Тема 14. Зовнішня будова нирки. Топографія нирок, функції.

Кількість годин – 2

1.Актуальність теми.

2. Конкретні цілі:

Знання цього розділу анатомії край важливе студентам для подальшого навчання.

Пояснювати розвиток сечової системи в онтогенезі

Знати: - скелетотопію правої та ліваої нирок;

- голотопію правої та лівої нирок;

- синтопію правої та лівої нирок;

- зовнішню будова нирок;

- оболонки та фасції нирок;

- відношення нирок до очеревини;

- фіксуючий апарат нирок.

3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)

- з курсу біології: філогенез сечостатевої системи;

- з курсу анатомії: онтогенез сечостатевої системи;

- для подальшого вивчення тем.

4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.

4.1. Перелік основних термінів, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття: Ren; Nephros

-

Margo lateralis Margo medialis Hilum renale Sinus renalis Facies anterior Facies posterior Extremitas superior; Polus superior Extremitas inferior; Polus inferior Fascia renalis Corpus adiposum pararenale Capsula adiposa Capsula fibrosa Lobi renales Cortex renalis Labyrinthus corticis Cortex corticis Radii medullares Columnae renales Medulla renalis Zona externa Stria externa Stria interna Fasciculi vasculares Regio interfascicularis Zona interna Papilla renalis Crista renalis Pyramides renales Area cribrosa Foramina papillaria

4.2. Теоретичні питання до заняття:

1. Розвиток сечової системи в онтогенезі?

2. Скелетотопія правої та ліваої нирок?

3. Голотопія рпавої та лівої нирок?

4. Синтопія прової та лівої нирок?

5. .Зовнішня будова нирок?

6. Розказати про оболонки та фасції нирки?

7. Відношення нирок до очеревини.

8. Чим утворений фіксуючий апарат нирки?

4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті: на препаратах, таблицях, муляжах вивчити топографію та будову нирок.

Зміст теми.

Розвиток сечостатевої системи.

1. Головна (переднирка) нирка – на 3 тижні ембріонального розвитку формується із 10 нефротомів; протоки відкриваються в первинну порожнину; функціонує 40-50 годин в каудальному відділі.

2. Первинна (тулубна, середня) нирка, або Вольфове тіло – на 3 тижні; каудальніше; із 20 тулубних нефротомів; формуються 25-30 звивистих канальців і ниркових тілець, яки відкриваються в мезонефральну (Вольфову) протоку. Навколо нього (латеральніше) знаходиться парамезонефральна (Мюллерова) протока. Відкривається в клоаку, яка через час перетинкою ділиться на пряму кишку і сечостатевий синус.

3. Постійна (тазова) нирка – на 2 місяці; із випинів краніального відділі Вольфової протоки і мезенхіми. Піднімається в поперекову ділянку.

Джерела розвитку.

Паренхіма, канальці – мезенхіма.

Миска, сечоводи – із каудального відділі Вольфової протоки.

Сечовий міхур – із клоаки і сечового мішечка.

Сечівник – із сечостатевого синуса.

Сечові органи- нирки.

Сечовивідні шляхи: сечоводи, сечовий міхур, сечовивідний канал.

Сечові органи (organa urinària).

НИРКА(ren, nefros)

Бобоподібна, парна, маса до 200г., 11x6x3 см.

Функції:

• екскреторна;

• гормональна (ренин).

Топографія:

— голотопія: нирка знаходиться в порожнині живота, в поперековій ділянці; права нирка на передню черевну стінку проектується в епігастральній, пупковій та правій латеральній ділянках, ліва нирка — в епігастральній та лівій латеральній ділянках живота;

— скелетотопія: на рівні XII грудного — І—II поперекових хребців;

— синтопія: нирка лежить у м'язовому ложе, утвореному великим поперековим м'язом і квадратним м'язом поперека. На верхньому полюсі нирки розміщена надниркова залоза. До передньої поверхні правої нирки прилягає печінка, правий згин ободової кишки, низхідна частина 12-палої кишки; до передньої поверхні лівої нирки прилягає шлунок, підшлункова залоза, петлі порожньої кишки, селезінка, лівий згин ободової кишки.

Зовнішня будова. Зовні нирка вкрита капсулами:

— фіброзною (càpsula fibrósa);

— жировою (càpsula adipósa);

— нирковою фасцією (fascia renàlis).

