5. Вибори депутатів місцевих рад і сільських, селищних, міських голів

Визначальним ознакою органів самоврядування є наявність у їх структурі виборних представницьких органів - рад. Так, у Великобританії вони створюються у всіх графствах, округах, Лондонському сіті й інших районах столиці. У середньому ради графств в Англії й Уельсу нараховують 86 чоловік, ради графських міст - 57, інших міст - 26, сільських округів - 32, міських округів - 18. Мінімальний склад парафіяльних рад - 5, максимальний - 21 чол.; Міська рада Лондона складається з 100 радників і 16 олдерменів (старійшин). Радники обираються на 4 роки прямим голосуванням, олдермени - члени ради з особливими привілеями. Вони обираються радниками зі свого складу терміном на 6 років. Активним виборчим правом на муніципальних виборах володіють британські піддані і громадяни Ірландської Республіки, які досягли 18 років, і постійно проживають на території муніципалітету.

У США виборні муніципальні органи діють у графствах, містах, таунах, тауншіпах і віліджах.

Середня чисельність міських рад у США складає 5-7 членів (63% муніципалітетів мають від 5 до 10 депутатів, близько 28% - менше 5 депутатів, 9% - більш 10 депутатів). Виключення складають деякі великі міста. Наприклад, у міській раді Чикаго - 50 радників, Клівленда - 33, Нью-Йорка - 25.

Активне виборче право на муніципальних виборах належить громадянам США, що досягли визначеного віку (у 46 штатах - 21 року, у Джорджії, Кентуккі - 18 років, на Алясці - 19, Гаваях - 20 років) і прожили в штаті, графстві і виборчому окрузі встановлений мінімальний термін.

В Франції представницьким органом комуни є муніципальна рада. Число муніципальних радників коливається в залежності від чисельності населення комуни:

- менше 100 жителів - 9;

• від 25000 до 34999 жителів - 25;

• від 80000 до 99999 жителів - 53;

• понад 300 тисяч - 69;

Париж - 163 радника, Марсель - 101 радник, Ліон - 73 радника.

Муніципальні вибори здійснюються прямим загальним голосуванням. Для володіння правом голосу необхідно мати французьке громадянство, 18 років, бути правоздатним і не бути позбавленим цивільних прав. Ці умови повинні виконуватися кумулятивно, тобто одночасно.

Відповідно до Конституції України (ст. 71) вибори в органи місцевого самоврядування є вільними і здійснюються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.

Відповідно до Закону України “Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів“ від 6 квітня 2004 року №1667-IV (далі Закон), вони обираються терміном на 5 років.

Особа, за якою Конституцією України, законом визнане право голосу, називається виборцем. Сукупність виборців країни чи адміністративно-територіальної одиниці називається їх виборчим корпусом (електоратом). Розрізняються, відповідно, юридичний виборчий корпус - сукупність виборців, внесених у списки (зареєстрованих), і фактичний виборчий корпус - сукупність виборців, що голосують.

Законодавством України про місцеві вибори уводяться визначені цензи. Для активного і пасивного права він складає 18 років. Депутатом ради і відповідним головою не може бути обраний громадянин України, що має судимість за здійснення навмисного злочину, якщо ця судимість не погашена чи знята у встановленому законом порядку.

Виборчий процес здійснюється на засадах вільного і рівноправного висування депутатів; рівності можливостей для всіх кандидатів у проведенні виборчої кампанії; неупередженості до кандидатів з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування і посадових осіб цих органів; контролю за джерелами фінансування і витратами на виборчу кампанію; гласності і відкритості виборчої кампанії; свободи агітації.

Ці найважливіші політико-правові принципи означають, що нікому з кандидатів у депутати не можуть надаватися які-небудь переваги в порівнянні з іншими, що повинні створюватися рівні можливості для усіх без винятку.

Вибори депутатів місцевих рад проводяться за мажоритарною виборчою системою відносної більшості по одномандатних виборчих округах, на які поділяється відповідна територія. Вибори сільського, селищного, міського голови проводяться за мажоритарною системою відносної більшості по єдиному одномандатному виборчому окрузі, межі якого збігаються з межами села, селища, міста.

