- •Методичні вказівки
- •Під час підготовки до практичного заняття
- •Полтава – 2014 Методичні розробки склали:
- •Тема 1. Порожнина рота. Тверде і м’яке піднебіння. Аномалії і розвиток порожнини рота.
- •1.Актуальність теми.
- •2. Конкретні цілі.
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 2. Язик. Слинні залози.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 3. Зуби – загальна анатомія, будова зубного органу. Анатомія постійних і тимчасових зубів. Формули зубів. Особливості будови. Строки прорізування зубів.
- •2. Конкретні цілі:
- •Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 4. Глотка, стравохід. Будова, топографія, функції. Аномалії розвитку.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 5. Шлунок. Будова, топографія, функції. Аномалії розвитку.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 6. Тонка кишка: будова, топографія, функції. Аномалії розвитку.
- •1.Актуальність теми.
- •2. Конкретні цілі:
- •Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 7. Товста кишка: будова, топографія, функції. Аномалії розвитку.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 8. Печінка, жовчний міхур: топографія, будова, функції. Підшлункова залоза: топографія, будова, функції, аномалії розвитку.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 9-10. Очеревина. Топографія органів черевної порожнини.
- •1.Актуальність теми.
- •2. Конкретні цілі:
- •Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 11. Загальна характеристика дихальної системи. Зовнішній ніс. Носова порожнина. Навколоносові пазухи. Гортань: будова, топографія, функції.
- •1.Актуальність теми.
- •2. Конкретні цілі:
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.1. Перелік основних термінів, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття: systema
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:
- •Тема 12. Трахея. Бронхи. Легені: будова, топографія, функції.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 13. Плевра: будова, топографія, функції. Середостіння.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 14. Зовнішня будова нирки. Топографія нирок, функції.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 15. Внутрішня будова нирки: сегменти. Аномалії розвитку.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:
- •Стадії сечоутворення
- •Тема 16. Сечоводи, сечовий міхур.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 17. Чоловічий та жіночий сечівники. Рентген-анатомія сечовивідних шляхів.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 18. Внутрішні чоловічі статеві органи. Зовнішні чоловічі статеві органи. Дефекти і аномалії розвитку.
- •1.Актуальність теми.
- •2.Конкретні цілі:
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція).
- •4.Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.1. Перелік основних термінів, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:
- •Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 19. Жіноча статева система: зовнішні та внутрішні статеві органи. Дефекти і аномалії розвитку.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 20. Промежина.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 21. Загальний принцип будови залоз внутрішньої секреції. Центральний відділ ендокринної системи. Гіпофіз. Епіфіз.
- •1. Актуальність теми
- •2. Конкретні цілі:
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми
- •4.Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.1. Перелік основних термінів, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 22. Периферичні органи ендокринної системи
- •1. Актуальність теми
- •2. Конкретні цілі.
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми
- •4.Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 23. Змістовий модульний контроль «Спланхнологія і органи ендокринної системи» Крок -1.
- •Анатомія травної системи
- •Анатомія дихальної системи
- •Анатомія сечової системи
- •Анатомія статевої системи
- •Анатомія органів ендокринної систем
- •Тема 24. Анатомія серця: зовнішня будова серця, форма, положення, камери серця, їх будова, клапани серця, будова стінки серця.
- •1. Актуальність теми.
- •2. Конкретні цілі.
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 25. Анатомія серця: судини і нерви серця. Провідна система.
- •1. Актуальність теми.
- •2.Конкретні цілі:
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.1. Перелік основних термінів, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття: arteriae
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 26. Велике і мале кола кровообігу. Серце: топографія серця. Перикард. Рентген анатомія серця
- •1. Актуальність теми
- •2. Конкретні цілі:
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.1. Перелік основних термінів, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 27. Аорта. Гілки дуги аорти. Загальна та внутрішня сонна артерія, гілки, області кровопостачання.
- •1. Актуальність теми.
- •2. Конкретні цілі.
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 28. Зовнішня сонна артерія: передні та середні (кінцеві), задні гілки, області кровопостачання.
- •1. Актуальність теми
- •2. Конкретні цілі
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.1. Перелік основних термінів, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття: Arteria maxillaris
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 29. Підключична, пахвова артерія. Гілки, області кровопостачання Анастомози.
