Тема 41. Периферичний відділ імунної системи. Селезінка. Мигдалики. Кишкові фолікули. Червоподібний відросток.

Кількість годин - 2

1.Актуальність теми

Органи імунної системи знаходяться на межах середовищ потрапляння патогенної мікрофлори в організмі та забезпечують захист організму від генетично чужих клітин чи речовин. Органи імунної системи виробляють імунокомпетентні клітини, які забезпечують імунітет. Проблеми імунної системи виступають на перші місця в проблемах трансплантації органів та лікування СНІДу.

2.Конкретні цілі.

Знати:

- топографію селезінки;

- закономірності розвитку та закладки;

- будову лімфоепітеліального кільця, селезінки, лімфатичних вузлів, кишкових фолікулів.

- топографію червоподібного відростка.

3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)

Дисципліни	Знати	Вміти
1. Біологія	Механізм розвитку імунного захисту	Показати розташування Тимусу, селезінки
2. Гематологія Імунологія	Будову червоного кісткового мозку	Показати кістки, де розміщений мозок, місце загальноприйнятої пункції мозку
ЛОР-хвороби	Будову мигдаликів	Показати «аденоїди»
3. Лімфатична система	Будову лімфатичного вузла	Назвати реґіонарні групи лімфовузлів

4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.

4.1. Перелік основних термінів, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:

4.2. Теоретичні питання до заняття:

1. Класифікація кровотворної та імунної системи

2. Закономірності будови, топографії та розвитку органів системи

3. Будова, топографія та функція червоного кісткового мозку

4. Будова, топографія та функція тимусу

5. Будова, топографія лімфоепітеліального кільця

6. Будова, функція лімфатичного вузла

7. Будова, топографія, функція селезінки

8. Топографія лімфатичних вузликів тонкої кишки

4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті: на препаратах, таблицях, муляжах вивчити периферичний відділ імунної системи. Селезінку. Мигдалики. Кишкові фолікули. Червоподібний відросток.

Зміст теми.

Периферичні

- мигдалики

- лімфатичні вузли

- селезінка

лімфоїдні вузлики тонкої кишки

молочні плями сальника

МИГДАЛИКИ (tonsillae)

Мигдалики - піднебінні, трубні, язиковий, глотковий являють собою скупчення дифузної лімфоїдної тканини, що містять невеликі щільні клітинні маси - лімфатичні вузлики (фолікули).

Утворюють лімфоепітеліальне кільце по периферії зіва (кільце Пирогова-Вальдейєра): піднебінні - 2, трубні - 2, язична - 1, глоткова - 1.

Язиковий мигдалик.

Скупчення лімфоїдної тканини в слизовій оболонці кореня язика, під мигдаликом крипти, розвинутий у дітей, інволюція.

Язиковий мигдалик у новонароджених слабо виражений. Лімфоїдна тканина утворює не багаточисленні лімфатичні вузлики, гермінативні центри в них з'являються у перші тижні життя. На протязі першого місяця постнатального періоду мигдалик стає більш помітний, виступає над поверхнею язика, в ньому збільшується число лімфатичних вузликів, кількість яких наростає до підліткового віку. Вікова інволюція починає проявлятися після 16 років.

Піднебінні мигдалики.

Скупчення лімфоїдної тканини, овальної форми в ямках між піднебінно-язиковою та піднебінно-глотковою дужками. Латерально глоткова фасція, медіально до 20 крипт (лакун), в товщі фолікули. Покриті капсулою.

Латерально проходять сонна та лицьова артерії. До 5 років великих розмірів, інволюція.

Піднебінні мигдалики у новонароджених малі (5-7 мм у довжину і ширину), крипти не багаточисленні, лімфатичні вузлики поодинокі. Ріст мигдаликів відмічається на першому році життя, їх розміри досягають 15 мм у довжину і 12 мм у ширину, зростає число лімфатичних вузликів (фолікулів), гермінативні центри в них з'являються у перший місяць життя. Максимального розвитку мигдалики досягають в період другого дитинства (7-12 років). Вікова інволюція наступає після 25 років.

