- •Методичні вказівки
- •Під час підготовки до практичного заняття
- •Полтава – 2014 Методичні розробки склали:
- •Тема 1. Порожнина рота. Тверде і м’яке піднебіння. Аномалії і розвиток порожнини рота.
- •1.Актуальність теми.
- •2. Конкретні цілі.
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 2. Язик. Слинні залози.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 3. Зуби – загальна анатомія, будова зубного органу. Анатомія постійних і тимчасових зубів. Формули зубів. Особливості будови. Строки прорізування зубів.
- •2. Конкретні цілі:
- •Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 4. Глотка, стравохід. Будова, топографія, функції. Аномалії розвитку.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 5. Шлунок. Будова, топографія, функції. Аномалії розвитку.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 6. Тонка кишка: будова, топографія, функції. Аномалії розвитку.
- •1.Актуальність теми.
- •2. Конкретні цілі:
- •Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 7. Товста кишка: будова, топографія, функції. Аномалії розвитку.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 8. Печінка, жовчний міхур: топографія, будова, функції. Підшлункова залоза: топографія, будова, функції, аномалії розвитку.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 9-10. Очеревина. Топографія органів черевної порожнини.
- •1.Актуальність теми.
- •2. Конкретні цілі:
- •Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 11. Загальна характеристика дихальної системи. Зовнішній ніс. Носова порожнина. Навколоносові пазухи. Гортань: будова, топографія, функції.
- •1.Актуальність теми.
- •2. Конкретні цілі:
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.1. Перелік основних термінів, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття: systema
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:
- •Тема 12. Трахея. Бронхи. Легені: будова, топографія, функції.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 13. Плевра: будова, топографія, функції. Середостіння.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 14. Зовнішня будова нирки. Топографія нирок, функції.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 15. Внутрішня будова нирки: сегменти. Аномалії розвитку.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:
- •Стадії сечоутворення
- •Тема 16. Сечоводи, сечовий міхур.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 17. Чоловічий та жіночий сечівники. Рентген-анатомія сечовивідних шляхів.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 18. Внутрішні чоловічі статеві органи. Зовнішні чоловічі статеві органи. Дефекти і аномалії розвитку.
- •1.Актуальність теми.
- •2.Конкретні цілі:
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція).
- •4.Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.1. Перелік основних термінів, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:
- •Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 19. Жіноча статева система: зовнішні та внутрішні статеві органи. Дефекти і аномалії розвитку.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 20. Промежина.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 21. Загальний принцип будови залоз внутрішньої секреції. Центральний відділ ендокринної системи. Гіпофіз. Епіфіз.
- •1. Актуальність теми
- •2. Конкретні цілі:
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми
- •4.Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.1. Перелік основних термінів, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 22. Периферичні органи ендокринної системи
- •1. Актуальність теми
- •2. Конкретні цілі.
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми
- •4.Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 23. Змістовий модульний контроль «Спланхнологія і органи ендокринної системи» Крок -1.
- •Анатомія травної системи
- •Анатомія дихальної системи
- •Анатомія сечової системи
- •Анатомія статевої системи
- •Анатомія органів ендокринної систем
- •Тема 24. Анатомія серця: зовнішня будова серця, форма, положення, камери серця, їх будова, клапани серця, будова стінки серця.
- •1. Актуальність теми.
- •2. Конкретні цілі.
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 25. Анатомія серця: судини і нерви серця. Провідна система.
- •1. Актуальність теми.
- •2.Конкретні цілі:
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.1. Перелік основних термінів, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття: arteriae
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 26. Велике і мале кола кровообігу. Серце: топографія серця. Перикард. Рентген анатомія серця
- •1. Актуальність теми
- •2. Конкретні цілі:
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.1. Перелік основних термінів, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 27. Аорта. Гілки дуги аорти. Загальна та внутрішня сонна артерія, гілки, області кровопостачання.
- •1. Актуальність теми.