- •2.Конкретні цілі
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 30. Кровопостачання головного та спинного мозку. Анастомози. Клінічні аспекти.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 31. Артерії верхньої кінцівки. Гілки, області кровопостачання
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 32. Грудна та черевна частина аорти. Парієтальні та парні вісцеральні гілки.
- •1. Актуальність теми
- •2. Конкретні цілі:
- •3 Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •1. Парієтальні гілки (rami parietalis)
- •II. Вісцеральні гілки (ramі visceralis)
- •Тема 33. Непарні вісцеральні гілки черевної частини аорти.
- •1. Актуальність теми
- •2. Конкретні цілі:
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 34. Клубові артерії та артерії стегна. Гілки, області кровопостачання .Анастомози
- •1.Актуальність теми
- •2. Конкретні цілі
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •II. Вісцеральні гілки:
- •Тема 35. Артерії гомілки та стопи. Гілки, області кровопостачання.
- •1.Актуальність теми.
- •2. Конкретні цілі
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 36. Загальна характеристика венозної системи. Вени голови і шиї.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 37. Система верхньої порожнистої вени. Вени тулуба, грудної клітки, верхньої кінцівки.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 38. Система нижньої порожнистої вени. Вени нижньої кінцівки.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 39. Система ворітної вени. Внутрішньосистемні і міжсистемні венозні анастомози. Особливості кровопостачання плода.
- •1. Актуальність теми
- •2. Конкретні цілі
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 40. Загальні поняття про імунну систему, центральний відділ імунної системи. Поняття про т- і б- лімфоцити. Червоний кістковий мозок. Загруднинна залоза.
- •1.Актуальність теми
- •2.Конкретні цілі.
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.1. Перелік основних термінів, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 41. Периферичний відділ імунної системи. Селезінка. Мигдалики. Кишкові фолікули. Червоподібний відросток.
- •1.Актуальність теми
- •2.Конкретні цілі.
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.1. Перелік основних термінів, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 42. Лімфатичний відділ імунної системи, лімфатичні судини і вузли нижніх кінцівок і таза, черевної порожнини.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 43. Лімфатичні судини і вузли верхніх кінцівок, голови, шиї, грудної порожнини.
- •1. Актуальність теми
- •2. Конкретні цілі
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 44. Змістовий модульний контроль з „Серцево – судинної системи. Органів іммуної системи”. Крок -1.
- •1. Контрольні питання до змістового модульного контролю: серцево-судинна система і органи імунної системи Анатомія серця
- •Артеріальні судини
- •Венозні судини
- •Органи імунної системи. Лімфатична система
- •2. Ситуаційні задачі з бази даних «Крок - 1».
- •1. Актуальність теми:
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 46. Анатомія спинного мозку. Внутрішня будова. Сіра та біла речовина. Оболонки та судини спинного мозку.
- •1. Актуальність теми:
- •2. Конкретні цілі:
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:
- •Тема 47. Анатомія довгастого мозку та мосту. Кількість годин – 2
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 48. Анатомія мозочка. Перешийок ромбоподібного мозку.
- •1. Актуальність теми
- •2. Конкретні цілі
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:
- •Мозочок - сеrеbellum Зовнішня будова мозочка
- •Внутрішня будова мозочка
- •Тема 49. Іv шлуночок. Ромбоподібна ямка.
- •1. Актуальність теми
- •2. Конкретні цілі.
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.1. Перелік основних термінів, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття: Ventriculus quartus
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:
- •Проекція ядер черепних нервів на ромбоподібну ямку
- •Тема 50. Анатомія середнього мозку.
- •1.Актуальність теми.
- •Конкретні цілі.
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:
- •Тема 51. Анатомія проміжного мозку. Ііі шлуночок.
- •1. Актуальність теми.
- •2. Конкретні цілі.
- •4.Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.1. Перелік основних термінів, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •4.3.Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті
- •Тема 52. Кінцевий мозок. Півкулі великого мозку: частки, борозни, закрутки.
- •1. Актуальність теми.
- •2. Конкретні цілі.
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4.Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •4.3.Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:
- •Тема 53. Нюховий мозок.
- •Тема 54. Базальні ядра. Стріопалідарна система.
- •1. Актуальність теми.
