11. Місцеві ради - органи місцевого самоврядування

Функціонування місцевого самоврядування регулюється конституціями і нормативно-правовими актами, що видаються центральними законодавчими органами або легіслатурами суб'єктів федерації (у федеративних країнах).

У деяких країнах з федеративним політико-територіальним устроєм національні конституції визначають тільки основні принципи формування і діяльності місцевих органів, покладаючи правове регулювання муніципальних відносин на суб'єкти федерації.

Так, наприклад, Основний закон Німеччини встановлює лише, що “у землях, повітах і громадах народ повинен мати представництво, створене загальними, прямими, вільними, рівними і таємними виборами“.

У США функціонування місцевого самоврядування регулюється винятково штатами. Підлеглість місцевих органів від суб'єктів федерації була сформульована ще в 1868 р. верховним суддею штату Айова Дж. Діллоном: “Муніципальні корпорації зобов'язані своїм створенням і отримують всі свої права і повноваження від легіслатур штатів“ (т.зв. “правило Діллона“).

В унітарних державах обсяг конституційного регулювання також неоднаковий. Наприклад, у Конституції Франції 1958 р. говориться тільки про те, що “місцевими колективами республіки є комуни, департаменти, заморські території“, що “вільно керуються виборними радами відповідно до умов, що передбачаються законом“.

Існує кілька видів органів громадського самоврядування. На низовому рівні це може бути староста (солтис у Польщі, кмет у Болгарії), староста села і міського кварталу (Індонезія, Таїланд). Староста обирається зазвичай на сході жителів села відкритим голосуванням, у країнах Сходу (наприклад, в Індонезії) він затверджується міністром внутрішніх справ з числа трьох кандидатів, обраних зборами жителів. У селі, групі сіл, у дрібній громаді (наприклад, у Великобританії з числом менш 150 жителів), у міру потреби збирається сільський сход. Крім виборів старости села сход вирішує головні питання місцевого життя: про будівництво і ремонт доріг, мостів місцевого значення, про протипожежну охорону, санітарію й ін.

У більш великих громадах громадянами (а іноді і постійно проживаючими в громаді негромадянами) обирається рада. Зазвичай такі ради узагальнено називаються муніципалітетами. Рада обирається, як правило, на 2 - 4 роки і має права юридичної особи, має свій бюджет, розпоряджається власністю громади. У сферу її повноважень входять питання освіти, охорони здоров'я, санітарії, будівництво муніципального житла для бідних прошарків населення, ремонт доріг й ін. Свої повноваження ради здійснюють на сесіях, що періодично скликаються. У деяких інших країнах, обираються не всі члени ради - частина їх входить до складу ради за посадою, у зв'язку із суспільним становищем. Особливі місця резервуються для жінок, в Індії - для зареєстрованих каст і племен.

Наступний орган громади - глава муніципального утворення, зазвичай іменуємий мером. Іноді безпосередньо громадянами чи радами обираються й інші посадові особи місцевого самоврядування.

У невеликих громадах ради обирають лише голови - мера і секретаря, у більших - обирається колегіальний орган і мер (або мер і його заступники). Мер займає своєрідне положення: він одночасно є органом місцевого самоврядування й органом урядування, якщо обирається безпосередньо громадянами. Мер, що обирається чи найманий радою, часто тільки адміністратор.

Чинне законодавство України, Конституція (ст.140) і Закон України “Про місцеве самоврядування в Україні“ (ст.10), у частині організації і діяльності органів місцевого самоврядування - рад - визначає, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади і здійснюють від їх імені й у їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією і Законами України.

Обласні і районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють загальні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст у межах повноважень, визначених Конституцією і законами України, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.

Обласні і районні ради мають іншу, ніж сільські, селищні, міські ради природу. Вони не виступають представницькими органами обласних і районних громад, Конституція України не визнає існування таких громад і не розглядає населення області, району як суб'єкти місцевого самоврядування, а обласні і районні конституюються як органи місцевого самоврядування, що представляють загальні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст у межах повноважень, визначених Конституцією і законами України, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.