- •2. Конкретні цілі.
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 28. Зовнішня сонна артерія: передні та середні (кінцеві), задні гілки, області кровопостачання.
- •1. Актуальність теми
- •2. Конкретні цілі
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.1. Перелік основних термінів, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття: Arteria maxillaris
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 29. Підключична, пахвова артерія. Гілки, області кровопостачання Анастомози.
- •2.Конкретні цілі
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 30. Кровопостачання головного та спинного мозку. Анастомози. Клінічні аспекти.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 31. Артерії верхньої кінцівки. Гілки, області кровопостачання
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 32. Грудна та черевна частина аорти. Парієтальні та парні вісцеральні гілки.
- •1. Актуальність теми
- •2. Конкретні цілі:
- •3 Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •1. Парієтальні гілки (rami parietalis)
- •II. Вісцеральні гілки (ramі visceralis)
- •Тема 33. Непарні вісцеральні гілки черевної частини аорти.
- •1. Актуальність теми
- •2. Конкретні цілі:
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 34. Клубові артерії та артерії стегна. Гілки, області кровопостачання .Анастомози
- •1.Актуальність теми
- •2. Конкретні цілі
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •II. Вісцеральні гілки:
- •Тема 35. Артерії гомілки та стопи. Гілки, області кровопостачання.
- •1.Актуальність теми.
- •2. Конкретні цілі
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 36. Загальна характеристика венозної системи. Вени голови і шиї.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 37. Система верхньої порожнистої вени. Вени тулуба, грудної клітки, верхньої кінцівки.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 38. Система нижньої порожнистої вени. Вени нижньої кінцівки.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 39. Система ворітної вени. Внутрішньосистемні і міжсистемні венозні анастомози. Особливості кровопостачання плода.
- •1. Актуальність теми
- •2. Конкретні цілі
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 40. Загальні поняття про імунну систему, центральний відділ імунної системи. Поняття про т- і б- лімфоцити. Червоний кістковий мозок. Загруднинна залоза.
- •1.Актуальність теми
- •2.Конкретні цілі.
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.1. Перелік основних термінів, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 41. Периферичний відділ імунної системи. Селезінка. Мигдалики. Кишкові фолікули. Червоподібний відросток.
- •1.Актуальність теми
- •2.Конкретні цілі.
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.1. Перелік основних термінів, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 42. Лімфатичний відділ імунної системи, лімфатичні судини і вузли нижніх кінцівок і таза, черевної порожнини.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 43. Лімфатичні судини і вузли верхніх кінцівок, голови, шиї, грудної порожнини.
- •1. Актуальність теми
- •2. Конкретні цілі
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 44. Змістовий модульний контроль з „Серцево – судинної системи. Органів іммуної системи”. Крок -1.
- •1. Контрольні питання до змістового модульного контролю: серцево-судинна система і органи імунної системи Анатомія серця
- •Артеріальні судини
- •Венозні судини
- •Органи імунної системи. Лімфатична система
- •2. Ситуаційні задачі з бази даних «Крок - 1».
- •1. Актуальність теми:
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 46. Анатомія спинного мозку. Внутрішня будова. Сіра та біла речовина. Оболонки та судини спинного мозку.
- •1. Актуальність теми:
- •2. Конкретні цілі:
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:
- •Тема 47. Анатомія довгастого мозку та мосту. Кількість годин – 2
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 48. Анатомія мозочка. Перешийок ромбоподібного мозку.
- •1. Актуальність теми
- •2. Конкретні цілі
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:
- •Мозочок - сеrеbellum Зовнішня будова мозочка
- •Внутрішня будова мозочка
- •Тема 49. Іv шлуночок. Ромбоподібна ямка.
- •1. Актуальність теми
- •2. Конкретні цілі.
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.1. Перелік основних термінів, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття: Ventriculus quartus
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:
- •Проекція ядер черепних нервів на ромбоподібну ямку
- •Тема 50. Анатомія середнього мозку.
