- •Методичні вказівки
- •Під час підготовки до практичного заняття
- •Полтава – 2014 Методичні розробки склали:
- •Тема 1. Порожнина рота. Тверде і м’яке піднебіння. Аномалії і розвиток порожнини рота.
- •1.Актуальність теми.
- •2. Конкретні цілі.
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 2. Язик. Слинні залози.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 3. Зуби – загальна анатомія, будова зубного органу. Анатомія постійних і тимчасових зубів. Формули зубів. Особливості будови. Строки прорізування зубів.
- •2. Конкретні цілі:
- •Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 4. Глотка, стравохід. Будова, топографія, функції. Аномалії розвитку.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 5. Шлунок. Будова, топографія, функції. Аномалії розвитку.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 6. Тонка кишка: будова, топографія, функції. Аномалії розвитку.
- •1.Актуальність теми.
- •2. Конкретні цілі:
- •Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 7. Товста кишка: будова, топографія, функції. Аномалії розвитку.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 8. Печінка, жовчний міхур: топографія, будова, функції. Підшлункова залоза: топографія, будова, функції, аномалії розвитку.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 9-10. Очеревина. Топографія органів черевної порожнини.
- •1.Актуальність теми.
- •2. Конкретні цілі:
- •Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 11. Загальна характеристика дихальної системи. Зовнішній ніс. Носова порожнина. Навколоносові пазухи. Гортань: будова, топографія, функції.
- •1.Актуальність теми.
- •2. Конкретні цілі:
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.1. Перелік основних термінів, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття: systema
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:
- •Тема 12. Трахея. Бронхи. Легені: будова, топографія, функції.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 13. Плевра: будова, топографія, функції. Середостіння.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 14. Зовнішня будова нирки. Топографія нирок, функції.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 15. Внутрішня будова нирки: сегменти. Аномалії розвитку.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:
- •Стадії сечоутворення
- •Тема 16. Сечоводи, сечовий міхур.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 17. Чоловічий та жіночий сечівники. Рентген-анатомія сечовивідних шляхів.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 18. Внутрішні чоловічі статеві органи. Зовнішні чоловічі статеві органи. Дефекти і аномалії розвитку.
- •1.Актуальність теми.
- •2.Конкретні цілі:
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція).
- •4.Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.1. Перелік основних термінів, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:
- •Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 19. Жіноча статева система: зовнішні та внутрішні статеві органи. Дефекти і аномалії розвитку.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 20. Промежина.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 21. Загальний принцип будови залоз внутрішньої секреції. Центральний відділ ендокринної системи. Гіпофіз. Епіфіз.
- •1. Актуальність теми
- •2. Конкретні цілі:
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми
- •4.Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.1. Перелік основних термінів, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 22. Периферичні органи ендокринної системи
- •1. Актуальність теми
- •2. Конкретні цілі.
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми
- •4.Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 23. Змістовий модульний контроль «Спланхнологія і органи ендокринної системи» Крок -1.
- •Анатомія травної системи
- •Анатомія дихальної системи
- •Анатомія сечової системи
- •Анатомія статевої системи
- •Анатомія органів ендокринної систем
- •Тема 24. Анатомія серця: зовнішня будова серця, форма, положення, камери серця, їх будова, клапани серця, будова стінки серця.
- •1. Актуальність теми.
- •2. Конкретні цілі.
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 25. Анатомія серця: судини і нерви серця. Провідна система.
- •1. Актуальність теми.
- •2.Конкретні цілі:
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.1. Перелік основних термінів, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття: arteriae
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 26. Велике і мале кола кровообігу. Серце: топографія серця. Перикард. Рентген анатомія серця
- •1. Актуальність теми
- •2. Конкретні цілі:
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.1. Перелік основних термінів, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 27. Аорта. Гілки дуги аорти. Загальна та внутрішня сонна артерія, гілки, області кровопостачання.
- •1. Актуальність теми.
- •2. Конкретні цілі.
