- •Методичні вказівки
- •Під час підготовки до практичного заняття
- •Полтава – 2014 Методичні розробки склали:
- •Тема 1. Порожнина рота. Тверде і м’яке піднебіння. Аномалії і розвиток порожнини рота.
- •1.Актуальність теми.
- •2. Конкретні цілі.
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 2. Язик. Слинні залози.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 3. Зуби – загальна анатомія, будова зубного органу. Анатомія постійних і тимчасових зубів. Формули зубів. Особливості будови. Строки прорізування зубів.
- •2. Конкретні цілі:
- •Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 4. Глотка, стравохід. Будова, топографія, функції. Аномалії розвитку.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 5. Шлунок. Будова, топографія, функції. Аномалії розвитку.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 6. Тонка кишка: будова, топографія, функції. Аномалії розвитку.
- •1.Актуальність теми.
- •2. Конкретні цілі:
- •Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 7. Товста кишка: будова, топографія, функції. Аномалії розвитку.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 8. Печінка, жовчний міхур: топографія, будова, функції. Підшлункова залоза: топографія, будова, функції, аномалії розвитку.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 9-10. Очеревина. Топографія органів черевної порожнини.
- •1.Актуальність теми.
- •2. Конкретні цілі:
- •Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 11. Загальна характеристика дихальної системи. Зовнішній ніс. Носова порожнина. Навколоносові пазухи. Гортань: будова, топографія, функції.
- •1.Актуальність теми.
- •2. Конкретні цілі:
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.1. Перелік основних термінів, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття: systema
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:
- •Тема 12. Трахея. Бронхи. Легені: будова, топографія, функції.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 13. Плевра: будова, топографія, функції. Середостіння.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 14. Зовнішня будова нирки. Топографія нирок, функції.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 15. Внутрішня будова нирки: сегменти. Аномалії розвитку.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:
- •Стадії сечоутворення
- •Тема 16. Сечоводи, сечовий міхур.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 17. Чоловічий та жіночий сечівники. Рентген-анатомія сечовивідних шляхів.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 18. Внутрішні чоловічі статеві органи. Зовнішні чоловічі статеві органи. Дефекти і аномалії розвитку.
- •1.Актуальність теми.
- •2.Конкретні цілі:
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція).
- •4.Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.1. Перелік основних термінів, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:
- •Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 19. Жіноча статева система: зовнішні та внутрішні статеві органи. Дефекти і аномалії розвитку.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 20. Промежина.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 21. Загальний принцип будови залоз внутрішньої секреції. Центральний відділ ендокринної системи. Гіпофіз. Епіфіз.
- •1. Актуальність теми
- •2. Конкретні цілі:
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми
- •4.Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.1. Перелік основних термінів, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 22. Периферичні органи ендокринної системи
- •1. Актуальність теми
- •2. Конкретні цілі.
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми
- •4.Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 23. Змістовий модульний контроль «Спланхнологія і органи ендокринної системи» Крок -1.
- •Анатомія травної системи
- •Анатомія дихальної системи
- •Анатомія сечової системи
- •Анатомія статевої системи
- •Анатомія органів ендокринної систем
- •Тема 24. Анатомія серця: зовнішня будова серця, форма, положення, камери серця, їх будова, клапани серця, будова стінки серця.
- •1. Актуальність теми.
- •2. Конкретні цілі.
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 25. Анатомія серця: судини і нерви серця. Провідна система.
- •1. Актуальність теми.
- •2.Конкретні цілі:
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.1. Перелік основних термінів, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття: arteriae
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 26. Велике і мале кола кровообігу. Серце: топографія серця. Перикард. Рентген анатомія серця
- •1. Актуальність теми
- •2. Конкретні цілі:
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.1. Перелік основних термінів, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 27. Аорта. Гілки дуги аорти. Загальна та внутрішня сонна артерія, гілки, області кровопостачання.
- •1. Актуальність теми.
- •2. Конкретні цілі.
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 28. Зовнішня сонна артерія: передні та середні (кінцеві), задні гілки, області кровопостачання.
- •1. Актуальність теми
- •2. Конкретні цілі
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.1. Перелік основних термінів, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття: Arteria maxillaris
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 29. Підключична, пахвова артерія. Гілки, області кровопостачання Анастомози.
