1 Загальні положення

1.1 Текстові документи підрозділяють на документи, що містять, в основному, суцільний текст (технічні умови, паспорти, розрахунки, пояснювальні записки, інструкції і т.п.), і документи, що містять текст, розбитий на графи (специфікації, відомості, таблиці і т.п.).

1.2 Оригінали текстових документів виконують одним з наступних способів:

• машинописним, при цьому варто виконувати вимоги ГОСТ 13.1.002 -80;

• рукописним – креслярським шрифтом за ГОСТ 2.304–81 з висотою букв і цифр не менш 2,5 мм. Цифри і букви необхідно писати чітко чорною тушшю;

• з застосуванням друкуючих і графічних пристроїв виводу ЕОМ (ГОСТ 2.004 - 88);

Зазначений вище обсяг дипломного проекту розрахований на використання при його оформленні тестового редактора Microsoft Word, шрифт Times New Roman Cyr, розмір 14, полуторний міжрядковий інтервал. Шрифт друку має бути чітким, з однаковою щільністю тексту, чорного кольору середньої жирності.

1.3 Відстань від рамки форми до границь тексту на початку і наприкінці рядків – не менш 3 мм.

Відстань від верхнього або нижнього рядка тексту до верхньої або нижньої рамки повинне бути не менш 10 мм.

Абзаци в тексті починають відступом, рівним п'ятьом ударам друкарської машинки (15 – 17 мм).

2 Вимоги до текстових документів, що містять, в основному суцільний текст

2.1 П о б у д о в а д о к у м е н т а

2.1.1 Текст документа при необхідності розділяють на розділи і підрозділи.

Листи документа нумерують у межах кожної частини, кожну частину починають на листах з основним написом за формою 2 ГОСТ 2.104 - 68 і формі з ГОСТ Р 21.1101- 2.

2.1.2 Розділи повинні мати порядкові номери в межах усього документа, позначені арабськими цифрами без крапки і записані з абзацного відступу. Підрозділи повинні мати нумерацію в межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і підрозділу, розділених крапкою. Наприкінці номера підрозділу крапки не ставиться.

2.1.3 Розділи, підрозділи повинні мати заголовки.

Заголовки повинні чітко і коротко відбивати зміст розділів, підрозділів.

Заголовки варто друкувати з прописної букви без крапки наприкінці, не підкреслюючи. Переноси слів у заголовках не допускаються. Якщо заголовок складається з двох речень, їх розділяють крапкою.

Відстань між заголовком і текстом при виконанні документа машинописним способом повинне дорівнювати 3, 4 інтервалам, при виконанні рукописним способом – 15 мм. Відстань між заголовками розділу і підрозділу – 2 інтервали, при виконанні рукописним способом – 8 мм.

79

2.1.4 Кожен розділ текстового документа рекомендується починати з нового листа (сторінки).

2.1.5 В документі (частині, книзі) великого обсягу на першому (заголовному) листі і, при необхідності, на наступних аркушах поміщають зміст, що включає номери і найменування розділів і підрозділів із указівкою номерів аркушів (сторінок). Зміст включають у загальну кількість аркушів даного документа (частини, книги).

Слово «Зміст» записують у виді заголовка симетрично текстові з прописної букви. Найменування, включені в зміст, записують малими літерами, починаючи з прописної букви.

2.1.6 Наприкінці текстового документа перед листом реєстрації змін допускається наводити список літератури, що була використана при його складанні. Виконання списку і посилання на нього в тексті – за ГОСТ 7.32 - 91. Список літератури включається в зміст документа.

2.1.7 Нумерація сторінок документа і додатків, що входять до складу цього документа, повинна бути наскрізна (в правому нижньому куті). Нумерація сторінок у межах кожного розділу документа проставляється у графах основного напису.

2.2 В и к л а д е н н я т е к с т у д о к у м е н т і в

2.2.1 Найменування, що приводяться в тексті документа і на ілюстраціях, повинні бути однакові.

2.2.2 При викладі обов'язкових вимог у тексті повинні застосовуватися слова «повинний», «випливає», «необхідно», «потрібно, щоб», «дозволяється тільки», «не допускається», «забороняється», «не випливає». При викладі інших положень варто застосовувати слова – «можуть бути», «як правило», «при необхідності», «може бути», «у випадку» і т.д.

При цьому допускається використовувати оповідальну форму викладу тексту документа, наприклад «застосовують», «указують» і т.п.

У документах повинні застосовуватися науково-технічні терміни, позначення і визначення, установлені відповідними стандартами, а при їхній відсутності – загальноприйняті в науково-технічній літературі.

2.2.3 В тексті документа не допускається:

• застосовувати обороти розмовної мови, техніцизми, професіоналізми;

• застосовувати для того самого поняття різні науково-технічні терміни, близькі за змістом (синоніми), а також іноземні слова і терміни при наявності рівнозначних слів і термінів в українській мові;

• застосовувати довільні словотвори;

• застосовувати скорочення слів, крім установлених правилами орфографії, що відповідають державними стандартами, а також у даному документі;

• скорочувати позначення одиниць фізичних величин, якщо вони використовуються без цифр, за винятком одиниць фізичних величин у голівках і боковиках таблиць, і в розшифровках літерних позначень, що входять у формули і рисунки.

