13. Організація роботи депутатів місцевих рад сільських, селищних, міських голів, їх права, обов'язки і гарантії діяльності

Організація діяльності депутатів місцевих рад і посадових осіб місцевого самоврядування в різних країнах мають свої специфічні характерні риси і відмінності. Якщо запитати в якого-небудь громадянина на Заході, чим займаються депутати місцевих рад, ви одержите, як правило, однакову відповідь: “Вони приймають закони“ - незалежно від того чи знаходитеся ви в Барселоні (Іспанія) чи Стокгольмі (Швеція). Іноді після деяких роздумів можна одержати таку відповідь: “Члени нашої місцевої ради зустрічаються з групами громадян“ чи “вони беруть участь у церемоніях“. Зрозуміло, члени місцевих рад можуть займатися і такою діяльністю, але цей невеликий додаток до тих функцій і обов'язків, якими вони займаються.

Отже, хто такий депутат місцевої ради, яка його природа і які в нього функції, права й обов'язки як члена представницького органа територіальної громади і представника виборців. По-перше, депутати місцевих рад є представниками тих, хто їх обирає; вибори членів місцевих рад проводяться відповідно до системи, коли кандидати обираються всім населенням міста чи регіону. Депутати місцевих рад у більшості країн Західної Європи велику частину діяльності ради виконують із залученням населення тих регіонів, відкіля вони обиралися. Таким чином, забезпечується підтримка розвитку ініціативи; населення прилучається до обговорення проблем і питань, що їх турбують, а також до розгляду скарг на діяльність адміністративних органів.

Існують дві основні теорії щодо представництва. Перша полягає у тому, що обраний член місцевої ради є своєрідним делегатом своїх виборців і повинен робити те, що хочуть виборці.

Друга полягає в тому, що член ради є довіреною особою, що обирається завдяки своїм особистим якостям керівника і здатності приймати ефективні рішення, і тому, після обговорення питань з іншими депутатами може зробити відповідні висновки і приймати ефективні рішення. Проте, на практиці важко зустріти депутатів і довірених осіб у “чистому“ виді.

Діяльність депутатів місцевих рад, сільських, селищних, міських голів регламентується Конституцією України, Законами України “Про статус депутатів місцевих рад“, “Про місцеве самоврядування в Україні“, а також законодавством Автономної Республіки Крим.

Повноваження депутата ради починаються з моменту офіційного оголошення відповідною територіальною виборчою комісією на сесії ради рішення про підсумки виборів і визнанні повноважень депутатів і закінчуються в день першої сесії ради нового скликання.

Законом передбачені підстави дострокового припинення повноважень депутата у випадках.

а) відкликання депутата виборцями;

б) утрати громадянства України;

в) у зв'язку з обранням чи призначенням депутата на посаду, заняття якої за законом несумісно з виконанням депутатських повноважень;

г) у зв'язку з обранням його депутатом іншої ради;

д) у випадку визнання судом депутата недієздатним чи безвісно відсутнім;

е) у зв'язку зі вступом у силу обвинувального вироку суду про позбавлення свободи особи, що є депутатом.

Повноваження депутата місцевої ради можуть припинятися достроково також за рішенням відповідного ради:

а) у зв'язку зі вступом у силу обвинувального вироку суду, відповідно до якого депутат засуджений до покарання, не пов'язаному з позбавленням волі;

б) у зв'язку з припиненням роботи на території відповідної ради у випадку постійного проживання за її межами (за винятком депутатів районних у місті рад, що працюють і проживають на території міста);

в) у зв'язку з особистою заявою депутата про додавання їм депутатських повноважень.

Депутат представляє інтереси всієї територіальної громади, має всю повноту прав, що забезпечують його активну участь у діяльності ради й утворених нею органів, несе обов'язок перед виборцями, радою і її органами, виконує їх доручення, а також повинен входити до складу однієї з постійних комісій ради (крім секретаря ради).

Депутат зобов'язаний брати участь у роботі сесій ради, засідань постійної й іншої комісій ради, до складу яких він обраний, у зв'язку з чим на цей період він звільняються від виконання виробничих чи службових обов'язків з відшкодуванням йому середнього заробітку за основним місцем роботи за рахунок коштів місцевого бюджету. Якщо депутат протягом року пропустив більш половини пленарних засідань ради чи постійної комісії, не виконував без поважних причин рішення і доручення ради і її органів, відповідна рада може звернутися до виборців із пропозицією про відкликання такого депутата у встановленому законом порядку.

