12. Нормотворча діяльність органів місцевого самоврядування

У механізмі правового регулювання суспільних відносин у державі, акти органів місцевого самоврядування відіграють важливу роль, виступають головним правовим засобом здійснення місцевим самоврядуванням владних повноважень на підвідомчій території. Акти місцевих рад та їх органів є частиною єдиної, тісно взаємозалежної і погодженої системи правових актів держави і по своїй сутності, змісту і порядку створення, сфері дії, цільової і соціальної спрямованості мають багато загальними для всіх нормативних актів ознаками.

Правові акти органів місцевого самоврядування по юридичній чинності підзаконні, сфера їх дії значно менша, обмежена межами відповідної адміністративної території і таких, що знаходяться на цій території, суб'єктів.

Важливе значення для вивчення правових актів органів місцевого самоврядування має з'ясування їх сутності. Сутність правових актів - це їхні юридичні властивості, характерні ознаки, що дозволяють простежити специфіку і призначення цих актів. До основних юридичних властивостей відносяться юридична форма актів, їхня юридична чинність, нормативність і сфера застосування.

Правові акти місцевих рад і їх органів приймаються з різних питань компетенції цих органів. Вони різноманітні за своєю спрямованістю, формах, змістом, юридичними властивостями і силою, наслідками застосування.

Класифікація правових актів органів місцевого самоврядування за видами (форма, найменування) тісно пов'язана і багато в чому взаємозалежна з класифікацією актів за суб'єктами їх прийняття, визначається природою органів місцевого самоврядування.

Акти органів місцевого самоврядування за видами і суб'єктами, що їх видають, поділяються на рішення, прийняті сільською, селищною, міською, районною, обласною радою, а також рішення (дорадчого характеру) президії районної обласної ради; висновки і рекомендації - постійних комісій ради; рішення - виконавчого комітету сільської, селищної, міської районної в місті (у випадку її створення) ради; розпорядження - сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті, районної, обласної ради; накази – видаються керівниками відділів і управлінь виконавчих органів ради.

У Конституції України (ст.144) нормотворча функція органів місцевого самоврядування позначена як право в межах повноважень, визначених законом, приймати рішення, що є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Рішення ради приймаються на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених законом, крім того, при встановленні результатів голосування в загальний склад сільського, селищного, міського ради включається відповідний голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради і враховується його голос. Рішення ради приймається відкритим (у т.ч. поіменним) чи таємним голосуванням. У випадках зазначених у Законі таємне голосування проводиться обов'язково.

Рішення ради нормативно-правового характеру набирають сили з дня їх офіційного обнародування, якщо радою не встановлений більш пізній термін уведення цих рішень у дію. Разом з тим рішення ради, у тому числі нормативного характеру, у п'ятиденний термін з моменту його прийняття може бути припинено головою і внесено на повторний розгляд відповідної ради з обґрунтуванням зауважень. Рада зобов'язана у двотижневий термін повторно розглянути рішення. Якщо рада відхилила зауваження сільського, селищного, міського голови і підтвердила попереднє рішення двома третинами депутатів від загального складу ради, воно набирає сили. Рада також може скасувати рішення виконавчого комітету з питань, віднесених до власної компетенції.

Акти органів і посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України визнаються незаконними в судовому порядку.