2.2.4 В тексті документа, за винятком формул, таблиць і рисунків, не допускається:

80

• застосовувати математичний знак мінус ( - ) перед від’ємними значеннями величин (варто писати слово «мінус»);

• застосовувати знак «Ø» для позначення діаметра (варто писати слово «діаметр»). При вказівці розміру або граничних відхилень діаметра на кресленнях, поміщених у тексті документа, перед розмірним числом варто писати знак «Ø»;

• застосовувати без числових значень математичні знаки, а також знаки № (номер) і %(відсоток);

• застосовувати індекси стандартів, технічних умов і інших документів без реєстраційного номера.

2.2.5 Перелік скорочень слів, що допускаються, установлений ГОСТ 2.316 - 68.

2.2.6 В тексті документа перед позначенням параметра дають його пояснення, наприклад «Такт потоку, τ ».

2.2.7 В документі варто застосовувати стандартизовані одиниці фізичних величин, їхнього найменування і позначення відповідно до ГОСТ 8.417 – 81.

2.2.8 В тексті документа числові значення величин з позначенням одиниць фізичних величин і одиниць рахунка варто писати цифрами, а числа без позначення одиниць фізичних величин і одиниць рахунка від одиниці до дев'яти словами.

Приклади

1 Провести дослідження п'яти зразків, кожен довжиною 200 мм.

2 Відібрати 15 зразків.

2.2.9 Одиниця фізичної величини того самого параметра в межах одного документа повинна бути постійної. Якщо в тексті приводиться ряд числових значень, виражених в одних одиницях фізичної величини, то її вказують тільки після останнього числового значення, наприклад 1,50; 1,75; 2,00 м.

2.2.10 Якщо в тексті документа приводять діапазон числових значень фізичної величини, виражених в одній і тій же одиниці фізичної величини, то позначення одиниці фізичної величини вказується після останнього числового значення діапазону.

Приклад

1 Від 5 до 10 мм.

2 Від 10 до 100 кг.

3 Від плюс 10 до 40 ^оС.

Неприпустимо відокремлювати одиницю фізичної величини від числового значення (переносити їх на різні рядки або сторінки), крім одиниць фізичних величин, що поміщаються в таблицях, виконаних машинописним способом.

2.2.11 Наводячи найбільше або найменше значення величини варто застосовувати словосполучення «повинне бути не більш (не менш)» .

Наводячи припустимі значення відхилень від зазначених норм, вимог варто застосовувати словосполучення «не повинне бути більш (менш)».

2.2.12 Дробові числа необхідно приводити у виді десяткових дробів.

При неможливості виразити числове значення у виді десяткового дробу, допускається записувати у виді простого дробу в один рядок через косу рису, наприклад, 5/32.

2.2.13 В формулах в якості символів варто застосовувати позначення, установлені відповідними державними стандартами. Пояснення символів і числових

коефіцієнтів, що входять у формулу, якщо вони не пояснені раніше в тексті, повинні

81

бути приведені безпосередньо під формулою. Пояснення кожного символу варто давати з нового рядка в тій послідовності, у якій символи приведені у формулі. Перший рядок пояснення повинен починатися зі слова «де» без двокрапки після нього.

Приклад – Розрахункова кількість робітників Кр, чол., обчислюють за формулою:

, (1)

де Тв – трудомісткість виробу, с;

τ - такт потоку, с.

Формули, що випливають одна за іншою і нерозділені текстом, розділяють комами.

2.2.14 Формули, за винятком формул, що поміщаються в додатку, повинні нумеруватися наскрізною нумерацією арабськими цифрами, що записують на рівні формули праворуч у круглих дужках. Одну формулу позначають – (1).

Посилання в тексті на порядкові номери формул дають у дужках, наприклад, .... у формулі (1).

Допускається нумерація формул у межах розділа. У цьому випадку номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули, розділених крапкою, наприклад (3.1).

2.3 О ф о р м л е н н я і л ю с т р а ц і й т а д о д а т к і в

2.3.1 Кількість ілюстрацій повинна бути достатньою для пояснення тексту, що викладається. Ілюстрації, за винятком ілюстрацій додатків, варто нумерувати арабськими цифрами наскрізною нумерацією. Допускається нумерувати ілюстрації в межах розділа. У цьому випадку номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, розділених крапкою. Наприклад – Рисунок 1.1.

При посиланнях на ілюстрації варто писати «…відповідно до рисунка 2 » при наскрізній нумерації і «…...відповідно до рисунка 2.3 » при нумерації в межах розділу.

Ілюстрації, при необхідності, можуть мати найменування і пояснювальні дані (підрисуночний текст). Слово «Рисунок» і найменування поміщають після пояснювальних даних і мають у своєму розпорядженні наступний образ: Рисунок 1 – Умовне зображення обробки коміра.

2.3.2 Матеріал, що доповнює текст документа, допускається поміщати в додатках. Додатки оформляють як продовження даного документа на наступних його аркушах або випускають у виді самостійного документа.