- •1.Актуальність теми.
- •Конкретні цілі.
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:
- •Тема 51. Анатомія проміжного мозку. Ііі шлуночок.
- •1. Актуальність теми.
- •2. Конкретні цілі.
- •4.Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.1. Перелік основних термінів, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •4.3.Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті
- •Тема 52. Кінцевий мозок. Півкулі великого мозку: частки, борозни, закрутки.
- •1. Актуальність теми.
- •2. Конкретні цілі.
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4.Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •4.3.Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:
- •Тема 53. Нюховий мозок.
- •Тема 54. Базальні ядра. Стріопалідарна система.
- •1. Актуальність теми.
- •4.Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.2.Теоретичні питання до заняття:
- •Базальні ядра
- •Тема 55. Плащ, його рельеф. Кора мозку. Локалізація функцій в корі півкуль великого мозку.
- •1. Актуальність теми.
- •2. Конкретні цілі заняття:
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.1. Перелік основних термінів, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 56. Бічні шлуночки. Біла речовина мозку.
- •2. Конкретні цілі:
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Бічні шлуночки
- •Біла речовина кінцевого мозку
- •Мозолисте тіло
- •Тема 57. Оболонки та судини головного мозку. Церебральна та спинномозкова рідина. Утворення та шляхи її циркуляції.
- •1. Актуальність теми.
- •Конкретні цілі:
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.1. Перелік основних термінів, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:
- •Оболонки головного мозку
- •Шляхи циркуляції спинномозкової рідини
- •Тема 58: Змістовий модульний контроль «Центральна нервова система» Крок – 1. Перелік практичних навичок: Центральна нервова система.
- •Тема 59: Закріплення практичних навичок з модуля №2 «Спланхнологія. Анатомія серцево-судинної системи. Органи ендокринної та імунної системи. Центральна нервова система».
- •Тема 60. Підсумковий контроль засвоєння модулю 2 „Спланхнологія. Анатомія серцево-судинної системи. Органи ендокринної та імунної системи. Центральна нервова система.”
- •1. Теоретичні питання.
Тема 25. Анатомія серця: судини і нерви серця. Провідна система.
Кількість годин – 2.
1. Актуальність теми.
Серце виконує в організмі людини одну з найголовніших функцій. Знання будови серця, його топографії потрібні студентам при вивченні багатьох клінічних дисциплін, таких як терапія, патфізіологія, хірургія та інші.
2.Конкретні цілі:
Пояснювати кровопостачання серця.
Знати про симпатичну та парасимпатичну іннервацію серця.
Знати провідну систему серця.
3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
Дисципліна |
Знати |
Вміти |
Біологія |
Кола кровообігу |
Назвати магістральні судини великого та малого кола кровообігу |
Гістологія |
Гістологічну будову судин серцевого кровообігу |
Назвати та показати на препаратах судини серцевого кровообігу |
Кардіологія |
Про симпатичну та парасимпатичну іннервацію серця |
Назвати функції та вплив на діяльність серця симпатичної та парасимпатичної іннервації |
4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
4.1. Перелік основних термінів, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття: arteriae
Truncus pulmonalis
Sinus trunci pulmonalis Bifurcatio trunci pulmonalis
Arteria pulmonalis dextra
Аа. lobares superiores A. segmentalis apicalis A.segmentalis anterior R.ascendens R. descendens A. segmentalis posterior R. ascendens R. descendens A. lobaris media A. segmentalis medialis A. segmentalis lateralis Aa. lobares inferiores A. segmentalis superior Pars basalis A. segmentalis basalis anterior A. segmentalis basalis lateralis A. segmentalis basalis medialis A. segmentalis basalis posterior Arteria pulmonalis sinistra Aa. lobares superiores A. segmentalis apicalis A. segmentalis anterior Arteria coronaria dextra Rr. Atrioventriculares R. coni arteriosi R. nodi sinuatrialis Rr. Atriales R. marginalis dexter
R. atrialis intermedius R. interventricularis posterior
Rr. interventriculares septales R. nodi atrioventricularis
Arteria coronaria sinistra
R. interventricularis anterior
R. coni arteriosi
R. lateralis Rr. interventriculares septales R. circumflexus
R. atrialis anastomoticus
Rr. Atrioventriculares R. marginalis sinister
R. atrialis intermedius R. posterior ventriculi sinistri
4.2. Теоретичні питання до заняття:
1. Знати про серцеве коле кровообігу.