- •4.Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.2.Теоретичні питання до заняття:
- •Базальні ядра
- •Тема 55. Плащ, його рельеф. Кора мозку. Локалізація функцій в корі півкуль великого мозку.
- •1. Актуальність теми.
- •2. Конкретні цілі заняття:
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.1. Перелік основних термінів, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 56. Бічні шлуночки. Біла речовина мозку.
- •2. Конкретні цілі:
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Бічні шлуночки
- •Біла речовина кінцевого мозку
- •Мозолисте тіло
- •Тема 57. Оболонки та судини головного мозку. Церебральна та спинномозкова рідина. Утворення та шляхи її циркуляції.
- •1. Актуальність теми.
- •Конкретні цілі:
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.1. Перелік основних термінів, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:
- •Оболонки головного мозку
- •Шляхи циркуляції спинномозкової рідини
- •Тема 58: Змістовий модульний контроль «Центральна нервова система» Крок – 1. Перелік практичних навичок: Центральна нервова система.
- •Тема 59: Закріплення практичних навичок з модуля №2 «Спланхнологія. Анатомія серцево-судинної системи. Органи ендокринної та імунної системи. Центральна нервова система».
- •Тема 60. Підсумковий контроль засвоєння модулю 2 „Спланхнологія. Анатомія серцево-судинної системи. Органи ендокринної та імунної системи. Центральна нервова система.”
- •1. Теоретичні питання.
Тема 7. Товста кишка: будова, топографія, функції. Аномалії розвитку.
Кількість годин – 2
1.Актуальність теми.
Знання анатомії товстої кишки, топографії (скелетотопії, голотопії, синтопії) необхідні студентам для вивчення фізіології, внутрішніх хвороб, інфекційних хвороб, хірургії.
2. Конкретні цілі:
Аналізувати ...
Пояснювати ...
Запропонувати ...
Класифікувати ...
Трактувати ...
Малювати схеми, графіки ...
Проаналізувати ...
Скласти ...
Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- з курсу біології: філогенез травної системи;
- з курсу анатомії: онтогенез травної системи;
- для подальшого вивчення тем.
4.Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
4.1. Перелік основних термінів, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття: INTESTINUM CRASSUM
Tunica serosa Tela subserosa Tunica muscularis Tela submucosa Tunica mucosa Lamina muscularis mucosae Glandulae intestinales
Colon descendens Colon sigmoideum Nicae semilunares coli Haustra coli Appendices omentales Appendices adiposae coli Appendices epiploicae Tunica muscularis Stratum longitudinale
Taeniae coli Taenia mesocolica Taenia omentalis Taenia libera
Stratum circulare Rectum Flexura sacralis Flexurae laterales
Flexura superodextra lateralis Flexura superior lateralis
Flexura intermediosinistra lateralis Flexura intermedia lateralis
Flexura inferodextra lateralis Flexura inferior lateralis
Plicae transversae recti Ampulla recti Tunica muscularis
Stratum longitudinale M. rectococcygeus Mm. anorectoperineales Mm. rectourethrales urethral muscles
M. rectoperinealis M. rectourethralis superior M. anoperinealis
M. rectourethralis inferior M. rectovesicalis Stratum circulare
Lig. recti laterale Canalis analis Flexura anorectalis Flexura
Perinealis Columnae anales Valvulae anales Sinus anales
Zona transitionalis analis Linca anocutanea Linea pectinata Pccten analis M. sphincter ani internus Sulcus intersphinctericus M. sphincter ani externus Pars profunda
Pars superficialis Pars subcutanea Anus
4.2. Теоретичні питання до заняття:
Охарактеризуйте топографію сліпої та ободової кишки.
Покажіть на препараті зовнішні відмінності тонкої і товстої кишок.
Покажіть на препараті червоподібний відросток і назвіть варіанти його розташування.
Назвіть і покажіть особливості топографії сигмоподібної ободової кишки.
Назвіть шари стінки товстої кишки.
Яку топографію має пряма кишка?
Покажіть на рентгенограмі відділи товстої кишки.
Які утворення має слизова оболонка прямої кишки?
9. Аномалії розвитку товстої кишки?
4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті: на препаратах, таблицях, муляжах вивчити будову, топографію товстої кишки. Визначити їх функціональне значення.
Зміст теми.