2.3.3 Кожен додаток варто починати з нової сторінки з указівкою нагорі в центрі сторінки слова «Додаток» і його позначення, а під ним у дужках для обов'язкового додатка пишуть слово «обов'язкове», а для інформаційного – «що рекомендується» або «довідкове».

Додаток повинний мати заголовок, що записують симетрично щодо тексту з прописної букви окремим рядком.

2.3.4 Додатки позначають заголовними буквами українського алфавіту, починаючи з А, за винятком букв Г, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь. Після слова «Додаток» пишеться буква, що позначає його послідовність.

2.3.5 Усі додатки повинні бути перераховані у змісті документа (при наявності) із указівкою їхніх номерів і заголовків.

82

2.3.6 Додатки, що випускаються у виді самостійного документа, оформляють за загальними правилами – перший лист з основним написом за формою 2, наступні аркуші – за формою 2а за ГОСТ 2.104 – 68, ГОСТ 21.1101 - 92.

При необхідності такий додаток може мати «Зміст».

2.4 П о б у д о в а т а б л и ц ь

2.4.1 Таблиці застосовують для кращої наочності і зручності порівняння показників. Назву необхідно поміщати над таблицею.

При перенесенні частини таблиці на ту ж або інші сторінки назву поміщають тільки над першою частиною таблиці.

2.4.2 Таблиці, за винятком таблиць додатків, треба нумерувати арабськими цифрами наскрізною нумерацією.

Таблиці кожного додатка позначають окремою нумерацією арабськими цифрами з додаванням перед цифрою позначення додатка, наприклад «Таблиця В.1».

Допускається нумерувати таблиці в межах розділу. У цьому випадку номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, розділених крапкою. Наприклад, таблиця 1.5.

2.4.3 На всі таблиці документа повинні бути приведені посилання в тексті документа, при посиланні треба писати слово «таблиця» із указівкою її номера.

2.4.4 Заголовки граф і рядків таблиці варто писати з прописної букви, а підзаголовки граф – з малої літери, якщо вони складають одне речення з заголовком, або з прописної букви, якщо вони мають самостійне значення. Наприкінці заголовка і підзаголовка таблиць крапки не ставлять. Заголовки і підзаголовки граф вказують в однині.

2.4.5 Висота рядків таблиці повинна бути не менш 8 мм.

2.4.6 Таблицю, у залежності від її розміру, поміщають під текстом, у якому вперше дане посилання на неї, або на наступній сторінці, а, при необхідності, у додатку до документа.

Допускається поміщати таблицю уздовж довгої сторони листа документа.

2.4.7 Якщо рядки або графи таблиці виходять за формат сторінки, її поділяють на дві частини, поміщаючи одну частину під інший або поруч, при цьому в кожній частині таблиці повторюють її голівку і боковик. При розподілі таблиці на частини допускається її голівку або боковик заміняти відповідно номером граф і рядків. При цьому нумерують арабськими цифрами графи і (або) рядки першої частини таблиці.

Якщо наприкінці сторінки таблиця переривається і її продовження буде на наступній сторінці, у першій частині таблиці нижню горизонтальну лінію, що обмежує таблицю, не проводять.

Слово «Таблиця» вказують один раз ліворуч над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слово «Продовження таблиці» із указівкою номера (позначення) таблиці.

2.4.8 Графу «Номер один за одним» у таблицю включати не допускається.

При необхідності нумерації показників, параметрів або інших даних порядкові номери варто вказувати в першій графі (боковіку) таблиці безпосередньо перед їх найменуванням відповідно до рисунка Р.2. Перед числовими значеннями величин і позначенням типів, марок і т.п. порядкові номери не проставляють.

83

2.4.9 Обмежувальні слова «більш», «не більш», «менш», «не менш» і ін. повинні бути поміщені в одному рядку або графі таблиці з найменуванням відповідного показника після позначення його одиниці фізичної величини, якщо вони відносяться до всього рядка або графи. При цьому після найменування показника перед обмежувальними словами ставиться кома .

2.4.10 Позначення одиниці фізичної величини, загальної для всіх даних у рядку, треба вказувати після її найменування. Допускається при необхідності виносити в окремий рядок (графу) позначення одиниці фізичної величини.

2.4.11 Текст, що повторюється в рядках однієї і тієї ж графи і складається з одиночних слів, що чергуються з цифрами, заміняють лапками. Якщо повторюваний текст складається з двох і більш слів, при першому повторенні його заміняють словами «Те саме», а далі лапками. Якщо попередня фраза є частиною наступної, то допускається замінити її словами «Те ж» і додати додаткові відомості.

При наявності горизонтальних ліній текст необхідно повторювати.

2.4.12 Заміняти лапками цифри, які повторюються в таблиці, математичні знаки, знаки відсотка і номера, позначення марок матеріалів і типорозмірів виробів, позначення нормативних документів не допускається.

2.4.13 При наявності в документі невеликого по обсягу цифрового матеріалу його недоцільно оформляти таблицею, а варто давати текстом, розташовуючи цифрові дані у вигляді стовпчиків.