Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ЭКЗ СПО.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
92 Кб
Скачать
☆

6. Склад та основні функції вру

Чинна Конституція України визначає Верховну Раду України як єдиний загальнонаціональний постійно діючий, колегіальний, виборний орган законодавчої влади у складі 450 народних депутатів України, які обираються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на п'ять років

Функції Верховної Ради України пов'язані з особливостями її конституційно-правового статусу як парламенту змішаного типу. Відповідно можна виділити такі її основні функції: законодавчу, установчу та контрольну3. Законодавча функція Верховної Ради України - це найважливіший напрямок її діяльності. У системі поділу влади парламент має прерогативу в галузі правотворчості. Верховна Рада України в рамках своєї компетенції приймає закони з питань, що потребують законодавчого регулювання, не втручаючись при цьому у сферу компетенції інших органів, які здійснюють нормотворчу підзаконну діяльність (Президент України, Кабінет Міністрів України, міністерства тощо). Здійснюючи законодавчу функцію, Верховна Рада України за допомогою закону (за умови відповідності його Конституції України) надає своєму рішенню вищої юридичної сили, пов'язуючи ним виконавчу і судову владу. Установча функція Верховної Ради України пов'язана з її участю у формуванні інших органів державної влади і місцевого самоврядування та визначенні правових основ їхньої діяльності. Зокрема, Верховна Рада України призначає вибори Президента України та місцеві вибори, дає згоду на призначення Президентом України Прем'єр-міністра України тощо.  Контрольна функція Верховної Ради України полягає у здійсненні парламентського контролю, передусім за діяльністю Кабінету Міністрів України.

7. Структура курсу «Судові та правоохоронні органи», законодавчі джерела курсу та їх класифікація. Принцип державної мови судочинства

 Основним джерелом розглядуваної дисципліни є Конституція України — акт, який має найвищу юридичну силу і визначає основні засади державного та громадського життя, суспільного ладу і політики, взаємовідносини особи і держави, основні права, свободи й обов’язки особи, територіальний устрій, порядок створення та структуру органів державної й виконавчої влади. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Закони й інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Якщо закони чи нормативні акти не відповідають нормам Конституції України, то діють норми, закріплені Конституцією України.    До джерел розглядуваної дисципліни належать також закони України, що регламентують повноваження судових та правоохоронних органів, їх структуру та принципи діяльності. Закони України можуть бути комплексними й поточними. До комплексних належать закони України, що встановлюють повноваження, структуру, принципи організації та діяльності правоохоронних органів: “Про судоустрій України”, “Про статус суддів”, “Про органи суддівського самоврядування”, “Про Конституційний Суд України”, “Про прокуратуру”, “Про службу безпеки України”, “Про міліцію”, “Про адвокатуру”, “Про нотаріат” та ін. Поточні закони вносять зміни й доповнення в комплексні закони і в подальшому стають їх складовими.

Всі нормативно-правові акти залежно від їх змістом (предмета) можна поділити на такі групи актів:

- загального характеру;

- про судову владу, правосуддя, суди і суддів;

- про прокурорський нагляд і органи прокуратури;

- про органи розслідування злочинів;

- про організацію правової допомоги;

- про організаційне забезпечення діяльності судів органи, що його здійснюють.

До нормативно-правових актів загального характеру належать:

- Конституція України,

- Загальна декларація прав людини,

- Міжнародний пакт про громадські і політичні права,

- Конвенція про захист прав людини і основних свобод,

- Основні принципи незалежності судових органів,

- закони України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів»

Національна мова судочинства. Судочинство в Україні провадиться українською мовою або мовою більшості населення даної місцевості. Особам, що беруть участь у справі, але не володіють мовою, якою провадиться судочинство, забезпечується право повного ознайомлення з матеріалами справи, участь у судових діях через перекладача і право виступати в суді рідною мовою.