Товста кишка (intestinum crassum), поділяється на три основні частини: сліпу кишку, ободову кишку і пряму кишки. Сліпа кишка (саесum) розташована в правій клубовій ділянці. Ободова кишка має 4 частини: висхідна ободова кишка (соlоn аscendens), поперечна ободова кишка (соlоn transversum), низхідна ободова кишка (соlоn descendens), сигмоподібна ободова кишка (соlоn sigmoideum). Кінцевим відділом є пряма кишка (гесtum).
Товста кишка відрізняється від тонкої кишки за трьома зовнішніми головними ознаками. На зовнішній поверхні є 3 повздовжніх тяжи - стрічки ободової кишки (teniae соlоn). Кожна з стрічок завширшки близько 1 см, брижово-ободово-кишкова стрічка (tаеnіа mesocoliса), чепцева стрічка (tаеnіа оmentalis) і вільна стрічка (tаеnіа libera). Між стрічками товстої кишки є поперечні перетинки, внаслідок чого стінка кишки утворює мішкоподібні вигини ободової кишки (haustrae coli). На стінці товстої кишки під серозною оболонкою є скупчення жирової клітковини у вигляді чепцевих привісок (appendices omentales).
Сліпа кишка (саесum) - відрізок кишки 6-8 см і лежить нижче від місця переходу тонкої кишки в товсту. На задньоприсередній поверхні знизу сходяться в одній точці всі 3 стрічки ободової кишки. У цьому місці від сліпої кишки відходить червоподібний відросток (appendices vermiformes) - рудимент кишки від 2-20 см завдовжки. Запалення цього відростка - апендицит. Положення червоподібного відростка не постійне, що ускладнює діагностику апендициту.
У більшості випадків розташування червоподібного відростка проектується на межі між бічною та середньою третинами лінії, що з'єднує праву і ліву верхні, передні клубові ості (точка Ланца). Крім того, місце відходження відростка визначається точкою Мак-Бурнея, яка розміщується на середній лінії, проведеної між пупком та правою верхньою передньою клубовою остю.
У 40-45% випадків червоподібний відросток виявляють у малому тазі, а у жінок він досягає правого яєчника та правої маткової труби (низхідне положення). Крім того, висхідне положення відростка у 13% випадків, а бічне положення у 17-20%. До рідкісних випадків слід віднести ретроцекальне положення - розташування червоподібного відростка позаду від сліпої кишки.
Товста кишка в плідному періоді росте повільніше тонкої кишки, у новонародженого її довжина складає 66 см; відношення між довжиною тонкої і товстої кишки дорівнює 4,5:1. До 3 років обидві кишки ростуть однаково інтенсивно, але в послідуючі періоди товсту кишку характеризує більш швидкий ріст, і у дорослих відношення між цими двома кишками складає 4,3:1.
Сліпа кишка у новонароджених конусоподібної чи лійкоподібної форми, рухома, іноді має брижу. Звичайно вона розташовується над клубовим гребенем і на протязі 1-го року опускається в праву клубову ямку. Варіабельний за положенням (Мал. 4) червоподібний відросток у новонароджених має довжину від 2 до 8 см. В залежності від положення сліпої кишки він може межувати з печінкою, правою ниркою, сечоводом. У дівчаток червоподібний відросток іноді опускається до правого яєчника. Ріст червоподібного відростка відбувається швидко на протязі 1-го року життя, а потім уповільнюється.
Ободова кишка у новонароджених і в грудному віці має звичайно підковоподібну форму, вигини її мало виражені. Висхідна ободова кишка коротша за низхідну. Поперечна ободова кишка має коротку брижу і малорухома. У перші 1-1,5 роки брижа поперечної ободової кишки подовжується у 3-4 рази. Вже у ранньому дитячому віці спостерігаються відмінності у довжині і положенні цього відділу товстої кишки: він може розташовуватися поперечно, іти у косому висхідному напрямку і провисати у вигляді букви и. Будова стінки ободової кишки у новонароджених характеризується слабким розвитком м'язів, випинів і сальникових привісок. Сигмоподібна ободова кишка у новонароджених має довгу брижу; петлі її можутьрозташовуватися в різних ділянках живота. В перші роки життя кишка розташовується високо. Після 5 років вона в значній своїй частині опускається у порожнину малого тазу. Довжина кишки складає у новонароджених 20 см, у 5-річних дітей 30 см, у 10-річних біля 40 см. Брижа сигмоподібної кишки в постнатальному періоді відносно скорочується, і кишка стає більш фіксованою. Особливості сигмоподібної кишки у дітей грають певну роль у патології, сприяючи запорам, перекручуванню кишки тощо.