Для реалізації депутатських повноважень чинне законодавство надало депутату місцевої ради наступні права:

1) обирати і бути обраним в органи відповідної ради;

2) вносити пропозиції і зауваження з порядку денного засідань ради і її органів, пропонувати питання для розгляду;

3) брати участь у дебатах, звертатися з запитами, висловлювати думки з усіх питань порядку денного сесії ради;

4) вносити пропозиції про заслуховування на пленарному засіданні ради звіту чи інформації будь-якого органа чи посадової особи, підзвітних або підконтрольних раді, виступати з обґрунтуванням своїх пропозицій з мотивів голосування;

5) оголошувати на засіданнях ради тексти звертань, заяв, резолюцій, петицій громадян чи їх об'єднань, якщо вони мають громадське значення.

Крім реалізації своїх повноважень у період роботи сесії ради, депутат здійснює значну роботу з населенням виборчого округу, чиї інтереси він представляє в раді.

Так, депутат, шляхом підтримки постійного зв'язку зі своїми виборцями, регулярно інформує їх про роботу ради, виконанні планів і програм економічного і соціального розвитку, наказів виборців, бере участь в організації виконання законів, рішень ради і його органів, вивчає суспільну думку, потреби населення, інформує про їх рада, приймає інші заходи для задоволенню колективних нестатків і законних вимог громадян. У зв'язку з цим депутат розглядає пропозиції, що надійшли до нього, заяви і скарги, уживає заходів до їх правильного і своєчасного рішення, веде прийом громадян, вивчає причини, що породжують скарги, і вносить свої пропозиції по їх усуненню в раду, у який він обраний, державні органи, об'єднання громадян, підприємствам, установам, організаціям.

За результатами своєї діяльності як у раді, так і поза неї депутат зобов'язаний періодично, але не менш чим один раз у рік, звітувати про свою роботу перед виборцями і перед колективами й об'єднаннями громадян, що висунули його кандидатом у депутати.

Специфічною формою організації діяльності депутата в раді і на території виборчого округу є робота з наказами виборців.

Наказ виборців - це доручення, що має суспільне значення і дається кандидату в депутати під час зустрічей з виборцями в ході виборчої кампанії зборами виборців відповідного виборчого округу.

Наказами вважаються доручення, реалізація яких відноситься до відання відповідного ради і його органів.

Безпосередньо реалізація наказів виборців полягає в тому, що рада узагальнює і попередньо розглядає накази в постійних комісіях, виконавчому комітеті або секретаріаті, після чого приймає рішення про прийняття наказів виборців до виконання і затверджує план заходів щодо їх реалізації. Рада має право прийняти мотивоване рішення про недоцільність виконання окремих наказів, про що повідомляється населенню відповідної території.

Для реального виконання повноважень по здійсненню депутатської діяльності законодавством передбачені їхні основні гарантії.

Так, ніхто не вправі обмежувати повноваження депутата місцевої ради, крім випадків, прямо зазначених Конституцією і законами України. Для цю раду створює необхідні умови для ефективного здійснення депутатами їх повноважень, забезпечує їх офіційними виданнями й інформаційними матеріалами ради, організує допомога їм по правових питаннях, надає можливість ознайомитися з рішеннями виконавчого комітету, розпорядженнями відповідної місцевої державної адміністрації. Законом України “Про статус депутатів місцевих рад“ передбачені й інші гарантії їх діяльності.

Разом з тим, якщо депутат грубо порушує норми депутатської етики, не виконує вимоги регламенту ради, вона може бути відкликаний виборцями, його що обрали.

Підставами для відкликання можуть бути:

- порушення депутатом положень Конституції і законів України;

- незадовільне виконання депутатом своїх обов'язків, визначених чинним законодавством;

- невідповідність практичної діяльності депутата основним принципам і положенням його передвиборної програми;

- використання депутатського мандата в особистих і корисливих цілях;

- систематичне порушення депутатом норм етики і моралі.

Право вносити пропозиції про відкликання депутата місцевої ради належить суб'єктам, що відповідно до чинного законодавства мають право висувати кандидатів у депутати і знаходяться на території відповідного виборчого округу. Що стосується статусу сільських, селищних, міських голів, те тут як відзначають учені мається безліч питань потребуючих свого законодавчого дозволу. Необхідність цього обумовлено тим, що насамперед сам Основний Закон держави не містить норм які б визначали цей статус (28). У відповідності зі ст.146 Конституції питання організації місцевого самоврядування, формування, діяльності і відповідальності його органів визначаються законом. Таким чином, з огляду на, що сільські, селищні, міські голови є посадовими особами відповідних місцевих територіальних громад, їх статус згідно норм конституції підлягають нормативному визначенню на рівні закону, на користь чого свідчить і світовий досвід функціонування системи місцевого самоврядування.

