18. Місцеві референдуми, громадські слухання, їх предмет, порядок призначення, організація їх проведення

Однієї з форм вирішення територіальною громадою питань місцевого значення шляхом прямого волевиявлення є місцевий референдум, правове регулювання якого здійснюється Законом України “Про всеукраїнський і місцевий референдуми“.

На місцеві референдуми можуть виноситися питання, віднесені законодавством України до відання місцевого самоврядування відповідних адміністративно-територіальних одиниць, а також питання дострокового припинення повноважень відповідної ради, її голови.

Винятково місцевими референдумами у відповідних адміністративно-територіальних одиницях вирішуються питання про найменування чи перейменуванні сіл, селищ, міст, районів, областей; питання про об'єднання в одну однойменних адміністративно-територіальних одиниць, що мають загальний адміністративний центр; питання про зміну базового рівня місцевого самоврядування в сільських районах.

У місцевому референдумі мають право брати участь громадяни України, що досягли на день проведення референдуму 18 років і які постійно проживають відповідно на території області, району, міста, району в місті, селища, сільради.

Місцевий референдум призначається відповідною радою за вимогою депутатів, що складають не менш половини від загального складу ради чи за вимогою, підписаному однієї десятою частини громадян України, що постійно проживають на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці і як мають право брати участь у референдумі.

Право ініціативи у зборі підписів під вимогою про призначення місцевого референдуму належить громадянам України, що постійно проживають на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці і які мають право брати участь у референдумі.

Збір підписів організовують і здійснюють ініціативні групи референдуму. Ініціативна група обласного, міського (міст республіканського й обласного підпорядкування), районного, районного в місті референдуму утворюється на зборах при участі не менш 200 громадян України, а міського (міст районного підпорядкування), селищного і сільського референдуму - на зборах при участі не менш 50 громадян України, що постійно проживають на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці і які мають право на участь у референдумі.

У випадку схвалення більшістю учасників збори пропозиції про проведення референдуму і твердження формулювання питання, що пропонується на нього винести, обирається ініціативна група, який доручається організація збору підписів громадян. Загальний термін збору підписів по питанню про проведення місцевого референдуму - один місяць із дня одержання свідчення про реєстрацію першої зі створених по даному референдумі ініціативних груп.

Після завершення збору підписів, ініціативна група в триденний термін складає підсумковий протокол, у якому вказується загальне число підписів громадян, зібраних на території ради, дата реєстрації ініціативної групи, дата закінчення збору підписів, після чого протягом 15 днів проводиться вибіркова чи повна перевірка вірогідності наданих документів і підтвердження підсумків збору підписів за участю представників всіх ініціативних груп місцевого референдуму з даного питання, про що складається акт. Питання про проведення місцевого референдуму виноситься на розгляд сесії відповідної ради, що після одержання належним чином оформленої пропозиції приймає на сесії в місячний термін одне з наступних рішень:

1. про призначення референдуму;

2) про відхилення пропозиції про проведення референдуму при наявності серйозних порушень закону про референдум, що впливають на засади для призначення референдуму;

3. про ухвалення рішення, пропонованого у вимозі про призначення референдуму, без наступного референдуму.

Для проведення голосування і підрахунку голосів при проведенні референдумів територія районів, міст, районів у містах, селищ міського типу і сільрад поділяється на дільниці для голосування з числом від 20 до 3000 громадян, що мають право брати участь у референдумі.

Під час референдуму голосування проводиться в день референдуму з 7 до 20 годин. Про час і місце голосування дільнична комісія з референдуму оповіщає громадян не пізніше, ніж за 10 днів до референдуму. Голосування проводиться відповідно до загальноприйнятих вимог для проведення подібних заходів, властивих для виборчих кампаній.

Після закінчення референдуму проводиться підрахунок голосів дільничною комісією, про що складається протокол, що підписується головою, заступниками голови, секретарем і членами комісії з референдуму.