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 28. Зовнішня сонна артерія: передні та середні (кінцеві), задні гілки, області кровопостачання.
- •1. Актуальність теми
- •2. Конкретні цілі
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.1. Перелік основних термінів, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття: Arteria maxillaris
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 29. Підключична, пахвова артерія. Гілки, області кровопостачання Анастомози.
- •2.Конкретні цілі
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 30. Кровопостачання головного та спинного мозку. Анастомози. Клінічні аспекти.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 31. Артерії верхньої кінцівки. Гілки, області кровопостачання
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 32. Грудна та черевна частина аорти. Парієтальні та парні вісцеральні гілки.
- •1. Актуальність теми
- •2. Конкретні цілі:
- •3 Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •1. Парієтальні гілки (rami parietalis)
- •II. Вісцеральні гілки (ramі visceralis)
- •Тема 33. Непарні вісцеральні гілки черевної частини аорти.
- •1. Актуальність теми
- •2. Конкретні цілі:
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 34. Клубові артерії та артерії стегна. Гілки, області кровопостачання .Анастомози
- •1.Актуальність теми
- •2. Конкретні цілі
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •II. Вісцеральні гілки:
- •Тема 35. Артерії гомілки та стопи. Гілки, області кровопостачання.
- •1.Актуальність теми.
- •2. Конкретні цілі
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 36. Загальна характеристика венозної системи. Вени голови і шиї.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 37. Система верхньої порожнистої вени. Вени тулуба, грудної клітки, верхньої кінцівки.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 38. Система нижньої порожнистої вени. Вени нижньої кінцівки.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 39. Система ворітної вени. Внутрішньосистемні і міжсистемні венозні анастомози. Особливості кровопостачання плода.
- •1. Актуальність теми
- •2. Конкретні цілі
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 40. Загальні поняття про імунну систему, центральний відділ імунної системи. Поняття про т- і б- лімфоцити. Червоний кістковий мозок. Загруднинна залоза.
- •1.Актуальність теми
- •2.Конкретні цілі.
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.1. Перелік основних термінів, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 41. Периферичний відділ імунної системи. Селезінка. Мигдалики. Кишкові фолікули. Червоподібний відросток.
- •1.Актуальність теми
- •2.Конкретні цілі.
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.1. Перелік основних термінів, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 42. Лімфатичний відділ імунної системи, лімфатичні судини і вузли нижніх кінцівок і таза, черевної порожнини.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 43. Лімфатичні судини і вузли верхніх кінцівок, голови, шиї, грудної порожнини.
- •1. Актуальність теми
- •2. Конкретні цілі
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 44. Змістовий модульний контроль з „Серцево – судинної системи. Органів іммуної системи”. Крок -1.
- •1. Контрольні питання до змістового модульного контролю: серцево-судинна система і органи імунної системи Анатомія серця
- •Артеріальні судини
- •Венозні судини
- •Органи імунної системи. Лімфатична система
- •2. Ситуаційні задачі з бази даних «Крок - 1».
- •1. Актуальність теми:
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 46. Анатомія спинного мозку. Внутрішня будова. Сіра та біла речовина. Оболонки та судини спинного мозку.
- •1. Актуальність теми:
- •2. Конкретні цілі:
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:
- •Тема 47. Анатомія довгастого мозку та мосту. Кількість годин – 2
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 48. Анатомія мозочка. Перешийок ромбоподібного мозку.
- •1. Актуальність теми
- •2. Конкретні цілі
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:
- •Мозочок - сеrеbellum Зовнішня будова мозочка
- •Внутрішня будова мозочка
- •Тема 49. Іv шлуночок. Ромбоподібна ямка.
- •1. Актуальність теми
- •2. Конкретні цілі.
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.1. Перелік основних термінів, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття: Ventriculus quartus
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:
- •Проекція ядер черепних нервів на ромбоподібну ямку
- •Тема 50. Анатомія середнього мозку.
