Україні
- •37.Кирило-Мефодіївське товаристово. Тарас Шевченко.
- •38. Початок національного відродження в західноукраїнських землях. "Руська трійця".
- •39. Революція 1848-1849 рр в Австрійській імперії та національний рух у західноукраїнських землях.
- •40. Російські реформи 60-70 рр 19 ст. І соціально-економічний розвиток Наддніпрянської України.
- •41. Виникнення і діяьність громад у другій половині 19 ст в. Антонович
- •42. Політика російського самодержавства щодо України в другій половині 19 ст.
- •43. Суспільно-політичне життя в західноукраїнських землях у другій половині 19 ст
- •44. Політизація національного руху в західноукраїнських землях наприкінці 19 ст
- •45. Створення політичних партій у наддніпрянській Україні в кінці 19 на поч 20 ст
- •46. Культура, освіта, наука України в другій половині 19 ст.
- •47. Україна в роки революції 1905-1907рр. Посилення національного гніту в період реакції
- •48. Україна в планах антанти і Троїстого союзу напередодні першої світової війни.
- •49. Перша св1това війна та політичні сили України. Відношення партій і класів до війни. Діяльність союзу визволення україни.
- •50. Формування та бойовий шлях легіону січових стрільців у роки першої світової війни
- •51. Політика царизму на захоплених під час першої світової війни західноукраїнських землях
- •52. Початок української революції. Утворення української центральної ради. М. Грушевський
- •53. Питання автономії України в діяльності центральної ради. I та II універсали
- •54. Історичне значення III універсалу цр та проголошення унр
- •55.Харківський зїзд рад та більшовицько-українська війна
- •56.IV Універсал цр і його історичне значення
- •57. Мирний договір унр з державами Німецько-Австрійського блоку у Брест-Литовську та його умови
- •58. Гетьманський переворот. Внутрішня і зовнішня політика Української держави за п. Скоропадського
- •59. Проголошення зунр її . Внутрішня і зовнішня політика
- •60.Обставини та історичне значення проголошення злуки унр і зунр
- •61. Українсько-Польська війна 1918-1919рр та її наслідки
- •62. Директорія, внутрішня політика і зовнішньополітичні орієнтири та причини поразки
- •63. Політичний курс більшовиків в Україні у 1919-1920 рр. "Воєнний комунізм"
- •64.Варшавська угода унр та Польщі, зміст та наслідки
- •65. Радянсько-Польська війна. Ризький мирний договір його умови
- •67.. "Українізація": причини і наслідки
- •68.Голод в Україні у 1921-1923 рр.
- •69.Входження України до складу срср: її піолітико-правовий статус
- •70. Культура і духовне життя в Україні у 1917-20-их роках
- •71. Здійснення індустріалізації в Україні. Будови перших п'ятирічок
- •72.Насильницька колективізація в Україні. Голодомор 1932-1933 рр.
- •73. Суспільно-політичне життя в Україні в 30 роках. Сталінські репресії
- •74. Культурне життя в Україні в 30-ті роки. Розстріляне відродження
- •75. Соціально-економічне становище Східної Галичини, українських земель у складі Румунії та Закарпаття у 20-30 рр. ХХст.
- •76. Суспільно-політичне життя в зх.-укр. Землях, Північній Буковині і Закарпатті в 20-30 роках хх ст.. ( кпзу, ундо, Сельроб, оун)
- •77. Проголошення Карпатської України та її падіння
- •78. Радянсько-німецький договір про ненапад
- •79. Оборонні бої на території України у 1941-1942 роках
- •80. Окупаційний режим в Україні в 1941-1944 роках
- •81. Течії антифашистського Руху Опору в Україні в роки ввв та його внесок у перемогу над ворогом
- •82. Звільнення України від нацистської окупації в 1943-1944 роках
- •83. Відбудова народного господарства України у 1945- на початку 50-их років
- •84. Культурне життя в Україні у другій половині 40-их - на початку 50-их років
- •85. Процес десталінізації в Україні, його позитивні сторони, непослідовність та обмеженість
- •86.Культура і духовне життя в Україні в часи хрущовської "відлиги"
- •87. Економічні реформи середини 60-х років та наростання кризових явищ в економіці України.
- •88. Опозиційний рух в Україні у другій половині 60-х - першій половині 80-х років
- •89. Україна в роки "перебудови" ( друга половина 80-х - початок 90-х років)
- •90. " Гласність" і початок національного відродження
- •91. Деклараці про державний суверенітет України та Закон про економічну самостійність України та їх історичне значення
- •92.Спроба державного перевороту в срср у 1991р. Та події в Украіні Акт проголошення незалежності України.
- •93. Розпад срср та роль України в утворенні снд
- •94.Становлення багатопартійної системи в Україні в кінці 80-х - на початку 90-х років
- •95. Конституція незалежної України: структура і головні положення
- •96. Зовнішня політика незалежної України
- •98. Сучасна релігійна та міжконфесійна ситуація в Україні.