Повідомлення про результати референдуму публікується не пізніше, ніж на десятий день після референдуму, де вказується загальне число громадян, що мають право брати участь у референдумі; число громадян, що прийняли участь у голосуванні; число громадян, що голосували за схвалення винесеного на референдум проекту закону, рішення, і число громадян, що голосували проти його схвалення; число недійсних бюлетенів.

Разом з місцевим референдумом загальні збори громадян за місцем проживання є також формою їх особистої участі у вирішенні питань місцевого значення. Загальні збори громадян (далі - збори) скликаються за місцем проживання громадян (села, селища, мікрорайону, житлового комплексу, вулиці, кварталу, будинку й іншого територіального утворення) для обговорення найважливіших питань місцевого життя.

У роботі зборів мають право брати участь громадяни, що досягли 18 років і якф постійно проживають на відповідній території.

Збори скликаються в міру необхідності, але не менш одного разу в рік і є правомочними при наявності на них більш половини громадян, що проживають на відповідній території і мають праві брати участь у зборах, а у випадку скликання зборів (конференції) представників громадян - не менш двох третин представників відповідних територіальних утворень.

Рішення загальних зборів громадян враховуються органами місцевого самоврядування в їх діяльності.

Збори скликаються відповідним головою або виконавчим органом ради, а також можуть скликаються за пропозицією не менш третини від загального числа громадян, що проживають на відповідній території, депутатів ради, членів постійної комісії, депутатської групи, трудового колективу, об'єднання громадян. У випадках, коли скликання зборів пов’язане з певними організаційними складностями, можуть скликатися збори (конференції) представників громадян населених пунктів, мікрорайонів, житлових комплексів, вулиць, кварталів, будинків й інших територіальних утворень.

Рішення про скликання зборів доводяться до відома громадян, що проживають на визначеній території, але не пізніше, ніж за 7 днів до його проведення з указівкою часу скликання, місця проведення зборів, питань, що передбачається винести на їх обговорення.

У випадках особливої необхідності населенню повідомляється про скликання зборів у день його проведення. Збори відкривають і ведуть голова відповідної ради, а у випадку, коли збори скликані за рішенням органа територіальної самоорганізації громадян, - керівник цього органа.

З розглянутих питаннях приймається рішення більшістю голосів громадян, що є присутніми на зборах, відкритим чи таємним голосуванням.

Рішення зборів проводяться в життя сільським, селищним, міської головою, виконавчими органами ради, органами самоорганізації населення.

Територіальна громада має також право проводити громадські слухання - зустрічатися з депутатами відповідної ради і посадових осіб місцевого самоврядування - під час яких члени територіальної громади можуть заслуховувати їх, піднімати питання і вносити пропозиції з питань місцевого значення, що відноситься до відання місцевого самоврядування.

Громадські слухання проводяться не рідше одного разу в рік. Пропозиції, що вносяться за результатами громадських слухань, підлягають обов'язковому розгляду органами місцевого самоврядування.

Порядок організації громадських слухань визначається статутом територіальної громади.

Разом з тим, з огляду на велике суспільне значення забезпечення радіаційної безпеки при використанні ядерної енергії, Кабінет Міністрів України своєю постановою № 1122 від 18 червня 1998 року затвердив “Порядок проведення громадських слухань з питань використання ядерної енергії і радіаційної безпеки“.

Основною метою подібних громадських слухань є реалізація прав громадян та їх об'єднань на участь в обговоренні проектів законодавчих актів і програм у сфері використання ядерної енергії, а також питань, пов'язаних з розміщенням, проектуванням, спорудженням, експлуатацією і зняттям з експлуатації ядерних установок.

Висновки і пропозиції, зроблені в процесі цих громадських слухань, мають рекомендаційний характер і можуть бути враховані під час прийняття уповноваженими на те центральними органами виконавчої влади рішень.