Розрізняють 2 поверхні нирки: випуклу передню (fàcies antérior) i плоску задню (fàcies postérior), 2 кінці (полюси): заокруглений верхній (extrémitas supérior) i гострий нижній (extrémitas inférior), 2 краї: вигнутий латеральний (marдо lateràlis) і ввігнутий медіальний (margo mediàlis). На медіальному краї знаходяться ворота нирки (hilus renàlis), в яких розміщена ниркова ніжка (crus renale). В склад ниркової ніжки входять:

— сечовід;

— ниркова артерія;

— ниркова вена;

— нерви, лімфатичні судини.

Нирки у новонародженого короткі і товсті, розвинуті сильніше, ніж у дорослого, виступають у черевну порожнину. На поверхні нирок видно борозни, що відповідають межам між їх часточками, які зберігаються до 2-3 років. Ліва нирка новонароджених дещо більша правої, вага її дорівнює 13-15 г, тоді як вага правої нирки рівна 11-12 г. Середня вага обох нирок складає 21,5 -24 г. На 1 році життя нирки ростуть дуже швидко і їх вага досягає 30-35 г. Після 3-5 років ріст нирок уповільнюється. Нове прискорення росту відмічається у другому дитинстві та підлітковому періоді. До 15 років вага нирок досягає 225-250 г і після цього повільно збільшується до 30-40 років, коли вона стає рівною 275-310 г. Скелетотопічно нирки у новонародженого розташовані більш низько, ніж у дорослих. Нижній полюс нирки у 50% лише після року піднімається над рівнем клубового гребеня. Тому у маленьких дітей його можна прощупати. Ворота нирок у дітей, як і у дорослих, знаходяться частіше всього на рівні 2-го поперекового хребця. Ліва нирка в 2/3 випадків розташована дещо вище правої, у 24% знаходиться на одному з нею рівні і в 13% займає більш низьке положення. Судинні клубочки і нефрони диференціюються у внутрішньоутробному періоді. У плода нирка виробляє сечу, але її функція не є життєво необхідною, що доводиться випадками народження дітей з агенезією обох нирок. В постнатальному періоді число судинних клубочків змінюється мало, але їх розміри, об'єм, площа фільтраційної поверхні зростають у декілька разів.

Функція:

• екскреторна (нирка продукує екскрет — сечу);

— захисна (виведення зі сечею шкідливих речовин, відходів обмінних процесів).

Матеріали для самоконтролю: А. Завдання для самоконтролю: на препаратах, таблицях, муляжах вивчити топографію, будову нирок.

Б. Задачі для самоконтролю:

1. Внаслідок тяжкої хвороби жінка середніх років повної статури різко схудла. Через деякий час з'явилися періодичні болі в поперековій ділянці. Лікар констатував опущення нирок. Послаблення якого з фіксуючих факторів нирок призвело до цього порушення?

A.Сарsula adipose*

B.Аrteria et venae renalis

C.Сарsula fibrosa

D.Реrifoneum

E.Fascia endoabdominalis

2. У новонародженого під час сечовиділення з сечового міхура спостерігається виділення сечі із пупка. Чим обумовлене це явище?

A. *незарощення сечової протоки

B. незарощення жовточної протоки

C. неповна нориця

D. ектопія устя сечовода

E. дивертикул сечового міхура

3. Після значного похудіння у чоловіка 70 років з’явились тупі болі в поперековій ділянці. При обстеженні був виставлений діагноз: "Блукаюча нирка". Яка частина фіксуючого апарату нирки вірогідніше всього була уражена?

A. *capsula adiposa

B. capsula fibrosa

C. m. iliopsoas

D. lig. hepatorenalis

E. m. quadratus lumborum

4. На эксреторній урограмі [введення контрастної речовини в сечовивідні шляхи] визначається широка мішкоподібна миска, в яку впадають малі ниркові чашки, а великі ниркові чашки відсутні.Вкажіть форму екскреторних шляхів нирки.

A.* Ембріональна

B. Фетальна

C. Зріла

D. Філогенетична

E. Онтогенетична

Література.

Основна: 1. В.Г.Ковешников «Анатомія людини» Луганськ, 2005, Т.2, -с.153-173.

2. М.Р.Сапин «Анатомия человека» , Москва, «Медицина», 1986, Т.2, -с.95-107.

3. М.Г.Привес «Анатомия человека» , С.П. издательство «Гиппократ», 1998, -с. 322-334.

4. Синельников Р.Д. Атлас «Анатомия человека» , Т.2, -с. 1172-188.

Додаткова:

5. І.І. Бобрик, В.Г.Черкасов. Особливості функціональної анатомії дитячого віку. Навчально-методичний посібник, Київ, 2002.