- •99. Проблеми національно-культурного відродження в Україні на сучасному етапі
61. Українсько-Польська війна 1918-1919рр та її наслідки
Украї?нсько-по?льська війна? - збройний конфлікт між Польщею і Західно-Українською Народною Республікою на території Галичини, що вилилася в широкомасштабні бойові дії з 1 листопада 1918 по 17 липня 1919 року. Війна велася в умовах політичної нестабільності, викликаних розпадом Австро-Угорщини, розпадом Російської імперії і Громадянської війною в Росії.
Українсько-польська війна в Галичині 1918-19 - почалася 1 листопада 1918 збройним виступом проти української влади у Львові об'єднаних польських підпільних військових організацій під командуванням сотника Мончинського. Такі ж місцевого характеру повстання підняли поляки у Дрогобичі, Самборі, Перемишлі та інших містах, переважно користуючися прихильністю комендантів місцевих австро-угорських залог, але вони були ліквідовані на початку листопада 1918 українськими військовими частинами.
Активна військова підтримка польського повстання у Львові варшавським урядом і спричинила початок війни між Польщею і ЗУНР. Військову допомогу польському повстанню до кінця 1918 подавала головно польська Західна Галичина, а від січня 1919 - уся польська держава. Перемогу Польщі в цій війні вирішили у 1919 р. дивізії генерала Ю. Галлера, сформовані у Франції для війни з більшовиками.
Бої у Львові тривали зі змінним успіхом до 21 листопада 1918, доки поляки не досягли чисельної переваги завдяки допомозі, що надійшла їм через Перемишль. Щоб уникнути оточення, командувач українських сил полковник Г. Стефанів наказав українським частинам у ніч проти 22 листопада 1918 залишити Львів. Поза Львовом бої з поляками затяглися на західних кордонах ЗУНР. Українці відбили Перемишль 4 листопада, але вже 11 листопада втратили його знову, що дозволило галицьким полякам тримати безпосередній зв'язок з Краковом і привозити підкріплення до Львова. Перші місяці після виходу зі Львова Начальна Кватира Галицької Армії використала для організації бойових груп, пізніше корпусів Галицької Армії (див. Укр. Гал. Армія). Уже в першій половині грудня існував польсько-український фронт від Тісної до Хирова і поза Перемишль до Львова, зі Львова до Ярослава і повз Любачів і Раву Руську до Белза і далі, на північ до Крилова на Холмщині.
З грудня 1918 Українсько-польська війна велася за володіння Львовом, який українці хотіли відбити, та на західному і північному фронтах, де поляки з початком січня здобули м. Угнів і Белз та оволоділи залізничою колією Ярослав-Рава-Руська, що їм давало базу для дальших операцій.
Після двох безуспішних наступів УГА на Львів у грудні 1918 і на початку січня 1919 Начальна Кватира УГА вирішила знищити залізниче сполучення між Львовом і Перемишлем (т. зв. Вовчухівська операція 15 лютого по 19 березня 1919). Дальшому успіхові наступу перешкодила Військова Місія Антанти під проводом А. Бартелемі, яка в прикрій для поляків ситуації зажадала перемир'я. 2 березня 1919 почалися знову воєнні дії, і 19 березня поляки вдруге опанували колію Львів-Перемишль. Нову пропозицію альянтів - Ради Чотирьох (демаркаційна лінія генерала Л. Боти) прийняла Начальна Кватира Галицької Армії, але відкинули її поляки і, не зважаючи на зобов'язання не вживати проти українців сформованої у Франції армії генерала А. Галлера, частину її (35 000) спрямовано на протиукраїнський фронт. У середині травня 1919 поляки почали загальний наступ на українські позиції в Галичині та на Волині й дійшли 25 травня 1919 лінії Болехів-Ходорів-Бібрка-Бузьк; деякі з'єднання УГА (1-ша гірська бригада і група "Глибока") втратили зв'язок з головними силами і були змушені перейти на Закарпаття. Тоді румунська армія захопила південно-східну територію ЗУНР. Це змусило Начальну Кватиру Галицької Армії відвести частини УГА в південно-східній трикутник Галичини, замкнений ріками Збруч-Дністер. Після короткого відпочинку й реорганізації українські частини під командуванням генерала О. Греківа, що тоді очолював УГА, 7 червня перейшли до наступу (т. зв. Чортківська офензива). Успішними боями відкинуто польські сили на лінію Дністер - Гнила Липа - Перемишляни - Підкамінь, що викликало ентузіазм серед вояцтва й спричинило відмову Начальної Квартири Галицької Армії прийняти умови перемир'я та демаркаційну лінію, так звану лінію Дельвіґа.
Цілковитий брак боєприпасів примусив, однак, українські частини відступити на вихідні позиції в трикутник між Збручем і Дністром. Тому що дальша боротьба з близько 110-тисячною польською армією, яку Франція забезпечила всіма модерними воєнно-технічними засобами, була безнадійна, УГА 16 - 18 липня 1919 відступила за Збруч на допомогу УНР в її боротьбі з більшовиками.