Сільські, селищні, міські, районні в містах (у випадку їх створення), районні й обласні ради складаються з депутатів, чий загальний склад визначається радою відповідного рівня, самостійно в межах чисельності, регульованої Законом України “Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів“. При цьому Закон передбачає, що загальний склад сільської, селищної, міської, районної в місті ради повинен складати в адміністративно-територіальних одиницях з чисельністю населення:

• до 3 тисяч - від 16 до 26 депутатів;

• до 5 тисяч - від 20 до 30 депутатів;

• до 20 тисяч - від 30 до 36 депутатів;

• до 50 тисяч - від 30 до 46 депутатів;

• до 100 тисяч - від 36 до 50 депутатів;

• до 250 тисяч - від 40 до 60 депутатів;

• до 500 тисяч - від 50 до 76 депутатів;

• до 1 млн. - від 60 до 90 депутатів;

• понад 1 млн. - від 76 до 120 депутатів.

Рада вважається повноважною за умови обрання не менш двох третин депутатів від загального складу. Термін повноважень сільських, селищних, міських, районних у містах рад п’ять років, однак відповідно до Закону (ст. 78) повноваження ради можуть бути достроково припинені у випадках:

1. якщо рада прийняла рішення з порушенням Конституції і законів України, прав і свобод громадян, ігноруючи при цьому вимоги компетентних органів про проведення цих рішень відповідно до закону;

2. якщо сесії ради не скликаються без поважних причин у терміни, встановлені законом, чи рада не вирішує питань, віднесені до її відання.

Сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією і законами України до їх відання.

Закон (ст. 26) визначає виняткову компетенцію сільських, селищних, міських рад, у рішенні питань, що виносяться на пленарні засідання. До них відносяться:

1. самоорганізація ради і формування її органів. а саме: затвердження регламенту ради; утворення і ліквідація постійних і інших комісій ради, затвердження і зміна їх складу, обрання голів комісій; утворення виконавчого комітету ради, визначення його чисельності, затвердження персонального складу; внесення змін до складу виконавчого комітету і його розпуск; обрання за пропозицією сільського, селищного, міського голови на посаду і звільнення з посади секретаря ради; затвердження за пропозицією сільського, селищного, міського голови структури виконавчих органів ради, загальної чисельності апарату ради і його виконавчих органів, витрат на їх утримання; затвердження плану роботи ради і заслуховування звіту про його виконання;

2. організація і функціонування системи місцевого самоврядування: ухвалення рішення про проведення місцевого референдуму; прийняття відповідно до законодавства рішень по організації і проведенню референдумів і виборів органів державної влади, місцевого самоврядування і сільського, селищного, міського голови; прийняття рішень про наділення органів самоорганізації населення окремими власними повноваженнями органів місцевого самоврядування, а також про передачу коштів, матеріально-технічних і інших ресурсів, необхідних для їх здійснення; ухвалення рішення про дострокове припинення повноважень органів територіальної самоорганізації населення у випадках, передбачених законом; затвердження статуту територіальної громади.

3. економічний і соціальний розвиток території, бюджету, управління комунальною власністю: затвердження програм соціально-економічного і культурного розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць, цільових програм з інших питань місцевого самоврядування; затвердження місцевого бюджету, внесення змін у нього; затвердження звіту про виконання відповідного бюджету; встановлення місцевих податків, зборів і розмірів їх ставок у межах, визначених законом; утворення позабюджетних цільових коштів, затвердження положень про ці кошти; затвердження звітів про використання зазначених коштів; прийняття рішень про одержання позик з інших місцевих бюджетів і джерел, а також про передачу коштів з відповідного місцевого бюджету; прийняття рішень про надання відповідно до чинного законодавства пільг по місцевих податках і зборам; встановлення для підприємств, установ і організацій, що відносяться до комунальної власності відповідних територіальних громад, розміру частини прибутку, що підлягає зарахуванню в місцевий бюджет; прийняття рішень про передачу іншим органам окремих повноважень по управлінню майном, що відноситься до комунальної власності відповідної територіальної громади, визначення меж цих повноважень і умов їх здійснення й інші;