Пряма кишка у новонароджених відносно довга; її вигини слабо виражені, стінки тонкі, кишка наповнена меконієм і займає майже всю порожнину малого тазу. На протязі першого року формується ампула прямої кишки, ступень розвитку якої індивідуальний. У ранньому дитячому віці пряма кишка слабо фіксована, що створює передумови до її випадіння при підвищенні внутрішньочеревного тиску, сильній напрузі черевного пресу при кашлі, натузі тощо.
Матеріали для самоконтролю: А. Завдання для самоконтролю: на препаратах, таблицях, муляжах вивчити будову, топографію товстої кишки. Визначити їх функціональне значення.
Б. Задачі для самоконтролю:
1. При обстежені хворого виявлено пухлину дистального відділу прямої кишки. Визначте локалізацію пухлини.
іleum
jejunum
саеcum
duodenum
соlоn sigmoideum
2. У хворого виявлено пухлину початкового відділу товстої кишки. Визначте локалізацію пухлини.
саеcum *
соlоn аsсеndens
соlоn sigmoideum
соlоn descendens
rесtum
3. Хворому діагностували пухлину відхідникового каналу прямої кишки. Як розміщується даний відділ прямої кишки відносно очеревини?
Екстраперітонеально *
Інтраперіетонеально
Мезаперіетонеально
Екстра- і частково мезаперітонеально
Інтра- і частково мезаперітонеально.
4. Хворий скаржиться на біль в правій клубовій ділянці. При пальпації визначається м’яка, рухома і болюча кишка. Яку кишку пальпирує лікар ?
A. * Сліпу
B. Сигмоподібну
С. Пряму
D. Висхідну ободову
E . Порожнисту
5. У хворого гострий апендицит, який по своїй клінічній картині має сходження з печінковою колікою. При якому положенні червоподібного відростка це можливо?
A. * Висхідному
B. Присередньому
C. Низхідному
D. Бічному
E. Рентроцекальному
6. У хворого з порушенням згорнення крові тромбоз нижньої брижової артерії. Який відділ кишківника вражений?
A. * Colon sigmoideum
B. Ileum
C. Caecum
D. Colon transversum
E. Colon ascendens
7. У хворого 18 р. атинова клінічна картина гострого апендициту: гостра ниюча біль у правій поперековій ділянці. Який тип розміщення апендикса можна припустити:
A *Ретроцекальний ретроперітонеальний
B. Нисхідний
C. Вихідний
D. Медіальний
E Латеральний
8. Захворювання печінки і жовчного міхура може симулювати апендицит при
наступному положенні червоподібного відростка:
A *Висхідне
B. Спадне
C. Медіальне
D. Латеральне
E. Ретроцекальное
9. Хворий скаржиться на болі в вержній частині пупкової ділянки. Пальпаторно визначається рухоме, болюче утворення. Яку кишку пальпірує лікар?
A * Поперечно-ободову
B. Низхідну
C . Дванадцатипалу
D. Клубову
E .Сигмоподібну
10. Постраждалий доставлений до хірургічного відділення із проникаючим пораненням у лівій бічній ділянці живота. Який відділ кишки, найімовірніше, ушкоджений?
A * Colon descendens
B Colon ascendens
C Colon transverses
D Cecum
E Rectum
Література.
Основна: 1. В.Г.Ковешников «Анатомія людини» Луганськ, 2005, Т.2, -с.48-67.
2. М.Р.Сапин «Анатомия человека» , Москва, «Медицина», 1986, Т.2, -с.33-46.
3. М.Г.Привес «Анатомия человека» , С.П. издательство «Гиппократ», 1998, -с. 268-281.
4. Синельников Р.Д. Атлас «Анатомия человека» , Т.2, -с. 64-81.
Додаткова:
5. І.І. Бобрик, В.Г.Черкасов. Особливості функціональної анатомії дитячого віку. Навчально-методичний посібник, Київ, 2002.