МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ОДЕСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ БУДІВНИЦТВА ТА АРХІТЕКТУРИ

Кафедра організації будівництва та охорони праці

Методичні вказівки

Методичні вказівки

До виконання контрольної роботи з курсу

«Безпека життєдіяльності»

« Прогнозування радіаційної ситуації після аварії на радіаційно-небезпечних об’єктах»

Для студентів всіх напрямів

Освітньо кваліфікаційний рівень: бакалавр

Форма навчання : заочна

ОДЕСА 2013

УДК 502.7(07) «ЗАТВЕРДЖЕНО»

Радою факультету « Будівництво»

Протокол № 5 від « 03 » січня 2013р.

Методичні вказівки розглянуті та рекомендовані до друку на засіданні науково-методичної комісії факультету «Будівництво», протокол № 3 від

3 січня 2013 року.

Методичні вказівки розглянуті та рекомендовані до друку на засіданні кафедри Організації будівництва та охорони праці, протокол № 4 від

28 грудня 2012 року.

Укладачі: Старший викладач Сметанін Г.І.

Доцент, к.т.н. Романюк В.П.

Старший викладач Приступлюк В.П.

Старший викладач Чекулаєв Д.І.

Рецензенти:

1. Начальник курсів підвищення кваліфікації навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки Одеської області Короза О.Г .

2. Заступник начальника відділу БЖД Одеської державної академії будівництва та архітектури Абаза М. В.

Методичні вказівки призначені для закріплення теоретичних знань та набуття практичних навичок у ході виконання контрольної роботи (КР) з дисципліни «Безпека життєдіяльності». Мета виконання КР - навчити студента самостійно проводити розрахунки по оцінці радіаційних обставин, виникаючих після аварії на радіаційно-небезпечних об’єктах (РНО) на посаді керівника підприємства, приймати рішення щодо захисту робітників і службовців , організації робіт на підприємстві у сформованих надзвичайних ситуаціях (НС) та проведення заходів з попередження та ліквідації наслідків аварій.

Відповідальний за випуск:

завідуюча кафедрою Організації будівництва та охорони праці

доцент, к.т.н. Беспалова А.В.

ЗМ1СТ

ВСТУП………………………………………………………………………4

1.Оцінка радіаційних обставин в період формування сліду радіаційної

хмари після аварії на РНО ……………………….………………………...5

2. Оцінка радіаційних обставин внаслідок аварії на РНО після її

стабілізації .………………………………………………………………..12

ДОДАТОК 1. Таблиці для оцінки радіаційних обставин після аварій

на РНО …….……………………………………………..………………..17

ДОДАТОК 2. Індивідуальне завдання до контрольної роботи .……...24

ДОДАТОК 3. Числові дані для виконання контрольної роботи………26

ДОДАТОК 4. Теми для написання рефератів по контрольній роботі..27

ДОДАТОК 5. Підсумкова таблиця результатів розрахунків контрольної роботи…………………………………………………….. 28

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………...…29

Вступ

В КР , яка виконується на аркушах формату А4, студенти повинні провести теоретичний аналіз наслідків аварії на РНО в період формування сліду та стабілізації обставин та розрахувати параметри радіаційного забруднення місцевості, необхідні для прийняття висновків по ліквідації наслідків аварії і забезпеченню безпеки робітників.

Робота над КР включає в себе: теоретичне обґрунтування та розрахунки з оцінки радіаційних обставин; креслення зон забруднення та графіків залежностей відповідних параметрів ; висновки і рішення за проведеними розрахунками.

Робота виконується самостійно протягом семестру. Після виконання КР студент повинен не пізніше як за місяць до заліку здати роботу на перевірку викладачу і захистити її в період екзаменаційної сесії.

1. Оцінка радіаційних обставин в період формування сліду хмари після аварії на аес.

Встановлено,  що при аварії на АЕС викид  радіонуклідів  за  межі  реактору енергоблоку являє  собою  розтягнутий у часі  процес , який триває  протягом  4-5діб.  Шкода здоров’ю людини, яку викликає іонізуюче випромінювання залежить від  кількості та  щільність радіонуклідів на забрудненій території. 

Для оцінки дії іонізуючого випромінювання на людину використовують наступні одиниці вимірювання:

Експозиційна доза Д _експ.( Кл/кг) - дозиметрична величина, при якій в 1 кг сухого чистого повітря утворюються іони , що несуть 1Кулон (Кл) електрики кожного знаку. Вона визначається тільки для повітря при гамма і рентгенівському випромінюванні.

Позасистемна одиниця експозиційної дози - рентген (Р). 1 рентген це доза опромінення, при якій в 1см сухого та чистого повітря при нормальних умовах (20°С, 760 мм. рт. ст.) створюється 2,08x10⁹ пар іонів. (1Кл/кг=3876 Р)

Поглинута доза Д_погл, – дозиметрична величина, яка визначається енергією випромінювання поглинутого одиницею маси опроміненої речовини (Дж /кг) - грей (Гр). Поглинута доза – це основна дозиметрична величина для оцінки радіаційної небезпеки.

Позасистемна одиниця - рад (рад). 1 Гр =100рад, а 1рад= 0,87 Р.

Еквівалентна доза Д _екв , Зіверт (Зв) - дозиметрична величина для оцінки шкоди здоров’ю людини будь-якого складу іонізуючого випромінювання

Д _екв.= Д _погл.∙k _як.,,

де k_як- коефіцієнт якості, що характеризує залежність біологічно небезпечних наслідків опромінення людини від характеристики іонізуючого випромінювання. 1Зв = 1 Дж /кг. При k _як =1 - 1 Зв =1 Гр.