2. Знати та показати на препараті:
праву вінцеву артерію
ліву вінцеву артерію
вени серця, вінцевий синус.
З. Мати уявлення про симпатичну та парасимпатичну іннервацію серця.
4.Пояснити провідну систему серця,
4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті: на препаратах, таблицях, муляжах вивчити судини серця, провідну систему серця.
Зміст теми.
Серце має своє власне коло кровообігу, яке здійснюється за допомогою правої та лівої вінцевих артерій, які беруть початок від висхідної частини аорти. Права вінцева артерія виходить із аорти, йде по правій частині вінцевої борозни і спускається по задній міжшлуночковій борозні. Завдяки їй здійснюється кровопостачання правої половини серця, міжпередсердної перегородки, частково лівого шлуночка, міжшуночкової перегородки. Ліва вінцева артерія розгалужується на дві гілки: передню міжшлуночкову і огинаючу. Ця артерія здійснює кровопостачання лівої половини серця, частково правого шлуночка і міжшлуночкової перегородки.
Венозна кров від серця відтікає по венах серця переважно у вінцеву венозну пазуху серця, розміщену у вінцевій борозні. У вінцеву пазуху впадають наступні вени: велика вена серця, середня вена серця, мала вена серця, задні вени лівого шлуночка, косі вени лівого передсердя.
Симпатична іннервація серця здійснюється шийними і грудними серцевими нервами, які йдуть від шийних і грудних вузлів симпатичного стовбура. Парасимпатична іннервація серця відбувається аксонами вісцеромотонейронів парасимпатичних вузлів, в яких перериваються шийні та грудні гілки блукаючого нерва.
У тілі людини кровоносні судини формують ряд замкнутих систем - кола кровообігу: велике, мале, серцеве.
Велике коло кровообігу починається з лівого шлуночка, з якого кров потрапляє в аорту. До серця кров повертається по двох великих венах - верхній та нижній порожнистих, які відкриваються у праве передсердя, де і закінчується велике коло кровообігу.
Мале коло кровообігу починається з правого шлуночка, з якого кров потрапляє в легеневий стовбур, який поділяється на праву та ліву легеневі артерії. У легенях кров збагачується на кисень і по легеневих венах надходить у ліве передсердя, де закінчується мале коло кровообігу.
Серцеве коло кровообігу починається від висхідної частини аорти двома вінцевими артеріями, а закінчується вінцевою пазухою, що відкривається в праве передсердя.
Кровоносні судини до моменту народження розвинуті добре, причому артерії диференційовані у більшому ступені, ніж вени. Переважає розсипний тип галуження. У порівнянні з венами в артеріях чітко видні границі між оболонками стінки судини - зовнішньої, середньої і внутрішньої.
Після народження дитини макроскопічні вікові зміни артеріальних і венозних судин характеризуються збільшенням довжини, діаметра, площини поперечного перетину, товщини стінки; змінюється скелетотопія рівнів відходження артеріальних гілок від магістральних стовбурів, а також кути і рівні злиття вен. Ці зміни і особливо структура стінки судин, найбільш інтенсивно перебудовуються в період від 1 до 3 років (раннє дитинство) і від 8 до 12 років (період другого дитинства), що пов'язано з переважним розвитком у ці строки середньої оболонки судин.
Після загальної характеристики перетворень у кровоносному руслі слід підкреслити особливості будови деяких судин.