- •2.Конкретні цілі
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 30. Кровопостачання головного та спинного мозку. Анастомози. Клінічні аспекти.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 31. Артерії верхньої кінцівки. Гілки, області кровопостачання
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 32. Грудна та черевна частина аорти. Парієтальні та парні вісцеральні гілки.
- •1. Актуальність теми
- •2. Конкретні цілі:
- •3 Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •1. Парієтальні гілки (rami parietalis)
- •II. Вісцеральні гілки (ramі visceralis)
- •Тема 33. Непарні вісцеральні гілки черевної частини аорти.
- •1. Актуальність теми
- •2. Конкретні цілі:
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 34. Клубові артерії та артерії стегна. Гілки, області кровопостачання .Анастомози
- •1.Актуальність теми
- •2. Конкретні цілі
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •II. Вісцеральні гілки:
- •Тема 35. Артерії гомілки та стопи. Гілки, області кровопостачання.
- •1.Актуальність теми.
- •2. Конкретні цілі
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 36. Загальна характеристика венозної системи. Вени голови і шиї.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 37. Система верхньої порожнистої вени. Вени тулуба, грудної клітки, верхньої кінцівки.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 38. Система нижньої порожнистої вени. Вени нижньої кінцівки.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 39. Система ворітної вени. Внутрішньосистемні і міжсистемні венозні анастомози. Особливості кровопостачання плода.
- •1. Актуальність теми
- •2. Конкретні цілі
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 40. Загальні поняття про імунну систему, центральний відділ імунної системи. Поняття про т- і б- лімфоцити. Червоний кістковий мозок. Загруднинна залоза.
- •1.Актуальність теми
- •2.Конкретні цілі.
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.1. Перелік основних термінів, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 41. Периферичний відділ імунної системи. Селезінка. Мигдалики. Кишкові фолікули. Червоподібний відросток.
- •1.Актуальність теми
- •2.Конкретні цілі.
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.1. Перелік основних термінів, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 42. Лімфатичний відділ імунної системи, лімфатичні судини і вузли нижніх кінцівок і таза, черевної порожнини.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 43. Лімфатичні судини і вузли верхніх кінцівок, голови, шиї, грудної порожнини.
- •1. Актуальність теми
- •2. Конкретні цілі
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 44. Змістовий модульний контроль з „Серцево – судинної системи. Органів іммуної системи”. Крок -1.
- •1. Контрольні питання до змістового модульного контролю: серцево-судинна система і органи імунної системи Анатомія серця
- •Артеріальні судини
- •Венозні судини
- •Органи імунної системи. Лімфатична система
- •2. Ситуаційні задачі з бази даних «Крок - 1».
- •1. Актуальність теми:
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 46. Анатомія спинного мозку. Внутрішня будова. Сіра та біла речовина. Оболонки та судини спинного мозку.
- •1. Актуальність теми:
- •2. Конкретні цілі:
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:
- •Тема 47. Анатомія довгастого мозку та мосту. Кількість годин – 2
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 48. Анатомія мозочка. Перешийок ромбоподібного мозку.
- •1. Актуальність теми
- •2. Конкретні цілі
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:
- •Мозочок - сеrеbellum Зовнішня будова мозочка
- •Внутрішня будова мозочка
- •Тема 49. Іv шлуночок. Ромбоподібна ямка.
- •1. Актуальність теми
- •2. Конкретні цілі.
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.1. Перелік основних термінів, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття: Ventriculus quartus
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:
- •Проекція ядер черепних нервів на ромбоподібну ямку
- •Тема 50. Анатомія середнього мозку.
- •1.Актуальність теми.
- •Конкретні цілі.
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:
- •Тема 51. Анатомія проміжного мозку. Ііі шлуночок.
- •1. Актуальність теми.
- •2. Конкретні цілі.
- •4.Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.1. Перелік основних термінів, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •4.3.Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті
- •Тема 52. Кінцевий мозок. Півкулі великого мозку: частки, борозни, закрутки.
- •1. Актуальність теми.
- •2. Конкретні цілі.
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4.Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •4.3.Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:
- •Тема 53. Нюховий мозок.
- •Тема 54. Базальні ядра. Стріопалідарна система.
- •1. Актуальність теми.
- •4.Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.2.Теоретичні питання до заняття:
- •Базальні ядра
- •Тема 55. Плащ, його рельеф. Кора мозку. Локалізація функцій в корі півкуль великого мозку.
- •1. Актуальність теми.
- •2. Конкретні цілі заняття:
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.1. Перелік основних термінів, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 56. Бічні шлуночки. Біла речовина мозку.