4. здійснення контрольних функцій: заслуховування звіту сільського, селищного, міського голови про діяльність виконавчих органів ради; ухвалення рішення про недовіру сільському, селищний, міському голові; заслуховування звітів постійних комісій, керівників виконавчих органів ради і посадових осіб, яких він призначає або затверджує; заслуховування повідомлень депутатів про роботу в раді, виконання ними доручень ради; розгляд запитів депутатів, прийняття рішень про дострокове припинення повноважень депутата ради в порядку, встановленому законом тощо.

5. інші питання: заснування засобів масової інформації відповідної ради, призначення і звільнення їх керівників; прийняття рішень про об'єднання в асоціації чи вступі в асоціації, інші форми добровільних об'єднань органів місцевого самоврядування і про вихід з них; створення відповідно до закону міліції, що утримується за рахунок коштів відповідного місцевого бюджету; затвердження і звільнення з посади керівників і дільничних інспекторів цієї міліції; заслуховування повідомлень керівників органів внутрішніх справ про їх діяльність по охороні громадського порядку на відповідній території, клопотання перед відповідними органами вищого рівня питання про звільнення з посади керівників цих органів у випадку визнання їх діяльності незадовільною; прийняття рішень з питань адміністративно-територіального устрою в межах і порядку, визначених законом; прийняття в межах, визначених законом, рішень з питань боротьби зі стихійними лихами, епідеміями, епізоотіями, за порушення яких передбачена адміністративна відповідальність і інші.

Основною організаційною формою роботи рад є сесії, що складаються з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради. Перша сесія новообраного сільської, селищної, міської, районної в місті ради скликається відповідною територіальною виборчою комісією не пізніше ніж через місяць після обрання ради в правомочному складі, її відкриває і веде голова цієї виборчої комісії, (аналогічно районної й обласної ради). Наступні сесії ради скликаються: сільської, селищної, міської - відповідними головами; районної в місті, районної, обласної - головою відповідної ради. Сесія ради скликається в міру необхідності, але не рідше одного разу в квартал.

У випадку невмотивованого відмовлення сільського, селищного, міського голови, голови ради (районної, обласної) чи неможливості його скликати сесію ради сесія скликається:

1. сільської, селищної, міської ради - секретарем відповідної ради;

2. районного в місті, районної, обласної ради - заступником голови відповідної ради.

Сесія рад усіх рівнів повинна бути також скликана за пропозицією не менш однієї третини депутатів від загального складу відповідної ради, їх виконавчих комітетів чи голови місцевої державної адміністрації (районної чи обласної).

Рішення про скликання сесії ради доводиться до відома депутатів і населення не пізніше, ніж за 10 днів до сесії, а у виняткових випадках - не пізніше, ніж за день до сесії з вказівкою часу скликання, місця проведення і питань, що передбачається внести на розгляд ради.

Сесію ради відкриває і веде голова ради, а також у випадках, визначених законом, з доручення групи депутатів, з ініціативи якої скликана сесія, один з депутатів, що входить до її складу, а веде за рішенням ради один з депутатів цієї ради.

Сесія ради є правомочною, якщо в її пленарному засіданні бере участь більш половини депутатів від загального складу ради.

Право внесення пропозицій на розгляд сесії мають:

1. 1. сільський, селищний, міський голова;

2. постійні комісії ради;

2. 3. депутати;

4. виконавчі комітети ради;

5. голови місцевих держадміністрацій;

6. загальні збори громадян.

Сесії проводяться гласно, а в разі потреби рада може прийняти рішення про проведення закритого пленарного засідання.

Всі питання, пов'язані з порядком скликання сесії ради, підготовки і розгляду нею питань, прийняття рішень ради про затвердження порядку денного сесії і з інших процедурних питань, а також порядок роботи сесії визначається регламентом ради.