Особливість виборів депутатів районної, обласної ради полягає в тому, що вибори депутатів районної ради проводяться за мажоритарної виборчої системи відносної більшості по багатомандатних виборчих округах, межі яких збігаються з межами відповідних сіл, селищ, міст районного значення, що є адміністративно-територіальними одиницями і входять у даний район. Вибори депутатів обласної ради проводяться за мажоритарною виборчою системою відносної більшості по багатомандатних виборчих округах, межі яких збігаються відповідно з границями районів і міст обласного значення, що входять до складу цієї області.

У законі регламентується питання визначення загального складу місцевих рад. Рішення про загальний склад місцевої ради, що повинна обиратися, приймається відповідною радою поточного скликання не пізніше як за 75 днів до виборів.

Закон встановлює досить широке коло суб'єктів, що мають право висування кандидатів на місцевих виборах. Так, право висування кандидатів у депутати місцевих рад і кандидатів на посаду сільського, міського голови належить громадянам України, що має право голосу, і реалізується ними як безпосередньо шляхом самовисування, а також висування на зборах виборців за місцем їх проживання, трудової діяльності чи навчання, так і через місцеві осередки політичних партій.

Для організації і проведення місцевих виборів до складу місцевого самоврядування утворюються:

а) сільські, селищні, міські, районні в містах, районні, обласні виборчі комісії (територіальні виборчі комісії);

б) окружні виборчі комісії;

в) дільничні виборчі комісії.

Велике значення має правильне призначення термінів проведення виборів, оскільки це дозволяє оптимально забезпечувати проведення виборчого процесу. Так чергові вибори депутатів місцевих рад, а також сільських, селищних, міських голів проводяться на всій території України одночасно і призначаються не пізніше чим за 90 днів до закінчення терміну повноважень депутатів місцевих рад поточного скликання, сільських, селищних, міських голів. Позачергові вибори відповідно також призначаються не пізніше ніж за 90 днів до дня виборів. Повторні вибори проводяться не пізніше ніж через місяць після дня проведення повторного голосування.

Для проведення виборів формуються виборчі округи і виборчі дільниці.

Виборчі округи - це територіальні одиниці, від яких обираються члени виборних державних органів і місцевого самоврядування.

У залежності від того, скількох депутатів обирається в кожному виборчому окрузі, розрізняються одномандатні (уніноминальні) і багатомандатні (поліноміальні) виборчі округи.

Виборчі округи можуть бути загальнодержавними (при пропорційній виборчій системі, а також при виборах глави держави) і регіональними (завжди при мажоритарній і іноді при пропорційній виборчій системі).

Виборчі дільниці - це територіальні одиниці, що створюються для проведення голосування і підрахунків голосів. Дільниці утворюються не пізніше, ніж за 55 днів до дня виборів з чисельністю від 20 до 3000 виборців, а у виняткових випадках з меншим чи великим числом виборців.

Для проведення виборів у місцеві органи влади виконавчими комітетами відповідних рад складаються списки виборців по кожній виборчій дільниці за формою затвердженою Центральною виборчою комісією. У списки включаються тільки особи, що задовольняють відповідним виборчим цензам.

Одна і та ж особа може бути включене в список виборців тільки на одній виборчій дільниці. Законом регламентується порядок ознайомлення зі списком виборців, а також право опротестування у випадках невключення, неправильного включення чи виключення зі списку виборців, а також неточностей у відношенні його. Світова практика проведення виборчих компаній свідчить про те, що при складанні списків, їх перевірці й уточненні дільничними виборчими комісіями використовуються дві системи реєстрації:

а) обов'язкова,

б) необов'язкова.

В Україні - обов'язкова реєстрація, і це має істотне значення для реалізації громадянином свого права на участь у виборах.

Важливою стадією виборчого процесу є висування кандидата в депутати (голови), що починається за 60 днів і закінчується за 45 днів до виборів. Суб'єктами висування кандидатів є збори виборців за місцем їх проживання, трудової діяльності чи навчання. Закон також передбачає можливість самовисування громадян на місцевих виборах. Самовисування - це реалізація громадянином України свого суб'єктивного права на участь у виборчому процесі як кандидата в депутати місцевої ради чи кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови шляхом подачі у відповідну окружну (територіальну) виборчу комісію заяви з проханням зареєструвати його кандидатом.