Часткове визначення статусу сільських, селищних, міських голів міститься в статтях 12, 42, 59, і 79 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні». Тим часом він є рамковим і в його границях врегулювати всі аспекти діяльності голів неможливо.

Необхідність найшвидшого і по можливості оптимального визначення статусу сільських, селищних, міських голів є насущним з кількох причин:

1. До 1996 року законодавством України не було передбачено посад сільських, селищних, міських голів. Замість них існували голови відповідних рад, статус яких нічим не відрізнявся з однієї сторони від статусу депутатів, а з іншого боку - від статусу голів районних і обласних рад.

2. Відсутність закону, що визначав би статус сільського, селищного, міського голови, відчувається під час проведення парламентських і президентських виборчих кампаній. Досить проаналізувати норми виборчого законодавства, щоб переконатися в тім, що формування дільничних, окружних виборчих комісій, забезпечення умов їх діяльності, а також складання списків виборців здійснюється значною мірою під впливом сільських, селищних, міських голів відповідними радами. У такий спосіб рішення цих питань залежить від того, чи буде голова нав'язувати свою свободу раді, чи останній зможе показати свою достатню самостійність.

3. Дотепер не припинилися спроби нівелювати статус сільських, селищних, міських голів і відродити на місцевому рівні єдину вертикаль влади. Причому необхідно позначити, що в цій погрозі є два джерела: 1) бажання відновити «радянську мотрійку» з підпорядкуванням нижчестоящих голів вищестоящим; 2) спроби керувати сільськими, селищними, міськими головами, з боку деяких районних і обласних державних адміністрацій, мотивуючи необхідність цього тим, що ці особи за посадою очолюють виконавчі органи рад, і повинні контактувати з органами виконавчої влади (передбачається механізм делегування повноважень останніх виконавчим органам сільських, селищних міських рад, що очолюють відповідними головами, що обумовлює їх підконтрольність відповідним органам виконавчої влади).

Гострота проблеми статусу сільського, селищного, міського голови викликала різні підходи вчених до її врегулювання. В даний час пропонується два основних техніко-юридичних підходи до питання регулювання статусу сільських, селищних, міських голів:

1) прийняття окремого закону; 2) внесення відповідних норм у Закон «Про статус депутатів місцевих рад», з наступною зміною назви.

Подальший розвиток законодавчої бази держави, зможе поставити остаточні крапки до питання про статус голів.

Разом з тим Закон «Про місцеве самоврядування в Україні» (ст. 42) визначає повноваження сільського, селищного, міського голови, що починаються з моменту оголошення відповідної виборчої комісії на пленарному засіданні ради рішення про його обрання і закінчується в момент вступу в цю посаду іншого обраного голови, крім випадків дострокового припинення його повноважень (ст. 79).

Сільський, селищний, міський голова: 1) забезпечує здійснення в межах повноважень діяльності органів виконавчої влади на відповідаю щей території, дотримання Конституції і законів України, виконання актів Президента України й органів виконавчої влади;

2) організує роботу відповідного ради і його виконавчого комітету, підписує прийняті ними рішення;

3) вносить на розгляд ради пропозиції по кандидатурах секретаря ради, кількісному і персональному складі виконкому ради, а також структуру і штати виконавчих органів ради, його апарата і виконавчого комітету;

4) скликає сесії ради, забезпечує підготовку на розгляд ради програм соціально-економічного і культурного розвитку, цільових програм з інших питань саме- урядування, місцевого бюджету і звіту про його виконання, рішень ради з інших питань, що відноситься до його ведення;

5) представляє територіальну громаду і його виконком у відносинах з державними органами, іншими органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами й організаціями незалежно від форм власності, громадянами;

6) веде особистий прийом громадян.

При здійсненні наданих повноважень сільський, селищний, міський голова є підзвітним, підконтрольної і відповідальним перед територіальною громадою, відповідальним - перед відповідним радою, а з питань здійснення виконавчими органами ради повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольним відповідним органам виконавчої влади. Він також зобов'язаний не рідше одного разу в рік звітувати про свою роботу перед територіальною громадою на відкритій зустрічі з громадянами, а за вимогою не менш половини депутатів ради відзвітувати перед радою про роботу виконавчих органів ради в будь-який визначений ними термін.