- •1.Актуальність теми.
- •Конкретні цілі.
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:
- •Тема 51. Анатомія проміжного мозку. Ііі шлуночок.
- •1. Актуальність теми.
- •2. Конкретні цілі.
- •4.Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.1. Перелік основних термінів, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •4.3.Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті
- •Тема 52. Кінцевий мозок. Півкулі великого мозку: частки, борозни, закрутки.
- •1. Актуальність теми.
- •2. Конкретні цілі.
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4.Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •4.3.Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:
- •Тема 53. Нюховий мозок.
- •Тема 54. Базальні ядра. Стріопалідарна система.
- •1. Актуальність теми.
- •4.Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.2.Теоретичні питання до заняття:
- •Базальні ядра
- •Тема 55. Плащ, його рельеф. Кора мозку. Локалізація функцій в корі півкуль великого мозку.
- •1. Актуальність теми.
- •2. Конкретні цілі заняття:
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.1. Перелік основних термінів, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 56. Бічні шлуночки. Біла речовина мозку.
- •2. Конкретні цілі:
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Бічні шлуночки
- •Біла речовина кінцевого мозку
- •Мозолисте тіло
- •Тема 57. Оболонки та судини головного мозку. Церебральна та спинномозкова рідина. Утворення та шляхи її циркуляції.
- •1. Актуальність теми.
- •Конкретні цілі:
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.1. Перелік основних термінів, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:
- •Оболонки головного мозку
- •Шляхи циркуляції спинномозкової рідини
- •Тема 58: Змістовий модульний контроль «Центральна нервова система» Крок – 1. Перелік практичних навичок: Центральна нервова система.
- •Тема 59: Закріплення практичних навичок з модуля №2 «Спланхнологія. Анатомія серцево-судинної системи. Органи ендокринної та імунної системи. Центральна нервова система».
- •Тема 60. Підсумковий контроль засвоєння модулю 2 „Спланхнологія. Анатомія серцево-судинної системи. Органи ендокринної та імунної системи. Центральна нервова система.”
- •1. Теоретичні питання.
Тема 26. Велике і мале кола кровообігу. Серце: топографія серця. Перикард. Рентген анатомія серця
Кількість годин – 2.
1. Актуальність теми
Лікар обов'язкове повинен знати топографію серця, його границі місця проекції та аускультації його клапанів. Ці знання потрібні студентам у подальшому вивченні багатьох клінічних дисциплін, таких як терапія, хірургія, патофізіологія та інші.
2. Конкретні цілі:
Пояснювати велике і мале кола кровообігу
Знати границі серця. Знати проекцію отворів серця.
Знаходити місця аускультації клапанів серця.
Знати будову перикарда.
Пояснювати варіанти положення серця на рентгенограмах,
3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
Дисцип-ліна |
Знати |
Вміти |
Кардіологія |
Проекцію отворів серця |
Знаходити місця аускультації |
Терапія |
Топографію серця |
Знаходити границі серця |
Рентгенологія |
Рентген анатомію серця |
Визначати положення серця на рентгенограмі |
4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
4.1. Перелік основних термінів, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:
4.2. Теоретичні питання до заняття:
1. Знати границі серця.
2. Знати проекцію отворів серця.
3. Вміти знаходити місця для аускультації клапанів серця.
4. Знати будову перикарда.
5. Вміти знаходити на препараті серця листки перикарда.
6. Мати уявлення про варіанти положення серця на рентгенограмі.
4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті: на препаратах, таблицях, муляжах вивчити судини великого та малого кола кровообігу, топографію серця.
Зміст теми.
Серце має конусоподібну форму і знаходиться в грудній порожнині, у середньому середостінні. У відношенні до середньої лінії тіла серце розташоване несиметрично - біля 2/3 знаходиться зліва від неї, 1/3 справа.