Судини малого кола кровообігу. У новонароджених окружність стовбура легеневої артерії більша, ніж окружність аорти. Артеріальна (Боталлова) протока, що функціонує до народження, проектується у другому міжребер'ї зліва. Після народження протока швидко звужується і анатомічно закривається до 6-12 місяців життя.
Постнатальна перебудова кровоносного русла органів дихання найбільш інтенсивно відбувається у системі судин ацинуса. На протязі першого року життя спостерігається посилення росту кровоносних судин легень у зв'язку з диференціюванням легеневої паренхіми і становленням функції дихання, просвіт легеневих артерій у цей період збільшується у 4 рази у порівнянні з їх калібром у новонароджених. У дітей 1-3 років життя переважають процеси росту кінцевих гілок артеріальних судин і ще більш помітно збільшується їх сумарний просвіт. У підлітковому віці, зв’ язку з посиленням росту легень, сумарний поперечний перетин просвіту легеневих артерій збільшується у 17 разів у порівнянні з його величиною у новонароджених.
Судини великого кола кровообігу. Зміни магістральних стовбурів характеризуються збільшенням товщини стінки і просвіту судин, особливо у віці від 1 до З років і з 8 до 12 років. В період з 8 до 12 років відбувається помітне збільшення кількості еластичних волокон, а у 12-16 років - наростання колагенових і ретикулярних волокон у стінці судин.
Матеріали для самоконтролю А. Завдання для самоконтролю: на препаратах, таблицях, муляжах вивчити судини серця, провідну систему серця.
Б. Задачі для самоконтролю:
1. Хворого 62 років госпіталізовано в кардіологічне відділення з діагнозом: тромбоз лівої вінцевої артерії. Які ділянки серця при цьому ушкоджено?
2. У хворого 15 років при незначному фізичному навантаженні спостерігається задуха, почуття нехватки повітря, блідість шкірних покровів. Ураження якого кола кровообігу спостерігається та чому?
3.При УЗД дослідженні вагітної в серцево-судинній системі плоду порушень не виявлено, венозна протока функціонує. Визначте, які судини вона з’єднує?
A.* Пупкову вену з нижньою порожнистою веною
B. Легеневий стовбур з аортою
C. Легеневий стовбур з нижньою порожнистою веною
D. Пупкову вену з аортою
E. Пупкову вену з пупковою артерією
4. При УЗД дослідженні вагітної в серцево-судинній системі плоду порушень не виявлено, артеріальна протока функціонує. Визначте, які судини вона з’єднує?
A.* Легеневий стовбур з аортою
B. Легеневий стовбур з верхньою порожнистою веною
C. Легеневий стовбур з нижньою порожнистою веною
D. Пупкову вену з аортою
E. Пупкову вену з пупковою артерією
5. У хворого — інфаркт передньої стінки лівого шлуночка. У басейні якої судини виникло порушення кровообігу?
A. Передньої міжшлуночкової гілки лівої вінцевої артерії.
B. Передсердно-шлуночкових гілок правої вінцевої артерії.
C. Згинальної гілки лівої вінцевої артерії.
D. Задньої міжшлуночкової гілки правої вінцевої артерії.
E. Лівої крайової гілки лівої вінцевої артерії.
6. У внутрішньоутробний період розвитку в судинній системі плода функціонує артеріальна протока, яка після народження перетворюється на lig. arteriosum. Що і з чим вона з'єднує?
A. Легеневий стовбур та аорту.
B. Праве та ліве передсердя.
C. Аорту та нижню порожнисту вену.
D. Легеневий стовбур та верхню порожнисту вену.
E. Аорту та верхню порожнисту вену.
7. У хворого діагностовано інфаркт задньої частини міжшлуночкової перегородки. У якій кровоносній судині порушено кровообіг?