Глотковий мигдалик (аденоїда).

Скупчення лімфоїдної тканини між верхньою та задньою стінками глотки. При збільшенні закриває хоани (відсутнє носове дихання). Розвинутий в 8-20 років, інволюція.

Глотковий мигдалик у новонароджених добре виражений (довжина 5-7 мм, ширина 5-6 мм), лімфатичні вузлики не багаточисленні. На протязі першого року мигдалик росте швидко і досягає 12 мм у довжину і 6-10 мм у ширину. До 7-12 років (період другого дитинства) його розміри збільшуються до 14-19 мм у довжину, 10-15 мм у ширину, зростає кількість лімфатичних вузликів і їх гермінативних центрів. Вікова інволюція наступає після 25 років.

Трубні мигдалики в ділянці отвору труб, розвинуті в 4-7 років, інволюція.

Трубні мигдалики у новонароджених також добре виражені (довжина їх 7-7,5 мм, ширина — 3-3,5 мм), мають не багаточисленні лімфатичні вузлики, гермінативні центри в них формуються на протязі перших місяців життя. Найбільшого розвитку мигдалики досягають в період першого дитинства (3-7 років). Вікова інволюція починає проявлятися після 16 років.

Селезінка (lien, splen)

В черевній порожнині, в лівому підреберні, на рівні 1Х-Х1 ребер. Прилягає до діафрагми шлунку, хвоста підшлункової залози, лівої нирки, лівим згином ободової кишки.

Форма півкулі, маса 150-200 г.

Поверхні: діафрагмальна (вигнута); вісцеральна (випукла)

Краї: верхній (гострий); нижній (тупий)

Кінці: задній ; передній

Залягає інтраперитонеально, має зв’язки: шлунково-селезінкову та діафрагмально-селезінкову. М’якої консистенції, покрита фіброзною капсулою, від якої трабекули, між ними паренхіма – пульпа: червона пульпа (петлі ретикулярної тканини, між якими розміщені форменні елементи крові); біла пульпа (петлі та лімфоїдні вузлики).

Функція: кровотворення (лейкоцити, лімфоцити); розпад еритроцитів («кладовище еритроцитів»)

Селезінка у новонароджених може бути овальної, трикутної, округлої форми. Виражена часточковість, зв'язки тонкі, орган рухомий. Вага селезінки новонародженого 8-9 г, до 5 років - 60 г, у 12-13 років - 80-100 г, у 16 років - 160 г. Скелетотопія селезінки новонародженого: від VIII до X ребра (високе положення), від X до XII ребра (низьке положення). У період другого дитинства селезінка набуває форму і положення таке ж як і у дорослої людини.

Будова селезінки новонародженого відмінна від дорослого. Біла пульпа селезінки займає від 5 до 10%, наприкінці першого року - 20,9%, причому 1/3 об'єму білої пульпи займають лімфатичні вузлики. У дитини 6-10 років відсотковий вміст білої пульпи 18,6% (у дорослих біла пульпа займає 7,7-9,6%, об'єм лімфатичних вузликів у цьому віці падає до 1,5%). Частина червоної пульпи у постнатальному періоді онтогенезу змінюється мало: у новонародженого вона складає 85%, у віці від 1 до 10 років -75% (у дорослих - до 82%) до загальної маси органа.

АПЕНДИКС

Виросток сліпої кишки на задньо-медіальній проверхні до 2-20 см. В слизовій оболонці лімфоїдні вузлики, діаметр 0,2-1,2 м, 450-550 штук, різної форми, після 30 років інволюція. Забезпечує антигенний баланс в сліпій кишці

У новонароджених групові лімфатичні вузлики (фолікули) червоподібного відростка мають поперечні розміри від 0,5 до 1,25 мм, число їх - 50-75. Вони утворюють групи з 3-5 фолікулів, кількість їх знижується після 16-19 років.

ЛІМФОЇДНІ ВУЗЛИКИ ТОНКОЇ КИШКИ

В слизовій оболонці порожньої кишки поодинокі лімфоїдні вузлики, в слизовій клубової скупчення (Пеєрові бляшки). В бляшці від 5 до 300 вузликів, довжина бляшки до 4 см, після 50 років інволюція.