- •2. Конкретні цілі:
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Бічні шлуночки
- •Біла речовина кінцевого мозку
- •Мозолисте тіло
- •Тема 57. Оболонки та судини головного мозку. Церебральна та спинномозкова рідина. Утворення та шляхи її циркуляції.
- •1. Актуальність теми.
- •Конкретні цілі:
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.1. Перелік основних термінів, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:
- •Оболонки головного мозку
- •Шляхи циркуляції спинномозкової рідини
- •Тема 58: Змістовий модульний контроль «Центральна нервова система» Крок – 1. Перелік практичних навичок: Центральна нервова система.
- •Тема 59: Закріплення практичних навичок з модуля №2 «Спланхнологія. Анатомія серцево-судинної системи. Органи ендокринної та імунної системи. Центральна нервова система».
- •Тема 60. Підсумковий контроль засвоєння модулю 2 „Спланхнологія. Анатомія серцево-судинної системи. Органи ендокринної та імунної системи. Центральна нервова система.”
- •1. Теоретичні питання.
Тема 2. Язик. Слинні залози.
Кількість годин – 2
1.Актуальність теми.
Знання цього розділу анатомії край важливе студентам для подальшого навчання.
2. Конкретні цілі:
Пояснювати розвиток обличчя в онтогенезі.
Знати: - будову язика;
частини язика.
Класифікувати сосочки язика та їх функції.
Класифікувати м’язи язика та їх функції.
Назвати захворювання язика.
Класифікувати слинні залози та їх функції.
Знати клітковинні простори рота та їх клінічне значення.
3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція):
- з курсу біології: філогенез травної системи;
- з курсу анатомії: онтогенез травної системи;
- для подальшого вивчення тем.
4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
4.1. Перелік основних термінів, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття: Lingua Corpus linguae Radix linguae Dorsum linguae Pars anterior Pars posterior Facies inferior linguae.
Margo linguae Apex linguae Tunica mucosa linguae Frenulum linguae Papillae linguales Papillae filiformes Papillae fungiformes Papillae vallatae Papillae foliatae Sulcus medianus linguae Sulcus terminalis linguae Foramen caecum linguae
Musculi linguae M. genioglossus M. hyoglossus M. chondroglossus
M. ceratoglossus M. styloglossus M. longitudinalis superior M. longitudinalis inferior M. transversus linguae M. verticalis linguae M. palatoglossus
Glandulae oris Glandulae salivariae majores Glandula parotidea Pars superficialis Pars profunda
Glandula parotidea accessoria Ductus parotideus Glandula sublingualis Ductus sublingualis major
Ductus sublinguales minores Glandula submandibularis
Ductus submandibularis Glandulae salivariae minores Glandulae labiales Glandulae buccales Glandulae molares Glandulae palatinae Glandulae linguales
4.2. Теоретичні питання до заняття:
Розказати функцію і будову язика?
Розвиток обличчя в онтогенезі?
Показати і назвати на препаратах частини язика?
Показати і назвати на препаратах ниткоподібні і грибоподібні сосочки? Яка їх функція?
Показати листоподібні і жолобуваті сосочки? Яка їх будова і функція?
Назвати і показати на препаратах місце прикріплення м'язів язика? Яка їх функція?
Назвати і показати на препаратах власні м'язи язика?
Назвати захворювання язика?
Класифікація слинних залоз?
Топографія, будова, функції малих слинних залоз?
Топографія, будова, функції привушної слинної залози?
Топографія, будова, функції під нижньощелепної слинної залози?
Топографія, будова, функції під’язикової слинної залози?
14.Клітковинні простори рота, їх клінічне значення?
4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті: На препаратах, схемах, муляжах та малюнках вивчити топографію, будову язика та слинних залоз. Визначити клітковинні простори порожнини рота.
Зміст теми.
Язик (lingua), (гр. glossa) - виконує у людини декілька функцій. Він є важливим органом травної системи, сприяє обробленню їжі в ротовій порожнині і переміщенню її в глотку, виконує функцію органу смаку. Однією з найважливіших його функцій є розбірлива мова.
