Доцільність використання різних типів рольових ігор

Учні молодшого шкільного віку	Учні середнього шкільного віку	Учні старшого шкільного віку
Рольові ігри казкового змісту
Рольові ігри побутового змісту
	Імітаційні рольові ігри пізнавального змісту
	Імітаційні рольові ігри світоглядного змісту
Рольові ігри побутово-соціального змісту (про етикет, культуру поведінки тощо)

Ролі, які виконують учні, також мають свою класифікацію, причому рольові ігри є ефективними лише за умов правильного відбору та розподілу ролей. Із цього приводу М.А. Аріян пропонує враховувати такі групи ролей, як:

• соціальні (лікар, робітник), які мають виховний вплив;

• міжособистісні (друзі, однокласники, суперники), котрі сприяють особистісній орієнтації спілкування;

• психологічні (позитивна особистість, нейтральна або негативна особистість) [3, c. 10].

У свою чергу, англійські вчені-методисти Д. Вілкінс, Д. Тейлор виділяють 5 категорій ролей:

1. вроджені (визначають стать і вік учасника гри);

2. приписані (визначають національність);

3. набуті (визначають професію);

4. дійові (визначають дії, які відбуваються в життєвій ситуації: візит до лікаря, відвідування виставки, зустріч на вулиці та ін.);

5. функціональні (визначають потребу в спілкуванні: запропонувати допомогу, висловити співчуття тощо) []. Найбільш важливими під час вивчення іноземної мови є дві останні категорії ролей: дійові та функціональні.

Існують певні аспекти рольової поведінки, які сприяють створенню моделей реальних життєвих ситуацій. Поведінка учнів у рольовій грі деякою мірою відрізняється від поведінки рідномовному оточенні, але основні аспекти поведінки (формальність, функціональність, залежність вибору мовних засобів від ставлення до співрозмовника, правильний підбір і вживання мови для спілкування, очікування негайної усної відповіді співрозмовника тощо) залишаються незмінними. Схарактеризуємо названі вище аспекти мовної поведінки школярів у процесі рольової гри детальніше.

Під такою ознакою мовлення, як формальність, розуміють уживання більш-менш формальних мовних засобів, іноді навіть термінологічного характеру, залежно від особи співрозмовника. Сутність функціонального аспекту мовної поведінки полягає в залежності вибору мовних засобів від того, які функції передбачає виконувати мовець. Цілком зрозумілою є залежність вибору мовних засобів від нашого ставлення до співрозмовника, характеру стосунків із ним. Крім того, вербальні засоби для спілкування потрібно правильно підбирати й уживати, щоб дати співрозмовникові можливість зрозуміти наш настрій, психофізичний стан (радість, захват, подив, незадоволення, гнів, сум, утома тощо). Слід також ураховувати відмінності в культурі поведінки, що є особливо важливим при безпосередньому спілкуванні за допомогою міміки, жестів та інших невербальних засобів [54]. Важливим аспектом поведінки в рольовій грі є потреба негайної усної відповіді. Учень-слухач повинен зрозуміти ситуацію, показати розуміння почутого, вчасно відповісти, помітити реакцію співрозмовника, у разі потреби перефразувати чи пояснити свою відповідь, подати сигнал щодо того, бажає він продовжити розмову чи ні [29].

Школяр повинен адаптуватись у певній ролі. В одному разі він може зіграти самого себе, в іншому – йому доведеться застосувати всю свою уяву та фантазію, "увійти" в дану ситуацію. Чим більше рольових позицій опанує учень, тим ширшим буде його соціальний досвід у спілкуванні [7]. При цьому школярі повинні поводитися так, ніби це відбувається насправді, їхня поведінка має відповідати тим діям, які вони виконують. Отже, використання рольової гри впливає на розвиток у школярів здатності взаємодіяти з іншими людьми. Відтворюючи в грі взаємини дорослих, дитина освоює правила і способи спілкування, здобуває досвід взаєморозуміння, учиться пояснювати свої дії та наміри, координувати їх із діями інших. Рольові ігри сприяють передачі накопиченого досвіду, одержанню нових знань, правильній оцінці вчинків, розвитку комунікативних умінь людини, психологічних процесів сприйняття, пам'яті, мислення та уяви, таких рис, як колективізм, активність, дисциплінованість, спостережливість, уважність тощо. Крім того, що ігри мають значну методичну цінність, вони просто цікаві як учителеві, так і учню.

Отже, для забезпечення широкого спектру умінь, навичок, практичного застосування набутих знань з іноземної мови в шкільній практиці використовують різноманітні види рольових ігор. Значення рольової гри неможливо обмежити суто розважальними можливостями: її феномен полягає в тому, що, будучи розвагою, відпочинком, вона здатна перерости в навчання, творчість, модель людських відносин.