Позасистемна одиниця - біологічний еквівалент рентгену (бер). 1 Зв=100 бер, 1 рад=0,87 бер.

Активність джерела радіоактивного випромінювання Кюрі(Кu) характеризує кількість розпаду атомів радіонуклідів за одиницю часу. 1Кu відповідає 3,7∙10¹⁰ розпадків атомів радіонуклідів за секунду (1 Кu=3,7∙10¹⁰ 1/с).

Рівень забруднення території радіонуклідами (П) оцінюється активністю радіонуклідів на одиницю площі (Кu /км²).

Потужність дози іонізуючого випромінювання визначається, як відповідна доза випромінювання за одиницю часу (Р=Д/t) . Потужність вимірюється в рад/год, бер/год, Р/год.

Співвідношення рівня забруднення території з потужністю дози (рівнем радіації) на відповідній місцевості становить

Р(мбер/год)=0,009 ∙ П(Кu /км²)

Активність радіонуклідів на Чорнобильській АЕС на момент аварії показана в табл.1.

Таблиця 1. Активність радіонуклідів на Чорнобильскій АЕС на момент аварії, Кюрі (Кu).

Радіонуклід	Період напіврозпаду,	Активність радіонукліда, Кu
Нептуній	2,35 доби	7,2∙108
Йод	8,04 діб	8,6∙107
Стронций	50,5 діб	6,3∙107
Ніобій -95	35,15 діб	1,3∙108
Стронцій -95	29,12 років	6∙106
Цезій -137	30 років	8∙106
Плутоній -238	87,74 років	2,6∙104
Плутоній -239	24065 років	2,3∙104
Плутоній -240	6537 років	3,3∙104

 

Оцінку радіаційних обставин після аварії на АЕС виконують з використанням довідкових таблиць, які розміщені в Додатку 1. по наступному алгоритму:

1. Визначаємо категорію стійкості атмосфери.

2.Визначаємо середню швидкість переміщення радіоактивної хмари.

 3.Визначаємо параметри  зон радіоактивного забруднення.

4. Викреслюємо на міліметровому аркуші А4 в відповідному масштабі  зони радіоактивного забруднення з розташуванням ОНГ.

5.Визначаємо, в яку зону забруднення потрапив ОНГ.

6. Визначаємо дозу опромінення, яку можуть отримати робітники в серединні зони радіоактивного забруднення , в яку потрапив ОНГ за період перебування в ній , для чого:

7. визначаємо величину часу початку формування сліду для ОНГ (t_поч) по табл. Б.9.

- будуємо графік залежності величини дози опромінення отриманої робітниками при розміщенні в середині зони забруднення ( Д_сер.), від часу початку формування сліду радіоактивної хмари (t_поч) по табл. Б.9 на міліметровому аркуші А4 .

- за графіком Д_сер. (t_поч) визначаємо величину дози опромінення, отриманої робітниками в середині зони для визначеної величини часу початку формування сліду (t_поч) в районні ОНГ.

8. По даним табл.. Б.7, Б.8 будуємо графік залежності дози опромінення , яку можуть отримати робітники на відкритій місцевості Д_відкр в залежності від відстані до АЕС – Lх.

9. За графіком визначаємо величину дози опромінення, яку можуть отримати робітники на відкритих майданчиках в районні ОНГ Д_відкр.

10. Визначаємо величину дози опромінення, яку можуть отримати робітники при знаходженні людей в захисних спорудах та автомобілях.

11. Проводимо порівняння визначених доз опромінення з величинами допустимих доз опромінення.

12. На основі отриманих даних робимо висновки по можливим ступенях променевої хвороби робітників та необхідних заходах протидії ураження та організації робіт і інших заходів по захисту працівників.

Прогнозування радіаційних обставин після аварії на АЕС проведемо на прикладі.

Приклад 1.

На АЕС виникла аварія. Зруйнований один з ядерних реакторів типу …………. В атмосферу викинуто h % радіоактивних речовин. Час доби, коли відбулася аварії (час аварії)-Т. Метеорологічні умови в місті аварії наступні: вітер на висоті 10 м від поверхні Землі дме в напрямку ОНГ зі швидкістю V_10, м/с; хмарність - ……; об'єкт народного господарювання віддалений від району аварії на відстані Lx,км. Робітники працюють на відкритих майданчиках та в цеху впродовж терміну N, діб.

В процесі розв’язування задачі необхідно:

1) Розрахувати параметри зон радіоактивного забруднення та накреслити їх та місце знаходження ОНГ на міліметровому аркуші в форматі А4.

2) Визначити в якій зоні радіаційного забруднення знаходиться ОНГ. 3) Визначити час початку радіаційного опромінення робітників. 4) Визначити дозу опромінення яку отримають робітники за період виконання робіт на відкритій місцевості та в цеху.

5). Характеризувати можливі зміни в здоров’ї робітників при перебуванні в зонні радіоактивного забруднення. 5) Виробити пропозиції по забезпеченню безпеки робітників при виконанні робіт в зоні радіаційного забруднення.

Після аварії на РНО параметри зон забруднення місцевості радіоактивними елементами залежать від:

• потужності та типу зруйнованого реактора ;

• часу доби, коли відбулася аварії;

• кількості викинутих з реактора радіоактивних речовин;

• метеорологічних умов в місті аварії (напрямку і швидкості вітру, стану погоди).

Доза радіаційного опромінення, яку можуть отримати люди залежать від:

• часу початку радіаційного опромінення робітників після аварії на РНО;

• відстані до району аварії на якій знаходиться ОНГ (в яку зону радіаційного забруднення потраплять робітники);

• тривалості перебування в зоні радіаційного забруднення;

• величини коефіцієнту послаблення радіації захисних споруд, де перебувають робітники (К_посл ).