Самовисування відбувається шляхом подачі заяви у виборчі комісії за 40 днів до виборів. При цьому до заяви додається список громадян України, що проживають на території відповідного виборчого округу, мають виборчі права і які підтримують кандидата.

Наступним етапом виборчої кампанії є реєстрація кандидатів у депутати і на посади сільських, селищних, міських голів, що починається за 55 днів і закінчується за 30 днів до дня виборів. На цьому етапі окружні виборчі комісії повинні перевірити всі матеріали, що надходять до них і зробити обґрунтовані висновки. З погляду забезпечення законності виборів це один з не тільки важливих, але і складних етапів.

Окружна (територіальна) виборча комісія може прийняти рішення про реєстрацію кандидата за наявності, насамперед протоколу зборів виборців за місцем їх проживання, трудової діяльності (збори трудового колективу) чи навчання, протоколу зборів (конференції) місцевого осередку політичної партії (блоку), громадської організації про висування кандидатів. За результатами реєстрації виборча комісія складає протокол про реєстрацію кандидата за формою, установленої Центвиборчкомом.

Відповідно до Закону кандидат може зняти свою кандидатуру в будь-який час до дня виборів, допускається також і скасування рішення про реєстрацію.

Цікавою стадією виборчого процесу є передвиборна агітація, що є активним способом політичної структуризації суспільства, а також формування свідомості і поведінки електорату. Значення цієї стадії виборчого процесу в тому, що від неї в значній мірі залежить, хто конкретно буде обраний депутатом (головою).

Передвиборна агітація починається з дня реєстрації кандидатів відповідними виборчими комісіями. Основними формами передвиборної агітації на місцевих виборах є зустрічі з виборцями як на зборах, так і в іншій зручній для виборців формі (мітинги, бесіди, “круглі столи“, дискусії, виступи по радіо і телебаченню і т.п.). Кандидат може виступати зі своєю виборчою програмою.

Виборчі комісії разом з місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування сприяють організації зустрічей з виборцями шляхом надання їм приміщень, завчасно повідомляють виборців про час і місце таких зустрічей. Законодавець докладно регламентує інші способи і методи агітаційної роботи, роль і місце засобів масової інформації, а також можливі обмеження в проведенні передвиборної агітації.

Голосування є важливою стадією виборчого процесу. Воно проводиться в день чи виборів у день повторного голосування з 8 до 20 години. Про час і місце проведення голосування дільнична виборча комісія оповіщає виборців не пізніше як за 10 днів до виборів. Голосування здійснюється бюлетенями, що виготовляються за зразками, встановленим Центвиборчкомом. При цьому бюлетені по виборам депутатів різних рівнів рад, сільських, селищних, міських голів повинні між собою відрізнятися за кольором паперу чи кольором фарби, якою надрукований бюлетень.

Голосування проводиться в спеціально відведених приміщеннях, у яких повинні бути обладнані в достатній кількості кабіни чи кімнати для таємного голосування, визначені місця видачі виборчих бюлетенів і встановлені виборчі скриньки. При цьому вони повинні бути встановлені таким чином, щоб той, хто голосує, при підході до скриньки обов'язково проходив через кабіни чи кімнати для таємного голосування. За забезпечення таємниці волевиявлення виборців, устаткування приміщень і підтримка в них порядку, за організацію голосування несе відповідальність дільнична виборча комісія.

Голосування повинно відбуватися під контролем громадськості. Це відповідає демократичним підвалинам правової держави. Виходячи з цього, Закон установлює, що в день виборів перед початком голосування виборчі скриньки перевіряє, опечатує чи пломбує голова дільничної виборчої комісії в присутності членів партій, уповноважених осіб місцевих осередків політичних партій (блоків), громадських організацій, кандидатів, їх довірених осіб, спостерігачів, що у цей час знаходяться на виборчій дільниці.

Дуже важливою і відповідальною стадією виборів є встановлення їх результатів. На даному етапі виборчого процесу виникає досить широкий комплекс державно-правових відносин з великим числом учасників цих правовідносин. Великий обсяг роботи на даній стадії виборів здійснюють дільничні й окружні виборчі комісії.