A. R. interventricularis posterior.
B. R. marginalis dexter.
C. R. atrialis intermedius.
D. R. circumflexus.
E. R. marginalis sinister.
8. Звуження великої судини спричинило погіршення відтоку крові з лівого шлуночка. Яка судина зазнала патологічних змін?
A. Легенева вена.
B. Легеневий стовбур.
C. Аорта.
D. Верхня порожниста вена.
E. Нижня порожниста вена.
9. Хворого, 58 років, доставлено до приймального відділення кардіологічної клініки з нападом інтенсивного тривалого болю за грудниною, який не зменшується при повторному вживанні нітрогліцерину. Електрокардіографічне дослідження показало наявність великої ділянки некрозу на задній поверхні серця. Хворому поставлено діагноз: трансмуральний інфаркт міокарда задньої стінки серця. З гострою закупоркою якої судини пов'язаний розвиток захворювання?
A. Правої вінцевої артерії.
B. Вінцевої пазухи.
C. Правої легеневої артерії.
D. Лівої вінцевої артерії.
E. Лівої загальної сонної артерії.
10. Хворий, 52 років, потрапив до лікарні зі скаргами на нестерпний біль за грудниною, ядуху. Після об'єктивного дослідження діагностовано інфаркт міокарда передньої стінки лівого шлуночка. Яка артерія серця уражена?
A. Передня міжшлуночкова гілка лівої вінцевої артерії.
B. Задня міжшлуночкова гілка правої вінцевої артерії.
C. Права вінцева артерія.
D. Огинальна гілка лівої вінцевої артерії.
E. Осердно-діафрагмова артерія.
11. Під час профілактичного огляду в школі в учня виявили незарощення артеріальної протоки. Які судини вона з'єднує?
A. Аорту і легеневий стовбур.
B. Аорту і нижню порожнисту вену.
C. Аорту і верхню порожнисту вену.
D. Легеневу артерію і верхню порожнисту вену.
E. Легеневу артерію і нижню порожнисту вену.
12. Хворому поставили діагноз: ішемічна хвороба серця, поширений інфаркт міокарда задньої стінки правого шлуночка. У басейні якої артерії порушений кровообіг?
A. Задньої міжшлуночкової гілки правої вінцевої артерії.
B. Передньої міжшлуночкової гілки лівої вінцевої артерії.
C. Згинальної гілки лівої вінцевої артерії.
D. Осердно-діафрагмової артерії.
E. Задньої гілки лівого шлуночка.
13. У хворого діагностовано передньо-верхівковий інфаркт, який є наслідком тромбозу однієї із судин серця. Якої?
A. Осердно-діафрагмової.
B. Задньої міжшлуночкової гілки правої вінцевої артерії.
C. Згинальної гілки лівої вінцевої артерії.
D. Передньої міжшлуночкової гілки лівої вінцевої артерії.
E. Задньої артерії лівого шлуночка.
14. При обстеженні хворого діагностовано передньо-перегородковий інфаркт міокарда. Припинення кровопостачання по якій із судин серця стало причиною цього?
A. Передній міжшлуночковій гілці лівої вінцевої артерії.
B. Задній міжшлуночковій гілці правої вінцевої артерії.
C. Огинальній гілці лівої вінцевої артерії.
D. Задній гілці лівого шлуночка.
E. Осердно-діафрагмовій артерії.
Література. Література.
Основна
1. Привес М.Т. и соавт. «Анатомия человека». С.П. Изд-во «Гиппократ»,1998 г.
2. Сапин М.Р. «Анатомия человека». - М. Медицина. - 1985.
3. Синельников Р.Д., Синельников Я.Д. «Атлас анатомии человека». Т.3. – 1991.
Додаткова
4. Матещук-Вацеба Л.Р. «Нормальна анатомія», навчально-методичний посібник. Львів «Поклик сумління». - 1997.
5. І.І. Бобрик, В.Г.Черкасов. Особливості функціональної анатомії дитячого віку. Навчально-методичний посібник, Київ, 2002.