Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Опорні конспекти 9.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
2.53 Mб
Скачать

Структура споживчих благ виглядає таким чином

Корисність товару – це його здатність задовольняти потреби людей, які вже існували раніше чи виникли після того, як цей товар з'явився у продажу.

Перевір себе!

Вправа 1. Визначте та класифікуйте за відомими вам ознаками потреби, які були задоволені в тій чи іншій ситуації:

  • ви придбали зошити для навчання;

  • годинниковий майстер відремонтував ваш годинник;

  • батьки придбали вам модне взуття.

Вправа 2. Визначте, до якого виду товарів можна віднести нижчеперелічені та який вид послуг був задоволений в тій чи іншій ситуації.

  1. Електричний дриль.

  2. Ви відвідали лікаря-стоматолога.

  3. Налагоджувальник фірми відремонтував верстат. .

  4. Ви зробили собі, зачіску у знайомого перукаря.

  5. Хот-дог.

  6. Легковий автомобіль.

  7. Нотаріус оформив для Вас необхідний документ.

Опорний конспект № 3

Тип лекції : тематична.

Тема 3. Суспільне виробництво та його результати. План

1. Зміст та еволюція виробництва.

2. Фактори суспільного виробництва.

3. Організаційні форми виробництва.

4. Шляхи розвитку виробництва.

Мета:

Навчальна: з’ясувати зміст виробництва, показати взаємозалежність факторів виробництва, охарактеризувати результативність процесу виробництва.

Розвиваюча: розвивати вміння визначати технологічний спосіб виробництва, кількість ССП, ВВП, НД, НБ.

Виховна: формувати економічне мислення..

Міждисциплінарні зв’язки: соціологія, філософія, математика, політологія.

Література:

1. Воробйов С.М. Економіка. Довідник для старшокласника та абітурієнта Харків, 2005.

2. Мочерний С.В. Основи економічних знань. Київ, 2003.

3. Ніколенко Ю.В. Основи економічної теорії. Київ, 2003.

4. Орищак Я., Чвалюк В. Основи економіки. Тернопіль, 2008.

Основні положення та поняття:

  1. Виробництво – єдність природних і суспільних відносин, безперервний, постійно відновлюваний процес.

  2. У відтворювальному аспекті економічні відносини розглядаються як єдність виробництва, розподілу, обміну та споживання.

  3. Вища мета виробництва – найбільш повне задоволення матеріальних і духовних потреб людей. Макроекономічні цілі: стійке економічне зростання, повна зайнятість, стабільні ціни, збалансований бюджет, урівноважений платіжний баланс.

  4. Головна соціальна умова ефективного функціонування виробництва – економічна свобода, свобода вибору.

  5. Чинники виробництва: земля, праця, капітал, підприємництво, інформація, наука. Виробнича функція відбиває залежність кількості виробленої продукції від використовуваних чинників виробництва.

Тема реферату:

1. Механізм вирішення ключових економічних проблем в Україні.

Виробництво – поєднанням факторів виробництва з метою створення економічних благ.

Виробництво має різні форми: натуральне виробництво, товарне та безпосередньо суспільне.

Суспільне виробництво – форма взаємодії суспільства і природи, що спрямована на перетворення предметів природи та створення матеріальних та духовних продуктів, відповідно до інтересів та потреб людей і суспільства в цілому.

Метою виробництва є задоволення потреб суспільства, але здійснити його можна тільки застосувавши необхідні фактори виробництва.

Фактори виробництва.

1. Земля.

2. Праця.

3. Підприємницький талант.

4. Капітал.

5. Інформація.

Праця – продуктивна цілеспрямована діяльність людини задля створення корисних продуктів з метою задоволення своїх потреб.

Предмети праці – це все те, на що спрямована діяль­ність людини заради задоволення своїх потреб.

Засоби праці – речі або комплекси речей, за допомогою яких людина діє на предмети праці, перетворює і пристосо­вує їх для своїх потреб. Поняття «засоби праці» охоплює інструменти, прилади, обладнання, машини, виробничі будівлі, транспортні засоби, резервуари тощо.

Предмети і засоби праці належать до матеріальних ресурсів виробництва. В сукупності їх називають засоба­ми виробництва.

Етапи розвитку виробничих технологій

1. Ремісничий (XIII-XVI ст.) – основна рушійна сила виробництва на цьому етапі – м'язова з використанням деяких інструментів.

2. Машинний (XVIII-XIX ст.) – м'язова сила значною мірою замінюється машинами. З'являється паровий двигун, який починає широко використовуватись у виробництві.

3. Автоматизований (від ХІХ ст.) Контрольовані та керовані людиною машини стають основою автоматизованого виробництва.