Підрахунок голосів на виборчій дільниці проводиться дільничною виборчою комісією. Він ведеться окремо по кожному одномандатному, багатомандатному виборчому окрузі, по кожному кандидату. У Законі чітко розписана сама процедура підрахунку голосів дільничною виборчою комісією, яку вона повинна дотримуватись.

Встановлення результатів виборів потребує їх документального оформлення. Тому дільнична виборча комісія повинна обов'язково складати окремі протоколи по кожному виборчому окрузі, у які заносяться наступні дані: а) загальна кількість виборців на дільниці по виборчому окрузі; б) число виборців, що отримали виборчі бюлетені; в) число виборців, що взяли участь у голосуванні; г) число виборчих бюлетенів, визнаних недійсними; д) число голосів, поданих за кожного кандидата; е) число голосів виборців, що не підтримують жодного кандидата. Результати підрахунку голосів розглядаються на засіданні дільничної виборчої комісії, про що складається протокол. Наступний етап підрахунку голосів - встановлення результатів виборів по виборчому окрузі, оскільки вони є підставою визначення переможців. Воно здійснюється окружною (територіальною) виборчою комісією на підставі протоколів дільничних виборчих комісій за вище позначеною схемою.

Обраним по одномандатному виборчому окрузі вважається той кандидат у депутати, на посаду сільського, селищного, міського голови, що одержав на виборах найбільше, у порівнянні з іншими кандидатами, число голосів, що брали участь у голосуванні.

Обраними по багатомандатних округах вважаються ті кандидати, що на виборах одержали більше у порівнянні з іншими кандидатами, кількість голосів виборців, що взяли участь у голосуванні. При цьому загальна чисельність обраних кандидатів не повинна перевищувати чисельності встановлених депутатських мандатів по даному виборчому окрузі.

У випадку, якщо по одномандатному чи багатомандатним виборчих округах двоє чи більше кандидатів набрали найбільше й у той же час однакове число голосів виборців, окружна виборча комісія приймає рішення про проведення повторного голосування по цих кандидатах, що проводиться не пізніше як у двотижневий термін з дня виборів. Окружна виборча комісія може визнати вибори по виборчому окрузі як такими, що не відбулися у зв'язку з вибуттям усіх зареєстрованих кандидатів чи якщо за якимись причинами голосування не проводилося.

Законодавством передбачається можливість проведення повторних виборів, вибори депутатів рад, сільських, селищних, міських голів замість тих, котрі вибули. Повторні вибори проводяться тоді, коли вибори по виборчому окрузі були, визнані такими що не відбулися чи не дійсними, а також у випадку, коли місцева рада була обрана не в повному складі. Такі вибори проводяться й у тому випадку, коли не обраний сільський, селищний, міський голова, і тоді коли у відповідному виборчому окрузі не залишилося жодного кандидата. Рішення про проведення повторних виборів приймає територіальна виборча комісія не пізніше чим через місяць після дня проведення виборів чи після дня повторного голосування.

Законом регламентується порядок проведення виборів депутатів місцевих рад, а також сільських, селищних, міських голів, що вибули. У випадку дострокового припинення ними повноважень відповідна рада не пізніше ніж через місяць з моменту їх вибуття приймає рішення про проведення виборів замість вибулих.

Позачергові вибори вищевказаних органів і посадових осіб призначаються Верховною Радою України у випадку дострокового припинення повноважень місцевої ради за рішенням місцевого референдуму, а також у випадку, передбаченому ч. 4 ст. 78 Закону.

Законодавець встановив нормативне закріплення відповідальності за порушення виборчого законодавства, що носить адміністративний і кримінально-правовий характер.

Особи, які перешкоджають шляхом насильства, обману, погроз, підкупу чи іншим способом вільному здійсненню громадянином України права обирати і бути обраним, вести передвиборну агітацію, привселюдно закликають чи агітують за бойкотування виборів, а також голова, заступник голови, секретар і члени виборчих комісій, посадові чи службові особи державних органів, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, що зробили підробку виборчих документів, свідомо неправильний підрахунок голосів виборців, що порушили таємницю голосування несуть адміністративну чи кримінальну, відповідальність відповідно до чинного законодавства.