Границі серця;
верхня - проходить по хрящах третіх ребер;
права - від середини хряща ІІІ правого ребра до середини хряща V правого ребра;
ліва - від середини хряща ІІІ лівого ребра до серцевого поштовху;
нижня - від середини V правого хряща до
ліва - від середини хряща ІІІ лівого ребра до серцевого.
Поздовжня вісь серця йде зверху вниз, справа наліво, ззаду наперед. Латерально і частково спереду серце вкрите легенями, спереду - грудиною та ребрами, знизу через діафрагми контактує з печінкою та шлунком. Проекція отворів серця:
лівий передсердно-шлуночковий отвір проектується на місці з'єднання ІІІ лівого ребра з грудиною;
отвір аорти - медіальній від попереднього;
отвір легеневого стовбура - друге міжребер'я зліва від грудини;
правий передсердно-шлуночковий отвір - від середини хряща ІІІ лівого ребра до середини V правого реберного хряща.
Місця аускультації клапанів серця:
легеневого стовбура - ІІ міжребер'я зліва від грудина;
аортальний - ІІ міжребер'я справа від грудини;
тристулковий - нижня третина грудини;
двохстулковий - в місці верхівки серця.
Перикард - осердя - мішок, в якому лежить серце. Розрізняють зовнішній - фіброзний і внутрішній - серозний перикард. Серозний перикард складається з двох листків: пристінкового, який зростається з фіброзним перикардом і нутряного, який утворює зовнішню оболонку серця - епікард. Біля великих судин, що починаються від серця, або йдуть до нього, серозний перикард переходить у волокнистий, який прилягає до сусідніх органів. Між листками серозного перикарду є порожнина перикарду з невеликою кількістю серозної рідини.
У новонароджених нижня межа серця на протязі першого року життя розташована на один міжреберний проміжок вище, ніж у дорослих. Верхівка серця проектується по серединно-ключичній лінії у 5-му міжребер'ї, але серцевий поштовх визначається у 4-му міжребер'ї, так як верхівка серця не стикається з грудною кліткою. Після народження серце повертається навколо своєї поздовжньої вісі таким чином, що його верхівка наближується до грудної клітки. В перші дні після народження серце набуває ще більш горизонтальне положення, ніж у новонародженого, але в подальшому за мірою опускання ребер вісь серця стає косою. Скелетотопічно серце новонародженого по відношенню до хребта проектується між четвертим і восьмим грудними хребцями.
Серцевий простір у грудній порожнині новонародженого достатньо великий, але на протязі перших 8 годин після народження зменшується, що пов'язано з закриттям овального отвору і стенозуванням артеріальної протоки. Зменшення об'єму серця у зв'язку з цим продовжується на протязі 2 тижнів, потім серце знов починає збільшуватися і наприкінці першого року життя його величина удвоє перевищує початкову. Ліва легеня прикриває верхівку серця, добре передає удари на стінки грудної порожнини і тому клінічні удари серця можна чути і в 4-му і в 3-му міжреберному проміжку, вони також можуть добре прослуховуватися і ззаду.
Проекція клапанів серця новонародженого визначається вище, ніж у дорослого. Правий передсердно-шлуночковий отвір і трьохстулковий клапан проектуються на середину груднини на рівні прикріплення 4-го ребра. Лівий передсердно-шлуночковий отвір і двохстулковий клапан проектуються біля лівого краю груднини на рівні 3-го ребрового хряща (у дорослого відповідно - на рівні 5-го і 4-го ребра).