У новонароджених групові лімфатичні вузлики клубової кишки (пейєрові бляшки) добре виражені, але не виступають над поверхнею слизової оболонки, кількість їх досягає 30, максимальна довжина - 2-3 см. У поодиноких вузликах є гермінативні центри, кількість їх значно збільшується на протязі першого року життя. В цей же період групові вузлики починають виступати над поверхнею слизової оболонки. В період від 3 до 20 років групові вузлики знаходяться у стані зрілості, їх інволюція починає проявлятися після 20 років.

Поодинокі лімфатичні вузлики (фолікули) у товщі слизової і підслизової основи травної системи (глотки, стравоходу, шлунка, тонкої і товстої кишок), а також органів дихання (гортані, трахеї, крупних бронхів) у новонароджених і дітей багаточисленні, містять гермінативні центри. Початковий відділ порожньої кишки на площі 1см² містить 13-14 вузликів, кінцевий - 18-19 вузликів. У дитини одного року на 1 см поверхні слизової оболонки порожньої кишки налічується 20 вузликів. В період першого дитинства кількість їх збільшується у 2-3 рази.

В стінці товстої кишки у новонароджених на 1 см² є 3-7 вузликів, у дитини від 6 місяців до 3 років - 15 вузликів, гермінативні центри в них з'являються після 2 років.

МОЛОЧНІ ПЛЯМИ

Маленькі білого кольору вузлики в товщі сальників. Скупчення лімфоцитів та макрофагів посеред сполучної тканини. Забезпечують антигенний баланс в перитонеальній рідині.

ЛІМФАТИЧНІ ВУЗЛИ (nodulus lymphaticus)

Форма – різна, величина – 1мм – 20 мм.

Будова: капсула;; строма; паренхіма (кора, мозкова речовина)

Синуси (крайовий, проміжний, воротний); приносні судини (2-4); виносні судини (1-2)

Функція: захисна (бар’єрна, імунна); кровотворна (при загибелі кісткового мозку)

Лімфатичні вузли у новонароджених майже сформовані, але диференціювання їх продовжується до 10-12 років. Лімфатичні вузлики формуються на початку другої половини внутрішньоутробного розвитку плода. Гермінативні центри в лімфатичних вузликах з'являються наприкінці пренатального періоду і у новонароджених. До кінця внутрішньоутробного періоду і у новонароджених в лімфатичних вузлах є всі клітинні елементи (великі, середні, малі лімфоцити, плазмоцити, макрофаги і ретикулярні клітини). Кількість лімфатичних вузлів з віком зменшується у зв'язку із злиттям дрібних вузлів у більш крупні.

Перебудова лімфатичних вузлів - периферичних органів імуногенезу, продовжується все життя у відповідності з умовами існування, які змінюються.

Матеріали для самоконтролю. А. Завдання для самоконтролю: на препаратах, таблицях, муляжах вивчити периферичний відділ імунної системи. Селезінку. Мигдалики. Кишкові фолікули. Червоподібний відросток.

Б. Задачі для самоконтролю:

1. У дитини 7 років відсутнє носове дихання. Рот постійне відкритий, підвищена салівація, формується прогенія. Який мигдалик уражений?

А. Глотковий.*

В.Трубний.

С.Язиковий.

D.Піднебінний,

E.Лімфоепітеліальне кільце.

Література.

Основна

1. Привес М.Т. и соавт. «Анатомия человека». С.П. Изд-во «Гиппократ»,1998 г.

2. Сапин М.Р. «Анатомия человека». - М. Медицина. - 1985.

3. Синельников Р.Д., Синельников Я.Д. «Атлас анатомии человека». Т.3. – 1991.

Додаткова

4. Матещук-Вацеба Л.Р. «Нормальна анатомія», навчально-методичний посібник. Львів «Поклик сумління». - 1997.

5. І.І. Бобрик, В.Г.Черкасов. Особливості функціональної анатомії дитячого віку. Навчально-методичний посібник, Київ, 2002.