У язика виділяють дві частини : передню - тіло язика (соrpus lingvае) з верхівкою (арех lingvае), і задню - корінь язика (radix lingvае). Спинка язика (dorsum lingvае) опукла. Уздовж неї проходить серединна борозна язика (sulcus medianus lingvае), яка збігається зі сполучнотканинною перегородкою язика (septum lingvае). Ця борозна закінчується в задній частині язика, сліпим отвором язика (foramen саесum lingvае), від якого в обидва боки проходить межова борозна (sulcus terminalis). Позаду від межової борозни розташовується язиковий мигдалик (tonsilla lingvalis).
Слизова оболонка язика утворює численні випини - язикові сосочки (раріllае lingvales). За формою їх поділяють на ниткоподібні, грибоподібні, листоподібні та жолобуваті. Ниткоподібні сосочки (раріllа filiformes) займають усю поверхню спинки язика, виконують механічну функцію, перешкоджають передчасному просуванню їжі, затримують їжу на поверхні язика і мають чутливі рецептори, які реагують на температуру, дотик, біль. Грибоподібні сосочки (раріllае fungiformes) розміщуються між ниткоподібними і мають круглі верхівки, розмір їх від 0,4 до 1 мм. Вони покриті багатошаровим плоским незроговілим епітелієм і мають смакові цибулини. Листоподібні сосочки (раріllае foliataе) розташовані по краям язика і мають вигляд вертикальних складок. В їх покривному епітелії знаходяться багаточисельні смакові цибулини. Жолобуваті сосочки (раріllае vallatае) найбільші за розмірами від 1 до 3 мм в ширину і кожен із них оточений жолобом. їх буває 7-14, які розташовуються перед межовою борозною та сліпим отвором. Усі сосочки, окрім ниткоподібних, мають смакові відчуття (солодке, солоне, гірке, кисле).
М'язи язика поділяються на дві групи: скелетні м’язи, які починаються від кісток і прикріплюються до апоневрозу язика, і власні м’язи, що починаються і прикріплюються в товщі язика. До скелетних м’язів належать: підборідно-язиковий м'яз (m. genioglossus), під'язиково-язиковий м'яз (m. hyoglossus), шило-язиковий м'яз (m. styloglossus) і хрящо-язиковий м'яз (m. hondroglossus).
До власних м'язів язика відносять верхні та нижні повздовжні м'язи (m. longitudinalis superior et inferior), поперечний м’яз (m. tranversus lingvae), вертикальний м'яз язика (m. verticalis lingvае).
Язик у новонароджених короткий, широкий і товстий, цілком заповнює порожнину рота. Його верхівка розташовується у проміжку, утвореному горбиками різців, а бокові краї контактують зі слизовою щік, що вдається у порожнину рота. Слизова язика має всі види сосочків, що несуть багаточисленні смакові бруньки (чашечки). З віком число смакових бруньок зменшується.
Ротові залози (glandulae oris) поділяють на великі і малі. Малі слинні залози (glandulae salivarae minores) розташовані в слизовій оболонці або в підслизовому прошарку стінок ротової порожнини. Одні з них розмішені групами в слизовій оболонці присінку рота: Губні (glandulae labialаe), щічні (g1. buccales), кутні (g1. molares), а другі знаходяться власне в ротовій порожнині: піднебінні (g1. раlatinae), язикові (g1. lingvales). Найчисельнішими серед них є губні, піднебінні та язикові залози.
До великих слинних залоз (glandulae salivarae majores) відносять під'язикову (glandulae sublingvales), піднижньощелепну (g1. submandibulares), привушні залози (g1. раrotіdeа). Усі ці залози парні.
Під'язикова слинна залоза розміщується на верхній поверхні щелепно-під'язикового м'яза і складається з кількох часток. Маса близько 5 грам, трубчасто-альвеолярна, за функцією слизова. Малі під'язикові протоки (10-15) (ductus sublingvales minores), частково відкриваються вздовж під'язикової складки у власне ротову порожнину, або з'єднуються й утворюють велику під'язикову протоку (ductus sublingvales majores), що відкривається на під'язиковому сосочку (саrunculae sublingvales)
Піднижньощелепна слинна залоза розміщується біля кута нижньої щелепи, в ділянці піднижньощелепного трикутника під щелепно-під'язиковим м'язом. Маса її 15 грам, трубчасто-альвеолярна; виділяє слизовий і серозний секрет. Протока піднижньощелепної залози (ductus submandibulares) огинає задній край щелепно-під'язикового м'яза і відкривається на під'язиковому сосочку.