Стінки серця у новонародженого еластичні. Між товщиною м'язів передсердь і шлуночків у новонародженого особливої різниці немає, після народження товщина м'язового шару шлуночків збільшується, особливо лівого, товщина стінки якого до 17-річного віку у 3 рази перевищує товщину стінки правого шлуночка. Стулки клапанів добре виражені, по їх вільному краю видні невеликі вузлові утворення, величина їх може досягати просяного зерна. Це так звані вузли Альбіні. Вони драглистої консистенції, в їх структурі мало клітинних елементів, але багато еластичних волокон. Розташування їх по краям клапанних стулок з боку передсердь і надає їм фестончастий вигляд. Після 6-місячного віку кількість їх швидко зменшується. На мертвому серці вони можуть бути переповнені кров'ю, мати жовто-червоний колір і їх можна прийняти за патологічні утворення. Соскоподібні м'язи і сухожилкові нитки короткі, кровоносні судини утворюють густі сіті. Одразу після народження встановлюється тахікардія, що проходить, потім на протязі 2-3 днів розвивається брахікардія, після якої встановлюється частий ритм 120 130 ударів на хвилину.
Осердя. Форма осердя у новонароджених кулеподібна. Позаплевральна передня ділянка сумки представлена суцільною смугою (у дорослих - два трикутних поля: верхнє та нижнє), виражені поперечна і коса пазухи осердя. Розміри: поздовжній - 3,5-4,5 см, поперечний 3,8-4,5 см, передньо-задній - 2,7-3,5 см. Об'єм порожнини осердя малий, осердя щільно облягає серце. Шолом осердя розташований по лінії, що з'єднує груднино-ключичні зчленування, нижня межа проходить на рівні середини 5-ти міжребер'їв. Площа стикання з грудною кліткою велика, а з медіастинальною плеврою - відносно мала. Груднино-реброва поверхня осердя на значній відстані покрита загруднинною залозою. Нижні відділи передньої стінки сусідні з реброво-середостінними синусами плеври і прилягають до груднини і ребрових хрящів. Задній відділ осердя прилягає до стравоходу, трахеї, бронхів, аорти, блукаючих нервів. Діафрагмальні нерви стикаються з боковою поверхнею сумки. Нижня стінка осердя фіксована на діафрагмі (на сухожилковому центрі і м'язовій частині).
Осердя рухоме, так як груднино-осердна зв'язка розвинута слабо. До 14 років межі осердя і взаємовідношення його з органами середостіння відповідають таким дорослого.
Матеріали для самоконтролю А. Завдання для самоконтролю: на препаратах, таблицях, муляжах вивчити судини великого та малого кола кровообігу, топографію серця.
Б. Задачі для самоконтролю:
1. У хворого з високим артеріальним тиском при перкусії ліва границя серця визначається на 0,5 см назовні від середньоключичної лінії. Які ділянки серця гіпертрофовані та за рахунок чого?
2. При аускультації в області верхівки серця чути грубий систолічний шум. Про патологію якого клапана це свідчить?
3.У пацієнта кардіологічного відділення при обстеженні виявлено ЧСС 55, на ЕКГ –синусовий ритм. Порушення функціонування якої частини провідної системи серця спостерігається у даному випадку?
A.*Синусно-артеріального вузла
B. Атріо- вентрикулярного вузла
C. Правої ніжки Гіса
D. Лівої ніжки Гіса
E. Сино-атріального пучка
4. У пацієнта 25 років на фоні хронічного тонзиліту розвинувся ревматизм та діагностовано, ураження мітрального клапана. Де буде вислуховуватись патологічний шум при аускультації?
A.*На верхівці серця
B. В ІІ міжреберії справа грудини
C. В ІІ міжреберії зліва грудини
D. На кінці грудини
E. В ІІІ міжреберії справа грудини
Література.
Основна
1. Привес М.Т. и соавт. «Анатомия человека». С.П. Изд-во «Гиппократ»,1998 г.
2. Сапин М.Р. «Анатомия человека». - М. Медицина. - 1985.
3. Синельников Р.Д., Синельников Я.Д. «Атлас анатомии человека». Т.3. – 1991.
Додаткова
4. Матещук-Вацеба Л.Р. «Нормальна анатомія», навчально-методичний посібник. Львів «Поклик сумління». - 1997.
5. І.І. Бобрик, В.Г.Черкасов. Особливості функціональної анатомії дитячого віку. Навчально-методичний посібник, Київ, 2002.