Привушна залоза розташована в привушній ділянці обличча, в занижньощелепній ямці. Залоза покрита привушною фасцією, від якої в товщу залози відходять сполучнотканинні перетинки. Маса її 20-30 грам, трубчасто-альвеолярна, виділяє серозний секрет. Привушна протока (ductus раrotideus) лежить на 1-2 см нижче від виличної дуги і біля переднього краю жувального м’язу, пронизує щічний м'яз і відкривається на слизовій оболонці щоки в присінок рота проти верхнього другого кутнього зуба.
Залози рота - губні, щічні, кутні - анатомічно сформовані, але до шести місяців функціонують слабо, так як дитина одержує рідку їжу. Великі слинні залози - привушна, піднижньощелепна і під'язикова - за своєю топографією і будовою у дитячому віці мало відрізняється від залоз дорослої людини. Для новонароджених і дітей раннього віку характерні слабкий розвиток сполучнотканинної строми і багата васкуляризація залоз. Вага привушної, піднижньо-щелепної і під'язикової залоз складає у новонародженого відповідно 1,8 г, 0,8 г і 0,4 г. До 3 місяців вага залоз подвоюється і до 2 років збільшується в 5-6 разів, після чого інтенсивність росту знижується.
Привушна протока в ранньому дитинстві відкривається на слизовій щоки дозаду від 2-го великого кутнього зубу; з появою постійних зубів її вічко локалізується на рівні 1-го великого кутнього зубу, у дорослих звичайно зміщується до 2-го моляра. Діаметр вічка протоки складає у новонароджених 0,25 мм, у дорослих 1 мм. Хід привушної протоки у новонароджених і дітей, як правило, дугоподібний, рідше прямий.
Піднижньощелепна протока і протоки під'язикової залози аналогічні таким у дорослих.
Клітковінні простори порожнини рота (місця утворення гнійних абсцесів):
піджувальний простір;
крилоподібний простір (підскронева ямка);
крило піднебінна ямка;
жирове тіло щоки;
простір дна порожнини рота;
привушно-жувальний простір.
Матеріали для самоконтролю: А. Завдання для самоконтролю: на препаратах, схемах, муляжах та малюнках вивчити топографію, будову язика та слинних залоз. Визначити клітковинні простори порожнини рота.
Б. Задачі для самоконтролю:
1. Стоматолог при огляді ротової порожнини виявив на межі середньої і задньої третини язика запалення сосочків. Запалення яких сосочків лікар виявив?
А. рарillaе vallatae *
В. рарillaе fungiformes
С. рарillaе faliatae
D. рарillaе filiformes
E. рарillaе соnісае
2. Після травми обличчя у хворого гематома щічної ділянки. Відтік з якої слинної залози блоковано гематомою?
A *привушна
B. під’язикова
C . піднижньощелепна
D .губна
E. щічна
3. При огляді присінка порожнини рота лікар-стоматолог виявив почервоніння ділянки в області другого верхнього кутнього зуба. Про патологію якої залози можна подумати в першу чергу?
A. Під’язикової.
B. Привушної.*
C. Щічної.
D. Піднебінної.
E. Язикової.
4. У хворого 25 років запалення під’язикового сосочка. Із яких слинних залоз буде затруднено виділення слини?
A. Під’язикова і піднижньощелепна.*
B. Привушна і піднижньощелепна.
C. Щічна і піднебінна.
D. Привушна і піднебінна.
E. Під’язикова і щічна.
5. Хворий 35 років, звернувся до приймального відділення зі скаргами на біль та набряк в ділянці дна ротової порожнини. Після огляду, діагностовано запальний процес у ділянці вивідної протоки під нижньощелепної залози. Куди відкривається ця протока?
A. Під’язикове мясце.*
B. Присінок порожнини рота.
C. Сліпий отвір язика.
D. Ясневу кишеню.
E. Власне порожнина рота.
Література.
Основна:
1. В.Г.Ковешников «Анатомія людини» Луганськ, 2005, Т.2, -с. 29-32.
2. М.Р.Сапин «Анатомия человека» , Москва, «Медицина», 1986, Т.2, -с. 16-18.
3. М.Г.Привес «Анатомия человека» , С.П. издательство «Гиппократ», 1998, -с. 253-254.
4. Синельников Р.Д. Атлас «Анатомия человека» , Т.2, -с. 28-29.
Додаткова:
5. І.І. Бобрик, В.Г.Черкасов. Особливості функціональної анатомії дитячого віку. Навчально-методичний посібник, Київ, 2002.